Постанова

від 18.02.2014 по справі 816/111/14

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2014 року м.ПолтаваСправа № 816/111/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Чеснокової А.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Шевченко О.С.,

представників позивача - Попенка Б.В., Денисенка В.В.,

представника відповідача - Прокопчука О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Селянського (фермерського) господарства "Верест" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

13 січня 2014 року Селянське (фермерське) господарство "Верест" (далі по тексту - СФГ "Верес") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі по тексту - КОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень:

- №0006642201/700 від 01 листопада 2013 року про донарахування податку на додану вартість на загальну суму 244313,75 грн.;

- №0006652201/701 від 01 листопада 2013 року про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 20106,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що прийняті відповідачем за наслідками перевірки спірні податкові повідомлення-рішення від 01 листопада 2013 року №0006642201/700 про донарахування податку на додану вартість на загальну суму 244313,75 грн., з яких 195451,00 грн. - сума основного платежу, а 48862,75 грн. - сума штрафних санкцій та №0006652201/701 про зменшення суми від'ємного значення з податку на додану вартість на загальну суму 20106,00 грн., є неправомірними, оскільки при формуванні податкового кредиту позивачем дотримані вимоги Податкового кодексу України. Наполягав на тому, що здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами в перевіряємому періоді повністю підтверджуються наявними у позивача первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності. В зв'язку з чим вважає висновки податкового органу про безтоварність правочинів між позивачем та ТОВ "ТД"Енергія" і ТОВ "Кронос Лімітед" необґрунтованими та безпідставними. Зазначив, що відповідачем під час перевірки аналіз реальних змін структури активів позивача та його контрагентів відповідно до реального економічного змісту проведених господарських операцій на підставі первинних документів бухгалтерського обліку не здійснювався. А тому прийняті податкові повідомлення-рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідач проти позову заперечував, мотивуючи правомірністю висновків проведеної позапланової перевірки позивача, з питань правомірності перебування на спеціальному режимі оподаткування за період з 01 липня 2010 року по 30 червня 2013 року, в ході якої не встановлено реальність здійснення господарських операцій позивача з контрагентами ТОВ "ТД"Енергія" та ТОВ "Кронос Лімітед". Вказував на відсутність документів, які підтверджують факт транспортування, прийняття та обліку придбаних нафтопродуктів. В зв'язку з чим вважає податкові повідомлення - рішення законними та такими, що не підлягають скасуванню.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Селянське (фермерське) господарство "Верест" (ідентифікаційний код 24386240) зареєстровано як юридична особа Глобинською районною державною адміністрацією Полтавської області 08 квітня 1996 року, номер запису 1 561 120 0000 000269, Свідоцтво серії А00, № 586194 (т.1 а.с. 12).

Господарство взято на облік в органах державної податкової служби (т.1 а.с. 16), також являється платником податку на додану вартість з 30 червня 1997 року (т.1 а.с. 14-15), що не оспорюється сторонами.

Згідно довідки АБ №492178 з ЄДРПОУ видами діяльності позивача за КВЕД-2010 є: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, допоміжна діяльність у рослинництві, післяурожайна діяльність, оброблення насіння для відтворення (т.1 а.с. 13).

Кременчуцькою ОДПІ на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, у період з 01 жовтня 2013 року по 07 жовтня 2013 року, проведено позапланову документальну виїзну перевірку СФГ "Верест" (код ЄДРПОУ 24386240) з питань правомірності перебування на спеціальному режимі оподаткування за період з 01 липня 2010 року по 30 червня 2013 року.

Правомірність підстав та порядку проведення перевірки позивачем не оспорюється

За результатами перевірки складено акт від 14 жовтня 2013 року №2844/1603-22211/24386240 (т.1 а.с. 33-44), за висновками якого встановлено порушення позивачем підпункту 14.1.201 пункту 14.1 статті 14, пункту 185.1 статті 185, пункту 198.3 статті 198, пункту 201.1, пункту 201.4, пункту 201.6, пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями) внаслідок чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 195451 грн., а саме:

- вересень 2012 року - 55210 грн.,

- листопад 2012 року - 14353 грн.;

- грудень 2012 року - 9759 грн.,

- січень 2013 року - 1349 грн.,

- лютий 2013 року - 114780 грн.

Позивач, не погодившись із висновками, викладеними податковим органом в акті перевірки від 14 жовтня 2013 року №2844/1603-22211/24386240, направив до податкового органу заперечення на вказаний акт (т.1 а.с. 119-120), за результатами розгляду якого КОДПІ підтвердила правильність викладених в акті висновків щодо порушення СФГ "Верест" вимог податкового законодавства (лист-відповідь від 29 жовтня 2013 року №10144/10 (т.1 а.с. 121-122)).

