Постанова

від 25.02.2014 по справі 905/8161/13

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

24.02.2014 справа №905/8161/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Попков Д.О. Марченко О.А., Радіонова О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергокапітал» м. Макіївка Донецька область при секретарі судового засідання Куц Н.С. за участю представників: від позивачаТарасенко І.В. за довіреністю; від відповідача Гринащук А.В. за довіреністю; на рішення господарського суду Донецької області від 15.01.2014р. (повний текст підписано 20.01.2014р.) у справі№905/8161/13 (суддя Гассій О.В.) за позовомМалого сімейного підприємства виробничо-комерційна фірма «Імпульс» м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергокапітал» м. Макіївка Донецька область простягнення заборгованості в сумі 11432,04 грн.

В С Т А Н О В И В:

Мале сімейне підприємство виробничо-комерційна фірма «Імпульс» м. Донецьк звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергокапітал» м. Макіївка Донецька область про розірвання договору №3101 технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів від 31.01.2013р. та стягнення з заборгованості в сумі 11432,04грн. пені в розмірі 647,07грн. та 139,06грн.- 3% річних.

В перебігу розгляду справи першою інстанцією Позивачем, в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України, надано клопотання від 15.01.2014р. про зменшення розміру позовних вимог, за змістом якого останній вимагав стягнення заборгованості у сумі 11432,04 грн.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 15.01.2014р. (суддя Гассій О.В.) розглянуті позовні вимоги щодо стягнення заборгованості задоволені у повному обсязі - стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергокапітал» м. Макіївка Донецька область на користь Малого сімейного підприємства виробничо-комерційна фірма «Імпульс» м. Донецьк заборгованості в сумі 11432,04 грн. Крім того, означеним рішенням також передбачено винесення ухвали про повернення Позивачеві судового збору в сумі 1147грн.

Рішення місцевого суду вмотивовано укладанням між сторонами договору №3101 від 31.01.2013р., виконання робіт за ним з боку Позивача, передачу їх результатів уповноваженій особі Відповідача, що підтверджується актом виконаних робіт №246052 від 27.04.2013р., та порушенням Відповідачем грошових зобов'язань з оплати виконаних робіт.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергокапітал» м. Макіївка Донецька область, не погодившись з прийнятим судовим рішенням, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 15.01.2014р. у справі №905/8161/13 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Підставами для скасування рішення суду першої інстанції апелянт посилається на: неповне з'ясування обставин справи, що призвело до неправильного застосування норм процесуального та матеріального права, а саме - не встановлено приналежність Позивачеві на праві власності автомобіля BMW 750LT (за ремонт якого здійснюється стягнення), не враховано відсутність повноважень у особи, яка підписала акт виконаних робіт, не встановлення наявності обговорення замовлення щодо проведення послуг без передоплати.

Розпорядженням заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 04.02.2014р. за результатами автоматичного розподілу справи сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий (суддя-доповідач) Попков Д.О., судді Марченко О.А., Радіонова О.О.

Ухвалою від 04.02.2014р. суд порушив апеляційне провадження та призначив її розгляд у судовому засіданні на 24.02.2014р. о 13:30 годин.

Судове засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст.ст. 4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Представник Скаржника у судовому засіданні 24.02.2014р. підтримав апеляційну скаргу у повному обсягу.

Представник Позивача у судовому засіданні 24.02.2014р. підтримав свої заперечення проти скарги, викладені у наданому 17.02.2014р. через канцелярію суду відзиву (а.с.а.с.68-71)

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, у тому числі - наданих на вимогу апеляційного суду, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне:

Як було встановлено місцевим судом та підтверджується наявними матеріалами справи між Позивачем (Виконавець) та Відповідачем (Замовник) 31.01.2013р. укладено договір технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів №3101 (а.с.а.с.15-18), за умовами п.п.1.1, 1.2 та 6.1 якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання щодо виконання технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів, що належать або знаходяться в оренді у Замовника, відповідно до вимог заводу-виробника та умов безпечної експлуатації, в свою чергу Виконавець передає, а Замовник приймає та оплачує оригінальні запасні частини і аксесуари BMW згідно розцінок Виконавця, строком дії договору 1 рік.

