Постанова

від 13.02.2014 по справі 826/20201/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 лютого 2014 року № 826/20201/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Качура І.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Горизонт Фіш» до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості, стягнення надмірно сплачених коштів.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Горизонт Фіш» (далі по тексту також - позивач) з позовом до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів (надалі також - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві, в якому просить: - визнати дії Київської регіональної митниці щодо складання рішення від 05.12.2013р. №100270000/2013/310287/2 протиправними; - визнати дії Київської регіональної митниці щодо складання картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 04.12.2013р. №100270000/2013/50319 протиправними; - скасувати рішення від 05.12.2013 р. №100270000/2013/310287/2; - скасувати картку відмову в прийняті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 04.12.2013 р. № 100270000/2013/50319; - стягнути з Державного бюджету через ГУ ДКСУ у м. Києві надмірно сплачені при митному оформленні товару ТОВ «Горизонт Фіш» кошти: податок на додану вартість на суму 67 828, 75 грн.; - стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Горизонт Фіш» судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що спірні рішення прийняті за відсутності законодавчо визначених правових підстав, що призводить до порушення прав та законних інтересів позивача. Позов просив задовольнити у повному обсязі.

Відповідач проти заявленого позову позиції не виклав. У судове засідання повноважного представника не скерував, про час, дату і місце проведення судового розгляду справи повідомлявся належним чином, що повідомляється матеріалами справи.

Третя особа проти задоволення позову заперечувала з мотивів необґрунтованості та безпідставності.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, суд з підстав, визначених ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, прийшов до висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду про наступне.

Матеріалами справи встановлено, що ТОВ «Горизонт Фіш» (код ЄДРПОУ 37783902, облікова картка у Київській регіональній митниці № 100/2013/0005211 від 01.10.2013 р.) з червня 2013 р. проводить господарську діяльність пов'язану з імпортом та оптовою реалізацією риби та заморожених морепродуктів.

30.07.2013р. між позивачем та компанією «САЛМОНЕС МУЛЬТІЕКСПОРТ С.А.», Республіка Чилі, було укладено Генеральний контракт № 05 на поставку рибопродуктів та морепродуктів.

01.08.2013 р. на підставі контракту № 05 компанія «САЛМОНЕС МУЛЬТІЕКСПОРТ С.А.» та ТОВ «Горизонт Фіш» домовились про поставку партії риби:

1). Риба свіжоморожена - лосось, атлантичний патраний з головою (Frozen Atlantic salmon Head on Gutten/Salmo Salar) не підданий тепловій та кулінарній обробці, без доданих харчових добавок та приправ, не консервований, отриманий в умовах аква культури (штучно вирощений) Розмірний ряд - 4-5 кг., Ргemium-92, короба, вага нетто-3043,2 кг, брутто- 3348 кг. Виробник: Alimentos Multiexport S.A. Країна виробництва - Республіка Чілі. Код за УКТЗЕД 0303220000 за ціною 6,60 дол. США/кг на суму 20 085,12 дол. США (інвойс № 45745);

2). Риба свіжоморожена - лосось, атлантичний патраний з головою (Frozen Atlantic salmon Head on Gutten/Salmo Salar) не підданий тепловій та кулінарній обробці, без доданих харчових добавок та приправ, не консервований, отриманий в умовах аква культури (штучно вирощений) Розмірний ряд - 5 кг., Ргemium-58, короба, вага нетто-2022,81 кг, брутто- 2225 кг. Виробник: Alimentos Multiexport S.A. Країна виробництва - Республіка Чілі. Код за УКТЗЕД 0303220000 за ціною 7,00 дол. США/кг на суму 14 159,67 дол. США (інвойс №45745);

3). Риба свіжоморожена - лосось, атлантичний патраний з головою (Frozen Atlantic salmon Head on Gutten/Salmo Salar) не підданий тепловій та кулінарній обробці, без доданих харчових добавок та приправ, не консервований, отриманий в умовах аква культури (штучно вирощений) Розмірний ряд - 1-2 кг., Іпсшзп-іаІ-222, короба, вага нетто-5588,46 кг, брутто- 6142 кг. Виробник: Alimentos Multiexport S.A. Країна виробництва - Республіка Чілі. Код за УКТЗЕД 0303220000 за ціною 3,90 дол. США/кг на суму 21 794,99 дол. США (інвойс №45745);