На підставі акту перевірки від 14 жовтня 2013 року №2844/1603-22211/24386240, КОДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення від 01 листопада 2013 року:

- №0006642201/700, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів у розмірі 244313,75 грн. в тому числі за основним платежем в розмірі 195451 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 48862,75 грн. (т.1 а.с. 31);

- №0006652201/701, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 20106 грн. (т.1 а.с. 32).

Позивач не погодився із зазначеними податковими повідомленнями - рішеннями у зв'язку із чим оскаржив їх до суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Завданням адміністративного судочинства, згідно частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Надаючи оцінку спірним податковим повідомленням-рішенням, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України від 02 грудня .2010 року, № 2755-VI, який набрав чинності з 01 січня 2011 року - Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Із системного аналізу вказаних вище правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник податку на додану вартість повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Крім того, слід зазначити, що за змістом частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Згідно з пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з акту перевірки, протягом перевіряємого періоду СФГ "Верест" мало господарські правовідносини з ТОВ "ТД"Енергія" .

Щодо взаємовідносин Селянського (фермерського) господарства "Верест" із Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Енергія" (код ЄДРПОУ 31628650) судом встановлені наступні фактичні обставини справи.

Так, взаємовідносини позивача із ТОВ "ТД"Енергія" відбувалися на підставі Договору поставки №62-ПО від 01 червня 2012 року та Додаткових угод (т.1 а.с. 52-57, 226).

За умовами Договору Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцю нафтопродукти (надалі Товар), а Покупець зобов'язується прийняти і сплатити їх вартість на умовах даного Договору. Кількість, асортимент та ціна Товару зазначається у Специфікаціях (форма специфікації затверджується Сторонами), що складаються Постачальником та підтверджується шляхом підписання Покупцем на умовах даного Договору. Кожна специфікація є невід'ємною частиною Договору. Якість Товару відповідає державним стандартам України (ДСТУ) та/або технічним умовам (ТУ), що підтверджується паспортом якості та сертифікатом відповідності. Передача Покупцю Товару здійснюється в разі надання Покупцем Довіреності на отримання зазначеної кількості Товару. Датою виникнення права власності на Товар у Покупця є дата підписання видаткової накладної та/або товарно-транспортної накладної з подальшою передачею видаткової накладної. Ціна на Товар формується Постачальником і обумовлюється Сторонами на день підписання Специфікації, та зазначається у самі Специфікації. Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2014 року, а в частині розрахунку за Товар до повного його виконання.

На виконання досягнутої домовленості позивачем отримано від вказаного контрагента товар: дизельне паливо на суму 484025,77 грн. в тому числі ПДВ 80670,96 грн.

За наслідками здійснення господарських операцій із ТОВ "ТД"Енергія" останнім виписано позивачу: рахунки фактури - від 05 липня 2012 року №229-ПО (т.1 а.с. 60), від 17 вересня 2012 року №417-ПО (т.1 а.с. 67); видаткові накладні - від 06 липня 2012 року №0000000375 (т.1 а.с. 59), від 18 вересня 2012 року №0000000918 (т.1 а.с. 66); податкові накладні - від 06 липня 2012 року №63 (т.1 а.с. 58), від 17 вересня 2012 року №166 (т.1 а.с. 63).

Дослідивши вказані первинні документи ТОВ "ТД"Енергія" для документального оформлення господарських операцій з придбання СФГ "Верест" товарів, суд не має підстав для визнання їх такими, що не відповідають вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності, а саме, податкові накладні та видаткові накладні містять адресу місцезнаходження покупця та продавця, одиниці виміру товару, кількість товару, ціну товару. Будь-яких порушень щодо оформлення накладних судом не встановлено, зауваження до змісту та форми зазначених документів у податкового органу відсутні.

Також судом встановлено, що розрахунок за придбаний товар здійснювався позивачем у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "ТД"Енергія", що підтверджується банківськими виписками (т.1 а.с.174-225).

Відповідно до пункту 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 №99 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.06.1996 за № 293/1318, сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

На підставі наданого позивачем витягу з журналу реєстрації видачі довіреностей (т.1 а.с. 122а-127) встановлено, що придбаний позивачем товар отримувався уповноваженим представником господарства - Старченко В.М., підписи якого маються на видаткових накладних.

