Ухвала

від 06.02.2014 по справі 826/10883/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/10883/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Cоколова О.А. Суддя-доповідач: Оксененко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

06 лютого 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Оксененка О.М.,

суддів - Бистрик Г.М., Гром Л.М.,

при секретарі - Січкаренко Т.М.,

за участю представника позивача - Савчук Ю.А., Лавришинець М.В., представника відповідача - Власової А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Гран Трейд», державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Гран Трейд» до державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними дій та бездіяльності, визнання протиправними висновки акту та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гран Трейд» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про:

- визнання противоправними дій при проведенні перевірки та складанні акту від 17 квітня 2013 року № 1137/2220/36859074 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки TOB «Гран Трейд» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Нафтобуд 2020» за липень 2012 року в повному обсязі;

- визнання протиправними висновків акту від 17 квітня 2013 року №1137/2220/36859074 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки TOB «Гран Трейд» щодо встановлення нікчемності правочинів по придбанню товарів від TOB «Нафтобуд 2020»;

- визнання протиправними дій по зменшенню задекларованого податкового кредиту позивача за період з 01.07.2012 року по 31.07.2012 року;

- визнання протиправною бездіяльності, що полягає у не винесенні податкового повідомлення-рішення за результатами виявлених порушень податкового законодавства в діяльності позивача, зафіксованих в акті перевірки від 17 квітня 2013 року №1137/2220/36859074;

- зобов'язання вилучити інформацію про результати проведеної перевірки, за наслідками якої складено акт від 17 квітня 2013 року №1137/2220/36859074, з інформаційних баз, перелік яких визначений центральним органом державної податкової служби в Україні.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 вересня 2013 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві щодо проведення 17.04.2013 року документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Гран Трейд» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Нафтобуд 2020». В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач та відповідач подали апеляційні скарги. Відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 вересня 2013 року та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Позивач в своїй апеляційній скарзі, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Нафтобуд 2020» за липень 2012 року. За наслідками вказаної перевірки було складено акт від 17.04.2013 року № 1137/2220/36859074.

В ході перевірки відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем вимог п.187.1 ст.187, п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого задекларовані податкові зобов'язання за липень 2012 року підлягають зменшенню за липень на 54200,00грн., задекларований податковий кредит за липень 2012 року підлягає зменшенню на 54 200,00грн.

Не погоджуючись з вказаними діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи в частині позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку про порушення відповідачем порядку проведення перевірки.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до пункту 75.1. статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.2. пункту 75.1. статті 75 Податкового кодексу визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до підпункту 78.1.1. пункту 78.1. статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно до пункт 78.4. статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Відповідно до пунктів 79.1 та 79.2 статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи, наказ начальника державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Гран Трейд» № 787 був винесений 10.04.2013 року.

Так, в даному наказі відсутнє посилання на жодну з обставин відповідно до п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, на підставі якої планується проведення позапланової перевірки.

Разом з тим, в акті перевірки відповідачем зазначено, що перевірка позивача проводилася на підставі наказу начальника ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС від 05.04.2013 року № 713/22-20, а далі по тексту зазначений інший наказ, а саме № 787/22-20 від 12.04.2013 року.

Проте, вказаних наказів матеріали справи не містять.

При цьому, матеріали справи не містять доказів направлення позивачу обов'язкового письмового запиту, у зв'язку з ненаданням відповіді на який прийнято наказ про проведення перевірки. Заперечує про направлення вказаного запиту і позивач.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що посадові особи органу державної податкової служби не мали права на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Гран Трейд», оскільки ними не було виконано обов'язкових вимог ст.78 та ст. 79 Податкового кодексу України.

При цьому, відповідачем було порушено порядок проведення перевірки позивача, а тому позовні вимоги позивача в частині визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби щодо проведення 17.04.2013 року документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Гран Трейд» підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача при складанні акту перевірки, визнання протиправними висновки акту від 17 квітня 2013 року №1137/2220/36859074 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки TOB «Гран Трейд» щодо встановлення нікчемності правочинів по придбанню товарів від TOB «Нафтобуд 2020» та визнання протиправними дії відповідача по зменшенню задекларованого податкового кредиту позивача за період з 01.07.2012 року по 31.07.2012 року, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Рішення суб'єкта владних повноважень у контексті положень КАС України необхідно розуміти як нормативно-правові акти, так і правові акти індивідуальної дії.

