Постанова

від 13.02.2014 по справі 926/440-б/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2014 року Справа № 926/440-Б/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіПоліщука В.Ю. (доповідач), суддів:Білошкап О.В., Міщенко П.К., розглянувшикасаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області, на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 30.10.2013 року, та ухвалуГосподарського суду Чернівецької області від 01.10.2013 року, у справі№ 926/440-Б/13, за заявою Прокурора міста Чернівці в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у місті Чернівцях (м. Чернівці), доТовариства з обмеженою відповідальністю "Волмакс РК" (м. Чернівці), провизнання банкрутом,- за участю представників: від ДПІ у місті Чернівці: Ніщук І.В. - представник (довіреність від 13.01.2014 року); від Генеральної прокуратури України: Козакова І.М. - прокурор відділу (посвідчення № 018008 від 01.07.2013 року) представники інших учасників судового провадження не з'явились; в с т а н о в и в :

У квітні 2013 року Прокурор міста Чернівці звернувся до Господарського суду Чернівецької області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у місті Чернівцях із заявою про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Волмакс РК" (далі - ТзОВ "Волмакс РК") за загальною процедурою.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 30.04.2013 року порушено провадження у справі № 926/440-Б/13 про банкрутство ТзОВ "Волмакс РК"; визнано безспірні вимоги Державної податкової інспекції у місті Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області (далі - ДПІ у місті Чернівцях) до ТзОВ "Волмакс РК" в сумі 399 036 грн. 60 коп. - 3 черга задоволення; покладено на ТзОВ "Волмакс РК" судовий збір в сумі 5 735 грн. 00 коп.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном; розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Рабанюка Віктора Степановича; встановлено арбітражному керуючому Рабанюку В.С. грошову винагороду за виконання повноважень розпорядника майна в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень, яка сплачується шляхом її авансування ініціюючим кредитором у визначеному в цій ухвалі розмірі, сума авансового платежу вноситься на депозитний рахунок нотаріуса та виплачується арбітражному керуючому (розпоряднику майна) за кожний місяць виконання ним повноважень розпорядника майна; інше.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19.06.2013 року у справі № 926/440-Б/13 ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 30.04.2013 року у справі № 926/440-Б/13 залишено без змін, апеляційну скаргу ДПІ у місті Чернівцях залишено без задоволення.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 01.10.2013 року у справі 926/440-Б/13 (суддя - Ковальчук Т.І.) визнано грошові вимоги ДПІ у місті Чернівцях на суму 76 955 грн. 43 коп. - пені, задоволення яких здійснювати в шосту чергу; покладено на ТзОВ "Волмакс РК" судовий збір в розмірі 1 147 грн. 00 коп. (на користь держави, який погашати в першу чергу). Ухвалу місцевого господарського суду мотивовано, зокрема тим, що, заявлені ДПІ у місті Чернівцях грошові вимоги на суму 76 955 грн. 43 коп. - пені, є не поточними, а конкурсними та заявлені з пропуском встановленого Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" строку.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 30.10.2013 року у справі № 926/440-Б/13 (головуючий суддя - Желік М.Б., судді: Костів Т.С., Малех І.Б.) у задоволенні вимог апеляційної скарги ДПІ у місті Чернівцях відмовлено; ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 01.10.2013 року у справі 926/440-Б/13 залишено без змін. Залишаючи без змін прийняту місцевим господарським судом ухвалу, апеляційний господарський суд погодився з висновком господарського суду першої інстанції, що заявлені ДПІ у місті Чернівцях вимоги є конкурсними та заявлені з пропуском встановленого чинним законодавством строку, а відтак, мають бути включені до Реєстру вимог кредиторів у шосту чергу.

Не погоджуючись з прийнятими господарськими судами першої та апеляційної інстанцій ухвалою та постановою, ДПІ у місті Чернівцях звернулась з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 30.10.2013 року та ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 01.10.2013 року у справі № 926/440-Б/13 в частині віднесення визнаної пені в сумі 76 955 грн. 43 коп. до конкурсних вимог, прийняти нове судове рішення, яким задовольнити касаційну скаргу ДПІ у місті Чернівцях та віднести суму заявленої пені до поточних вимог кредитора. При цьому, скаржник посилається на порушення господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст. 23, 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою Вищого господарського суду України від 04.02.2014 року, згідно зі ст. 111 4 ГПК України, касаційну скаргу ДПІ у місті Чернівцях прийнято до провадження та призначено її до розгляду у судовому засіданні за участю уповноважених представників учасників судового провадження.

В судовому засіданні касаційної інстанції представники ДПІ у місті Чернівцях та Генеральної прокуратури України касаційну скаргу підтримали за наведених у ній підстав, просили її задовольнити, скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 30.10.2013 року та ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 01.10.2013 року у справі № 926/440-Б/13 в частині віднесення визнаної пені в сумі 76 955 грн. 43 коп. до конкурсних вимог, прийняти нове судове рішення, яким задовольнити касаційну скаргу ДПІ у місті Чернівцях та віднести суму заявленої пені до поточних вимог кредитора.