Транспортування придбаного у ТОВ "ТД"Енергія" Товару здійснювалось на підставі укладених з фізичними особами-підприємцями ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Договорів про надання послуг перевезення №6-П та №14 та Додаткової угоди №1 до договору про надання послуг перевезення №14 (т.1 а.с. 8-82, 85-86, т. 43), за якими Виконавець зобов'язується надати транспортні послуги по перевезенню вантажу, а Замовник зобов'язується своєчасно оплачувати проведені вантажоперевезення. На підтвердження факту виконання умов Договорів про надання послуг по перевезенню вантажу Замовником та Виконавцем складено Акти здачі-приймання робіт (надання послуг) (т.1 а.с. 84, 90).

Факт транспортування придбаного позивачем товару підтверджується наявними у матеріалах справи товарно-транспортними накладними: від 06 липня 2012 року №627, 629, 631 (т.1 а.с. 61-63), від 18 вересня 2012 року №923, 926 (т.1 а.с. 68-69).

Судом встановлено, що закуплені нафтопродукти були оприбутковані та проведені по бухгалтерським рахункам №631 - "розрахунки з постачальниками" (т.1 а.с. 131-135) та №203 - "паливно-мастильні матеріали" (т.1 а.с. 143, 145).

Розміщення та зберігання нафтопродуктів закупленого у ТОВ "ТД"Енергія" проводилось у цистерні та резервуарі, які знаходяться на балансі СФГ "Верест" та проведені по бухгалтерському рахунку №10 "Основні фонди" (т.1 а.с. 155-158).

Відповідно до пунктів 14.3-14.4 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях облік нафти і нафтопродуктів у фізичних величинах (за об'ємом, масою) ведеться безпосередньо матеріально відповідальними особами, а бухгалтерська служба підприємства здійснює їх кількісно-грошовий облік. Матеріально відповідальні особи підприємств (за винятком НПЗ) ведуть кількісний облік нафти та нафтопродуктів у товарній книзі кількісного руху нафтопродуктів (нафти) за формою N 31-НП (додаток 34), у якій зазначаються надходження і відпуск нафтопродуктів за день, а також їх залишки на кінець дня. Для посилення контролю за станом приймання, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів матеріально відповідальні особи ведуть журнал обліку надходження нафти і нафтопродуктів за формою N6-НП і журнал вимірювання нафти і нафтопродуктів у резервуарах за формою N 7-НП.

На підставі наданого позивачем Журналу обліку надходження нафти і нафтопродуктів (т.2 а.с. 1 - 4) встановлено, що придбані позивачем нафтопродукти прийняті позивачем, що в свою чергу, підтверджується Актами приймання-передавання нафтопродуктів за кількістю (т.2 а.с. 55-59).

У подальшому придбане СФГ "Верест" дизельне паливо використано у господарській діяльності останнього, на підтвердження чого позивачем надано Акти на списання використаних паливно-мастильних матеріалів (т.1 а.с. 162-173), Товарну книгу кількісного руху нафтопродуктів (нафти) та Журнал реєстрації проведення вимірювань нафтопродуктів (нафти) у резервуарах (т.2 а.с. 5-31).

Щодо взаємовідносин Селянського (фермерського) господарства "Верест" із Товариством з обмеженою відповідальністю "Кронос Лімітед" (код ЄДРПОУ 38270916) судом встановлені наступні фактичні обставини справи.

Так, взаємовідносини позивача із ТОВ "Кронос Лімітед" відбувалися на підставі Договору поставки №13-ПО від 01 лютого 2013 року (т.1 а.с. 70-75).

За умовами Договору Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцю нафтопродукти (надалі Товар), а Покупець зобов'язується прийняти і сплатити їх вартість на умовах даного Договору. Кількість, асортимент та ціна Товару зазначається у Специфікаціях, що складаються Постачальником та підтверджується шляхом підписання Покупцем на умовах даного Договору. Кожна Специфікація є невід'ємною частиною даного Договору. Кожна наступна Специфікація не відміняє і не припиняє дію попередніх Специфікацій ні повністю, ні частково, якщо інше не зазначено в ній. Передача Покупцю Товару здійснюється в разі надання Покупцем Довіреності на отримання зазначеної кількості Товару. Датою виникнення права власності на Товар у Покупця є дата підписання видаткової накладної та/або товарно-транспортної накладної з подальшою передачею видаткової накладної. Ціна на Товар формується Постачальником кожний день і обумовлена Сторонами на день підписання Специфікації, зазначається у Специфікації. Цей Договір по відношенню до конкретної партії Товару набирає чинності з моменту підписання сторонами договору відповідної Специфікації на дану партію Товару та діє протягом одного року з дати підписання Специфікації, а в частині здійснення грошових розрахунків - до повного виконання грошових зобов'язань.