Правові акти індивідуальної дії - рішення, які є актом одноразового застосування норм права і дію яких поширено на конкретних осіб або які стосуються конкретної ситуації.

Як зазначив Конституційний Суд України, за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію (пункт 1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23 червня 1997 року у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення підпункту 2 пункту 3 розділу IV Закону України "Про Конституційний Суд України" стосовно правових актів органів Верховної Ради України (справа про акти органів Верховної Ради України).

Дії суб'єкта владних повноважень - активна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб (наприклад, дії щодо вилучення майна, затримання особи тощо).

Згідно з пунктом 61.1 статті 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п. 62.1 зазначеного Кодексу податковий контроль здійснюється шляхом ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно з приписами статті 72 цього Кодексу, для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності державної податкової служби використовується інформація, що надійшла, зокрема, від платників податків, у тому числі, інформація про фінансово-господарські операції платників податків, та інформація, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах.

Також, зазначеною статтею передбачено, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності також використовується інша інформація, оприлюднена як така, що підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства та/або добровільно чи за запитом надана органу державної податкової служби в установленому законом порядку.

Відповідно до пункту 74.2 статті 71 Податкового кодексу України зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Пунктом 83.1 статті 83 Податкового кодексу України передбачено, що податкова інформація є підставою для прийняття посадовими особами органів державної податкової служби відповідних висновків під час проведення перевірок.

Так, отримана від платників податків податкова інформація використовується та опрацьовується контролюючим органом, зокрема, під час проведення документальних перевірок.

Відповідно до п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Відповідно до п. 86.10 ст. 86 Податкового кодексу України в акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 №984 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за №34/18772) затверджений Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства.

Пункт 3 зазначеного порядку кореспондує статтю 86 Податкового кодексу в частині оформлення результатів документальних перевірок у формі акта або довідки.

Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до пп. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

З аналізу зазначених норм впливає, що акт є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства, в якому зазначаються лише факти заниження або завищення податкових зобов'язань; при цьому акт перевірки не зобов'язує платника податків сплатити такі зобов'язання, на відміну від прийнятого на підставі акту податкового повідомлення - рішення.

Отже, акт перевірки за своїм змістом не є рішенням суб'єкта владних повноважень, а також не є нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії, та не створює і не припиняє права чи обов'язки особи, а лише відображає певні обставини. Жодних управлінських висновків оскаржуваний акт не містить, вчинити будь-які обов'язкові дії позивачу він не приписує, та відповідно не порушує права свободи та інтереси осіб у сфері публічно - правових відносин, та відповідно дії по складанню вказаного акту також не порушують права, свободи та інтереси осіб.

В даному випадку, податковим органом та його посадовою особою фактично реалізована їх компетенція на оформлення результатів такої перевірки, а тому оспорювані дії не є такими, що порушують права позивача.

При цьому, як свідчать обставини справи, у спірному випадку рішення, яке породжує правові наслідки відносно позивача податковим органом не приймалось, доказів того, що висновки акту перевірки порушують права позивача суду не подано, у зв'язку з чим колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову в частині вимог про визнання протиправними дій щодо складання акту перевірки та встановлення в ньому нікчемності правочинів по придбанню товарів від TOB «Нафтобуд 2020».

Крім того, колегія суддів зазначає, що податкове повідомлення - рішення на підставі акту від 17.04.2013 року № 1137/2220/36859074, яким би позивачу зменшено суму задекларованого податкового кредиту з податку на додану вартість з 01.07.2012 року по 31.07.2012 року відповідачем не приймалось, а тому в даному випадку зменшення ТОВ «Гран Трейд» задекларованого податкового кредиту з податку на додану вартість за вказаний період не здійснювалось. Таким чином позовні вимоги щодо визнання протиправними дії відповідача по зменшенню задекларованого податкового кредиту позивача за період з 01.07.2012 року по 31.07.2012 року є безпідставними.

