Постанова

від 13.02.2014 по справі 826/18549/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 лютого 2014 року № 826/18549/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва, у складі: судді Добрянської Я.І., розглянув відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 КАС України, в порядку письмового провадження адміністративну справу:

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Алтім ЛТД» доДержавної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві провизнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу від 06.11.2013 року № Ю-071

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Алтім ЛТД» звернувся в Окружний адміністративний суд м. Києва з позовом до відповідача Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу від 06.11.2013 року № Ю-071.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.11.2013 р. суддею Добрянською Я.І. було відкрито провадження в адміністративній справі № 826/18549/13-а та призначено справу до судового розгляду на 12.12.2013 р.

Так, в позовній заяві позивач просить суд: визнати протиправною та скасувати вимогу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про сплату боргу від 06.11.2013 року № Ю-071, обґрунтовуючи це тим, що всі зобов'язання зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у вересні 2013 р. ТОВ «Алтім ЛТД» були сплачені у повному обсязі та у визначені законодавством строки.

Також позивачем у судовому засіданні 12.12.2013 р. були подані додаткові письмові пояснення з приводу заявлених позовних вимог.

Відповідачем письмового заперечення на позовну заяву до канцелярії суду та в судовому засіданні не подавалося.

Зважаючи на таке, в судовому засіданні 12.12.2013 р. судом було оголошено перерву в розгляді справи № 826/18549/13-а до 28.01.2014 р., з метою надання відповідачу можливості подати письмові документи та докази на підтвердження його нормативно-правової позиції.

Також 12.12.2013 р. позивачем до канцелярії суду було подано письмове клопотання про розгляд справи № 826/18549/13-а за відсутності представника ТОВ «Алтім ЛТД».

Відповідачем, у свою чергу, 24.01.2014 р. до канцелярії суду було подано письмові додаткові пояснення, в яких податковий орган зазначає про здійснення ним помилки при веденні особових рахунків в ІС «Податковий облік», внаслідок чого також помилково виникло несвоєчасне проведення позивачем розрахункових операцій зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, та автоматично було складено оскаржувану вимогу про сплату боргу від 06.11.2013 року № Ю-071.

В судове засідання 28.01.2014 р. позивач та відповідач не прибули та не скерували своїх представників, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового засідання, докази чого наявні в матеріалах справи.

Зважаючи на неприбуття всіх сторін в судове засідання 28.01.2014 р., що були повідомлені належним чином, суд, на підставі ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розглядати адміністративну справу № 826/18549/13-а в порядку письмового провадження.

Про перехід до розгляду зазначеної справи в порядку письмового провадження, позивача та відповідача було належним чином повідомлено листом від 28.01.2014 р., який був отриманий останніми 01.02.2014 р. та 30.01.2014 р. відповідно, згідно повідомлень про вручення поштового відправлення, які містяться в матеріалах справи.

Станом на 13.02.2014 р. інших документів по справі № 826/18549/13-а від сторін до канцелярії суду не надходило.

Отже, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін в минулих судових засіданнях, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з наявних матеріалів справи, 12 листопада 2013 р. позивач ТОВ «Алтім ЛТД» отримав від відповідача ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 06.11.2013 р. № Ю-071, згідно з якою відповідач вимагає від позивача сплатити сум недоїмки з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 12 038 грн. 33 коп.

З даної податкової вимоги про сплату боргу (недоїмки) не вбачається посилання податкового органу на будь-який акт перевірки, та зокрема не зазначено за який період утворилася така заборгованість.

Отже, вважаючи таку податкову вимогу ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 06.11.2013 р. № Ю-071 про сплату недоїмки з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 12 038 грн. 33 коп. - протиправною з підстав повної та своєчасної сплати ТОВ «Алтім ЛТД» зазначеного єдиного внеску починаючи з вересня 2013 р., позивач звернувся за її оскарженням у судовому порядку до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін у минулих судових засіданнях, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача з огляду на наступне.

Як підтверджується наявними у справі доказами, та проти чого також не заперечував відповідач, ТОВ «Алтім ЛТД» у вересні 2013 р. мало зобов'язання із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в загальній сумі 5 015 грн. 97 коп., що вбачається із звітності позивача за вересень 2013 р. (звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів.

Адміністрування цього обов'язкового платежу органам Міндоходів України здійснюється з вересня 2013 р.

Так, зазначена сума єдиного внеску у розмірі 5 015 грн. 97 коп. була сплачена позивачем у встановлений строк по частинах, що підтверджується наданими до матеріалів справи виписками з банківського рахунку, а саме:

- згідно виписки з рахунку позивача у ПАТ «Фідобанк» за період з 17.09.2013 р. по 30.09.2013 р.: 268 грн. 38 коп. сплачено 23.09.2013 року, 2 741 грн. 20 коп. сплачено 23.09.2013 року;

- згідно виписки з рахунку позивача у ПАТ «Фідобанк» за період з 07.10.2013 р. по 10.10.2013 р.: 178 грн. 92 коп. сплачено 08.10.2013 року, 1 827 грн. 47 коп. сплачено 08.10.2013 року.

Отже, як підтверджується наявними у справі доказами, за вказаний період позивач повністю та своєчасно сплатив зазначений внесок, та за періоди, що передують вересню 2013 року, недоїмка з вказаного внеску також не утворювалась, що не було заперечено відповідачем.

З даного приводу відповідач навпаки зазначив про те, що станом на 01.11.2013 р. борг у ТОВ «Алтім ЛТД» (код ЄДРПОУ 35534561) зі плати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів - відсутній, так само як і відсутній будь-який борг з вказаного внеску станом на 22.01.2014 р.

Щодо оскаржуваної позивачем вимоги ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 06.11.2013 р. № Ю-071 про сплату недоїмки з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 12 038 грн. 33 коп., відповідач в своїх письмових поясненнях зазначив про те, що ним (ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві) було здійснено помилку при веденні особових рахунків в ІС «Податковий облік», внаслідок чого також помилково виникло несвоєчасне проведення позивачем розрахункових операцій зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, та автоматично було складено оскаржувану вимогу про сплату боргу від 06.11.2013 року № Ю-071.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

У відповідності до вимог ст. 19 Конституції України, органи державної влади (в даному випадку податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Положеннями п. 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України передбачено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Так, як підтверджується наявними матеріалами справи, та не заперечувалося відповідачем, в даному випадку в оскаржуваній податковій вимозі від 06.11.2013 року № Ю-071 відповідачем було зазначено обставини (дані), які не підтверджуються відповідними доказами, зважаючи на що - така вимога про сплату боргу є протиправною та підлягає скасуванню.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів суду правомірності прийняття (складення) ним оскаржуваної вимоги про сплату боргу від 06.11.2013 року № Ю-071.

Натомість позивач надав суду обґрунтовані пояснення та допустимі докази на їх підтвердження, щодо протиправності прийняття (складення) відповідачем оскаржуваної вимоги про сплату боргу від 06.11.2013 року № Ю-071.

Зважаючи на таке, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача у повному обсязі.

В позовній заяві та в судовому засіданні позивач (представник позивача) не заявляв позовної вимоги щодо відшкодування йому судових витрат із сплати судового збору. Тому суд не вирішував питання, в порядку ст. 94 КАС України, щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 2, 71, 86, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати вимогу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про сплату боргу від 06.11.2013 року № Ю-071.

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя: Я.І. Добрянська

Дата складання та підписання в повному обсязі постанови - 13.02.2014 р.