На виконання досягнутої домовленості позивачем отримано від вказаного контрагента товар: дизельне паливо на суму 688680 грн. в тому числі ПДВ 114780 грн.

За наслідками здійснення господарських операцій із ТОВ "Кронос Лімітед" останнім виписано позивачу: рахунок фактури №20-ПО від 01 лютого 2013 року (т.1 а.с. 78), видаткову накладну №121 від 06 лютого 2013 року (т.1 а.с. 77), податкову накладну №135 від 01 лютого 2013 року (т.1 а.с. 76).

Дослідивши вказані первинні документи ТОВ "Кронос Лімітед" для документального оформлення господарських операцій з придбання СФГ "Верест" товарів, суд не має підстав для визнання їх такими, що не відповідають вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності, а саме, податкова накладна та видаткова накладна містять адресу місцезнаходження покупця та продавця, одиниці виміру товару, кількість товару, ціну товару. Будь-яких порушень щодо оформлення накладних судом не встановлено, зауваження до змісту та форми зазначених документів у податкового органу відсутні.

Також судом встановлено, що розрахунок за придбаний товар здійснювався позивачем у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "Кронос Лімітед", що підтверджується банківськими виписками (т.1 а.с.174-225).

Відповідно до пункту 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 №99 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.06.1996 за № 293/1318, сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

На підставі наданого позивачем витягу з журналу реєстрації видачі довіреностей (т.1 а.с. 128-130) встановлено, що придбаний позивачем товар отримувався уповноваженою особою господарства - Старченко В.М., підписи якого маються на видаткових накладних.

Для транспортування придбаного Товару між СФГ "Верест" (Замовник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 (Виконавець) укладено 05 лютого 2013 року Договір про надання послуг перевезення №4 (т.1 а.с. 87-88), за якими Виконавець зобов'язується надати транспортні послуги по перевезенню вантажу, а Замовник зобов'язується своєчасно оплачувати проведені вантажоперевезення. На підтвердження факту виконання умов Договору про надання послуг по перевезенню вантажу Замовником та Виконавцем складено Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) (т.1 а.с. 90).

Факт транспортування придбаного позивачем товару підтверджується наявними у матеріалах справи товарно-транспортними накладними: від 06 лютого 2013 року №66 та №68 (т.1 а.с. 79-80) та подорожніми листами (т.2 а.с. 46).

Судом встановлено, що закуплені нафтопродукти були оприбутковані та проведені по бухгалтерським рахункам №631 - "розрахунки з постачальниками" (т.1 а.с. 135-136) та №203 - "паливно-мастильні матеріали" (т.1 а.с. 153).

Розміщення та зберігання нафтопродуктів закупленого у ТОВ "Кронос Лімітед" проводилось у цистерні та резервуарі, які знаходяться на балансі СФГ "Верест" та проведені по бухгалтерському рахунку №10 "Основні фонди" (т.1 а.с. 155-158).

Відповідно до пунктів 14.3-14.4 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях облік нафти і нафтопродуктів у фізичних величинах (за об'ємом, масою) ведеться безпосередньо матеріально відповідальними особами, а бухгалтерська служба підприємства здійснює їх кількісно-грошовий облік. Матеріально відповідальні особи підприємств (за винятком НПЗ) ведуть кількісний облік нафти та нафтопродуктів у товарній книзі кількісного руху нафтопродуктів (нафти) за формою N 31-НП (додаток 34), у якій зазначаються надходження і відпуск нафтопродуктів за день, а також їх залишки на кінець дня. Для посилення контролю за станом приймання, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів матеріально відповідальні особи ведуть журнал обліку надходження нафти і нафтопродуктів за формою N 6-НП і журнал вимірювання нафти і нафтопродуктів у резервуарах за формою N 7-НП.

На підставі наданого позивачем Журналу обліку надходження нафти і нафтопродуктів (т.2 а.с. 1 - 4) встановлено, що придбані позивачем нафтопродукти прийняті позивачем, що в свою чергу, підтверджується Актами приймання-передавання нафтопродуктів за кількістю (т.2 а.с. 62-63).

У подальшому придбане СФГ "Верест" дизельне паливо використано у господарській діяльності останнього, на підтвердження чого позивачем надано Акти на списання використаних паливно-мастильних матеріалів (т.1 а.с. 169-173), Товарну книгу кількісного руху нафтопродуктів (нафти) та Журнал реєстрації проведення вимірювань нафтопродуктів (нафти) у резервуарах (т.2 а.с. 5-31, 49-54).

