Постанова

від 17.02.2014 по справі 910/18965/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" лютого 2014 р. Справа№ 910/18965/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Жук Г.А.

суддів: Агрикової О.В.

Мальченко А.О.

при секретарі судового засідання Шевченко В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги б/н б/д Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» на рішення господарського суду міста Києва від 12.11.2013 року

у справі № 910/18965/13 (суддя - Бондаренко Г.П..)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «О.Л.Д. Транс»

та Товариства з обмеженою відповідальністю «Евромаркетинг»

про стягнення 58 686,23 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Григоренко В.І. - дов. б/н від 24.12.2013 року,

від відповідача 1: не з'явилися,

від відповідача 2: не з'явилися,

ВСТАНОВИВ:

01.10.2013 року до господарського суду міста Києва звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «О.Л.Д. Транс» та до товариства з обмеженою відповідальністю «Евромаркетинг» про стягнення 58 686,23 грн., що становить: 45 894,68 грн. боргу, 818,95 грн. пені, 9 632,74 грн. штрафу та 2 339,86 грн. відсотків річних (а.с.14-19).

В обґрунтування позовних вимог позивач, посилається на порушення відповідачем строків проведення розрахунків за поставлений товар за договором поставки № АП-11-0009 від 12.03.2013 року, що стало підставою нарахування відповідачу пені, штрафу, річних в розмірі, передбаченому договором.

Рішенням господарського суду міста Києва від 12.11.2013 року у справі № 910/18965/13 позовні вимоги позивача задоволено частково. Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «О. Л. Д. Транс» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Евромаркетинг» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» 45 428 грн. 20 коп. основної заборгованості, 818 грн. 95 коп. пені, 2 339 грн. 86 коп. 40 % річних, 2 271 грн. 41 коп. штрафу та 1 491 грн. 01 коп. витрат по оплаті судового збору. В іншій частині позову - відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» 19.12.2013 року через господарський суд міста Києва подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити рішення місцевого господарського суду та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду, викладених у рішенні, обставинам справи. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що суд першої інстанції помилково застосував ст.530 ЦК України до правовідносин, які виникли між сторонами, оскільки порядок оплати за договором купівлі-продажу регламентується ст. 692 ЦК України. Крім того, апелянт стверджує, що судом необґрунтовано зменшено розмір штрафу, оскільки такий визначено сторонами договором.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.01.2014 року апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні за участю представників сторін на 27.01.2014 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2014 року розгляд справи відкладено на 17.02.2014 року у зв'язку з неявкою у судове засідання представників відповідачів.

Представник апелянта в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.

Відповідачі в судове засідання 17.02.2014 року не з'явилися, хоча були повідомлені про час та місце розгляду справи належним чином.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника апелянта, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.

12 березня 2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» (позивач у справі, продавець за договором) та товариством з обмеженою відповідальністю «О. Л. Д. Транс» (відповідач -1 у справі, покупець за договором) укладено договір поставки № АП-11-0009, відповідно до п. 1.1. якого продавець зобов'язався передати у власність покупцеві, а покупець прийняти й оплатити наступні засоби захисту рослин: «позитив плюс», «краток», «мікродин», «акселератор Моно Бор», «акселератор мікро» загальною вартістю 51 513, 76 грн. (а.с.25-26).

Договором (п. 2.1.) сторони визначили порядок оплати шляхом сплатити продавцю вартість товару за графіком: не пізніше 15.03.2013 року 15 454, 13 грн., не пізніше 15.07.2013 року 36 059, 63 грн.

Пунктом 5.2. договору сторони передбачили відповідальність покупця за несвоєчасну оплату товару (порушення умов розділу 2 договору) у вигляді сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день простроченого платежу. У випадку прострочення виконання зобов'язання більш ніж на 30 днів винна сторона додатково сплачує іншій стороні за даним договором штраф у розмірі 15 відсотків від ціни договору (5.4. договору).

Договором (п. 5.5. договору) сторони встановили відповідальність у вигляді сплати річних в порядку ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, але у розмірі сорока відсотків річних від несплаченої загальної вартості товару протягом 90 (дев'яносто) календарних днів з дати, коли товар повинен бути сплачений покупцем та дев'яносто шість відсотків річних від несплаченої ціни товару до дня повної оплати з дати закінчення дев'яносто календарних днів.

