Постанова

від 18.02.2014 по справі 901/2296/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2014 року Справа № 901/2296/13 Вищий господарський суду України в складі колегії

Овечкін В.Е. - головуючого, Васищак І.М., Чернов Є.В. розглянув касаційну скаргуФонду майна Автономної Республіки Крим на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 28 листопада 2013 у справі№ 901/2296/13 господарського суду Автономної Республіки Крим за позовомФонду майна Автономної Республіки Крим до третя особаприватного акціонерного товариства "Волна" Фонду державного майна України простягнення заборгованості 217855, 15 грн. В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 22.08.2013 р. (суддя Шаратов Ю.А.) у задоволені позову про стягнення заборгованості з виплати дивідендів відмовлено в повному обсязі.

Суд дійшов висновку, що ч. 5 ст. 11 Закону України "Про управління об'єктами державної власності", якою встановлено, що господарська організація, у статутному капіталі якої є корпоративні права держави, за підсумками календарного року зобов'язана спрямувати частину прибутку на виплату дивідендів згідно з порядком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, не може бути застосована до дивідендів на пакет акцій, що належить АР Крим, тому в позові слід відмовити.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 28.11.2013 р. (судді: Голик В.С., Черткова І.В., Рибіна С.А.) рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 22.08.2013 р. залишено без зміни.

Фонд майна Автономної Республіки Крим в касаційній скарзі просить постанову апеляційного господарського суду та рішення господарського суду першої інстанції скасувати з підстав неправильного застосування норм матеріального права, позов задовольнити.

Скаржник доводить, що судом порушені ст. 116 Цивільного кодексу України, ст. 6 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок", які встановлюють, зокрема, право учасника господарського товариства на отримання дивідендів; не застосовано до спірних правовідносин частину п'яту статті 11 Закону України «Про управління об'єктами державної власності», яка є спеціальною у даних правовідносинах, враховуючи, що Відповідач є, насамперед, господарською організацією з корпоративними правами держави.

Приватне акціонерне товариство "Волна" у відзиві твердження скарги заперечує, вважає висновки судів попередніх інстанцій правильними, просить у задоволенні скарги відмовити, а оскаржувані рішення та постанову залишити без зміни.

Сторони, повідомлені про час і місце розгляду касаційної скарги відповідно до вимог ст. 111-4 ГПК України, в судове засідання не з'явилися, про поважні причини, які перешкодили участі в судовому засіданні суду не повідомляли, про відкладення розгляду справи клопотань не заявляли, інших обставин, які унеможливлюють розгляд справи в суді касаційної інстанції не встановлено, тому суд не вбачає перешкод для перегляду судових рішень за касаційною скаргою без участі учасників судового процесу.

Вищий господарський суд України вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи касаційної скарги, приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до зведеного облікового реєстру власників цінних паперів, складеного Публічним акціонерним товариством "Національний депозитарій України" від 24 квітня 2013 року, станом на 23 квітня 2013 року прості імені акції Приватного акціонерного товариства "Волна" належать: Фонду державного майна України у кількості 3943500 штук, що складає 6,999% статутного капіталу, Фонду майна Автономної Республіки Крим у кількості 21408000 штук, що складає 38,0002 % статутного капіталу, фізичним особам у кількості 30984998 штук, що складає 54,9999% статутного капіталу.

29 квітня 2013 року було проведено чергові загально-річні збори Приватного акціонерного товариства "Волна", на яких одним серед численних питань було вирішено питання про розподіл прибутку та збитків товариства та затвердження розміру річних дивідендів з урахуванням вимог, передбачених законодавством. Оскільки власний капітал товариства за даними балансу за 2012 рік має мінусове значення і є меншим ніж сума його статутного капіталу, у акціонерного товариства відсутні правові підстави щодо оголошення та виплати дивідендів за результатами роботи у 2012 році, тому збори товариства вирішили виплату дивідендів не проводити.

Позивач знав про прийняте зборами рішення, оскільки був присутній під час його прийняття, також був додатково проінформований про результати голосування листом вих. №245, до якого додавалася копія протоколу №3 від 29.04.2013р. З Прийняті зборами рішенням Фонд майна АР Крим не оскаржував.

