Ухвала

від 13.02.2014 по справі 2а-58/10/1070

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-58/10/1070 ( у 2-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Лиска І.Г. Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

У Х В А Л А

Іменем України

13 лютого 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Аліменка В.О.

суддів Безименної Н.В., Федотова І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби на Постанову Київського окружного адміністративного суду від 12.06.2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «До Енд Ко Київ» до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю «До Енд Ко Київ» звернулись до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби, в якому просили суд визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.10.2008р. №0072112320/0.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 12.06.2013 року зазначений адміністративний позов - задоволено.

Не погоджуючись з прийнятою Постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати в повному обсязі Постанову Київського окружного адміністративного суду від 12.06.2013 року. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що відповідачем в період з 29.08.2008 року по 25.09.2008 року була проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Київ-Кетерінг» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2006 року по 30.06.2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 року по 30.06.2008 року.

Перевіркою було встановлено порушено позивачем вимог п. 1.8 ст. 1, п. п 7.7.10, п. 7.7., п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України « Про податок на додану вартість» у зв'язку з чим підлягає зменшенню сума заявленого відшкодування з державного бюджету ПДВ в сумі 485199, 94 грн., в тому числі: за лютий 2006 року в розмірі 39097, 09 грн., за березень 2006 року в розмірі 29512, 75 грн., за квітень 2006 року в розмірі 30759. 16 грн., за травень 2006 року в розмірі 30166, 91 грн., за червень 2006 року в розмірі 48334, 05 грн., за липень 2006 року в розмірі 49726, 40 грн., за серпень 2006 року в розмірі 57288, 78 грн., за вересень 2006 року в розмірі 60023, 28 грн., за жовтень 2006 року в розмірі 17471, 80 грн., за листопад 2006 року в розмірі 3581, 34 грн., за грудень 2006 року в розмірі 3338, 60 грн., за травень 2007 року в розмірі 38427, 07 грн., за серпень 2007 року в розмірі 34124, 89 грн., за вересень 2007 року в розмірі 15769, 15 грн., за жовтень 2007 року в розмірі 27578, 67грн.

За результатами перевірки було прийнято податкове повідомлення - рішення від 29.10.2008р. №0072112320/0, яким відповідач зменшив позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 485119, 94 грн., визначено податкове зобов'язання з ПДВ у сумі 212139, 53 грн., нараховано штрафних (фінансових) санкцій в сумі 106069, 77 грн..

Аналізуючи наведені доводи, колегія суддів зважає на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідачем наведено інформацію про проведені ним попередні планові та позапланові перевірки позивача за період з 01.01.2006р. по 30.06.2008р., згідно Актів перевірок від 10.02.2006р. №88/23-2/20582919; від 29.06.2006р. №316/23-2/20582919; від 04.09.2006р. №428/23- 2/20582919; від 28.11.2006р. №576/23-2/20582919; від 10.02.2007р. №69/23-2/20582919; від 10.05.2007р.№316/23-2/20582919; від17.08.2007р.№518/23-2/20582919;від08.11.2007р. №603/23-2/20582919; від15.01.2008р.№14/23-2/20582919; від 26.05.2008р.№224/23-2/20582919, та відповідно до яких не встановлено порушень податкового законодавства та порушень розрахунку сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

В розрізі декларацій по постачальникам СГД Коврига, ТОВ «Інтербізнес 200», ПП «Укртрейд», ТОВ «Біглендопт» платником ТОВ «Київ-Кетерінг» сформовано податковий кредит.

Для з'ясування обґрунтованості сум податкового кредиту, відображених позивачем у податкових деклараціях з ПДВ період з 01.01.2006р. по 30.06.2008р., відповідачем, направлено запити про надання інформаційних довідок та проведення зустрічних перевірок з питання достовірності задекларованих ним сум податкових зобов'язань, згідно з податковими накладними, та правильності обчислення і своєчасності сплати податку до бюджету.

Відповідач, провівши аналіз матеріалів перевірок та відповідей на направлені запити, встановив, що окремі постачальники позивача мають ознаки «фіктивності», по ним немає можливості провести перевірки з питань правових відносин з позивачем та, відповідно, підтвердити факт повноти та своєчасності нарахування сум податкових зобов'язань по податку на додану вартість. На підставі чого і було прийнято спірне податкове повідомлення - рішення.

Обговорюючи правомірність прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, судова колегія зважає на таке.

Відповідно до п.п. 7.7.1 п. 7.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п.п. 7.7.2 п. 7.2 ст. 7 вказаного Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Отже, право покупця товарів на отримання з Державного бюджету України надмірно сплаченого податку обумовлено лише (у разі відсутності сумнівів щодо реальності поставки товарів) фактичною сплатою цього податку постачальникам товарів платникам податку на додану вартість та засвідчення платником податку покупцем факту придбання товарів податковими накладними.

Колегія суддів зазначає, що податок на додану вартість по вищевказаних господарських операції фактично сплачений позивачем постачальникам товарів (робіт, послуг) і підтверджений належним чином оформленими податковими накладними. За наслідками перевірки відповідачем не було встановлено будь-яких порушень з боку позивача, які могли б бути підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування чи позбавлення позивача права на таке бюджетне відшкодування, у зв'язку з чим відповідачем було підтверджено заявлену позивачем до відшкодування суму податку на додану вартість.

Відповідно до п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР, бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п. 10.2 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість», платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету, відповідно до закону.

Отже питання щодо встановлення від'ємного значення суми з податку на додану вартість поширюється тільки на окремо взятого платника податків (заявника бюджетного відшкодування), і цей факт законом не ставився у залежність від розрахунків з бюджетом контрагентів позивача.

Якщо контрагент (постачальник по ланцюгу) не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, колегія суддів вважає безпідставним посилання відповідача на те, що право позивача на відшкодування не підтверджено результатами зустрічних перевірок контрагентів.

Як зазначалося раніше, за законом платник податків, не може нести відповідальність за дії контрагентів при відсутності вини, інакше порушуються основні конституційні засади: дотримання принципу справедливості як невід'ємного елемента верховенства права (ст. 8 Конституції України), індивідуальний характер відповідальності - тобто що відповідати має саме той, хто припустився порушення (ст. 61 Конституції України), забезпечення доведеності вини (ст. 129 Конституції України).

З огляду на викладене, судовою колегію не встановлено підстав для задоволення вимог апеляційної скарги.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби на Постанову Київського окружного адміністративного суду від 12.06.2013 року - залишити без задоволення .

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 12.06.2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя В.О. Аліменко

Судді Н.В. Безименна

І.В. Федотов

.

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Безименна Н.В.

Федотов І.В.