Крім того, за умовами договору з дня закінчення строків сплати, передбачених п. 2.1. договору, вважається, що продавцем пред'явлена вимога щодо сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення (минулий та майбутній) та відсотків річних.

02 квітня 2013 року між сторонами укладено додатковий договір № АП-11-0009 ДС1 до договору поставки № АП-11-0009 від 12.03.2013 року, відповідно до якого основний договір поставки доповнено додатковим переліком засобів захисту рослин, що поставляється: «доктор кроп» в кількості 10 л, вартістю 684, 20 грн. Оплата товару за зазначеною додатковою угодою здійснюється за графіком: не пізніше 05.04.2013 року - 205, 26 грн., не пізніше 15.07.2013 року - 478, 94 грн.

03 квітня 2013 року сторони уклали додатковий договір № АП-11-0009 ДС2 до договору поставки № АП-11-0009 від 12.03.2013 року, відповідно до якого основний договір поставки доповнено додатковим переліком засобів захисту рослин, що поставляється: «цукрон профі» в кількості10 л., вартістю 4 713, 30 грн. Оплата товару за зазначеною додатковою угодою здійснюється за графіком: не пізніше 05.04.2013 року - 1 413, 90 грн., не пізніше 15.07.2013 року - 3 299, 10 грн.

22 квітня 2013 року сторони уклали додатковий договір № АП-11-0009 ДС3 до договору поставки № АП-11-0009 від 12.03.2013 року, відповідно до якого основний договір поставки доповнено додатковим переліком засобів захисту рослин, що поставляється: «позитив плюс» у кількості 70 л., вартістю 4 219, 60 грн. з оплатою згідно графіку: не пізніше 30.04.2013 року - 1 265, 86 грн., не пізніше 15.07.2013 року - 2 953, 72 грн.

13 червня 2013 року сторони уклали додатковий договір № АП-11-0009 ДС4 до договору поставки № АП-11-0009 від 12.03.2013 року, відповідно до якого основний договір поставки доповнено додатковим переліком засобів захисту рослин, що поставляється: «оперкот» в кількості 15 кг, «зеніт» в кількості 20 л. загальною вартістю 4 519, 30 грн. з оплатою згідно графіку: не пізніше 15.06.2013 року - 1 355, 79 грн., не пізніше 01.08.2013 року - 3 163, 51 грн.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що між сторонами у справі виникли зобов'язання з договору поставки, згідно якого, в силу статті 712 Цивільного кодексу України продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його в підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом даної норми Цивільного кодексу України договір поставки - консенсуальний, двосторонній та оплатний.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

В силу ст. ст. 509, 526, 546 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства. За приписами ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Факт поставки товару підтверджено представленими в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями видаткових накладних: № АП-11-0006 від 15.03.2013 року, № АП-11-0028 від 05.04.2013 року, № АП-11-0029 від 05.04.2013 року, № АП-11-0035 від 09.04.2013 року, № АП-11-0037 від 09.04.2013 року, № АП-11-0063 від 23.04.2013 року, № АП-11-0068 від 24.04.2013 року, № АП-11-0220 від 18.06.2013 року та довіреностей на право отримання товарно-матеріальних цінностей, виданими ТОВ «О.Л.Д.Транс»: від 15.03.2013 р. за № Д000000003, від 05.04.2013 року № 7, від 09.04.20123 року № б/н,від 10.04.2013 року № б/н, від 22.04.2013 року №20, від 13.06.2013 року № б/н (а.с.31-44).

Відповідач оплатив вартість товару частково в сумі 18 790, 06 грн. та з порушенням строків встановлених договором, а саме: 1 810, 00 грн. - 13.03.2013 року, 205, 26 грн. - 03.04.2013 року, 1 213, 00 грн. - 04.04.2013 року, 9 622, 20 грн. - 08.04.2013 року, 4 569, 60 грн. - 22.04.2013 року, 1 370, 00 грн. - 17.06.2013 року, що не заперечено відповідачем.

Суму заборгованості за договором поставки № АП-11-0009 від 12.03.2013 року в сумі 45 428,20 грн. позивач просить стягнути в його користь.

Крім того, позивач просить стягнути заборгованість по оплаті вартості товару поставленого відповідачу-1 за спрощеним договором поставки, про укладання якого свідчать видаткова накладна №АП-11-0005 від 15.03.2013 року та довіреність № Д000000003 від 15.03.2013 року, копії яких представлено в матеріалах справи і з яких вбачається, що позивач поставив відповідачу засоби захисту росли: «супер скрін флакон» в кількості 1 л., на загальну суму 1 125, 44 грн. Товар, отриманій за накладною № АП-11-0005 від 15.03.2013 року, частково оплачено відповідачем в сумі 658, 96 грн. (340, 00 грн. - 13.03.2013 року та 318, 96 грн. - 02.04.2013 року), відтак, заборгованість становить 446,48 грн., які позивач просить стягнути на його користь.

З матеріалів справи вбачається, що 13.06.2013 року між позивачем та відповідачем-2 укладено договір поруки № ПР-11-0009, за умовами якого відповідач-2, як поручитель за договором, поручився перед кредитором (позивачем у справі) за виконання зобов'язання відповідачем-1 за договором поставки № АП-11-0009 від 12.03.2013 року, додатковими договорами № АП-11-0009 ДС1 від 02.04.2013 року, № АП-11-0009 ДС2 від 03.04.2013 року, № АП-11-0009 ДС3 від 22.04.2013 року та видатковою накладною № АП-110005 від 15.03.2013 року. За умовами договору поруки поручитель відповідає перед кредитором в повному обсязі до повного виконання зобов'язання і відповідає перед кредитором наряду з Відповідачем-1, як солідарний боржник.

У зв'язку з невиконанням відповідачем-1 зобов'язань по оплаті вартості товару позивач 10 вересня 2013 року направив відповідачу-2 вимогу від 09.09.2013 року, якою вимагав оплатити суму боргу за договором поставки та додатковими угодами в розмірі 45 894, 68 грн. (а.с. 56).

Ні боржник, ні поручитель не надали доказів сплати заборгованості за договором в сумі 45 428,20 грн. та видатковою накладною № АП-110005 від 15.03.2013 року в сумі 446,48 грн.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідачів заборгованості за договором поставки в сумі 45 428,20 грн. підлягають задоволенню.

Однак, колегія вважає помилковим висновок суду про необґрунтованість вимог щодо стягнення заборгованості по оплаті товару в сумі 446,48 грн., поставленого позивачем за видатковою накладною № АП-110005 від 15.03.2013 року, оскільки в силу вимог ч.2 ст. 712, 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього і положення частини 2 ст.530 ЦК України до спірних правовідносин не застосовуються. Аналогічна позиція викладена в Постанові Верховного суду України № 06/444 від 20.11.2007 року, Постановах Вищого господарського суду України від 02.022010 року №16/59-09-1794, від 24.02.2010 року№11/53, № 5002-8/481-2011 від 28.02.2012 року, інформаційному листі Вищого господарського суду України від 17.07.2012 року за № 01-06/928/2012.

Крім того, колегія вважає за необхідне звернути увагу на те, що місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про відсутність вимоги на оплату боргу за видатковою накладною № АП-11-0005 від 15.03.2013 року, оскільки з наявної в матеріалах справи вимоги від 09.09.2013 року (а.с.56) вбачається, що позивач звернувся до відповідача з вимогою про оплату боргу в сумі 45894,68 грн., посилаючись як на договір поставки № АП-11-0009 від 12.03.2013 року, додаткові договори, так і на видаткову накладну № АП-11-0005 від 15.03.2013 року.

Враховуючи наведене колегія суддів апеляційної інстанції визнає правомірною вимогу позивача про стягнення з відповідачів заборгованості по оплаті вартості товару, отриманого за видатковою накладною № АП-110005 від 15.03.2013 року, в сумі 446,48 грн., отже в даній частині рішення місцевого господарського суду підлягає зміні.

Крім стягнення суми основної заборгованості за договором поставки № АП-11-0009 від 12.03.2013 року позивач просить стягнути 818, 95 грн. пені у відповідності до п. 5. 2 договору за період з 02.08.2013 року по 17.09.2013 року, 2 339, 86 грн. річних в розмірі передбаченому договором (40 %, 96%) за період з 02.08.2013 року по 17.09.2013 року у відповідності до п. 5.5. договору та в порядку ст. 625 ЦК України, а також 9 632, 74 грн. штрафу у відповідності до умов п. 5.4. договору.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, ст. 549 ЦК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до приписів ст.ст. 231, 232 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором, нарахування припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Враховуючи вищенаведене, а також, що договором поруки поручитель зобов'язався відповідати за порушення боржником зобов'язання як за основним боргом так і по сплаті процентів, комісій, неустойки, колегія визнає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду, що з відповідачів солідарно на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 818, 95 грн. у відповідності до п. 5.2. договору, яка розрахована від сумі заборгованості, що випливає з договору поставки без врахування заборгованості по окремій видатковій накладній.

