Рішення

від 11.09.2013 по справі 910/15046/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 910/15046/13 11.09.13

За позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до про Державного підприємства "Санаторний комплекс "Пуща-Озерна" стягнення 149 324,37 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивача: Бернацька О.В. - предст. за довір.;

від відповідача: Грабчак В.М.- предст. за довір.;

Рішення прийняте 11.09.2013 у зв'язку із оголошеною у судовому засіданні перервою з 02.09.2013 до 11.09.2013.

У судовому засіданні 11.09.2013, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Санаторій "Пуща-Озерна" про стягнення заборгованості 149 324,37 грн., з яких: 119 970,71 грн. заборгованості, 1 747,64 грн. інфляційні втрати, 6 901,05 грн. 3 % річних та 20 704,97 грн. пені.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.08.2013 року порушено провадження у справі № 910/15046/13, розгляд справи призначено на 02.09.2013.

27.08.2013 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових документів та відзив на позов в якому просить суд застосувати строк позовної давності на нараховану пеню.

В судовому засіданні 02.09.2013, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву на 11.09.2013.

В судовому засіданні 11.09.2013, на підставі ч.2 ст.85 ГПК України , оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

30.09.2011 року між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" (постачальник за договором) та Державним підприємством "Санаторний комплекс "Пуща-Озерна" (споживач за договором) укладений договір №1201200172-ТКЕ-ТЕ/11 на постачання природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання.

До договору були укладені додаткові угоди № 1-6.

В додатковій угоді № 1 від 20.12.2011 викладено умови договору від 30.09.2011 №1201200172-ТКЕ-ТЕ/11 в новій редакції.

Пунктом 1.1 Договору передбачено, що постачальник постачає природний газ споживачу в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а останній оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених Договором.

Договірні обсяги постачання газу споживачу наводяться в додатку № 2 до Договору.

Ціна за 1000,0 куб.м. природного газу без урахування ПДВ, збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки в розмірі 2% тарифу на транспортування природного газу магістральними трубопроводами ДК "Укртрансгаз", тарифів на транспортування природного газу газорозподільними трубами та постачання природного газу становить 728,6275 грн., крім того ПДВ - 145,7255, всього - 874,353 грн.

Також споживач сплачує постачальнику тариф на постачання природного газу за регульованим тарифом - 54,60 грн. (з ПДВ); тариф на транспортування природного газу розподільними трубопроводами ВАТ "Київоблгаз" - 271,80 грн. (з ПДВ); тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами ДК "Уктрансгаз" - 90,96 грн. (з ПДВ); збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ у розмірі 2% - 17,4870 грн. (з ПДВ)( п. 4.2.1).

Таким чином сума до сплати за 1 000 куб.м. природного газу складає 1 309,20 грн.

Відповідно до п. 4.6 Додаткової угоди № 1 від 20.12.2011, оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється авансовим та/або плановим платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу протягом періоду оплати відповідно до додатку № 2 до Договору.

Оплата проводиться наступним чином:

- оплата у розмірі 34 % від вартості запланованих місячних обсягів проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки;

- оплата в розмірі по 33 % від вартості запланованих місячних обсягів проводиться до 20 та 30 числа місяця поставки.

У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 7 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до п.10.1 Договору, він набуває чинності з дати його підписання та укладається на строк до 31.12.2012.

21.11.2012 між ПАТ по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» (певісний кредитор) та ПАТ «НАК «Нафтогаз України» (новий кредитор) був укладений договір на відступлення права вимоги №14/7074/12, за умовами якого (п. 1.1), первісний кредитор передає, а новий приймає на себе право вимоги до боржника первісного кредитора ДП «Санаторний комплекс «Пуща озерна» за договором на постачання природного газу № №1201200172-ТКЕ-ТЕ/11від 30.09.2011 у сумі 119 970,71 грн.

Пунктом 1.2 цього Договору сторони передбачили, що крім права вимоги оплати спожитого природного газу за зобов'язанням, зазначеним в п. 1.1 Договору до нового кредитора переходять права вимоги стягнення всіх штрафних санкцій, інфляційних витрат та відсотків, повязаних з невиконання або неналежним виконанням боржником своїх зобов'язань за зазначеним вище договором.

