Ухвала

від 20.12.2013 по справі 637/951/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження 22ц/790/8234/13 Головуючий 1 інстанції - Островська Н.І.

Справа № 637/951/13ц Доповідач - Пилипчук Н.П.

Категорія - договірні

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2013 року Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Пилипчук Н.П.

суддів- Трішкової І.Ю., Кірсанової Л.І.,

при секретарі - Черепаха С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_3,

на рішення Шевченківського районного суду Харківської області від 04 листопада 2013 року

по справі за позовом ОСОБА_3 до СТОВ «Куйбишево» про визнання договору оренди землі недійсним та усунення перешкод у здійсненні права володіння та користування земельною ділянкою, та за зустрічним позовом СТОВ «Куйбишево» до ОСОБА_3 про внесення змін до договору оренди землі,

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Шевченківського районного суду Харківської області від 04 листопада 2013 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_3 та у задоволенні зустрічного позову СТОВ «Куйбишево».

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_3, просить вказане рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_3 в повному обсязі. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу посилається на неповне з'ясування обставин справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення норм права. Зазначає, що договір оренди укладений між сторонами не відповідає вимогам ст. 15 Закону України «Про оренду землі», зокрема, в договорі відсутні істотні умови: не вказаний кадастровий номер земельної ділянки, умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки а також передбачений п. 8 договору оренди розмір орендної плати складає 2 %. замість 3% згідно Указу Президента країни від 02.02.2002 року № 92/2002 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)».

У відповідності до статті 303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне в її задоволенні відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо визнає, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом встановлено, не заперечується сторонами, що ОСОБА_3 на підставі державного акта на право приватної власності на землю Р2 № 741030 є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,3195 га розташованої на території Семенівської сільської ради Шевченківського району Харківської області (а.с. 10).

25 грудня 2007 року між позивачем та СТОВ «Куйбишево» укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець - ОСОБА_3 надає, а орендар - СТОВ «Куйбишево» приймає в строкове платне користування зазначену земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 11).

29 жовтня 2010 року позивач звернувся до орендатора з вимогою звільнити належну йому земельну ділянку та не проводити будь-яких сільськогосподарських робіт в зв'язку з передачею її іншому орендарю ( а.с. 16).

Однак 28 вересня 2012 року за № 632570004001778 спірний договір від 25 грудня 2007 року був зареєстрований у відділі держземагенства у Шевченківському районі Харківської області, про що у державному реєстрі земель вчинено відповідний запис ( а.с. 12).

Згідно зі ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

За змістом ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

На час укладення договору оренди земельної ділянки (25 грудня 2007 року) визначення умов передачі земельної ділянки в заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки не було передбачено Законом України «Про оренду землі». Така істотна умова договору оренди землі внесена до ст. 15 зазначеного закону Законом України від 16 вересня 2008 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву», який набрав чинності з дня його опублікування, і йому зворотної дії в часі не надано.

На час підписання оспорюваного договору оренди, Указом Президента України від 02.02.2002 року № 92/2002 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)» була запроваджена плата за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) у розмірі не менше 1,5 відсотка визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю).

Плата за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) була встановлена до розміру не менше 3 відсотків визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю) з часу набрання законної сили Указу Президента України від 19 серпня 2008 року № 725/2008 «Про невідкладні заходи щодо захисту власників земельних ділянок та земельних часток (паїв).

Позивач не пропонував відповідачу внести зміни до договору оренди землі у зв'язку з прийняттям вищезазначених змін до Закону, на пропозицію відповідача щодо внесення таких змін - не пристав.

Таким чином, беручи до уваги положення ч. 1 ст. 215 ЦК України та виходячи із змісту ст. 640 ЦК України, ст. ст. 18, 20 Закону України «Про оренду землі», враховуючи, що спірний договір оренди земельної ділянки був укладений до внесення змін у ст. 15 Закону України «Про оренду землі», а дата реєстрації договору оренди землі вказує на його чинність і не може змінювати день його укладення - відсутні підстави для визнання оспорюваного договору недійсним із заявлених позивачем підстав.

Позивач строк дії договору вичерпаним не вважає, наполягає лише на тому, що неодноразово повідомляв відповідача про свій намір розірвати договір оренди землі.

Частиною 1 ст. 651 ЦК України передбачено що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Ані спірним договором оренди, ані законом не передбачено право орендодавця відмовитися від договору (розірвати його) в односторонньому порядку.

За таких обставин, правильним є висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.

Судом першої інстанції правильно досліджені і оцінені обставини по справі, надані сторонами докази, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п.1 ч.1 307, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія судової палати, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_3, відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду Харківської області від 04 листопада 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили негайно, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту його проголошення.

Головуючий -

Судді-