Постанова

від 20.02.2014 по справі 816/321/14

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2014 року м. Полтава Справа № 816/321/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гіглави О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Дрижирук М.І.,

представника позивача - Кабальського Р.О.,

представника відповідача - Решетнік М.В.,

представника третьої особи - Федорович Є.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Науково-виробнича Фірма "Сітек Плюс" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ТКС Пол" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

22 січня 2014 року Приватне підприємство "Науково-виробнича Фірма "Сітек Плюс" (далі - ПП "НВФ "Сітек Плюс", позивач) звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі - ДПІ у м. Полтаві, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.12.2013 №0001052312.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказував на те, що висновки ДПІ у м. Полтаві в акті перевірки №2217/6-01-22-06/36195832 від 05.12.2013 щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього на суму 4203,94 грн за квітень 2013 року, є безпідставними. Наполягав на тому, що здійснення господарської операції між позивачем та його контрагентом ТОВ "ТКС-Пол" у квітні 2013 року повністю підтверджується наявними у позивача первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності. В зв'язку з цим, позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.12.2013 №0001052312.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у письмових запереченнях №351/16-31-10-06-13 від 04.02.2014 (а.с. 26-27).

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.02.2014 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ТКС Пол" (далі - ТОВ "ТКС-Пол", третя особа).

Представник третьої особи підтримувала позицію та обґрунтування позовних вимог ПП "НВФ "Сітек Плюс", а також вказувала на реальність та належне документальне оформлення господарської операції між ТОВ "ТКС-Пол" та ПП "НВФ "Сітек Плюс", здійсненої у квітні 2013 року, що підтверджується наявними у ТОВ "ТКС-Пол" та ПП "НВФ "Сітек Плюс" первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, копії яких долучено до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши подані сторонами та третьою особою документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ПП "НВФ "Сітек Плюс" (ідентифікаційний код 36195832) 20.10.2008 зареєстроване в якості юридичної особи виконавчим комітетом Полтавської міської ради, номер запису про державну реєстрацію 1 588 102 0000 008095 (а.с. 74). Позивач перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Полтаві та є платником податку на додану вартість (а.с. 72-73).

05.12.2013 ДПІ у м. Полтаві проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ПП "НВФ "Сітек Плюс" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "ТКС-Пол" (код ЄДРПОУ 34503181) за квітень 2013 року.

За результатами перевірки контролюючим органом 05.12.2013 складено акт №2217/16-01-22-06/36195832, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.2, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього в сумі 4203,94 грн, в тому числі за квітень 2013 року в сумі 4203,94 грн (а.с. 8-13).

На підставі акта перевірки №2217/16-01-22-06/36195832 від 05.12.2013, ДПІ у м. Полтаві прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.12.2013 №0001052312, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у розмірі 5254,93 грн, в тому числі 4203,94 грн - за основним платежем та 1050,99 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 7).

Позивач, не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, звернувся до суду з вимогою про визнання вказаного рішення протиправним та його скасування.

Як слідує зі змісту акта перевірки №2217/16-01-22-06/36195832 від 05.12.2013, висновок про порушення ПП "НВФ "Сітек Плюс" вимог податкового законодавства перевіряючі обґрунтовують висновками акту №252/16-01-22-09/34503181 від 14.10.2013 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ТКС-Пол" (код ЄДРПОУ 34503181) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.10.2012 по 30.06.2013", згідно яких звіркою ТОВ "ТКС-Пол" не підтверджено реальність здійснення господарських відносин за період з 01.10.2012 по 30.06.2013, встановлено відсутність об'єктів, які підпадають під визначення статей 187, 198, 201 Податкового кодексу України. Дані, відображені у деклараціях з податку на додану вартість внаслідок операцій з ТМЦ (робіт, послуг), отриманих за період з 01.10.2012 по 30.06.2013 з підприємствами постачальниками, та реалізованими покупцям - не є дійсними (а.с. 37-39).