Інші учасники касаційного провадження уповноважених представників в судове засідання касаційної інстанції не направили, хоча про дату, час та місце розгляду касаційної скарги були повідомлені належним чином. Враховуючи, що учасників судового провадження було повідомлено про те, що не з'явлення їх представників в судове засідання касаційної інстанції не тягне за собою відкладення розгляду справи, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про можливість розгляду касаційної скарги за відсутності в судовому засіданні уповноважених представників учасників касаційного провадження, які не з'явились.

Заслухавши доповідь судді Поліщука В.Ю., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи встановлено наступне.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 30.04.2013 року за заявою Прокурора міста Чернівці в інтересах держави в особі ДПІ у місті Чернівцях порушено провадження у справі № 926/440-Б/13 про банкрутство ТзОВ "Волмакс РК"; визнано безспірні вимоги ДПІ у місті Чернівцях в сумі 399 036 грн. 60 коп. - 3 черга задоволення; покладено на ТзОВ "Волмакс РК" судовий збір в сумі 5 735 грн. 00 коп.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном; розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Рабанюка В.С.; інше.

Постановою Господарського суду Чернівецької області від 16.07.2013 року у справі № 926/440-Б/13 припинено процедуру розпорядження майном ТзОВ "Волмакс РК", припинено повноваження розпорядника майна ТзОВ "Волмакс РК" арбітражного керуючого Рабанюка В.С., визнано ТзОВ "Волмакс РК" банкрутом, ліквідатором ТзОВ "Волмакс РК" призначено арбітражного керуючого Рабанюка В.С., інше.

20.08.2013 року в газеті "Голос України" № 154 опубліковано оголошення про визнання ТзОВ "Волмакс РК" банкрутом та відкриття щодо нього ліквідаційної процедури.

29.08.2013 року ДПІ у місті Чернівцях звернулось до Господарського суду Чернівецької області із Заявою, у якій просила визнати поточні вимоги до боржника у сумі 76 955 грн. 43 коп. - пені. В обґрунтування поданої Заяви ДПІ у місті Чернівці послалось на встановлення незаявленого розміру пені за зобов'язаннями ТзОВ "Волмакс РК", після проведення по обліку ухвали господарського суду про порушення провадження у справі про банкрутство, відповідно до "Порядку обліку сум податкового боргу платників податків, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство або прийнято рішення суду про призупинення стягнення" (затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 15.02.2001 року № 62 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 17.11.2003 року № 538)). На підтвердження розміру вказаної заборгованості ДПІ у місті Чернівцях надано Розрахунок заборгованості (пені) за період з 10.11.2011 року по 30.04.2013 року.

Встановивши наведені вище обставини місцевий господарський суд, з яким погодився господарський суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про визнання заявлених ДПІ у місті Чернівцях вимог як конкурсних на суму 76 955 грн. 43 коп. - пені, задоволення яких здійснювати в шосту чергу.

Не погоджуючись з такими висновками місцевого та апеляційного господарських судів, ДПІ у місті Чернівцях звернулось з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення господарськими судами першої та апеляційної інстанцій ст. ст. 23, 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 30.10.2013 року та ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 01.10.2013 року у справі № 926/440-Б/13 в частині віднесення визнаної пені в сумі 76 955 грн. 43 коп. до конкурсних вимог, прийняти нове судове рішення, яким задовольнити касаційну скаргу ДПІ у місті Чернівцях та віднести суму заявленої пені до поточних вимог кредитора.

Відмовляючи у задоволенні поданої ДПІ у місті Чернівці касаційної скарги, колегія суддів касаційної інстанції виходить з наступного.

За визначенням ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Згідно зі ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитор, за заявою якого порушено провадження у справі, має право заявити додаткові грошові вимоги до боржника у межах строку, встановленого ч. 1 цієї статті. Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі. Відповідне правило не поширюється на вимоги кредиторів щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування. Поточні кредитори з вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, можуть пред'явити такі вимоги після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. До визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Статтею 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що, з метою виявлення кредиторів з вимогами за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, здійснюється офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет.