4). Риба свіжоморожена - лосось, атлантичний патраний з головою (Frozen Atlantic salmon Head on Gutten/Salmo Salar) не підданий тепловій та кулінарній обробці, без доданих харчових добавок та приправ, не консервований, отриманий в умовах аква культури (штучно вирощений) Розмірний ряд - 4-5 кг., Industrial -56, короба, вага нетто-1840,62 кг, брутто - 2025 кг. Виробник: Alimentos Multiexport S.A. Країна виробництва - Республіка Чілі. Код за УКТЗЕД 0303220000 за ціною 6,10 дол. США/кг на суму 11 227,78 дол. США (інвойс №45745);

5). Риба свіжоморожена - лосось, атлантичний патраний з головою (Frozen Atlantic salmon Head on Gutten/Salmo Salar) не підданий тепловій та кулінарній обробці, без доданих харчових добавок та приправ, не консервований, отриманий в умовах аква культури (штучно вирощений) Розмірний ряд - 5 кг., Industrial - 76, короба, вага нетто-2600,98 кг, брутто - 2861 кг. Виробник: Alimentos Multiexport S.A. Країна виробництва - Республіка Чілі. Код за УКТЗЕД 0303220000 за ціною 6,30 дол. США/кг на суму 16 386,17 дол. США (інвойс № 45745);

6) Риба свіжоморожена - лосось, атлантичний патраний з головою (Frozen Atlantic salmon Head on Gutten/Salmo Salar) не підданий тепловій та кулінарній обробці, без доданих харчових добавок та приправ, не консервований, отриманий в умовах аква культури (штучно вирощений) Розмірний ряд - 4-5 кг., Industrial -214, короба, вага нетто-5350 кг, брутто - 5885 кг. Виробник: Alimentos Multiexport S.A. Країна виробництва - Республіка Чілі. Код за УКТЗЕД 0303220000 за ціною 3,00 дол. США/кг на суму 16 050,00 дол. США (інвойс № 45745).

Даний вантаж був поданий до митного оформлення згідно митної декларації №100270004/2013/265807 в режимі імпорту (в електронному виді).

Для підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем були надані наступні документи: - митна декларація 100270004/2013/265807 в режимі імпорту; - генеральний контракт № 05 від 30 липня 2013 року; - сертифікати відповідності; - декларація виробника; - сертифікат про походження товару; - коносамент; - рахунок-фактуру; - прейскурант та інші обов'язкові документи.

04.12.2013 р. на адресу позивача надійшло електронне повідомлення про необхідність надання додаткових документів згідно зі ч. 2 ст.53 МК України, а саме: - платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

05.12.2013 р. позивача електронним повідомлення поінформовано про необхідність надання додаткових документів згідно зі ч. 2 ст.53 МК України, а саме: - платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Також, 05.12.2013р. на адресу позивача надійшло електронне повідомлення про необхідність надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару згідно зі ч. 3 ст.53 МК України, а саме:

- рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

- виписку з бухгалтерської документації;

- копію митної декларацію країни відправлення;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс - листи) виробника товару;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

05.12.2013 р. відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості ввезеного товару № 100270000/2013/310287/2 на підставі відсутності додаткових документів у повному обсязі.

Вирішуючи спір по суті, суд виходив із наступного.

Митна справа в Україні регулюється Митним кодексом України.

Статтею 7 Митного кодексу України визначено, що державну митну справу становлять встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи. Державна митна справа здійснюється з додержанням прийнятих у міжнародній практиці форм декларування товарів, методів визначення митної вартості товарів, систем класифікації та кодування товарів та системи митної статистики, інших загальновизнаних у світі норм і стандартів. Правове регулювання митної вартості товарів та методів її визначення здійснюється розділом ІІІ Митного кодексу України.

У статті 4 Митного кодексу України (надалі за текстом - «МК України») надано визначення термінів, що вживаються у ньому, розкрито і зміст терміну «митний контроль» - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Визначення митної вартості - це сукупність дій щодо встановлення саме кількісного значення вартості імпортованого товару з метою митного обкладення. Регламентується тільки нормами статей 267-273 МК України.

Декларування митної вартості - це сукупність дій щодо заявлення декларантом митному органу вже визначеної митної вартості імпортованого товару. Регламентується нормами ст. 262 МК України та іншими підзаконними нормативно-правовими актами, включаючи накази Держмитслужби України, основний із яких - Порядок декларування митної вартості товарів, які перемішуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 1766 від 20.12.2006 року.