Позивачем надано суду Ліцензії Міністерства транспорту та зв'язку України на надання послуг з перевезення пасажирів і небезпечних вантажів автомобільним транспортом (т.1 а.с. 229, 233) Свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів (т.1 а.с. 230, 234-235), Свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі (т.2 а.с. 44).

На поставлені партії товару видавалися паспорти якості (т. т.1 а.с. 94, 96-98) та сертифікат відповідності (т.1 а.с. 95).

Отже, на виконання Договорів поставки ТОВ "ТД"Енергія" та ТОВ "Кронос Лімітед" видано податкові накладні, видаткові накладні, поставка товару в асортименті здійснена транспортом перевізників відповідно до Договорів про надання транспортних послуг, що підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними, оплата за поставлений товар здійснена у повному обсязі, що підтверджуються банківською випискою позивача. Придбаний товар відповідає меті здійснених видів діяльності Селянського (фермерського) господарства "Верест", фактів які б ставили під сумнів реальність здійснення господарської операції судом не встановлено. Таким чином, в ході судового розгляду доведено, що позивачем правомірно на підставі належним чином оформлених податкових накладних та інших первинних документів, включено суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту за відповідні періоди та відображені у податкових деклараціях.

Суд враховує, що відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Пунктом 184.1 статті 184 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Матеріалами справи підтверджується, та не заперечується відповідачем що на момент здійснення господарських операцій з контрагентами позивача - ТОВ "ТД"Енергія" та ТОВ "Кронос Лімітед", фактів визнання недійсними або анулювання свідоцтв про державну реєстрацію судом не встановлено; продавці знаходилися в Єдиному державному реєстрі, а також мали свідоцтва про реєстрацію платниками податку на додану вартість.

Суд вважає, що надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом. Відповідачем не надано жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами при здійсненні ними договірних відносин взаємоузгоджених зловмисних дій, не спрямованих на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. Наявності таких доказів, зокрема вироку суду, постановленого у кримінальній справі стосовно посадових осіб СФГ "Верест" чи його контрагентів ТОВ "ТД"Енергія" та ТОВ "Кронос Лімітед". В акті перевірки податковим органом не встановлений факт відсутності тих товарно-матеріальних цінностей, за результатами придбання яких позивачем сформовано податковий кредит. Податковим органом не доведено фактичних обставин, які ставлять під сумнів реальність господарської операції.

Отже, дослідження наявних у справі доказів у їх сукупності, дає суду підстави для висновку про відсутність в діях СФГ "Верест" порушень податкового законодавства, визначених актом перевірки від 14 жовтня 2013 року №2844/1603-22211/24386240, на підставі висновків якого відповідачем прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 01 листопада 2013 року №0006642201/700 та №0006652201/701.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про наявність законних підстав для задоволення адміністративного позову щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 01 листопада 2013 року №0006642201/700 та №0006652201/701.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.

Частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Як свідчить наявне у матеріалах справи платіжне доручення №8 від 13 січня 2014 року, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом Селянським (фермерським) господарством "Верест" сплачено 100 відсотків розміру ставки судового збору, що становить 1827 грн.

Підпунктом 3 частини дев'ятої Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України встановлено, що у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

У зв'язку з цим, з Державного бюджету України на користь Селянського (фермерського) господарства "Верест" підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 182,70 грн. шляхом їх безспірного списання з рахунка суб'єкта владних повноважень - Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Отже, необхідно повернути позивачу сплачену згідно платіжного доручення №8 від 13 січня 2014 року суму судового збору в розмірі 1644,30 грн.

В силу статті 5 Закону України "Про судовий збір" органи доходів і зборів звільнені від сплати судового збору, а тому судовий збір в сумі, що становить 90 відсотків розміру ставки судового збору, з відповідача до державного бюджету не стягується.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Селянського (фермерського) господарства "Верест" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 01 листопада 2013 року №0006642201/700 та №0006652201/701.

Стягнути з Державного бюджету України в особі Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (ідентифікаційний код 38742715) на користь Селянського (фермерського) господарства "Верест" (ідентифікаційний код 24386240) витрати зі сплати судового збору у розмірі 182 (сто вісімдесят дві) гривні 70 (сімдесят) копійок.

Повернути Селянському (фермерському) господарству "Верест" (ідентифікаційний код 24386240) сплачену згідно платіжного доручення № 8 від 13 січня 2014 року суму судового збору в розмірі 1644 (одна тисяча шістсот сорок чотири) гривні 30 (тридцять копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 24 лютого 2014 року.

Суддя А.О. Чеснокова