Згідно зі ст. 29 Закону України «Про акціонерні товариства», акціонери зобов'язані: дотримуватися статуту, інших внутрішніх документів акціонерного товариства; виконувати рішення загальних зборів, інших органів товариства; виконувати свої зобов'язання перед товариством, у тому числі пов'язані з майновою участю; оплачувати акції у розмірі, в порядку та засобами, що передбачені статутом акціонерного товариства; не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність товариства.

Відповідно до п.п. 11, 16 п. 10.2.9, п. 10.2.10 Статуту ПрАТ «Волна» до виключної компетенції загальних зборів належить розподіл прибутку і покриття збитків Товариства з урахуванням вимог, передбачених законом та затвердження розміру річних дивідендів, з урахуванням вимог, передбачених законом.

Відповідно до пп. 1, 2 п. 6.5 Статуту Товариства, акціонери зобов'язані дотримуватись цього Статуту, інших внутрішніх документів Товариства, виконувати рішення Загальних зборів акціонерів. Тобто Фонд майна, як акціонер Товариства, зобов'язаний виконувати рішення загальних зборів Товариства.

Таким чином, розмір дивідендів визначається виключно загальними зборами акціонерів в залежності від річних результатів діяльності акціонерного товариства та лише за умови відсутності будь-яких передбачених Законом обмежень.

У відповідності до листа Верховного Суду України від 01.08.2007, "Практика розгляду судами корпоративних спорів" зазначено, що при вирішенні спорів, пов'язаних з виплатою дивідендів, господарські суди повинні керуватися тим, що суд вправі прийняти рішення лише щодо виплати акціонеру (учаснику) дивідендів відповідно до рішення загальних зборів акціонерів (учасників) товариства. Якщо загальні збори прийняли рішення не розподіляти прибуток товариства, господарський суд не може підміняти вищий орган управління товариства і втручатися у господарську діяльність товариства. Законодавством не передбачено можливість виплати акціонеру (учаснику) дивідендів на підставі рішення суду.

Частиною 5 ст. 11 Закону України "Про управління об'єктами державної власності", від 21 вересня 2006 року № 185-V, зі змінами, внесеними Законом України від 13 березня 2012 року № 4498-VI, встановлено, що господарська організація, у статутному капіталі якої є корпоративні права держави, за підсумками календарного року зобов'язана спрямувати частину прибутку на виплату дивідендів згідно з порядком, затвердженим Кабінетом Міністрів України. При цьому, згідно із ч. 1 ст. 3 вказаного Закону корпоративними правами держави, як суб'єктом управління державної власності, є корпоративні права, що належать державі у статутних капіталах господарських організацій. На виконання вказаним норм Закону п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 27 березня 2013 року № 214 затверджено базовий норматив відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово - господарської діяльності у 2012 році господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, у розмірі 30 відсотків.

Стаття 4 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" визначає вичерпним перелік суб'єктів управління об'єктами державної власності, а саме: Кабінет Міністрів України; центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері управління об'єктами державної власності; центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку; міністерства та інші органи виконавчої влади ; Фонд державного майна України; органи, що забезпечують діяльність Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України; органи, які здійснюють управління державним майном відповідно до повноважень, визначених окремими законами; державні господарські об'єднання, державні холдингові компанії, інші державні господарські організації ; Національна академія наук України, галузеві академії наук, та розширеному тлумаченню не підлягає. Проте, Фонд майна Автономної Республіки Крим не віднесено до суб'єктів управління об'єктами державної власності.

Таким чином суди дійшли правильного висновку, що норма п. 5 ст. 11 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" не розповсюджується на Фонд майна Автономної Республіки Крим.

Згідно ст. 111 7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Посилання позивача на ст. 116, 118 Цивільного кодексу України, ст. 6 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок", ст.138 Конституції України, ст.1,ст.18 Конституції Автономної Республіки Крим, ст. 5 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" на думку судової колегії не мають значення для справи, оскільки дані норми матеріального права не делегують Фонду майна Автономної Республіки Крим повноваження управління корпоративними правами держави, та не визнають даний фонд як державний орган по управлінню такими правами.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 107, 108, 111 5 , 111 7 , 111 8 , 111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 28.11.2013 р. та рішення господарського суду Автономної Республіки Крим у справі № 901/2296/13 господарського суду Автономної Республіки Крим залишити без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення.

Головуючий, суддя В. Овечкін

судді Є. Чернов

І. Васищак