Ухвала

від 29.12.2014 по справі 637/951/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22ц/790/935914 Головуючий 1 інст. - Тордія Е.Н.

Справа №2/637/396/13

Категорія : договірні Доповідач - Черкасов В.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі :

головуючого - Черкасова В.В.

суддів - Кукліної Н.О., Пономаренко Ю.А.

при секретарі - Лашаковій Д.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ««Куйбишево»»

на рішення Шевченківського районного суду Харківської області від 25 листопада 2014 року

по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ««Куйбишево»» Шевченківського районного суду Харківської області про повернення земельної ділянки, зустрічного позову Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ««Куйбишево»» Шевченківського районного суду Харківської області до ОСОБА_1 про внесення змін до договору оренди землі, -

В С Т А Н О В И Л А:

06 вересня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ««Куйбишево»» Шевченківського районного суду Харківської області про визнання договору оренди землі недійсним та усунення перешкод у здійсненні права володіння та користування земельною ділянкою.

В обгрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказував, що він є власником земельної ділянки площею 5,3195 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Семенівської сільської ради за межами населеного пункту. СТОВ ««Куйбишево»» грубо порушує його права, як власника землі, оскільки протягом декількох років обробляє вказану земельну ділянку без належним чином оформлених правовстановлюючих документів. Так, договір оренди був підписаний ще у 2007 році терміном на 5 років, проте державна реєстрація договору не проводилася. На неодноразові вимоги добровільно звільнити землі, відповідач вказав, що договір укладено до кінця 2012 року, саме до цього терміну земля буде використовуватися ним. В січні 2013 року стало відомо, що договір оренди землі відповідачем зареєстровано 28 вересня 2012 року за №632570004001778. Вважає, що договір оренди землі суперечить вимогам чинного законодавства, що є підставою для визнання його недійсним.

Тому, ОСОБА_1 просив суд визнати недійсним договір оренди землі, укладений між ним та відповідачем, та зареєстрований 28 вересня 20122 року за реєстраційним номером 632570004001778; зобов'язати СТОВ ««Куйбишево»» усунути перешкоди у здійсненні права володіння та користування земельною ділянкою площею 5,3195 га на території Семенівської сільської ради за межами населеного пункту та повернути йому її для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; судові витрати покласти на відповідача.

24 вересня 2013 року СТОВ ««Куйбишево»» звернулося до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про внесення змін до договору оренди землі.

В обгрунтування зустрічного позову СТОВ ««Куйбишево»» вказувало, що як на підставу недійсності договору оренди землі ОСОБА_1 посилався на відсутність у договорі істотних його умов, тоді як від останнього не надходило на адресу орендатора ніяких пропозицій щодо внесення змін до договору.

Тому, СТОВ ««Куйбишево»» просило суд внести зміни в договір оренди земельної ділянки площею 5,3195 га , укладеного між ОСОБА_1 та СТОВ ««Куйбишево»», за реєстраційним номером 632570004001778, шляхом включення в договір оренди землі істотних умов, передбачених ст.. 15 ЗУ ««Про оренду землі»» в редакції, що діяла на момент розгляду справи, виклавши текст змін в договір в наступній редакції:

1..Пункт 2 Договору викласти в наступній редакції: ««п.2 В оренду передається земельна ділянка з кадастровим номером 6325785900:03:000:0116, загальною площею 5,3195 га, у тому числі ріллі 5,3195 га»».

2. П.8 Договору викласти в наступній редакції: ««п.8 Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки що на момент укладання цього договору складає 69 038 грн., із якої вираховується податок з доходів орендодавця згідно Податкового кодексу України.

Виплата орендної плати у грошовій формі здійснюється у гривнях готівкою під розписку.

Орендна плата може вноситися орендарем також у одній із наступних форм та розмірів: натуральною Формою, яка здійснюється шляхом передачі сільськогосподарської продукції чи товарів у кількості та розмірі пропорційній їх погодженій сторонами ціні до розміру орендної плати у грошовій формі. Погодження цієї форми орендної плати (переліку товарів чи продукції, кількості, якості, ціни, місця, порядку, строків поставки тощо) здійснюється за усною домовленістю сторін, й оформляється підписанням сторонами актів прийняття-передачі та товарних або товаротранспортних накладних, підписання яких і є такою домовленістю; або відробітковою Формою, за якою види, обсяги, строки і місце надання послуг, види, обсяги, строки і місце виконання робіт визначаються та погоджуються за усною домовленістю сторін й підтверджуються актами передачі-прийняття виконаних робіт чи наданих послуг, підписання яких сторонами і є таким додатковим погодженням.

Вищевказана кількість продукції та обсяги робіт/послуг на дату поставки/надання/виконання коригуються орендарем з урахування існуючих на таку дату цін на продукцію чи послуги й приводяться орендарем до розміру орендної плати у грошовій формі, за вирахуванням податку з доходів. Натуральна чи відробіткова форма оцінена у гривнях не повинна перевищувати розмір грошової, згідно цього договору, за вирахуванням податку з доходів.