Заявка (Наряд-замовлення) на ремонт, за п. 2.3 вказаного договору (далі - договір №3101 від 31.01.2013р.), підписується Замовником або його представником. Повноваження представника підтверджуються довіреністю встановленого зразка згідно чинного законодавства України.

Відповідно до п.2.4 договору №3101 від 31.01.2013р., остаточна вартість кожного замовлення, перелік фактично виконаних робіт, встановлених запасних частин і використаних витратних матеріалів визначається у формі акту виконаних робіт, що є невід'ємною частиною договору, та підписується обома сторонами договору.

Розділом 3 договору визначено порядок розрахунків та вартість робіт, серед іншого:

- оплата вартості послуг з ремонту транспортних засобів (включаючи вартість запасних частин і витратних матеріалів) здійснюється Замовником у вигляді 100% передоплати. У випадку неповного використання перерахованих Замовником коштів за виписаними рахунками-фактурами при виконанні ремонтів транспортних засобів та поставці запасних частин, Виконавець зараховує залишок коштів у рахунок майбутнього обслуговування транспортних засобів і придбання запасних частин (п.3.3);

- у виняткових випадках Виконавець може надати Замовнику послуги з наступною оплатою. Кожен такий випадок оговорюється окремо. оплата послуг, наданих без передоплати, має бути здійснена не пізніше 3-х банківських днів з моменту виконання ремонту (п.3.5).

Положеннями п.5.6. договору №3101 від 31.01.2013р. передбачена відповідальність Замовника за затримку платежів за виконані ремонтні роботи і запчастини понад вказаних вище 3-ьох банківських днів у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми, що підлягає сплаті.

27.04.2013р. Виконавцем було оформлено замовлення на виконання робіт №635470 (а.с.31) на перевірку ходової частини автомобіля BMW 750LT, державний номер АЕ0011ВТ, яке було підписано від імені Замовника - Максименко О.В.

В результаті виконаних робіт з ремонту автомобіля BMW 750LT, державний номер АЕ0011ВТ було складено акт виконаних робіт №246052 від 27.04.2012р. (а.с.а.с.49, 50) на загальну суму 11432,04 грн., підписаний сторонами без зауважень, з боку Відповідача - Максименко О.В.

Як вбачається із довіреності від 31.01.2013р. (а.с.32), виданої Відповідачем на ім'я Максименко О.В., останній уповноважений представляти довірителя перед МСПВКФ «Імпульс» з питань пов'язаних з виконанням ремонту автомобіля, що належить довірителю, отримувати всі необхідні документи, інформацію, ставити підпис від імені довірителя у відповідних документах відносно ремонту автомобіля (заявки на виконання ремонту, наряди-замовлення), отримувати автомобіль після ремонту.

У зв'язку із несплатою Відповідачем наданих йому послуг, Позивач звернувся із претензією №1 від 26.09.2013р. (а.с.а.с.19-22) з вимогою до Відповідача погасити заборгованість у розмірі 11432,04 грн. та нарахованих на неї пеню 647,07 грн. та 3% річних у сумі 139,06 грн., через незадоволення якої звернувся до суду із позовом, яким окрім стягнення означених сум вимагав також і розірвання договору №3101 від 31.01.2013р.

Як вже зазначалося вище, місцевим судом розглянуті та задоволені виключно позовні вимоги, визначені клопотання Позивача від 15.01.2014р.

Оцінюючи правильність застосування місцевим судом норм матеріального і процесуального законодавства в контексті встановлених обставин, апеляційний суд зазначає наступне:

Відповідно до ст.ст.173, 174 Господарського кодексу України та ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України однієї з підстав виникнення кореспондуючих прав і обов'язків є укладений між сторонами договір.

Місцевим судом вірно встановлено факт укладання між сторонами договору №3101 від 31.01.2013р. є належною підставою для виникнення у сторін кореспондуючих прав і обов'язків, проте всупереч вимог п.3 ч.1 ст.84 Господарського процесуального кодексу України в контексті рекомендацій, викладених в п.2 постанови Пленуму ВГСУ від 23 березня 2012 року N 6, за змістом переглядуваного рішення не визначено правової природи цього договору для застосування відповідних норм матеріального права.

