Рішення

від 24.02.2014 по справі 904/9282/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.02.14р. Справа № 904/9282/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Транссистема", (м. Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське промислове агентство", (м. Дніпропетровськ)

про стягнення 137 247,90 грн.

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

Від позивача: Матяш С.В. - представник (дов. № б/н від 25.11.13р.)

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Транссистема" (далі-позивач) звернулося до господарського суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське промислове агентство" (далі-відповідач) про стягнення 133 204,82 грн.

Сума позову складається з наступних сум: 130 589,32 грн. - основний борг, 1 923,50 грн. - пеня, 280,00 грн. - інфляційні втрати, 412,50 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором оренди рухомого складу № ТС-20/06/13 від 20.06.13р., в частині повного та своєчасного розрахунку за оренду вагонів.

27.01.2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Транссистема" надало до суду заяву вих. № 07/01 від 21.01.14р., якою просить суд збільшити розмір позовних вимог та стягнути з відповідача заборгованість у сумі 137 247,90 грн., з яких:

- 130 589,32 грн. - сума основного боргу за невиконання договору;

- 1 197,39 грн. - інфляційні втрати за період прострочення;

- 4 437,21 грн. - пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення виконання зобов'язання;

- 1 023,98 грн. - 3% річних від простроченої суми.

Відповідач чотири рази у судове засідання не з'явився, витребувані судом документи не надав, але був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання.

За таких обставин господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розгляд справи відкладався з 19.12.13р. на 14.01.14р., з 14.01.14р. на 28.01.14р. та з 28.01.14р. на 17.02.14р.

28.01.14р. у судовому засіданні за заявою позивача продовжено строк вирішення спору по справі з 04.02.14р. по 17.02.14р. включно.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

20 червня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Транссистема", як орендодавець, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українське промислове агентство", як орендар, було укладено договір оренди рухомого складу № ТС-20/06/13.

Згідно п. 2.1. договору оренди, орендодавець передає орендареві у строкове, платне користування (оренду), вагони у строки і на умовах, визначених у цьому договорі. Кількість вагонів, які передаються в оренду в порядку, передбаченому в розділі 3 цього договору, вказується в додатках до договору. Вагони передаються в оренду окремими партіями, при цьому кількість переданих в оренду вагонів у кожній партії зазначається у відповідному акті прийому-передачі кожної окремої партії вагонів.

Відповідно до п. 3.1. договору оренди, кількість вагонів у кожній окремій партії та строк їх передачі в оренду визначаються згідно з актами приймання-передачі до даного договору. Зазначені акти надсилаються орендарю за допомогою електронної пошти, з подальшою відправкою оригіналів у двох примірниках поштою або доставляються нарочно протягом 5 (п'яти) робочих днів передачі. Орендар зобов'язаний надати орендодавцю один примірник акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою орендаря протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту його отримання.

Пунктом 3.3. договору оренди встановлено, що орендар здійснює повернення вагонів з оренди орендодавцеві на умовах - станція повернення. Документом, підтверджуючим передачу вагонів орендарем і їх прийом орендодавцем, є підписаний сторонами акт прийому-передачі вагонів (повернення з оренди). Датою передачі вагона (ів) з оренди є дата прибуття вагона (ів) на станції повернення, що відповідає даним ГІОЦ "Укрзалізниці" і вказується сторонами в акті приймання-передачі. Всі витрати, пов'язані з поверненням вагонів на узгоджену сторонами станцію повернення на території України, здійснюються за рахунок орендаря.

Згідно п. 5.1. договору оренди, плата за один вагон, переданий в оренду, встановлюється у розмірі 108,35 грн., крім того ПДВ 20% - 21,67 грн., всього 130,02 грн. з ПДВ за одну добу оренди чотиривісного вагона. Розмір орендної плати за цим договором може бути переглянутий сторонами не частіше, ніж один раз у два місяці, в залежності від кон'юнктури ринкових цін. Орендна плата проводиться в гривнях України.

Плата за оренду нараховується, починаючи з моменту передачі вагонів орендодавцем орендарю, згідно з п. 3.2. цього договору, і, за винятком випадків, передбачених п. 5.4. договору, до повернення вагонів орендарем орендодавцю, відповідно до п. 3.3. цього договору (п. 5.3. договору оренди).

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2013 року, а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання зобов'язань між сторонами. Цей договір може бути продовжено на період наступного календарного року, якщо жодна із сторін не направить протягом 30 днів до закінчення терміну дії договору письмового повідомлення про його припинення. Договір може бути розірваний будь-якою зі сторін в односторонньому порядку за умови попередження про це протилежного боку письмовим повідомленням за 30 днів (п.п. 9.1. - 9.3. договору оренди).

На виконання умов договору позивач передав відповідачу в оренду вагони, про це свідчать наступні документи, які підписані з обох сторін:

Акт прийому-передачі № 1 від 01.07.2013р., акт прийому-передачі № 2 від 13.07.2013р., акт прийому-передачі № 3 від 19.07.2013р., акт прийому-передачі № 4 від 26.07.2013р., акт прийому-передачі № 5 від 27.07.2013р., акт прийому-передачі № 6 від 31.07.2013р., акт прийому-передачі № 7 від 09.08.2013р., акт прийому-передачі № 8 від 10.08.2013р., акт прийому-передачі № 9 від 14.08.2013р., акт прийому-передачі № 10 від 15.08.2013р., акт прийому-передачі № 11 від 17.08.2013р., акт прийому-передачі № 12 від 26.08.2013р., акт прийому-передачі № 13 від 01.09.2013р., акт прийому-передачі № 14 від 15.09.2013р., копії яких додаються до позовної заяви (а.с. 19 - 32).

