Рішення

від 18.02.2014 по справі 924/67/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" лютого 2014 р.Справа № 924/67/14

Господарський суд Хмельницької області у складі:

cуддя Виноградова В.В., розглянувши матеріали

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Поділля-Трансбуд"

м. Кам'янець-Подільський

до приватного акціонерного товариства "Зовнішньоторгівельна виробнича фірма "Будінвест"

м. Хмельницький

про стягнення 72099,04 грн., з яких 70000 грн. основного боргу, 770 грн. інфляційних втрат,

1329,04 грн. 3% річних

представники сторін:

від позивача: Остафійчук О.О.- за довіреністю від 09.12.2013р.

від відповідача: не з'явився

встановив: позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 72099,04 грн., з яких 70000 грн. позики, перерахованої платіжним дорученням №155 від 28.12.2012 року відповідно до договору безпроцентної зворотної позики від 25.12.2013 року, 770 грн. інфляційних втрат та 1329,04 грн. 3% річних. В обґрунтування позову посилається на умови договору безпроцентної зворотної позики від 25.12.2012 року, ст.ст. 625, 1050 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Представник позивача наполягає на задоволенні позову, витребувані ухвалами суду від 28.01.2014р, 10.02.2014р. докази не подав, пояснивши їх відсутністю.

Позивачем подано клопотання про витребування у державної податкової інспекції у м.Хмельницькому Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області відомості ПрАт "Зовнішньоторгівельна виробнича фірма "Будінвест" за період з грудня 2012р. по теперішній час щодо відображення взаєморозрахунків ПрАт "Зовнішньоторгівельна виробнича фірма "Будінвест" з ТОВ "Будівельна компанія "Поділля - Трансбуд" в податковій звітності, а саме : деклараціях з податку на прибуток по відображених допомогах; деклараціях з ПДВ шляхом співставлення показників зазначених контрагентів, так як зазначені відомості можуть підтвердити зарахування коштів згідно платіжного доручення №455 від 28.12.12р. в рахунок позики або спростувати, якщо з вказаної суми відповідачем нараховано та сплачено ПДВ.

Суд залишає зазначене клопотання без задоволення, при цьому звертається увага, що відповідно до ст. 33 ГПК України обов'язок доказування обставин, на які сторона посилається, покладено на сторони. Крім того, декларації є лише податковою звітністю, а не первинними документами, які відображають здійснення господарської операції між сторонами.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, письмового відзиву на позов з документальним обґрунтуванням своїх доводів не подав, хоча був належним чином повідомлений про судовий розгляд спору, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 31.01.2014р., 18.02.2014р..

З огляду на вищезазначене, суд вважає за можливе відповідно до ст. 75 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Між ТОВ "Будівельна компанія "Поділля-Трансбуд" (Позикодавець) та ПАТ "Зовнішньоторговельна виробнича фірма "Будінвест" (Позичальник) 25.12.2012 року укладено договір безпроцентної зворотної позики, згідно умов якого позикодавець в порядку та на умовах, визначених цим договором та чинним в Україні законодавством, передає у власність позичальнику на безпроцентній основі, для внутрішньогосподарських розрахунків грошові кошти (позику), а позичальник зобов'язується використати за призначенням і повернути позику позикодавцеві у визначений цим договором строк (п.п. 1- 3 договору).

Відповідно до п.п. 6, 7 договору позика визначена в розмірі 70000,00 грн., термін повернення - 28 квітня 2013 року.

Згідно п. 8. передбачений в п. 7 договору термін може бути змінений у бік збільшення за згодою сторін, яка оформлюється додатковою угодою до цього договору.

У п. 9 договору сторони домовилися, що після настання терміну, визначеного в п.7 договору, позичальник зобов'язується протягом 30-ти днів повернути позику позикодавцеві.

Згідно з п.10 договору передбачено, що позика повертається у безготівковому порядку на підставі платіжного доручення шляхом переведення відповідних коштів на поточний рахунок позикодавця.

У випадку порушення зобов'язання, що виникає з цього договору, сторона несе відповідальність, визначену цим договором та (або) чинним законодавством України (п.13 договору).

Договір, відповідно до п.19 договору, є укладеним і набуває чинності з моменту передання позики позикодавцем позичальникові.

Договір підписаний сторонами та скріплений їхніми печатками.

Платіжним дорученням №155 від 28.12.2012 року ТОВ "БК "Поділля-Трансбуд" перерахувало ПрАТ "ЗТВФ "Будінвест" 70000,00 грн. В графі призначення платежу зазначено: "за послуги згідно рахунка б/н від 28.12.2012 року".Рахунку від 28.12.2012р. позивач суду не подав.

В листі від 25.01.2013р. №20, адресованому відповідачу, ТОВ "Будівельна компанія "Поділля Трансбуд" просить відповідача перераховані згідно платіжного доручення №155 від 28.12.2012 року грошові кошти в сумі 70000,00 грн. зарахувати в рахунок надання ТОВ "Будівельна компанія "Поділля-Трансбуд" безпроцентної зворотної позики ПАТ "ЗТВФ "Будінвест" згідно укладеного договору б/н безпроцентної зворотної позики від 25.12.2012 року.Доказів про направлення (вручення) відповідачу листа від 25.01.2013р. №20 суду не подано.

Листом від 27.06.2013р. №176 позивач звернувся до відповідача з вимогою (отримано 18.07.2013р.) повернути грошову позику в сумі 70 000 грн., надану згідно договору безпроцентної зворотної позики від 25 грудня 2012 року. Аналогічна вимога була адресована відповідачу повторно 30.07.2013р.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 70000,00 грн. безпроцентної зворотної позики, 770 грн. інфляційних нарахувань та 1239,04 грн. 3% річних.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне:

Згідно зі ч.2 п.1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

З положень ст. 509 ЦК України та ст. 173 ГК України слідує, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ "Будівельна компанія "Поділля-Трансбуд" та ПАТ "Зовнішньоторгівельна виробнича фірма "Будінвест" 25.12.2012 року укладено договір безпроцентної зворотної позики.

Статтею 1046 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Як на підставу виконання своїх договірних зобов'язань щодо надання 70000 грн. позики, позивач посилається на платіжне доручення №155 від 28.12.2012 року. Однак, як вбачається із змісту останнього, перерахування відповідачу 70000 грн. було здійснено за призначенням платежу "за послуги згідно рахунка б/н від 28.12.2012 року". Представником позивач в судовому засіданні зазначено, що рахунок б/н від 28.12.2012 року не видавався та відсутній.

Посилання позивача на лист від 25.01.2013 року №20, за змістом якого, позивач просив відповідача зарахувати сплачені згідно платіжного доручення №155 від 28.12.2012 року 70000 грн. в рахунок надання ТОВ "Будівельна компанія "Поділля-Трансбуд" безпроцентної зворотної позики згідно укладеного договору б/н від 25.12.2012 року, суд оцінює критично, оскільки, позивачем на вимогу суду не надано доказів, які б підтверджували направлення (вручення) вищезазначеного листа та відповідно зарахування відповідачем коштів в рахунок виконання умов договору безпроцентної зворотної позики від 25.12.2012 року.

Не подано позивачем і інших доказів, які б підтверджували зарахування 70000,00 грн., перерахованих платіжним дорученням №155 від 28.12.2012 року саме в рахунок надання ТОВ "Будівельна компанія "Поділля-Трансбуд" безпроцентної зворотної позики ПАТ "ЗТВФ "Будінвест" згідно договору б/н безпроцентної зворотної позики від 25.12.2012 року.

Відповідно до ст.ст. 32,33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищенаведене, оскільки позивач не надав належних та допустимих доказів, які б підтверджували виконання ним умов договору безпроцентної зворотної позики від 25.12.2012 року в частині надання позики в розмірі 70000 грн., то відсутній і обов'язок відповідача повернути позивачу згідно умов договору безпроцентної зворотної позики від 25.12.2012 року позику в розмірі 70000 грн.

Тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 70000 грн. неповернутої позики заявлені безпідставно, є необґрунтованими та не підтвердженими належними та допустимими доказами, тому в їх задоволенні необхідно відмовити.

З огляду на вищевикладене безпідставними є і позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 770 грн. інфляційних нарахувань та 1329,04 грн. 3% річних. Тому в їх задоволенні необхідно відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 1, 12, 33, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

В позові товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Поділля-Трансбуд" м. Кам'янець-Подільський до приватного акціонерного товариства "Зовнішньоторгівельна виробнича фірма "Будінвест" м. Хмельницький про стягнення 72099,04 грн., з яких 70000 грн. основного боргу, 770 грн. інфляційних втрат, 1329,04 грн. 3% річних відмовити.

Повне рішення складено 20.02. 2014 року

Суддя В.В. Виноградова

Віддрук.3 прим.: 1 - до справи; 2 - позивачу (м. Кам'янець-Подільський, вул. Князів Коріатовичів 37А); 3 - відповідачу (м. Хмельницький, вул. Зарічанська 34) -- рек.