Постанова

від 23.12.2008 по справі 13/481-пн-08

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

13/481-пн-08

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

23.12.08                                                                                               Справа №13/481-пн-08

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

при секретарі:  Шерник О.В.

за участю представників позивача: не з'явився

представників відповідача - 1: не з'явився

представників відповідача - 2: не з'явився

представників відповідача - 3: не з'явився

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Херсонської міської ради, м. Херсон

на рішення  господарського суду Херсонської області від 14.10.2008р. у справі  №13/481-ПН-08

за позовом: Відкритого акціонерного товариства підприємства  “Дружба”, м. Херсон

до відповідача - 1: Херсонського державного бюро технічної інвентаризації, м. Херсон

до відповідача - 2: Херсонської міської ради, м. Херсон

до відповідача - 3: Виконавчого комітету Херсонської міської ради, м. Херсон

про визнання за позивачем права власності на одноповерховий магазин – павільйон з підвалом та мансардою – літера – “Х”, загальною площею 219,8 м2, склад - літера – “Я”, площею 14,7 м2 та туалет – літера “Т1” , площею 87,5 м2, розташовані по вул. Миру, 20 в м. Херсоні                                                   

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду №2441 від 23.12.08р. справа №13/481-пн-08 передана для розгляду колегії суддів у складі: Головуючого судді: Антоніка С.Г. (доповідач); суддів: Кагітіної Л.П., Шевченко Т.М.

Колегія суддів прийняла справу до провадження.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 14.10.2008 року по справі №13/481-пн-08 (суддя Закурін М.К.) позов ВАТ підприємства «Дружба» задоволений. Визнано за позивачем право власності на одноповерховий магазин – павільйон з підвалом та мансардою – літера – “Х”, загальною площею 219,8 м2, склад - літера – “Я”, площею 14,7 м2 та туалет – літера “Т1” , площею 87,5 м2, розташовані по вул. Миру, 20 в м. Херсоні.                                                   

Рішення суду мотивоване ст.376 ЦК України, відповідно до якої право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під вже збудоване нерухоме майно та якщо це не порушує прав інших осіб.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Херсонська міська рада звернулась з апеляційною скаргою до Запорізького апеляційного господарського суду, в якій просить рішення скасувати та постановити нове, яким в позові відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги Херсонська міська рада посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи,  порушення норм матеріального та процесуального права. Вказує, що позивачем не отримувався дозвіл на виконання будівельних робіт. Крім того, відповідно до п.1.6 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, реєстрації підлягають права власності тільки на об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, яке проводить реєстрацію права власності на ці об'єкти. Вимагаючи визнати права власності на збудований магазин – павільйон, позивач не надав суду доказів введення нерухомого майна в експлуатацію або його державної реєстрації. Частиною 3 ст.331 ЦК України встановлено, що до завершення будівництва особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі його будівництва. Зазначає, що спірний об'єкт є самочинним будівництвом, оскільки збудований за відсутності необхідного дозволу та погодженого проекту. Тому особа, яка здійснила таке будівництво, не набуває права власності на нього.

Представник Херсонської міської ради у судове засідання не прибув, заявою від 15.12.08р. просив не розглядати апеляційну скаргу та повернути її на доопрацювання.

Херсонське державне бюро технічної інвентаризації у відзиві від 15.12.08р. просило розглянути справу без участі їх представника.

ВАТ Підприємство «Дружба» свого представника у судове засідання не направило, у запереченнях на апеляційну скаргу вказало на законність та обґрунтованість винесеного судом рішення.

Виконавчий комітет Херсонської міської ради письмових пояснень по апеляційній скарзі не надав, свого представника у судове засідання не направив. Про день, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Колегія суддів вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за наявними у справі матеріалами без присутності представників сторін.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України , апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм чинного законодавства при винесенні рішення суду,  знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, а рішення суду – скасуванню, з наступних підстав:

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням виконавчого комітету Херсонської міської ради від 19.12.2000р. № 535 надано в оренду ВАТ Підприємство «Дружба» земельну ділянку по вул..Миру в м.Херсоні площею 1,1641 га під розміщення ринку «Старт» строком на 40 років. На виконання даного рішення 11 січня 2001 року  між Херсонським міськвиконкомом та ВАТ Підприємство «Дружба» укладено договір оренди земельної ділянки. Пунктами 2.1., 3.2. Договору встановлено, що земельна ділянка передається в оренду з метою  несільськогосподарського використання під розміщення ринку «Старт», орендар має право використовувати орендовану земельну ділянку на власний розсуд у відповідності до мети обумовленої в договорі.

За актом приймання-передачі від 25.10.03р., у зв'язку з ліквідацією Дочірнього підприємства «Старт» ВАТ Підприємство «Дружба» в рахунок погашення заборгованості позивачем прийнято основні засоби в тому числі одноповерхова тимчасова будівля магазин-павільйону з підвалом і мансардою, яка розташована на території ринку (а.с.17).

У 2007 році позивачем до магазин-павільйону добудовано  склад площею 14,7 кв.м. У 2008 році на орендованій території закінчено будівництво громадського туалету площею 87,5кв.м на 12 санітарних приборів.

У зв'язку з завершенням будівництва магазин-павільйону, складу та громадського туалету, виготовленням Херсонським БТІ на ці об'єкти паспорту, позивач звернувся з позовом до Херсонського БТІ, Херсонської міської ради та виконавчого комітету Херсонської міської ради про визнання на вищевказані об'єкти права власності.

Господарський суд, задовольняючи позовні вимоги, послався на ст..ст.331, 376 ЦК України, мотивуючи тим, що у позивача право власності виникло з моменту завершення будівництва; самочинне будівництво здійснено на земельній ділянці, яка відведена позивачу для цієї мети та відсутній спір щодо користування земельною ділянкою.

Колегія суддів не погоджується з висновками господарського суду і вважає, що судом неправильно застосовані норми матеріального права.

Згідно ч.2 ст.331 ЦК України,право власності на новостворене нерухоме майно (житловий будинок, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Частиною 1 статті 182 ЦК України встановлено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ч.1 ст..3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», речові права на нерухоме майно, їх обмеження та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов'язковій державній реєстрації.

Згідно ч. 3 ст.18 Закону України «Про основи містобудування», закінчені будівництвом об'єкти підлягають прийняттю в експлуатацію в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Експлуатація не прийнятих у встановленому законодавством порядку об'єктів забороняється.

Таким чином, право власності на спірні об'єкти у позивача виникає не з моменту завершення будівництва, як вказав місцевий суд, а з моменту державної реєстрації (після введення об'єктів в експлуатацію).

Відповідно до ч.3 ст.376 ЦК України, право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Зазначена норма застосовується лише у тому випадку, коли особа, яка здійснила самочинне будівництво, отримає у встановленому порядку земельну ділянку саме під збудований нерухомий об'єкт. Тобто, спочатку здійснюється самочинне будівництво, а потім надається земельна ділянка.

В даному випадку, позивачу після закінчення самочинного будівництва земельна ділянка під вже збудовані об'єкти нерухомості не надавалась.

Неправильно господарським судом застосована і ч.5 ст.376 ЦК України, згідно якої на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Дана норма застосовується в тому випадку, коли самочинне будівництво було здійснено на земельній ділянці іншої особи (власника чи землекористувача) без його на те згоди і в цих випадках, відповідно до ч.6 ст.376 ЦК України, самочинний забудовник має право на відшкодування витрат на будівництво.

За таких обставин колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позову про визнання за ВАТ підприємство «Дружба» права власності на збудоване нерухоме майно. В позові слід відмовити.

У зв'язку з цим апеляційна скарга Херсонської міської ради підлягає задоволенню, а рішення господарського суду скасуванню.

Судові витрати, у тому числі по апеляційній скарзі, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу, віднести на позивача.

                На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України , суд –          

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Херсонської міської ради, м. Херсон задовольнити.

Рішення господарського суду Херсонської області від 14.10.2008 року по справі №13/481-пн-08 скасувати.

В позові відмовити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства підприємства  “Дружба”, м. Херсон на користь Херсонської міської ради, м. Херсон 42грн. 50коп. державного мита за апеляційний перегляд. Видати наказ.

Видачу наказу з урахуванням поштових та банківських реквізитів сторін доручити господарському суду Херсонської області.