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

З аналізу вказаних норм слідує, що для отримання права на формування податкового кредиту із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг) платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Як слідує з матеріалів справи, ПП "НВФ "Сітек Плюс" віднесено до податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 4203,94 грн в результаті господарської операції з придбання у квітні 2013 року в ТОВ "ТКС-Пол" будівельних матеріалів санітарно-технічного призначення (коліно, муфта з'єднувальна, кріплення, трійник, змішувач для душу, кран кульовий, планка настінна, бойлер, труба, тощо) загальною вартістю 25223,64 грн згідно договору №22/04/13 від 22.04.2013 (а.с. 40).

На підтвердження реальності здійснення вказаної господарської операції до матеріалів справи долучено належним чином завірені копії рахунку №71 від 22.04.2013, видаткової накладної №71 від 22.04.2013 та податкової накладної №71 від 22.04.2013 (а.с. 42-43, 101).

Дослідивши податкову накладну, виписану ТОВ "ТКС-Пол" на користь ПП "НВФ "Сітек Плюс" в результаті здійснення вказаної господарської операції, суд не має підстав для визнання її такою, що не відповідає вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності, а саме, вона містять адресу місцезнаходження покупця та продавця, одиниці виміру товару, кількість проданих товарів, ціну продажу. Будь-яких порушень щодо оформлення податкової накладної судом не встановлено, зауваження до змісту та форми зазначеного документу у контролюючого органу відсутні.

Розрахунок з ТОВ "ТКС-Пол" за придбаний товар проведено позивачем в повному обсязі у безготівковій формі, що підтверджується платіжним дорученням №108 від 25.04.2013 (а.с. 44).

В ході судового розгляду справи представник ТОВ "ТКС-Пол" повністю підтвердив реальність фінансово-господарських взаємовідносин між ТОВ "ТКС-Пол" та ПП "НВФ "Сітек Плюс" у квітні 2013 року щодо реалізації на користь останнього ТМЦ на загальну суму 25223,64 грн, в тому числі ПДВ 4203,94 грн.

Так, з наданих в судовому засіданні представником ТОВ "ТКС-Пол" пояснень судом встановлено, що реалізовані на користь позивача ТОВ "ТКС-Пол" товарно-матеріальні цінності, в свою чергу, придбані останнім у квітні 2013 року в ПП "Буковина Сонячна". Вказане підтверджується наявними у матеріалах справи документами, а саме: договором поставки №01/10 від 01.10.2012, укладеним між ТОВ "ТКС-Пол" та ПП "Буковина Сонячна", видатковою накладною №БС-0001910 від 20.04.2013, податковою накладною №100 від 20.04.2013 та товарно-транспортними накладними від 22.04.2013 №120 та №121 (а.с. 92-99).

Як слідує зі змісту товарно-транспортної накладної від 22.04.2013 №120, реалізовані на користь позивача ТОВ "ТКС-Пол" будівельні матеріали санітарно-технічного призначення транспортувалися продавцем останнього, а саме - ПП "Буковина Сонячна", з пункту навантаження (місцезнаходження останнього): м. Київ, вул. Новозабарська, буд. 2/6, безпосередньо на склад ПП "НВФ "Сітек Плюс", розташований за адресою: м. Полтава, Пушкіна, 119а.

Наявність у позивача складського приміщення, на адресу якого доставлявся придбаний ним товар, підтверджується долученим представником позивача до матеріалів справи договором суборенди службових приміщень б/н від 01.02.2012 (а.с. 108-109). Відповідно до умов вказаного договору орендодавець (ПП "Правова допомога населенню") передає орендареві (ПП "НВФ "Сітек Плюс"), а орендар приймає від орендодавця у платне тимчасове користування на умовах суборенди наступне майно: нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Полтава, вул. Пушкіна, будинок 119а, загальною площею 43,3 кв.м, що складається з двох кімнат, розташованих на першому поверсі семиповерхового будинку.

Перевіряючі у акті перевірки №2217/16-01-22-06/36195832 від 05.12.2013 вказували на те, що оприбутковані товари розміщено на суборендованих площах згідно договору оренди від 01.02.2012 терміном дії з 01.02.2012 по 31.12.2012 і на перевірку позивачем не було надано доказів пролонгації вказаного договору оренди або доказів укладення іншого договору оренди, що свідчить про відсутність фінансово-господарських взаємовідносин між ПП "НВФ "Сітек Плюс" та ТОВ "ТКС-Пол".

На вимогу суду надати копію договору оренди від 01.02.2012, укладеного між ПП "Правова допомога населенню" та ПП "НВФ "Сітек Плюс" терміном дії з 01.02.2012 по 31.12.2012, який досліджувався в ході перевірки, такий договір не надано та повідомлено представником контролюючого органу про його відсутність у ДПІ у м. Полтаві. Натомість, представником позивача до матеріалів справи наданий договір суборенди службових приміщень б/н від 01.02.2012, відповідно до пункту 6.1 якого строк суборенди визначено до 31.12.2014, чим спростовуються вказані доводи відповідача, викладені в акті перевірки.

З метою встановлення реальності фінансово-господарських взаємовідносин між ПП "НВФ "Сітек Плюс" та його контрагентом - ТОВ "ТКС-Пол" в ході розгляду справи судом з'ясовувалось питання щодо використання придбаного позивачем товару в його господарській діяльності.

Так, з пояснень представника позивача судом встановлено, що придбані ПП "НВФ "Сітек Плюс" у ТОВ "ТКС-Пол" товарно-матеріальні цінності були реалізовані на користь Відокремленого підрозділу "Полтавське будівельно-монтажне експлуатаційне управління" Державного підприємства "Південна залізниця". Факт реалізації підтверджується долученими до матеріалів справи: договором поставки №П/БМЕУ-1311 від 15.01.2013, видатковими та податковими накладними, платіжними дорученнями, довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей (а.с. 45-69).

Як слідує з акта перевірки №2217/16-01-22-06/36195832 від 05.12.2013, висновок про неправомірність включення позивачем у квітні 2013 року до податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 4203,94 грн в результаті фінансово-господарських відносин по придбанню у ТОВ "ТКС-Пол" товарно-матеріальних цінностей на суму 25223,64 грн, ДПІ у м. Полтаві обґрунтовує висновками акту №252/16-01-22-09/34503181 від 14.10.2013 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ТКС-Пол" (код ЄДРПОУ 34503181) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.10.2012 по 30.06.2013", згідно яких звіркою ТОВ "ТКС-Пол" не підтверджено реальність здійснення господарських відносин за період з 01.10.2012 по 30.06.2013, встановлено відсутність об'єктів, які підпадають під визначення статей 187, 198, 201 Податкового кодексу України, та недійсність даних, відображених у деклараціях з податку на додану вартість внаслідок операцій з ТМЦ (робіт, послуг), отриманих за період з 01.10.2012 по 30.06.2013 з підприємствами постачальниками та реалізованими покупцям.

Суд відхиляє посилання контролюючого органу як на підставу для висновку про безтоварність господарської операції позивача з ТОВ "ТКС-Пол" на висновки акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ТКС-Пол" з огляду на наступне.

Згідно частини 2 статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому позивач не повинен нести відповідальність за господарську діяльність своїх контрагентів.

Відповідно до положень пункту 73.5 статті 73 Податкового кодексу України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Правовідносини з приводу проведення податковими органами зустрічних звірок платників податків деталізовані нормами Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1232 (далі за текстом - Порядок №1232) та нормами Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом ДПА України № 236 від 22 квітня 2011 року (далі - Наказ №236).

Виходячи з положень пункту 73.5 статті 73 Податкового кодексу України, Порядку №1232 та Наказу №236, зустрічна звірка може бути проведена податковим органом в разі наявності у розпорядженні податкового органу первинних документів або надання таких документів платником податків на обов'язковий письмовий запит податкового органу, позаяк за своєю правовою суттю зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Отже, відсутність у розпорядженні контролюючого органу первинних документів бухгалтерського обліку однозначно унеможливлює формування будь-яких висновків у акті, крім висновку про неможливість проведення такої зустрічної звірки.