Первісний кредитор зобов'язаний в термін до 27 листопада 2012 передати новому кредитору оригінали документів (договір поставки природного газу з усіма додатками та при наявності протоколу розбіжностей і узгодження розбіжностей (оригінал), акти приймання-передачі газу (оригінали), документи, що підтверджують проведення боржником розрахунків (за наявності), акт звіряння розрахунків станом на дату укладення договору відступлення права вимоги боргу (оригінал), листи-вимоги про оплату боргу (за наявності), будь-які інші документи (у разі їх наявності), згідно п. 2.1.1 Договору.

Факт передачі права вимоги підтверджується актом приймання-передачі документів від 27.11.2012.

На виконання п. 2.3 Договору, 27.11.2012 первісний кредитор надіслав відповідачу повідомлення № 12-4239 про відступлення права вимоги.

Відповідно до п. 2.4 Договору, зарахування здійснюється після підписання сторонами акта приймання-передачі документів.

Додатковою угодою № 3 від 05.01.2012, п. 4.2.1 сторони виклали у наступній редакції: з 01.01.2012 ціна за 1000,0 куб.м. природного газу без урахування ПДВ, збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки в розмірі 2 % тарифу на транспортування природного газу магістральними трубопроводами ДК "Укртрансгаз", тарифів на транспортування природного газу газорозподільними трубами та постачання природного газу становить 730,4902 грн., крім того ПДВ - 146,0980, всього - 876,5882 грн.

Також споживач сплачує постачальнику тариф на постачання природного газу за регульованим тарифом - 48,36 грн. (з ПДВ); тариф на транспортування природного газу розподільними трубопроводами ВАТ "Київоблгаз" - 271,80 грн. (з ПДВ); тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами ДК "Уктрансгаз" - 94,92 грн. (з ПДВ); збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ у розмірі 2 % - 17,5318 грн. (з ПДВ).

Таким чином сума до сплати за 1000 куб.м. - 1.309,20 грн.

Додатковою угодою №4 від 07.05.2012 п. 4.2.1 викладений у наступній редакції: з 01.05.2012 ціна за 1000,0 куб.м. природного газу без урахування ПДВ, збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки в розмірі 2% тарифу на транспортування природного газу магістральними трубопроводами ДК "Укртрансгаз", тарифів на транспортування природного газу газорозподільними трубами та постачання природного газу становить 730,4902 грн., крім того ПДВ - 146,0980, всього - 876,5882 грн.

Також споживач сплачує постачальнику тариф на постачання природного газу за регульованим тарифом - 48,36 грн. (з ПДВ); тариф на транспортування природного газу розподільними трубопроводами ВАТ "Київоблгаз" - 270,60 грн. (з ПДВ); тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами ДК "Уктрансгаз" - 96,12 грн. (з ПДВ); збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ у розмірі 2 % - 17,5318 грн. (з ПДВ).

Таким чином сума до сплати за 1000 куб.м. - 1.309,20 грн.

Додатковою угодою №6 від 31.08.2012 сторони домовились, що договір від 30.09.2011 №1201200172-ТКЕ-ТЕ/11 є таким, що припинив дію в частині постачання природного газу з 01.09.2012.

Додаткові угоди до договору від 30.09.2011 №1201200172-ТКЕ-ТЕ/11 підписані та скріплені печатками сторін, наявні в матеріалах справи.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача є обгрунтованими.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частинами 1, 6 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Аналогічні положення містяться і у статті 712 Цивільного кодексу України, згідно з якою за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів до нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як свідчать матеріали справи, на виконання п. 2.1 Договору на постачання природного газу, за період з листопада 2011 року по серпень 2012 року постачальник поставив, а відповідач прийняв природний газ згідно з актами приймання-передачі природного газу (від 30.11.2011, від 31.12.2011, від 29.02.2012, від 31.03.2012, від 30.04.2012, від 31.05.2012, від 30.06.2012, від 31.07.2012, від 31.08.2012).

Всього поставлено газу на суму 681 277,61 грн.

25.12.2012 позивач надіслав відповідачу вимогу № 26/2-592-12 від 24.12.2012 про сплату заборгованості новому кредитору у розмірі 119 970,71 грн. Докази направлення вимоги додані до матеріалів справи.

Відповідач частково провів оплату за природний газ, а саме у розмірі 561 306,90, про що свідчать платіжні доручення додані до матеріалів справи.