За висновком колегії апеляційного суду, з огляду на предмет означеного договору, взаємні права і обов'язки сторін, передбачені ним документи, що підтверджують виконання Позивачем своїх зобов'язань, цей договір є договором підряду, що підпадає під регулювання, зокрема, глави 61 Цивільного кодексу України.

Виходячи із змісту положень ст.857 Цивільного кодексу України, укладений між сторонами договір №3101 від 31.01.2013р. є належною підставою для виникнення у сторін кореспондуючих прав і обов'язків, у тому числі - захищуваного заявленим позовом суб'єктивного права Виконавця на отримання оплати проведених робіт.

Як було встановлено місцевим судом, в межах означеного договору, Позивачем виконані, а Відповідачем прийняті без зауважень роботи, визначені актом виконаних робіт №246052 від 27.04.2013р. на загальну суму 11432,04 грн. Зауваження Скаржника доказової належності означеного акту апеляційним судом відхиляються, оскільки:

- по-перше, положення п.1.1. договору №3101 від 31.01.2013р. не містять обмежень відносно можливості замовлення Замовником в межах правовідносин за ним виконання технічного огляду та ремонту автомобілів, які належать останньому виключно на праві власності. Не містить таких застережень і видана ним довіреність від 31.10.2013р. на Максименко О.В., тоді як за змістом ч.3 ст.397 Цивільного кодексу України правомірність фактичного володіння презюмується, і означена обставина за змістом апеляційної скарги відносно автомобіля BMW 750LT, державний номер АЕ0011ВТ не спростовано;

- по-друге, як правомірно зазначено Позивачем у відзиві на апеляційну скаргу, за змістом ст.ст. 244, 246 Цивільного кодексу України наявна довіреність від 31.10.2013р. на Максименко О.В. за обсягом повноважень останнього достатньою мірою вказує на належне прийняття робіт саме Відповідачем, адже перелічені в скобках заявки на виконання робіт та наряди-замовлення не є виключним переліком документів, які стосуються ремонту автомобіля, що уповноважений підписувати Максименко О.В. від імені Замовника.

В свою чергу, ані під час розгляду справи в суді першої інстанції, ані під час апеляційного провадження Відповідачем всупереч ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не надано належних доказів виконання грошових зобов'язань зі сплати проведених робіт згідно вимог ст.ст.525, 526, 599 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 202, 203 Господарського кодексу України або припинення відповідних грошових зобов'язань будь-яким іншим передбаченим діючим законодавством способом.

Оскільки строк виконання означених зобов'язань зі сплати проведених робіт, які не були забезпечені проведенням 100% попередньої оплати згідно положень п.3.3. договору №3101 від 31.01.2013р., визначається в розглядуваному випадку у світлі положень п.3.5. цього договору, остільки в силу ч.1 ст.530 і ст.629 Цивільного кодексу України, визначена актом виконаних робіт №246052 від 27.04.2012р. суму 11432,04 грн. мала бути оплачена впродовж 3 банківських днів з моменту підписання такого акту. Зауваження апелянта з цього приводу судом відхиляється, оскільки виконання робіт без попередньої оплати та визначення порядку подальшої оплати таких робіт у повному обсягу визначений умовами договору, які відповідають вимогам ст.854 Цивільного кодексу України і не вимагають оформлення у кожному випадку письмової додаткової угоди. Сам факт прийняття підписаного уповноваженим представником Відповідача замовлення до виконання без попередньої оплати і подальше виконання такого замовлення Позивачем достатньою мірою вказують на погодження саме такого порядку виконання і оплати робіт в розглядуваній ситуації.

Нездійснення оплати за умовами договору №3101 від 31.01.2013р. з боку Відповідача за виконані роботи за актом №246052 від 27.04.2012р. після спливу 3 банківських днів є порушенням відповідних грошових зобов'язань з боку Відповідача у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України та вказують про прострочення останнього згідно ч.1 ст.612 цього Кодексу. В свою чергу, означене прострочення за змістом ст.625 Цивільного кодексу України (яка мала бути застосована місцевим судом разом із приведеними вище нормами матеріального права, адже визначає відповідний спосіб судового захисту), зумовлює правомірне стягнення наявної заборгованості в сумі 11432,04грн.

Відтак, апеляційний суд погоджується із правильністю задоволення господарським судом майнових позовних вимог щодо заборгованості в сумі 11432,04грн. з урахуванням приведеного в постанові нормативно-правового обґрунтування, враховуючи, що клопотання Позивача від 15.01.2014р. (а.с.51) мало наслідком зменшення первісно заявленої суми стягнення до 12218,17грн. до 11432,04грн., хоча місцевим судом і не наведено обґрунтування можливості прийняття такого зменшення у розумінні ч.6 ст.22 Господарського процесуального кодексу України. В свою чергу, апеляційний суд, враховуючи, що розглядуваний спір за договором №3101 від 31.01.2013р. стосується саме сторін справи, а заява про зменшення розміру вимоги вчинена у письмовій формі уповноваженою особою, наголошує на правомірності прийняття такої заяви і вирішення спору відносно майнових вимог з її урахуванням.

Апеляційний суд наголошує, що при визначені результатів розгляду майнових вимог в резолютивній частині оскаржуваного рішення місцевим судом було припущено помилку, яку не було виправлено в порядку ст.89 Господарського процесуального кодексу України, в абзацах 2 і абзац 3 господарським судом двічі вказано про стягнення на користь Позивача заборгованості в сумі 11432,04грн.

Разом із тим, Малим сімейним підприємство виробничо-комерційною фірмою «Імпульс» м. Донецьк у позовній заяві були заявлені як вимоги майнового характеру (стягнення коштів), так і немайнового - розірвання договору №3101 від 31.01.2013р. Між тим, місцевим судом всупереч вимог п.4 ч.1 ст.84 Господарського процесуального кодексу України не визначено в резолютивній частині переглядуваного рішення результати розгляду означеної немайнової вимоги.

Більш того, виходячи із змісту мотивувальної частини рішення, вказана позовна вимога взагалі не була розглянута попри відсутність для цього належних підстав. Дійсно, подання Позивачем клопотання від 15.01.2014р. (а.с.51), яке за своїм змістом полягає виключно у зменшенні розміру позовних вимог - кількісних показників майнової вимоги (абз.3 п.3.11. постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р.) та не містить належного процесуального волевиявлення відносно немайнових вимог (відмови від них) - не може вважатися належною підставою для нездійснення їх розгляду і вирішення судом.

За таких обставин, враховуючи повноваження апеляційного суду, визначені ст.ст.101, 103 Господарського процесуального кодексу України, позовна вимога про розірвання договору №3101 від 31.01.2013р. має бути розглянута і вирішення по суті в межах апеляційного перегляду (абз.7 п.9 постанови Пленуму ВГСУ №7 від 17.05.2011р.).

Виходячи із змісту приведеного Позивачем обґрунтування цієї позовної вимоги, останній вимагав розірвання спірного договору як наслідок у розумінні ст.611 Цивільного кодексу України його порушення з боку Відповідача у вигляді прострочення виконання грошових зобов'язань в порядку ст.651 цього Кодексу.

Оскільки факт прострочення Відповідачем оплати за виконані роботи, обов'язок зі здійснення якої за змістом ст.857 Цивільного кодексу України є істотною умовою спірного договору, встановлено апеляційним судом при розгляді майнових вимог, а отже порушення умов договору має місце, остільки колегія суддів вважає за можливе задовольнити відповідну позовну вимогу.

Дійсно, укладаючи вказаний договір Позивач як Виконавець розрахував на належне здійснення оплати, зумовленої відплатною природою такого договору, і її тривале нездійснення Відповідачем позбавляє Позивача того, на що він розраховував, а отже - кваліфікується як істотне порушення у розумінні ч.2 ст.651 Цивільного кодексу України.

Задоволення позовної вимоги про розірвання договору технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів №3101 від 31.01.2013р. зумовлює необхідність зміни переглядуваного рішення шляхом відповідного доповнення його резолютивної частини результатами розгляду немайнової позовної вимог, виключення абз. 5 резолютивної частини рішення відносно винесення ухвали про повернення судового збору в сумі 1147грн. за таку немайнову вимогу та проведення належного розподілу цих витрат в порядку ст.49 Господарського процесуального кодексу України - покладання на Відповідача обв'язку з відшкодування витрат Позивачеві.

Колегія суддів звертає увагу місцевого суду на передчасність винесення ухвали про повернення судового збору від 20.01.2014р., адже така ухвала за змістом ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» є виконавчим документом, підставою видачі якого має бути рішення суду, яке набрало законної сили. Втім, на момент винесення цієї ухвали передбачений ст.85 Господарського процесуального кодексу України строк на апеляційне оскарження, по завершенню якого рішення місцевого суду набирає законної сили, ще не сплив.

Відсутність належних у розумінні ст.7 Закону України «Про судовий збір» правових підстав для повернення Позивачеві з державного бюджету судового збору в сумі 1147грн., зумовлений безпідставним ухиленням місцевого суду від розгляду немайнової вимоги, має наслідком, враховуючи межі апеляційного перегляду за змістом ст.101 Господарського процесуального кодексу України, необхідність скасування ухвали від 20.01.2014р. Необхідність її скасування при апеляційному перегляді рішення зумовлено і тим, що така ухвала фактично опосередковує неналежний розподіл судових витрат місцевим судом за немайновою вимогою у розумінні ст.49 Господарського процесуального кодексу України, тоді як п.10 ч.2 ст.105 цього Кодексу зобов'язує апеляційну інстанцію здійснити новий належний розподіл таких витрат у разі зміни рішення.

Наразі, оскільки вимоги апеляційної скарги про повне скасування рішення і прийняття нового про відмову у задоволені позовних вимог є необґрунтованими і задоволенню не підлягають, витрати Скаржника за подання такої скарги згідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на нього.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергокапітал» м. Макіївка Донецька область на рішення Господарського суду Донецької області від 15.01.2014р. (повний текст підписано 20.01.2014р.) у справі №905/8161/13 залишити без задовлення.

2. Рішення Господарського суду Донецької області від 15.01.2014р. (повний текст підписано 20.01.2014р.) у справі №905/8161/13 змінити:

- викласти абзац 1 резолютивної частини в наступній редакції: «Позовні вимоги Малого сімейного підприємства виробничо-комерційна фірма «Імпульс», м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергокапітал» м. Макіївка Донецька область про розірвання договору №3101 технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів від 31.01.2013р. та стягнення з заборгованості в сумі 11432,04грн. задовольнити»;

- викласти абзац 3 резолютивної частини в наступній редакції: «Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергокапітал» м. Макіївка Донецька область (86145, Донецька область, м. Макїівка, Совєтський район, вул. Чкалова, 2, код ЄДРПОУ 326720040) на користь Малого сімейного підприємства виробничо-комерційна фірма «Імпульс», м. Донецьк (83112, м. Донецьк, вул. Ільїнська, 91, код ЄДРПОУ 13505109) витрати по сплаті судового збору в сумі 2867,5грн.»

- виключити абзац 5 резолютивної частини відносно винесення ухвали про повернення судового збору в сумі 1147грн., доповнивши її абзацом наступного змісту: «Розірвати договір №3101 технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів від 31.01.2013р., укладений між Малим сімейним підприємством виробничо-комерційна фірма «Імпульс», м. Донецьк та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергокапітал» м. Макіївка Донецька область».

3. В іншій частині рішення Господарського суду Донецької області від 15.01.2014р. (повний текст підписано 20.01.2014р.) у справі №905/8161/13 залишити без змін з підстав, приведених в цій постанові Донецького апеляційного господарського суду.

4. Скасувати ухвалу Господарського суду Донецької області від 20.01.2014р. про повернення Позивачеві судового збору в сумі 1147грн. з державного бюджету.

5. Постанова апеляційної інстанції набирає сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена

до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий Д.О. Попков

Судді: О.А. Марченко

О.О. Радіонова

Вик. Куц Н.С.

Надруковано 5 прим.: 1. Позивачу; 2. Відповідачу;3. У справу; 4. ДАГС; 5. ГСДО