Також, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що не підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльність відповідача, що полягає у не винесенні податкового повідомлення-рішення за результатами виявлених порушень податкового законодавства в діяльності позивача, зафіксованих в акті перевірки від 17 квітня 2013 №1137/2220/36859074.

Так, суд не може підміняти собою компетентні державні органи, уповноважені на прийняття відповідного рішення.

Відповідно до завдань адміністративного судочинства, визначених статтею 2 КАС України, адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями визначеними статтею.

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

Щодо інших вимог адміністративного позову, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

З метою удосконалення адміністрування податку на додану вартість, руйнування схем мінімізації податкових зобов'язань, ліквідації віртуального податкового кредиту з податку на додану вартість, повноти декларування податкових зобов'язань та забезпечення своєчасності відшкодування податку на додану вартість в умовах запровадження системи подвійного контролю перевірки податкової звітності з податку на додану вартість та подання платниками податку на додану вартість розшифровок податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів Державної податковою адміністрацією затверджено Методичні рекомендації щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів (наказ від 18 квітня 2008 року № 266) (далі - «Методичні рекомендації»).

Відповідно до пункту 1.3. Методичних рекомендацій для їх реалізації створені такі програмні продукти:

система формування та подання до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку податкової звітності в електронному вигляді щодо ведення обліку розшифрування податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів;

система приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності щодо проведення автоматизованого контролю податкової декларації з податку на додану вартість на районному рівні;

система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Як передбачено пунктами 2.14, 2.16 - 2.18, 2.21, 2.24 Методичних рекомендацій, інформація податкової звітності з ПДВ, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, підлягає розподілу відповідно до вимог Методичних рекомендацій щодо порядку розподілу платників податків за категоріями уваги та співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Обробка системою автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України проводиться щоденно у міру надходження незвірених даних.

Працівники підрозділів оподаткування юридичних, фізичних осіб, податкового контролю та податкової міліції після проведення автоматизованого співставлення на центральному рівні даних податкової звітності з податку на додану вартість контрагентів (розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту контрагентів, розрахунків коригування сум ПДВ контрагентів) у той же день отримують доступ (екранні форми) до інформації (у розрізі звітних періодів) про результати такого співставлення платників ПДВ. що перебувають на обліку в органі ДПС, у вигляді: переліків платників ПДВ у розрізі категорій; детальної інформації щодо обраного платника ПДВ про результати співставлення кожної операції з контрагентом (записів, що пройшли співставлення); статистичної інформації про результати такого співставлення у розрізі органу ДПС.

Отримані результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ підлягають перевірці органами ДПС на місцях.

Підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в додатку до акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС «Аудит». По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Підрозділи органу ДПС усіх рівнів (центрального, регіонального, районного) отримують доступ (екранні форми) до статистичної інформації результатів автоматизованого співставлення на рівні ДПА України даних податкової звітності з податку на додану вартість контрагентів (розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту контрагентів, розрахунків коригування сум ПДВ контрагентів) у розрізі звітних періодів. Статистична інформація щодо кількості, суми відхилень ПДВ та результатів їх опрацювання органом ДПС формується за підпорядкованими органами ДПС, категоріями платників ПДВ (або категоріях записів), звітними періодами.

З наведеного вбачається, що Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України є програмним продуктом, створеним для внутрішнього використання органами державної податкової служби для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі.

Внесення відповідачем до Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України даних про акт від 17.04.2013 року № 1137/2220/36859074 не порушують прав позивача, оскільки не тягнуть за собою для нього будь-яких юридичних наслідків, збільшення податкового зобов'язання тощо.

Враховуючи викладене, апелянтами не було надано доказів на підтвердження вимог апеляційних скарг, а висновки суду першої інстанції є такими, що відповідають вимогам закону і доводами апеляційних скарг не спростовуються.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Гран Трейд», державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 вересня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: О.М. Оксененко

Судді:

Г.М. Бистрик

Л.М. Гром

Ухвалу в повному тексті виготовлено 11.02.2014 року.

Головуючий суддя Оксененко О.М.

Судді: Бистрик Г.М.