За приписами частини 1 статті 318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Частиною 2 ст. 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 «Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, та порядок їх застосування» Митного кодексу України.

За правилами ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до частин 1-3 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною 2 статті 53 МК України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

За змістом статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Пунктом 2 частини 5 названої статті МК України органу доходів і зборів, з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, надано право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Згідно частини 3 статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Згідно пункту 2 частини 6 статті 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини 1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

За приписами ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, незважаючи на подані 05.12.2013р. позивачем додаткові документи, відповідач скоригував митну вартість заявленого позивачем товару за допомогою шостого (резервного) методу з підстав відсутності додаткових документів, а саме платіжних та бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та місять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; інших документів за бажанням декларанта.

Суд критично ставиться до таких доводів відповідача, з огляду про наступне.

Згідно ч. 3ст. 57 МКУ кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); г) резервний.

Відповідно до графи 33 розділу 2 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012р. №598 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 01.06.2012р. за №883/21195, у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Згідно зі статтею 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ОАТТ).

Згідно з пунктом 2 Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.04.2008 №339, контроль за правильністю визначення митної вартості товарів під час проведення операцій їх митного контролю і митного оформлення здійснюється митним органом відповідно до статті 41 Митного кодексу України, у тому числі шляхом проведення перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товарів, і відомостей, що необхідні для здійснення митного контролю, а також порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

Відповідно до статті 267 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції), використовується в разі, якщо: немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) стосовно продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, що унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не може бути зроблено відповідне коригування відповідно до положень частини другої цієї статті; 4) покупець і продавець не є пов'язаними між собою особами або хоч і є пов'язаними між собою особами, але ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно з частиною першою статті 264 МК України заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Суд звертає увагу на те, що відповідач при визначені митної вартості товару за 6 методом не надав будь яких фактичних даних щодо неможливості застосування попередніх 2-5 методів визначення митної вартості, про що не було зазначено і в спірних рішеннях про визначення митної вартості товару.

Таким чином, відповідач використовуючи владні управлінські функції при визначенні митної вартості товару митний орган порушив порядок черговості послідовного використання методів, передбачених статтями 267-272 Митного кодексу України.

Водночас, як встановлено ч. 4 ст. 57 МКУ застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Статті 259 - 273 Митного Кодексу України є єдиним джерелом, що містять норми для визначення митної вартості товарів, тільки на підставі і у відповідності з цими нормами здійснюється визначення митної вартості товарів за всіма методами її визначення, в тому числі коригування митної вартості; здійснюється встановлення наявності або відсутності тих умов, які роблять можливим або неможливим застосування того або іншого методу визначення митної вартості; встановлюються правила черговості застосування різних методів.

Разом з тим, позовні вимоги про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача надмірно сплаченого податку на додану вартість на суму 67 828, 75 грн., не підлягають задоволенню, з огляду про наступне.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.

Отже, під дискреційним повноваженням суд розуміє таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

В той час як аналіз положень статей 265, 266 МК та Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 квітня 2008 року № 339, свідчить про те, що питання контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, як і визначення методу її обчислення у встановленому законом порядку в разі виникнення обґрунтованого сумніву, відносяться до виключної компетенції митних органів.

За таких обставин, суд звертає увагу на те, що вирішення судом питання про повернення надмірно сплаченого ввізного мита фактично було б перебиранням функцій митного органу, що є недопустимим в силу закону.

Позиція суду повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постановах від 14.05.2013 року у справі №21-130а13, від 21.01.2011р. у справі №21-56310, від 07.02.2011р. у справі №21-76а10, від 14.11.2011р. справі №21-213311, від 06.02.2012р. у справі №21-418а11, від 03.07.2012р. у справі №21-197а12.

Відповідно до ч. 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірність спірних рішень.

Враховуючи викладене, керуючись статями 9, 69, 70, 71, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати дії Київської регіональної митниці щодо складання рішення від 05.12.2013р. №100270000/2013/310287/2 протиправними.

Визнати дії Київської регіональної митниці щодо складання картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 04.12.2013р. №100270000/2013/50319 протиправними.

Скасувати рішення від 05.12.2013 р. №100270000/2013/310287/2.

Скасувати картку відмову в прийняті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 04.12.2013 р. № 100270000/2013/50319.

Зобов'язати Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва стягнути судові витрати в сумі 154 грн. 85 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Горизонт Фіш» за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Київської міжрегіональної митниці Міндоходів.

У решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А. Качур