В акті про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання лише засвідчується факт неможливості її проведення без встановлення висновків стосовно документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків, оскільки додатком 3 до Методичних рекомендацій (затверджених Наказом №236) чітко встановлений зразок форми акту про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, яким взагалі не передбачено необхідність робити висновок щодо реальності (нереальності) вчинення господарських операцій платником податків.

Однак, в порушення вимог податкового законодавства в акті №252/16-01-22-09/34503181 від 14.10.2013 міститься висновок про встановлення відсутності факту реального вчинення ТОВ "ТКС-Пол" господарських операцій за період з 01.10.2012 по 30.06.2013, який зроблений без перевірки первинних документів, якими оформлялись господарські відносини ТОВ "ТКС-Пол" з платниками податків, які формують податкові зобов'язання та податковий кредит за квітень 2013 року, співставлення бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання не здійснювалось.

Крім того, судом встановлено, що дії ДПІ у м. Полтаві щодо проведення зустрічної звірки ТОВ "ТКС-Пол", за результатами якої складено акт від 14.10.2013 №252/16-01-22-09/34503181 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ТКС-Пол"..." були оскаржені останнім до Полтавського окружного адміністративного суду.

Так, постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.11.2013 у справі 816/6182/13-а, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2014, визнано неправомірними дії ДПІ у м. Полтаві щодо проведення зустрічної звірки ТОВ "ТКС-Пол", за результатами якої складено акт від 14.10.2013 №252/16-01-22-09/34503181 та зобов'язано ДПІ у м. Полтаві відновити в електронній базі даних "Автоматизована система співставлення Інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України "Податковий блок" показники податкової звітності ТОВ "ТКС-Пол", що зазначені у податкових деклараціях з ПДВ за жовтень-листопад 2012 року, січень-червень 2013 року (а.с. 104-107).

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що позивачем, на підставі належним чином оформленої податкової накладної та інших первинних бухгалтерських документів, правомірно включено суму податку на додану вартість в розмірі 4203,94 грн до складу податкового кредиту за квітень 2013 року.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, незважаючи на вимогу частини 2 статті 71 цього Кодексу щодо процесуального обов'язку відповідача, суду не надано жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом при здійсненні ними договірних відносин взаємоузгоджених зловмисних дій, не спрямованих на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. Наявності таких доказів, зокрема вироку суду, постановленого у кримінальній справі стосовно ПП "НВФ "Сітек Плюс" чи посадових осіб його контрагента - ТОВ "ТКС-Пол", судом при виконанні вимог статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України не виявлено.

Таким чином, суд дійшов до висновку про відсутність в діях ПП "НВФ "Сітек Плюс" порушень податкового законодавства, визначених актом перевірки №2217/16-01-22-06/36195832 від 05.12.2013, на підставі висновків якого відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 19.12.2013 №0001052312.

Відповідач в ході судового розгляду справи правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення від 19.12.2013 №0001052312 не довів, а відтак позовні вимоги ПП "НВФ "Сітек Плюс" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.

Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Як свідчить наявна у матеріалах справи квитанція №ПН2407 від 17.01.2014, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом ПП "НВФ "Сітек Плюс" сплачено 10 відсотків розміру ставки судового збору, що становить 182,70 грн.

Підпунктом 3 частини 9 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України встановлено, що у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

У зв'язку з цим, з Державного бюджету України на користь ПП "НВФ "Сітек Плюс" підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 182,70 грн шляхом їх безспірного списання з рахунка суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області.

В силу пункту 21 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" органи доходів і зборів звільнені від сплати судового збору, а тому судовий збір в сумі, що становить 90 відсотків розміру ставки судового збору, з відповідача до державного бюджету не стягується.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Науково-виробнича Фірма "Сітек Плюс" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 19 грудня 2013 року №0001052312.

Стягнути з Державного бюджету України в особі Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області (ідентифікаційний код 38719450) на користь Приватного підприємства "Науково-виробнича Фірма "Сітек Плюс" (ідентифікаційний номер 36195832) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 182,70 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 25 лютого 2014 року.

Суддя О.В. Гіглава