Постанова

від 13.02.2014 по справі 810/3251/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/3251/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Панова Г.В.

Суддя-доповідач: Грибан І.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 лютого 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Беспалов О.О., Парінов А.Б.

за участі :

секретар с/з Печенюк Р.В.

розглянув в судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 16 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Ірна-Сервіс» до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень -

ВСТАНОВИВ :

Позивач, Приватне підприємство «Ірна-Сервіс», звернувся в суд з адміністративним позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.06.2013 року № 0003032203 та № 0003042203.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 16 липня 2013 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права , просив оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

В судове засідання сторони, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, не з'явилися. Враховуючи те, що справу можливо вирішити на підставі наявних у ній доказів, а також те, що до суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду, відсутні клопотання про розгляд справи за їх участю, колегія суддів ухвалила розглядати справу на підставі наявних у ній доказів. В порядку ч.1ст.41 КАС України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.ст. 198, 202 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи; невідповідності висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Як встановлено судом першої інстанції, у травні 2012 року посадовою особою Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «ІРНА - СЕРВІС» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «ВК «Віконні системи» за період з 01.10.2011 року по 31.12.2011 року, за результатами якої складено Акт від 28.05.2013 року № 446/22-5/31785951.

Згідно Акта перевірки слідує, що відповідач встановив наступні порушення позивачем норм податкового законодавства: пункту 138.2, пункту 138.4, пункту 138.6, пункту 138.8 статті 138, підпункту 139.1.9, підпункту 139.1.13 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України - занижено податок на прибуток за ІІ - IV квартали 2011 року у сумі 3279,00 грн. і пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6, статті 198 Податкового кодексу України - завищено суму податкового кредиту за грудень 2011 року на 8104,00 грн.

Висновок податкового органу ґрунтується на використаному під час аналізу господарських правовідносин позивача результатів перевірки контрагента ТОВ «ВК «Віконні системи» акту ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 21.12.2012 року № 7212/224/33972398 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ВК «Віконні системи» (код ЄДРПОУ 33972398) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ «Пасіфік», код за ЄДРПОУ 31684481, за вересень 2011 року, ТОВ «Олимп», код за ЄДРПОУ 31441243, за вересень 2011 року, ПП «СВ Гермес», код за ЄДРПОУ 36293292, за лютий, березень 2011 року, БПП «Сура», код за ЄДРПОУ 30668399, за вересень 2011 року, ТОВ «Хімагросервіс», код за ЄДРПОУ 37237904, за січень 2011 року, ТОВ «Кафепродакшн», код за ЄДРПОУ 37275541, за січень 2011 року, ТОВ «Інфотерм», код за 1343537, за червень 2011 року, ПВП «Форест», код за ЄДРПОУ 25158846, за червень 2011 року, їх реальності та повноти відображення в обліку», відповідно до якого операції з поставки по ланцюгу ТОВ «Пасіфік», ПП «Олімп», ПП «СВ Гермес», БПП «Єура», ТОВ «Хімагросервіс», ТОВ «Кафепродакшн», ТОВ «Інфотерм», ПВП «Форест», ТОВ «ВК «Віконні системи» порушують статтю 228 Цивільного кодексу України щодо укладення правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний порядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемними.

Відповідно до зазначеного акту виявлена відсутність за юридичною адресою ТОВ «ВК «Віконні системи», що, у свою чергу, обумовлює відсутність первинних та бухгалтерських документів, що підтверджують здійснення господарської діяльності.

Крім того, за результатами проведених заходів встановлено відсутність у ТОВ «ВК «Віконні системи» виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень, транспорту і торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення основного виду діяльності.