У Інформаційному листі Вищого господарського суду України "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 N 4212-VI)" № 01-06/606/2013 від 28.03.2013 року, зокрема роз'яснено, що ст. 23 Закону встановлює порядок виявлення кредиторів. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство, тобто першим днем перебігу цього строку є день, наступний за днем офіційного оприлюднення такого оголошення. При цьому всі грошові вимоги кредиторів до боржника повинні бути виражені в національній валюті України. Після офіційного оприлюднення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство всі кредитори мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, в порядку ст. 23 Закону незалежно від настання строку виконання зобов'язань. При цьому, після включення таких вимог до реєстру вимог кредиторів на ці вимоги поширюється дія мораторію на задоволення вимог кредиторів. Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в ліквідаційній процедурі у шосту чергу. Такі кредитори не беруть участі в представницьких органах кредиторів (зборах та комітеті кредиторів). Слід мати на увазі, що звернення до господарського суду з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство - це право кредитора. Крім випадків, прямо передбачених Законом, господарський суд не може включити відповідні грошові вимоги до реєстру вимог кредиторів поза волею кредитора. Кредитор, вимоги якого визнані господарським судом, має право на отримання від розпорядника майна інформації щодо вимог інших кредиторів, визнаних боржником та розпорядником майна. Грошові вимоги всіх конкурсних і забезпечених кредиторів незалежно від того, чи є заперечення стосовно цих вимог, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні. Згідно з абз. 4 ч. 8 ст. 23 Закону, до визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають будь-які (незалежно від характеру правовідносин) поточні вимоги до боржника, вирішуються шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство. Після визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури кредитори з поточними вимогами до боржника повинні звертатися з такими вимогами до останнього в межах провадження у справі про банкрутство незалежно від того, чи розглянуті відповідні вимоги у позовному провадженні. Після оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом поточні вимоги (грошові вимоги, що виникли під час проведення процедур банкрутства), стають конкурсними вимогами та можуть бути заявлені згідно з ч. 1 ст. 38 Закону. Заяви з такими грошовими вимогами надсилаються кредиторами безпосередньо до господарського суду, який призначає їх до розгляду в судовому засіданні. Розгляд грошових вимог кредиторів у ліквідаційній процедурі здійснюється господарським судом в тому ж порядку, що і грошових вимог, заявлених на підставі ст. 23 Закону. За результатами розгляду грошових вимог кредиторів господарський суд заново затверджує реєстр вимог кредиторів (з урахуванням визнаних конкурсних вимог) та зобов'язує ліквідатора сформувати представницькі органи кредиторів (збори кредиторів та комітет кредиторів) у порядку, передбаченому ст. 26 Закону. Законом обмежено строк подання заяв кредиторів, грошові вимоги яких виникли під час проведення процедур банкрутства, двома місяцями з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Такі грошові вимоги включаються до четвертої черги, за винятком грошових вимог, черговість задоволення яких визначена Законом [забезпечені вимоги; вимоги щодо виплати заробітної плати; вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) тощо] та грошових вимог, що становлять штрафні санкції, які підлягають включенню у відповідну чергу. Вимоги кредиторів, які у встановлений строк не звернулися до господарського суду, погашаються в шосту чергу.

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком місцевого та апеляційного господарських судів, що заявлені ДПІ у місті Чернівці вимоги у розмірі 76 955 грн. 43 коп. - пені за період з 10.11.2011 року по 30.04.2013 року (тобто, за період до порушення провадження у справі про банкрутство) не є поточними (як це вважає ДПІ у місті Чернівці), оскільки виникли до порушення справи про банкрутство, не були заявлені вчасно, а відтак, а ці вимоги правомірно віднесено до вимог шостої черги.

При цьому, колегія суддів касаційної інстанції відзначає, що Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" пов'язує характер вимог до боржника (конкурсні чи поточні) з датою виникнення цих вимог, а не з датою, коли кредитор здійснив їх обрахунок.

Крім того, колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне вказати ДПІ у місті Чернівцях на ст. 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", згідно з якою мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію. Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій.

Водночас, колегія суддів касаційної інстанції звертає увагу ДПІ у місті Чернівці на ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", згідно з якою неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов'язань у шосту чергу та може бути предметом мирової угоди.

Поряд з цим, зважаючи на межі перегляду справи в касаційній інстанції, передбачені ст. ст. 111 5 , 111 7 ГПК України, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне відзначити, що ДПІ у місті Чернівці у касаційній скарзі порушує питання, які стосуються оцінки доказів. Проте, оцінка доказів, на підставі яких судова інстанція дійшла до висновку про встановлення тих чи інших обставин справи, в силу приписів ст. 43 ГПК України, здійснюється за внутрішнім переконанням суду, і їх переоцінка не віднесена до компетенції касаційної інстанції.

З урахуванням встановлених ст. ст. 111 5 , 111 7 ГПК України меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що під час розгляду справи апеляційним та місцевим господарськими судами її фактичні обставини були встановлені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки господарських судів попередніх інстанцій відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка, доводи скаржника не спростовують обґрунтованості висновків господарських судів попередніх інстанцій, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 ГПК України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 30.10.2013 року та ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 01.10.2013 року у справі № 926/440-Б/13 залишити без змін.

Головуючий суддя В.Ю. Поліщук

судді: О.В. Білошкап

П.К. Міщенко