Колегія погоджується також з висновком суду про правомірність нарахування 2 339, 86 грн. річних, що відповідає умовам п. 5.5. договору, вимогам ст. 229 ГК України та ст.625 ЦК України.

Пунктом 5.4. договору сторони визначили, що у випадку прострочення виконання зобов'язань, передбачених розділом 2 даного договору, більш ніж 30 днів винна сторона додатково сплачує іншій стороні за даним договором штраф у розмірі 15 відсотків від ціни договору.

У відповідності до ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Колегія суддів визнає помилковим зменшення судом розміру штрафних санкцій з посиланням на п. 66 Положенням про поставку продукції виробничо-технічного призначення, яке затверджене постановою Ради Міністрів СРСР від 25.07.1988 року № 888 (далі по тексту - Положення) до 5%, оскільки у відповідності до приписів ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Застосування штрафних санкцій врегульовано договором (п. 5.4. договору) і даний договір не передбачає встановлення штрафних санкцій у відповідності до Положенням про поставки продукції виробничо-технічного призначення, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР №888 від 25.07.1988 року. Отже, розрахунок штрафу згідно даного Положення є неправомірним і з відповідачів належить до стягнення штраф у розмірі встановленому договором (15%) в сумі 9 632,74 грн.

Враховуючи наведене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду визнає обґрунтованими та правомірними, такими що підлягають до задоволення в повному обсязі позовні вимоги позивача, відтак, визнає рішення господарського суду міста Києва від 12.11.2013 року у справі № 910/18965/13 таким, що прийнято за неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, що є підставою для його зміни.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати за розгляд справи в суді І інстанції та перегляд рішення в апеляційній інстанції покладаються на відповідачів у справі.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» на рішення господарського суду міста Києва від 12.11.2013 року у справі № 910/18965/13 задовольнити.

2.Рішення господарського суду міста Києва від 12.11.2013 року у справі № 910/18965/13 змінити.

3.Пункти 1,2 Резолютивної частини рішення викласти в наступній редакції:

« 1. Позов задовольнити.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «О. Л. Д. Транс» (50029, Дніпропетровська область, м. Кривий ріг, вул. Ногіна, буд. 21/1; код ЄДРПОУ 37271547; з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) та з Товариства з обмеженою відповідальністю «Евромаркетинг» (02160, м. Київ, пр-т Возз'єднання, 7-а, код ЄДРПОУ 35646846, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» (02160, м. Київ, пр-т Возз'єднання, буд. 15; код ЄДРПОУ 30262667) 45 894 (сорок п'ять тисяч вісімсот дев'яносто чотири) грн. 68 коп. основної заборгованості, 818 (вісімсот вісімнадцять) грн. 95 коп. пені, 2 339 (дві тисячі триста тридцять дев'ять) грн. 86 коп. річних, 9632 (дев'ять тисяч шістсот тридцять дві) грн. 74 коп. штрафу та 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. витрат по оплаті судового збору.»

4. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «О. Л. Д. Транс» (50029, Дніпропетровська область, м. Кривий ріг, вул. Ногіна, буд. 21/1; код ЄДРПОУ 37271547; з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) та з Товариства з обмеженою відповідальністю «Евромаркетинг» (02160, м. Київ, пр-т Возз`єднання, 7-а, код ЄДРПОУ 35646846, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» (02160, м. Київ, пр-т Возз'єднання, буд. 15; код ЄДРПОУ 30262667) 860 ( вісімсот шістдесят) грн. 25 коп. витрат по оплаті судового збору за розгляд справи в апеляційній інстанції.

5. Доручити господарському суду міста Києва видати накази.

6. Справу № 910/18965/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст. ст. 107-111 ГПК України.

Головуючий суддя Г.А. Жук

Судді О.В. Агрикова

А.О. Мальченко