Форми орендної плати при виплаті також можуть бути поєднані (комбінована форма) в межах суми, що не перевищує розмір грошової форми орендної плати.»»

3.Пункт 30 Договору ««Права орендаря»» доповнити умовою наступного змісту: ««п.30 ... - Право оренди може передаватися в заставу, вноситися до статутного капіталу, якщо не заборонено законом, за письмовою згодою орендодавця (сторін)»».

4. Ці Зміни є невід'ємною частиною договору оренди землі, укладеного між СТОВ ««Куйбишево»» (орендарем) та ОСОБА_1 (орендодавцем), реєстраційний номер договору 632570004001778 від 28.09.2013 p..»»

У жовтні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до СТОВ ««Куйбишево»» про повернення земельної ділянки у зв'язку із закінченням строку оренди (а.с.2 т.2).

В обгрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказував, що він є власником земельної ділянки площею 5,3195 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Семенівської сільської ради за межами населеного пункту. В 2007 року між ним та відповідачем був укладений договір оренди вказаної земельної ділянки терміном на 5 років, тобто до 2012 року. Договір зареєстровано 28 вересня 2012 року за реєстраційним номером 632570004001778. Проте, після закінчення терміну дії договору земельна ділянка йому так і не повернута. Добровільно повернути землю відповідач відмовляється, безпідставно користується земельною ділянкою, що порушує його права, як її власника.

Тому, ОСОБА_1 просив суд зобов'язати СТОВ ««Куйбишево»» повернути йому земельну ділянку площею 5,3195 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Семенівської сільської ради за межами населеного пункту, яка належить йому на підставі державного акту на право приватної власності на землю у зв'язку із закінченням строку її оренди; судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою Шевченківського районного суду Харківської області від 27 жовтня 2014 року об'єднані в одне провадження позовні вимоги ОСОБА_1 до СТОВ ««Куйбишево»» Шевченківського районного суду Харківської області про визнання договору оренди землі недійсним та усунення перешкод у здійсненні права володіння та користування земельною ділянкою та зустрічний позов СТОВ ««Куйбишево»» до ОСОБА_1 про внесення змін до договору оренди землі та ОСОБА_1 до СТОВ ««Куйбишево»» про повернення земельної ділянки в зв'язку з закінченням строку її оренди (а.с.29 т.2).

Ухвалою Шевченківського районного суду Харківської області від 25 листопада 2014 року справу за позовом ОСОБА_1 до СТОВ ««Куйбишево»» про визнання договору оренди недійсним та усунення перешкод у здійсненні права користування земельною ділянкою залишено без розгляду.

Рішенням Шевченківського районного суду Харківської області від 25 листопада 2014 року позовну заяву ОСОБА_1 про повернення земельної ділянки у зв'язку із закінченням строку оренди, - задоволено. Зобов'язано СТОВ ««Куйбишево»» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку площею 5,3195 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належить йому на праві приватної власності, згідно Державного акту на право приватної власності на землю, розташована на території Семенівської сільської ради Шевченківського району Харківської області у зв'язку із закінченням строку її оренди. В задоволенні позовних СТОВ ««Куйбишево»» до ОСОБА_1 про внесення змін до договору оренди землі - відмовлено. Стягнуто з СТОВ ««Куйбишево»» на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 690 грн.

В апеляційній скарзі СТОВ ««Куйбишево»» ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог. В іншій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується та апеляційним судом не переглядається.

В обгрунтування доводів апеляційної скарги заявник посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вказував, що строк дії договору оренди земельної ділянки, укладеного між сторонами, не сплинув, оскільки державна реєстрація договору була здійснена 28 вересня 2012 року, тому саме з цієї дати має враховуватися строк дії договору.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення районного суду у відповідності до ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, знаходить апеляційну скаргу не підлягаючою задоволенню.

При цьому колегія суддів виходить з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 та відмовляючи у задоволенні зустрічного позову СТОВ ««Куйбишево»», суд першої інстанції виходив з того, що державна реєстрація договору оренди землі пов'язана з чинністю договору, а не зі строком його дії, тому строк дії спірного договору терміном на 5 років діяв до кінця 2012 року, що є підставою для повернення земельної ділянки власнику; а змінити в договорі оренди можливі лише за взаємною згодою сторін, що не відповідає волевиявленню ОСОБА_1

Такі висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає правильними.

Рішення суду першої інстанції переглядається судом апеляційної інстанції лише в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про повернення земельної ділянки у зв'язку із закінченням строку оренди. В іншій частині рішення суду не оскаржується.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України ««Про оренду землі»», законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Судом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 5,3195 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно Державного акту на право приватної власності на землю, розташована на території Семенівської сільської ради Шевченківського району Харківської області (а.с.10 т.1).

