Постанова

від 21.04.2009 по справі 1/420-пн-08

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

1/420-пн-08

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

21.04.09                                                                                               Справа №1/420-пн-08

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

при секретарі: Акімовій Т.М.

за участю:

представників позивача: не з'явився;  

представників відповідача: не з'явився;  

розглянув в судовому засіданні апеляційну скаргу Хорлівської сільської ради, с. Хорли Каланчацького району Херсонської області

на рішення господарського суду Херсонської області від 13.01.2009 року у справі № 1/420-ПН-08

за позовом: Міжнародної інноваційної корпорації трансферу захищених інформаційних технологій «МІКТА», м. Київ

до відповідача: Хорлівської сільської ради, с. Хорли Каланчацького району Херсонської області

про визнання відмови за № 187 від 15.08.08р. та за № 225 від 20.10.08р., про надання в постійне користування землі, незаконним та про зобов'язання прийняти рішення про надання в постійне користування земельну ділянку

     Розпорядженням виконуючого обов'язки Голови Запорізького апеляційного господарського суду № 765 від 21.04.2009 року справа № 1/420-пн-08 передана для розгляду колегії суддів у складі: Головуючий: Яценко О.М. – доповідач; суддів: Зубкова Т.П., Мойсеєнко Т.В..

     Колегія суддів прийняла справу до провадження.

     Судове засідання закінчилось прийняттям постанови.

Рішенням господарського суду Херсонської області (суддя Губіна І.В.) позов задоволено. Рішення мотивовано ст. 123 Земельного кодексу України, на підставі якої суд дійшов висновку, щодо незаконності відмови Хорлівської сільської ради у наданні у постійне користування земельної ділянки орієнтовною площею 14 га під будівництво та обслуговування бази відпочинку шляхом надіслання позивачу листів-відповідей на письмові клопотання про надання у постійне користування земельної ділянки, оскільки рада повинна була винести заяву позивача на розгляд чергової сесії сільської ради та прийняти відповідне рішення щодо вище вказаної заяви.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням Хорливська сільська рада звернулась до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою у якій вказує на порушення норм матеріального права та неповне з'ясування обставин справи. Зазначає, що позивачем не надано належного пакету документів, необхідних для винесення питання на винесення розгляд сесії. Необхідні документи позивач надав лише до суду, крім того, позивач належить до підприємств приватної форми власності. Просить скасувати рішення господарського суду Херсонської області та відмовити у задоволені позовних вимог.

21.04.2009 року Запорізьким апеляційним господарським судом отримано низку документів направлених Хорлівською сільською радою, с. Хорли в підтвердження доводів викладених в апеляційній скарзі та направлено телеграму про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

     До судового засідання 31.03.2009р. та 21.04.2009 року представники сторін не з'явились, про час і місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Відзиву на апеляційну скаргу позивачем не надано.

     Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

     Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, вивчивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

     Отримавши листи Хорлівської сільської ради за № 187 від 15.08.2008 року та за № 225 від 20.10 2008 року з відмовою внесення на розгляд сесії наданого МІК трансферу захищених інформаційних технологій «МІКТА», м. Київ пакету документів щодо отримання земельної ділянки у постійне користування, останнє звернулось до господарського суду Херсонської області із позовними вимогами про визнання відмови за № 187 від 15.08.08р. та за № 225 від 20.10.08р., про надання в постійне користування землі незаконним та про зобов'язання прийняти рішення про надання в постійне користування земельну ділянку.     

     Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню на підставі наступного:

     У відповідності до ст. 12 Земельного кодексу України в редакції 2001р. до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

     Згідно приписів ст. 116 Земельного кодексу України юридичні особи набувають права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Главою 15 Земельного кодексу України визначено два види користування землею - право постійного користування земельною ділянкою та право оренди земельної ділянки.

     Статтею 126 Земельного кодексу України передбачено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

     Так, відповідно до ч.3-6 ст. 123 Земельного кодексу України юридична особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у постійне користування із земель державної або комунальної власності, звертається з відповідним клопотанням до районної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або сільської, селищної, міської ради.

     До клопотання про відведення земельної ділянки додаються матеріали, передбачені частиною п'ятнадцятою статті 151 цього Кодексу, документи, що обґрунтовують її розмір, призначення та місце розташування. Відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає згоду на розроблення проекту відведення земельної ділянки. Проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають, подається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки.

     Пунктом 34 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" передбачено, що питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях міської ради.

     Статтею 123 Земельного кодексу України визначено підстави надання у постійне користування земельних ділянок юридичним особам, а саме за рішенням органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок.

     Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто  офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

     Втім, в порушення зазначених законодавчих приписів, судом першої інстанції не встановлено, чи розглядалось питання щодо спірної земельної ділянки, її вилучення (викупу) у попереднього власника або землекористувача, погодження місця розташування об'єкту і надання її в постійне користування позивачеві на сесії ради, і чи прийняте органом місцевого самоврядування у встановленому законом порядку позитивне рішення щодо цих питань або рішення про відмову у їх позитивному вирішенні. Листи на які посилається позивач не є рішеннями ради про відмову у наданні земельної ділянки в постійне користування, у розумінні земельного законодавства, а є складовою частиною процедури, що передує винесенню відповідного питання на сесію ради.

     Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

     Частиною першою статті 1 ГПК України передбачено, що підприємства мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

     При цьому, відповідно до ч. 9 ст. 123, ч. 16 ст. 151 Земельного кодексу України право позивача на звернення до суду обумовлене наявністю відмови органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або погодженні місця розташування об'єкту. Отже, задовольняючи позов, суд не врахував право ради самостійно вирішувати питання щодо надання в користування земельної ділянки і залишили поза увагою, що до вирішення радою цього питання право позивача на постійне землекористування не може вважатись порушеним, відтак, є передчасним висновок судів про незаконну відмову відповідача в задоволенні заяви позивача про надання земельної ділянки у постійне користування.

     Позивачем не було доведено порушення його прав та інтересів, оскільки відсутня відмова сільської ради у формі рішення, що є обов'язковим для вираження волі державного органу.

     Крім того, як вбачається з матеріалів справи, в якості підстав для надання земельної ділянки в постійне користування позивачем зазначено п.2 ст. 92 Земельного кодексу України. Зазначена стаття дозволяє набуття права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності лише підприємствам, установам та організаціям що належать до державної та комунальної власності.

     Згідно статті 73 Господарського Кодексу України державне унітарне підприємство утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери його управління.

     Згідно статті 78 Господарського Кодексу України комунальне унітарне підприємство утворюється  компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління.

     Позивач до будь-якої із зазначених форм власності не належить, останнім безпідставно у позовній заяві та заяві до Хоролівського сільського голови зазначено про належність підприємства до державної форми власності. В матеріалах власності наявна довідка з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій (а.с. 59) згідно якої підприємство належить до приватної форми власності. Наявність у складі учасників корпорації ДП Міністерства оборони України «Укроборонпостачальник». У відповідності до статей 118,123 Господарського Кодексу України держава має права приймати участь в інших підприємствах, при цьому останні, автоматично статусу державного підприємства не набувають. На вимогу суду апеляційної інстанції позивачем не надано доказів належності підприємства до державних підприємств (а.с.64, зв. бік).

     Крім того, при листуванні з позивачем, рада намагається розв'язати питання що виникло та із посиланням  на п.2 ст.93 ЗК України, пропонує набути земельну ділянку в користування на праві оренди. В наступному, після зведення на орендованій земельній ділянці об'єктів нерухомості, позивач не позбавлений права в порядку встановленому земельним законодавством звернутись до відповідного органу із заявою про надання земельної ділянки в постійне користування.

     Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини справи на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

     Позивач не надав суду документи, які підтверджують дотримання ним процедури встановленої законодавством при зверненні до ради із відповідною заявою, не надано належного доказу відмови ради у наданні у постійне користування земельної ділянки в рамках процедури встановленої законодавством

    За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення господарського суду в задоволенні позовних вимог відмовити.

     Судові витрати віднести на позивача.

     Керуючись ст. ст. 101 – 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

     Апеляційну скаргу Хорлівської сільської ради, с. Хорли Каланчацького району Херсонської області на рішення господарського суду Херсонської області від 13.01.2009 року у справі № 1/420-ПН-08 задовольнити.

     Рішення господарського суду Херсонської області від 13.01.2009 року у справі № 1/420-ПН-08 скасувати. Прийняти нове рішення наступного змісту:

     «В задоволенні позовних вимог відмовити».

     Стягнути з Міжнародної інноваційної корпорації трансферу захищених інформаційних технологій «МІКТА», м. Київ на користь Хорлівської сільської ради, с. Хорли Каланчацького району Херсонської області 127,50 грн. судових витрат за розгляд справи у апеляційному суді.

     Видати наказ.

     Видачу відповідних наказів доручити господарському суду Херсонської області.