На підставі вказаного акту відповідач зробив висновок, що ТОВ «ВК «Віконні системи» проводило діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних із наданням податкової вигоди третіх осіб, а тому взаємовідносини між ПП «Ірна-Сервіс» та ТОВ «ВК «Віконні системи» згідно ч.1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ст.228 ЦК України мають ознаки нереальності здійснення, і в силу ст. 116 ЦК України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

На підставі Акта перевірки від 28.05.2013 року відповідачем 06.06.2013 прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення:

-№ 0003032203, згідно з яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 3279,00 грн;

-№ 0003042203, згідно з яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 10113,00 грн., з них 8104,00 грн. за основним платежем і 2026,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що висновки відповідача, на підставі яких були винесено оскаржуване рішення не базуються на первинних господарських документах. Окрім того, висновки щодо позивача були сформовані виключно у зв'язку з оцінкою діяльності не самого позивача, а його контрагентів.

Колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно із п. 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно із п. 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

При цьому, для формування податкового кредиту мають значення податкові накладні та інші первинні документи, які, виходячи з наведеного, видаються на підтвердження реально вчиненої операції. Однак, наявність податкових накладних є необхідною, але не безумовною підставою для отримання платником податку права на податковий кредит з податку на додану вартість.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку, навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів.

Відповідно, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість, наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.

Як вбачається з матеріалів справи, на час здійснення перевірки відповідачем позивач згідно довідки ЕДРПОУ основним видом діяльності ПП «ІРНА - СЕРВІС» є оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами і санітарно-технічним обладнанням, інші роботи із завершення будівництва, виробництво інших машин і устаткування загального призначення, ремонт і технічне обслуговування інших машин і устаткування, організація будівництва будівель, інші види діяльності з прибирання.

Між позивачем та ТОВ «ВК «Віконні системи» укладено договір про надання послуг від 01.12.2011 року № ДГ-00000007 з метою виконання договору від 31.03.2011 року № П - 530 - 11 укладеного з ІП «Кока - Кола Беверіджиз Україна Лімітед», згідно з яким позивач виконував будівель-монтажні роботи на території заводу замовника - комплекс робіт пов'язаних з огородженням МЕС обладнання і монтаж відбійників.

На підтвердження виконання договору від 01.12.2011 року позивач надав первинні господарські документи, а саме:

- копію договору № П-530-11 від 31.03.2011 р. з ІП «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед»;

- копію додаткової угоди № 1 від 23.09.2011 р.;

- копію додаткової угоди № 7 від 29.09.2011 р.;

- копі актів виконаних робіт № ОУ-ООООУ5 від 01.12.11 р., № ОУ-000077 від 12.12.11 р.;

- копії платіжних доручень на загальну суму 125997,60 грн.;

- копію банківської виписки;

- копії рахунків-фактур;

- копії податкових накладних від 01.12.2011 № 1, від 12.12.2011 № 3.

- копії акта здачі-приймання робіт від 01.12.2011 № ВС-0001559

- копію податкової накладної від 01.12.2011 № 544,

Однак, як вбачається з наданих документів, останні не відображають факт виконання будівельно-монтажних робіт пов'язаних з огородженням МЕС обладнання саме на виконання укладених договорів та на вказаних в них об'єктах. На вимогу суду апеляційної інстанції такі докази позивачем не надано.

Отже аналіз зазначених документів первісного бухгалтерського обліку не дає можливості стверджувати про реальність здійснення господарських операцій за договором укладеним між позивачем та контрагентом.

Крім того, за результатами перевірки контрагента позивача встановлено відсутність у останнього необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість доводів відповідача що, зазначені вище господарські операції позивача мали безтоварний характер, а отже угоди є нікчемними, а нарахування відповідачем податкових зобов'язань позивачу за оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями від 06.06.2013 року - правомірним.

Відповідно до п. 3 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 16 липня 2013 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог Приватного підприємства «Ірна-Сервіс» до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя І.О.Грибан

Суддя О.О.Беспалов

Суддя А.Б.Парінов

Повний текст виготовлено - 17.02.2014 р.

Головуючий суддя Грибан І.О.

Судді: Беспалов О.О.

Парінов А.Б.