КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 826/18549/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І. Суддя-доповідач: Оксененко О.М.
У Х В А Л А
Іменем України
19 червня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Оксененка О.М.,
суддів - Бистрик Г.М., Карпушової О.В.,
при секретарі - Ніколаєнко М.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Алтім ЛТД» до державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу,
В С Т А Н О В И Л А:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Алтім ЛТД» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу від 06.11.2013 року № Ю-071.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 лютого 2014 року позов задоволено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 лютого 2014 року та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 12 листопада 2013 р. ТОВ «Алтім ЛТД» отримало від ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 06.11.2013 р. № Ю-071, згідно з якою відповідач вимагає від позивача сплатити сум недоїмки з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 12 038 грн. 33 коп.
З даної податкової вимоги про сплату боргу (недоїмки) не вбачається посилання податкового органу на будь-який акт перевірки, та зокрема не зазначено за який період утворилася така заборгованість.
Вважаючи вказану вимогу протиправною, позивач звернулася з вказаним позовом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку про протиправність прийняття (складення) відповідачем оскаржуваної вимоги про сплату боргу.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Алтім ЛТД» у вересні 2013 р. мало зобов'язання із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в загальній сумі 5 015 грн. 97 коп., що вбачається із звітності позивача за вересень 2013 р. (звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів.
Адміністрування цього обов'язкового платежу органам Міндоходів України здійснюється з вересня 2013 р.
Так, зазначена сума єдиного внеску у розмірі 5 015 грн. 97 коп. була сплачена позивачем у встановлений строк по частинах, що підтверджується наданими до матеріалів справи виписками з банківського рахунку, а саме: згідно виписки з рахунку позивача у ПАТ «Фідобанк» за період з 17.09.2013 р. по 30.09.2013 р.: 268 грн. 38 коп. сплачено 23.09.2013 року, 2 741 грн. 20 коп. сплачено 23.09.2013 року; згідно виписки з рахунку позивача у ПАТ «Фідобанк» за період з 07.10.2013 р. по 10.10.2013 р.: 178 грн. 92 коп. сплачено 08.10.2013 року, 1 827 грн. 47 коп. сплачено 08.10.2013 року.
Таким чином, за вказаний період позивач повністю та своєчасно сплатив зазначений внесок, та за періоди, що передують вересню 2013 року, недоїмка з вказаного внеску також не утворювалась, що не заперечується відповідачем.
При цьому, відповідачем зазначено, що станом на 01.11.2013 р. борг у ТОВ «Алтім ЛТД» зі плати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів - відсутній, так само як і відсутній будь-який борг з вказаного внеску станом на 22.01.2014 р.
Щодо оскаржуваної позивачем вимоги ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 06.11.2013 р. № Ю-071 про сплату недоїмки з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 12 038 грн. 33 коп., відповідач в своїх письмових поясненнях зазначив про те, що ним (ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві) було здійснено помилку при веденні особових рахунків в ІС «Податковий облік», внаслідок чого також помилково виникло несвоєчасне проведення позивачем розрахункових операцій зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, та автоматично було складено оскаржувану вимогу про сплату боргу від 06.11.2013 року № Ю-071.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що вимога від 06.11.2013 року № Ю-071 є незаконною і підлягає скасуванню.
При цьому, колегія суддів вважає необґрунтованими посилання апелянта на безпідставність скасування судом першої інстанції податкової вимоги, в зв'язку з тим, що остання є відкликаною в силу приписів п.6.7 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 року № 455, відповідно до якого вимога вважається відкликаною, якщо: сума боргу самостійно погашається платником; орган доходів і зборів скасовує або змінює раніше зазначену суму боргу внаслідок її узгодження або оскарження; вимога органу доходів і зборів про сплату боргу скасовується чи змінюється судом (господарським судом).
З цього приводу суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідачем не подано доказів відкликання оскаржуваної вимоги, а тому колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд першої інстанції дав ґрунтовний аналіз нормам матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, що об'єктивно виклав в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.
За ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладає на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатньо беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірність своїх рішень.
Відповідно до частини 1 статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 лютого 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя: О.М. Оксененко
Судді:
Г.М. Бистрик
О.В. Карпушова
Головуючий суддя Оксененко О.М.
Судді: Бистрик Г.М.
Карпушова О.В.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 19.06.2014 |
Оприлюднено | 03.07.2014 |
Номер документу | 39552243 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Оксененко О.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні