Ухвала

від 08.04.2014 по справі 816/321/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2014 р.Справа № 816/321/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.

Суддів: Курило Л.В. , Русанової В.Б.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 20.02.2014р. по справі № 816/321/14

за позовом Приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "Сітек плюс"

до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "ТКС ПОЛ"

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство "Науково-виробнича Фірма "Сітек Плюс" звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області, у якому просило: визнати протиправним та скасувати податкового повідомлення-рішення від 19 грудня 2013 р. №0001052312.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2014 р. позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Відповідач не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції в зв'язку з ненаданням належної правової оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2014 р. та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволені позову у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме:

Судом першої інстанції встановлено, що ПП "НВФ "Сітек Плюс" 20 жовтня 2008 р. зареєстроване в якості юридичної особи виконавчим комітетом Полтавської міської ради, номер запису про державну реєстрацію 1 588 102 0000 008095 та перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Полтаві та є платником податку на додану вартість (а.с. 72-73, 74).

05 грудня 2013 р. ДПІ у м. Полтаві проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ПП "НВФ "Сітек Плюс" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "ТКС-Пол" (код ЄДРПОУ 34503181) за квітень 2013 року, за результатами якої складено акт №2217/16-01-22-06/36195832, яким встановлені порушення позивачем вимог пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.2, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього в сумі 4203,94 грн, в тому числі за квітень 2013 року в сумі 4203,94 грн (а.с. 8-13).

На підставі вищезазначеного акту перевірки №2217/16-01-22-06/36195832 від 05 грудня 2013 р., ДПІ у м. Полтаві прийнято податкове повідомлення-рішення від 19 грудня 2013 р. № 0001052312, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у розмірі 5254, 93 грн., в тому числі 4203, 94 грн. - за основним платежем та 1050,99 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 7).

У судове засідання сторони не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 197 КАС України, справа розглядається в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення необґрунтоване та прийняте з порушенням діючого законодавства.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судовим розглядом встановлено, що висновок про порушення ПП "НВФ "Сітек Плюс" вимог податкового законодавства перевіряючі обґрунтовують висновками акту №252/16-01-22-09/34503181 від 14 жовтня 2013 р. "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ТКС-Пол" (код ЄДРПОУ 34503181) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01 жовтня 2012 р. по 30 червня 2013 р.", згідно яких звіркою ТОВ "ТКС-Пол" не підтверджено реальність здійснення господарських відносин за період з 01 жовтня 2012 р. по 30 червня 2013 р., встановлено відсутність об'єктів, які підпадають під визначення статей 187, 198, 201 Податкового кодексу України. Дані, відображені у деклараціях з податку на додану вартість внаслідок операцій з ТМЦ (робіт, послуг), отриманих за період з 01 жовтнґ 2012 р. по 30 червня 2013 р. з підприємствами постачальниками, та реалізованими покупцям - не є дійсними (а.с. 37-39).

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що для отримання права на формування податкового кредиту із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг) платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

ПП "НВФ "Сітек Плюс" віднесено до податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 4203,94 грн в результаті господарської операції з придбання у квітні 2013 року в ТОВ "ТКС-Пол" будівельних матеріалів санітарно-технічного призначення (коліно, муфта з'єднувальна, кріплення, трійник, змішувач для душу, кран кульовий, планка настінна, бойлер, труба, тощо) загальною вартістю 25223,64 грн згідно договору №22/04/13 від 22 квітня 2013 р. (а.с. 40).

Реальність здійснення зазначеної господарської операції підтверджена копіями рахунку №71 від 22 квітня 2013 р., видаткової накладної №71 від 22 квітня 2013 р. та податкової накладної №71 від 22 квітня 2013 р. (а.с. 42-43, 101).

Розрахунок з ТОВ "ТКС-Пол" за придбаний товар проведено позивачем в повному обсязі у безготівковій формі, що підтверджується платіжним дорученням №108 від 25 квітня 2013 (а.с. 44).

Реалізовані на користь позивача ТОВ "ТКС-Пол" товарно-матеріальні цінності, в свою чергу, придбані останнім у квітні 2013 року в ПП "Буковина Сонячна". Вказане підтверджується наявними у матеріалах справи документами, а саме: договором поставки №01/10 від 01 жовтня 2012 р., укладеним між ТОВ "ТКС-Пол" та ПП "Буковина Сонячна", видатковою накладною №БС-0001910 від 20 квітня 2013 р., податковою накладною №100 від 20 квітня 2013 р. та товарно-транспортними накладними від 22 квітня 2013 р. № 120 та № 121 (а.с. 92-99).

Згідно товарно-транспортної накладної від 22 квітня 2013 р. № 120, реалізовані на користь позивача ТОВ "ТКС-Пол" будівельні матеріали санітарно-технічного призначення транспортувалися продавцем останнього, а саме - ПП "Буковина Сонячна", з пункту навантаження (місцезнаходження останнього): м. Київ, вул. Новозабарська, буд. 2/6, безпосередньо на склад ПП "НВФ "Сітек Плюс", розташований за адресою: м. Полтава, Пушкіна, 119 а.

Наявність у позивача складського приміщення, на адресу якого доставлявся придбаний ним товар, підтверджується договором суборенди службових приміщень б/н від 01 лютого 2012 р., умовами якого передбачено, що орендодавець (ПП "Правова допомога населенню") передає орендареві (ПП "НВФ "Сітек Плюс"), а орендар приймає від орендодавця у платне тимчасове користування на умовах суборенди наступне майно: нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Полтава, вул. Пушкіна, будинок 119а, загальною площею 43,3 кв.м, що складається з двох кімнат, розташованих на першому поверсі семиповерхового будинку (а.с. 108-109).

Перевіряючі у акті перевірки №2217/16-01-22-06/36195832 від 05 грудня 2013 вказували на те, що оприбутковані товари розміщено на суборендованих площах згідно договору оренди від 01 лютого 2012 р. терміном дії з 01 лютого 2012 р. по 31 грудня 2012 р. і на перевірку позивачем не було надано доказів пролонгації вказаного договору оренди або доказів укладення іншого договору оренди, що свідчить про відсутність фінансово-господарських взаємовідносин між ПП "НВФ "Сітек Плюс" та ТОВ "ТКС-Пол".

Позивачме укладений договір суборенди службових приміщень б/н від 01 лютого 2012 р., відповідно до пункту 6.1 якого строк суборенди визначено до 31.12.2014, чим спростовуються вказані доводи відповідача, викладені в акті перевірки.

Придбані ПП "НВФ "Сітек Плюс" у ТОВ "ТКС-Пол" товарно-матеріальні цінності були реалізовані на користь Відокремленого підрозділу "Полтавське будівельно-монтажне експлуатаційне управління" Державного підприємства "Південна залізниця", що підтверджується долученими до матеріалів справи: договором поставки №П/БМЕУ-1311 від 15 січня 2013 р. , видатковими та податковими накладними, платіжними дорученнями, довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей (а.с. 45-69).

З вищевизначеного акту перевірки вбачається, що висновок про неправомірність включення позивачем у квітні 2013 року до податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 4203,94 грн в результаті фінансово-господарських відносин по придбанню у ТОВ "ТКС-Пол" товарно-матеріальних цінностей на суму 25223,64 грн, ДПІ у м. Полтаві обґрунтовує висновками акту №252/16-01-22-09/34503181 від 14 жовтня 2013 р. "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ТКС-Пол" (код ЄДРПОУ 34503181) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01 жовтня 2012 р. по 30 червня 2013 р.", згідно яких звіркою ТОВ "ТКС-Пол" не підтверджено реальність здійснення господарських відносин за період з 01 жовтня 2012 р. по 30 червня 2013 р., встановлено відсутність об'єктів, які підпадають під визначення статей 187, 198, 201 Податкового кодексу України, та недійсність даних, відображених у деклараціях з податку на додану вартість внаслідок операцій з ТМЦ (робіт, послуг), отриманих за період з 01 жовтня 2012 р. по 30 червня 2013 р. з підприємствами постачальниками та реалізованими покупцям.

Відповідно до положень пункту 73.5 статті 73 Податкового кодексу України, з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Правовідносини з приводу проведення податковими органами зустрічних звірок платників податків деталізовані нормами Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1232 (далі за текстом - Порядок №1232) та нормами Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом ДПА України № 236 від 22 квітня 2011 року (далі - Наказ №236).

Відповідно дор пункту 73.5 статті 73 Податкового кодексу України, Порядку №1232 та Наказу №236, зустрічна звірка може бути проведена податковим органом в разі наявності у розпорядженні податкового органу первинних документів або надання таких документів платником податків на обов'язковий письмовий запит податкового органу, позаяк за своєю правовою суттю зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Відсутність у розпорядженні контролюючого органу первинних документів бухгалтерського обліку унеможливлює формування будь-яких висновків у акті, крім висновку про неможливість проведення такої зустрічної звірки.

Крім того, дії ДПІ у м. Полтаві щодо проведення зустрічної звірки ТОВ "ТКС-Пол", за результатами якої складено акт від 14 жовтня 2013 р. №252/16-01-22-09/34503181 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ТКС-Пол"..." оскаржені позивачем до Полтавського окружного адміністративного суду.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2013 р. у справі 816/6182/13-а, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2014 р., визнано неправомірними дії ДПІ у м. Полтаві щодо проведення зустрічної звірки ТОВ "ТКС-Пол", за результатами якої складено акт від 14 жовтня 2013 р. №252/16-01-22-09/34503181 та зобов'язано ДПІ у м. Полтаві відновити в електронній базі даних "Автоматизована система співставлення Інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України "Податковий блок" показники податкової звітності ТОВ "ТКС-Пол", що зазначені у податкових деклараціях з ПДВ за жовтень-листопад 2012 року, січень-червень 2013 року (а.с. 104-107).

Колегія суддів погоджуєься з висновками суду першої інстанції , що позивачем, на підставі належним чином оформленої податкової накладної та інших первинних бухгалтерських документів, правомірно включено суму податку на додану вартість в розмірі 4203,94 грн до складу податкового кредиту за квітень 2013 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно квитанції №ПН2407 від 17 січня 2014 р., при зверненні до суду з даним адміністративним позовом ПП "НВФ "Сітек Плюс" сплачено 10 відсотків розміру ставки судового збору, що становить 182,70 грн.

Підпунктом 3 частини 9 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України встановлено, що у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Колегія суддів погоджується, з висновками суду першої інстанції стсвоно того, що з Державного бюджету України на користь ПП "НВФ "Сітек Плюс" підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 182, 70 грн. шляхом їх безспірного списання з рахунка суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 20.02.2014р. по справі № 816/321/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Присяжнюк О.В. Судді Курило Л.В. Русанова В.Б.