Акт виконаних робіт № 1/13 від 31.07.2013р., акт виконаних робіт № 2/13 від 31.08.2013р., акт виконаних робіт № 3/13 від 30.09.2013р., акт виконаних робіт № 4/13 від 31.10.2013р., копії актів знаходяться в матеріалах справи (а.с. 33 - 36).

Акт повернення № 1 від 25.09.2013р., акт повернення № 2 від 30.09.2013р., акт повернення № 3 від 07.10.2013р., акт повернення № 4 від 08.10.2013р., акт повернення № 5 від 10.10.2013р., акт повернення № 6 від 12.10.2013р., акт повернення № 7 від 13.10.2013р., акт повернення № 8 від 15.10.2013р., акт повернення № 9 від 19.10.2013р., акт повернення № 10 від 22.10.2013р., акт повернення № 11 від 24.10.2013р., акт повернення № 12 від 27.10.2013р. (а.с. 37 - 48).

З матеріалів справи вбачається, що орендодавець свої зобов'язання за договором перед наймачем виконав у повному обсязі.

Відповідач свої зобов'язання виконав частково, а саме, ним було частково сплачено грошові кошти за оренду вагонів.

Позивач зазначає, що на виконання умов договору відповідач повинен був сплатити 236 896,44 грн., а сплатив тільки 106 307,12 грн., зазначене підтверджується виписками із банку та актом звірки взаєморозрахунків від 29.10.2013р., який підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств (а.с. 17).

Таким чином, відповідач порушив умови договору і не виконав свої зобов'язання у повному обсязі у зв'язку з чим, у відповідача утворилась перед позивачем заборгованість по сплаті оренди за користування вагонами у сумі 130 589,32 грн.

На підставі викладеного позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за користування вагонами переданих в оренду у сумі 130 589,32 грн.

Доказів виконання заборгованості по сплаті оренди за користування вагонами за договором оренди рухомого складу № ТС-20/06/13 від 20.06.2013р. у розмірі 130 589,32 грн. на момент розгляду спору відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.

Приймаючи рішення господарський суд виходить із наступного.

Згідно ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Аналогічні норми містяться у ст. 283 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму.

У відповідності із ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України орендар, зокрема, зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Згідно ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Частина 4 цієї статті визначає, що строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства. Якщо у зобов'язаннi встановлений строк (термiн) його виконання, то воно пiдлягає виконанню у цей строк (термiн).

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення основного боргу у загальному розмірі 130589,32 грн.

Відповідно до п. 6.3.2. договору оренди, у разі несвоєчасної оплати за оренду вагонів, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати пені в розмірі облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки.

На підставі п. 6.2.3. договору оренди позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у сумі 4 437,21 грн., згідно уточненого розрахунку, який додається до позовної заяви (а.с. 87).

За ст.ст. 611, 549, 551 ЦК України, у разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.

За ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.

Враховуючи викладене, та перевіривши розрахунки позивача судом встановлено, що розрахунок пені, відповідає вимогам чинного законодавства.

При викладених обставинах вимогу позивача щодо стягнення пені у сумі 4 437,21 грн. слід визнати обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за період прострочення у сумі 1 197,39 грн. та 3% річних від простроченної суми у розмірі 1 023,98 грн., згідно уточненого розрахунку, який знаходиться в матеріалах справи (а.с. 87).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки позивача судом встановлено, що розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, відповідають вимогам чинного законодавства.

При викладених обставинах вимогу позивача щодо стягнення інфляційних втрат у сумі 1 197,39 грн. та 3% річних у сумі 1 023,98 грн. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" та ст. 47 Господарського процесуального кодексу України зайво сплачений позивачем судовий збір у сумі 0,04 грн. підлягає поверненню з Державного бюджету України.

Викладене є підставою для задоволення позовних вимог у повному обсязі. Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 549, 551, 599, 610, 611, 612, 625, 759, 762 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 218, 285, 283 Господарського кодексу України, ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст.ст. 47, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське промислове агентство" (49081, м. Дніпропетровськ, вул. Артільна, 10; ідентифікаційний код 33515715) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Транссистема" (03148, м. Київ, вул. Гната Юри, 9, к. 414; ідентифікаційний код 30631175) - 130 589 (сто тридцять тисяч п'ятсот вісімдесят дев'ять) грн. 32 коп. основного боргу, 4 437 (чотири тисячі чотириста тридцять сім) грн. 21 коп. пені, 1 197 (одна тисяча сто дев'яносто сім) грн. 39 коп. інфляційних втрат, 1 023 (одна тисяча двадцять три) грн. 98 коп. 3% річних, 2 744 (дві тисячі сімсот сорок чотири) грн. 96 коп. витрат по сплаті судового збору.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Транссистема" (03148, м. Київ, вул. Гната Юри, 9, к. 414; ідентифікаційний код 30631175) з Державного бюджету України зайво сплачений судовий збір у розмірі 0,04 (нуль грн. 04 коп.), перерахований згідно платіжного доручення № 1600 від 20.01.2014 року, оригінал якого заходиться в матеріалах справи.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя І.Ю. Дубінін Повне рішення складено 24.02.14р.