Відповідно до акту звірки взаєморорахунків, заборгованість відповідача за договором від 30.09.2011 №1201200172-ТКЕ-ТЕ/11 становить 119 970,71 грн.

Відповідачем основна заборгованість у розмірі 119 970,71 грн. була визнана відповідно підписаного акту звірки взаєморозрахунків станом на 31.10.2012, відповідно до печатки та підпису уповноваженої особи на документі. Доказів сплати заборгованості та/або зміни суми заборгованості матеріали справи не містять.

Представник відповідача в судовому засіданні підтвердив наявність основної заборгованості, в своїх запереченнях зазначив про невірність розрахунків позивача сум 3%, інфляційних та пені.

Приймаючи до уваги те, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем у розмірі 119 970,71 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем, в порядку статей 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не спростований, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 20 704,97 грн.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойки, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 6.2.2 Договору, у випадку порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідач у відзиві просив суд застосувати строк позовної давності щодо нарахування пені.

Відповідно до статті 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно із пунктом 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Частиною 1 статті 261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно з ч. 3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

У відповідності до п 2.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 року "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів", за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Згідно п 3.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 року "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів", умова укладеного сторонами договору про те, що останній діє до повного виконання зобов'язань не є умовою про збільшення позовної давності, оскільки остання за своєю правовою природою є певним періодом у часі (частина перша статті 251, стаття 256 ЦК України), який починається від конкретного дня і спливає також у певний момент часу.

Відповідно до п. 4.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 року "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів", якщо відповідно до чинного законодавства або договору неустойка (пеня) підлягає стягненню за кожний день прострочення виконання зобов'язання, позовну давність необхідно обчислювати щодо кожного дня окремо за попередній рік до дня подання позову, якщо інший період не встановлено законом або угодою сторін.

Положеннями п. 4.4.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 року "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" визначено, що з урахуванням положення частини четвертої статті 51 ГПК днем подання позову слід вважати дату поштового штемпеля підприємства зв'язку, через яке надсилається позовна заява (а в разі подання її безпосередньо до господарського суду - дату реєстрації цієї заяви в канцелярії суду). Якщо позовну заяву було повернуто, перебіг позовної давності переривається з того дня, коли заяву подано до суду з додержанням установленого порядку.

З огляду на вищевикладене та беручи до уваги вищезазначене, та те, що позивач звернувся до суду 01.08.2013 року, що підтверджує штемпель поштового відділення зв'язку на конверті та здійснив нарахування пені за прострочення сплати за період з 15.11.2011 по 15.04.2013, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення пені за період з 15.11.2011 по 31.07.2012 не підлягають задоволенню, у зв'язку зі спливом позовної давності, крім того позивачем не надано суду доказів щодо наявності поважних причин її пропущення.

Пеня нарахована за період з 01.08.2012 по 15.04.2013, підлягає задоволенню у розмірі 9 275,52 грн. за здійсненим перерахунком суду.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат наданий позивачем, суд визнає його не вірним, за перерахунком суду, за періоди вказані позивачем, розмір інфляційних втрат, що підлягає задоволеннюс тановить 486,39 грн.

Відповідно до розрахунку позивача, розмір 3 % річних становить 6 901,05 грн. та підлягає задоволенню.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню в наступній частині, а саме: 119 970,71 грн. - основної заборгованості, 9 275,52 грн. - пені, 6 901,05 грн. грн. - 3% річних, 486,39 грн. - інфляційних втрат.

Згідно із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з оплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Державного підприємства "Санаторний комплекс "Пуща-Озерна" (04075, м. Київ, 14-лінія Пуща-Водиця, код 05907147) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код 20077720) заборгованість у розмірі 119 970,71 грн. (сто дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот сімдесят гривень 71 коп.), пеню - 9 275,52 грн. (дев'ять тисяч двісті сімдесят п'ять гривень 52 коп.), інфляційні втрати - 486,39 грн. (чотириста вісімдесят шість гривень 39 коп.), 3 % річних - 6 901,05 грн. (шість тисяч дев'ятсот одна гривня 05 коп.), судовий збір - 2 732,67 грн.(дві тисячі сімсот тридцять дві гривні 67 коп.).

3.В іншій частині позову відмовити.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Дата підписання

повного тексту рішення:13.09.2013

Суддя М.Є. Літвінова