У 2007 році між ОСОБА_1 та СТОВ ««Куйбишево»» укладено договір оренди вищевказаної земельної ділянки строком на 5 років (а.с.11 т.1).

Разом з тим, між сторонами був складений акт прийому-передачі земельної ділянки (а.с.13) та акт визначення її меж .

Зі змісту договору оренди землі вбачається, що вказаний договір зареєстровано 28 вересня 2012 року.

За приписами ч.1 ст.93 Земельного кодексу України, ст.1 Закону України ««Про оренду землі»», право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння та користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 Закону України ««Про оренду землі»» визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст.631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення.

Пунктом 7, 41 Договору оренди встановлено, що договір укладено на 5 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. Договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

У відповідності до п.3 ч.1 ст.3 ЦК України серед загальних засад цивільного законодавства є свобода договору, яка означає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагентів та визначенні умов договору, тощо (ст.ст.6, 27 ЦК України).

Статтею 6 ЦК України передбачено, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до положень ст.15 Закону України ««Про оренду землі»», в редакції, чинній на час укладення між сторонами договору, істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю;умови повернення земельної ділянки орендодавцеві тощо.

Невід'ємною частиною договору оренди землі є, зокрема, акт приймання-передачі об'єкта оренди.

Згідно частини третьої ст.16 Закону України ««Про оренду землі»» укладення договору оренди земельної ділянки може бути здійснено на підставі цивільно-правового договору або в порядку спадкування.

Частиною першою ст.15 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

У постанові Верховного суду України по справі №6-162ц13, яка, відповідно до ч.2 ст.214 і ст.360-7 ЦПК України, є обов'язковою для усіх судів України, сформульована наступна правова позиція за змістом статей 18, 20 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) договір оренди землі підлягає державній реєстрації, якщо такий договір укладений. Після державної реєстрації укладеного договору оренди землі він набирає чинності.

Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Отже, сторони договору, дійшовши згоди щодо істотних умов договору оренди землі, скріплюють його своїми підписами, що і є моментом укладення договору.

Разом із тим цивільні права та обов'язки, на досягнення яких спрямоване волевиявлення сторін договору оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації. В момент державної реєстрації набирає чинності (набуває юридичної сили) договір, укладення якого вже відбулося, і така реєстрація не може змінювати моменту укладання договору.

Також, у постанові Верховного Суду України від 06 березня 2013 року по справі № 6-5цс13 вказано, що державна реєстрація договору оренди земельної ділянки у період визначеного сторонами строку дії договору забезпечує правомірне, договірне використання орендарем орендованої земельної ділянки відповідно до норм Земельного кодексу України, Цивільного кодексу України, Закону України від 6 жовтня 1998 року № 161-XIV ««Про оренду землі»» та Закону України від 11 лютого 2010 року № 1878-VІ ««Про внесення змін до Закону України ««Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»» та інших законодавчих актів України»» незалежно від дати проведення такої реєстрації - до пред'явлення позову про повернення земельної ділянки чи після його пред'явлення.

У постанові Верховного суду України у справі за №6-127цс13 сформульована також наступна правова позиція: вільне волевиявлення учасника правочину, передбачене статтею 203 ЦК України, є важливим чинником, без якого неможливо укладення договору оренди земельної ділянки. Своє волевиявлення на укладення договору учасник правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документа. Реєстрація договору є адміністративним актом, тобто елементом зовнішнім щодо договору. Прохання учасника правочину не здійснювати реєстрацію договору оренди земельної ділянки, волевиявлення на укладення якого він виявляв у момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документа, не є підставою для визнання договору недійсним у порядку, визначеному частиною третьою статті 203 та частиною першою статті 215 ЦК України.

Відповідно до частини третьої статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Виходячи зі змісту ст.640 ЦК України та ст.18 Закону України ««Про оренду землі»», посилання відповідача про те, що строк дії оспорюваного договору оренди землі починається з дати його державної реєстрації є помилковим, так як державна реєстрація договору вказує на його чинність і не може змінювати день його укладання, тобто строк дії договору.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1, оскільки, незважаючи на те, що державна реєстрація Договору здійснена пізніше, сторони згідно вимог ст.. 651 ЦК України не внесли зміни до договору щодо строку його дії. Тому, є очевидним, що строк дії договору сторонами визначено з 2007 року по кінець 2012 року і додаткового визначення цей строк не потребує.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Доводи апеляційної скарги спростовуються матеріалами справи та вимогами чинного законодавства.

Рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, постановлено з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п.1ч.1ст.307, ст..ст.308,313,314,315,317,319,324 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ««Куйбишево»» - відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду Харківської області від 25 листопада 2014 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий -

Судді: