Постанова

від 18.12.2013 по справі 804/15144/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2013 р. Справа № 804/15144/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Юхно І. В. при секретарі -Фросіні С.Ю. за участю: представника позивача - представника відповідача -Куценко Ю.М. Семейко Н.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Етерія» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій, визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Етерія» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просить:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Дніпропетровській області, оформлене наказом № 160 від 28.08.2013р., на підставі якого проведено документальну позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Етерія" (код ЄДРПОУ 37620306) з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства при здійсненні експортних операцій у квітні 2012 року.

2. Визнати протиправними дії державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Дніпропетровській області по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Етерія" (код ЄДРПОУ 37620306) з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства при здійсненні експортних операцій у квітні 2012 року та по складанню Акту № 198/22-02/37620306 від 12.09.2013р. «Про результати позапланової документальної перевірки ТОВ "Етерія" (код ЄДРПОУ 37620306) з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства при здійсненні експортних операцій у квітні 2012 року».

3. Визнати недійсним (нечинним) повністю з моменту його прийняття та скасувати податкове повідомлення-рішення з податку на прибуток приватних підприємств від 08.10.2013. № 0000112202, винесене державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Дніпропетровській області, яким ТОВ "Етерія" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств 266 616,25 грн., з яких 213 293 грн. - основний платіж, 53 323, 25 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

4. Судові витрати покласти на Відповідача.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.12.2013 року провадження у справі № 804/15144/13-а, в частині оскарження дій по складанню Акту №198/22-02/37620306 від 12.09.2013р. «Про результати позапланової документальної перевірки ТОВ "Етерія" (код ЄДРПОУ 37620306) з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства при здійсненні експортних операцій у квітні 2012 року» було закрито.

В судовому засіданні на питання суду щодо різного зазначення відповідачів в позовній заяві, представник позивача зазначив, що була допущена технічна поилка, вірним необхідно вважати відповідача зазначеного в прохальній частині позовної заяви, а саме - Державну податкову інспекцію у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області. Зазначені пояснення позивача були прийняті судом та враховані при подальшому розгляді справи.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що податкове повідомлення-рішення з податку на прибуток приватних підприємств № 0000112202 від 08.10.2013р., яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 266 616,25 грн., з яких 213 293 грн. - основний платіж, 53 323, 25 грн. - штрафні (фінансові) санкції, прийняте відповідачем в порушення приписів нормативно-правових актів, без наявності правових підстав та порушує права Позивача. Позивач вважає протиправним рішення Відповідача, оформлене Наказом №160 від 28.08.2013р., оскільки посадовим особам позивача до 26.10.2013р., коли було отримано поштою примірник Акту перевірки, взагалі не було відомо про проведення будь-якої перевірки, зокрема, Відповідачем, щодо ТОВ «Етерія». Посилання в Акті перевірки тільки на ст.79 ПКУ та пп.78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПКУ, Наказ № 160, як на підставу проведення позапланової документальної невиїзної перевірки, являється недостатнім для її проведення. Щодо ненадання Позивачем пояснень та їх підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту, як підставу для проведення позапланової перевірки згідно пп. 78.1.1. п. 78.1 ст. 78 ПКУ, на якій є посилання в Наказі № 160 та в Акті перевірки, то зі змісту Наказу № 160, як і Акту перевірки, неможливо визначити, на який саме запит Позивачем не надано пояснення та їх документальне підтвердження. У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит. Представник позивача в судовому засіданні зазначив, що враховуючи те, що запит Відповідача було складено з порушенням вимог, передбачених нормами Податкового кодексу України, платник податків від обов'язку надавати відповідь на такий запит звільняється. Не зважаючи на викладене, Позивачем було надано Відповідачу всі необхідні документи з супроводжувальним листом за вих. №40 від 29.04.2013р. Представник позивача окремо зазначив, що предметом перевірки позивача є експортні операції здійснені позивачем у квітні 2012 року, проте Відповідач в Акті перевірки безпідставно здійснює перевірку господарських операцій, здійснених Позивачем з ФОП ОСОБА_5, ТОВ «Солекс ЛТД», ПФ «Стиль». Інших підстав проведення перевірки, крім зазначених у рішенні, оформленому Наказом № 160 Акт перевірки не містить. Доводи Відповідача про відсутність у Позивача права на формування витрат по операціях з ФОП ОСОБА_5, ТОВ «Солекс ЛТД», ПФ «Стиль» мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника на формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток. Всі витребувані оригінали документів, пов'язані з предметом запиту, зокрема з експортними операціями у квітні 2012 року та деякі інші були надані Відповідачу, але безпідставно не були враховані при складанні Акту перевірки. Оскільки господарські операції Позивача та фактичні обставини їх здійснення з ФОП ОСОБА_5, ТОВ «Солекс ЛТД», ПФ «Стиль» не мали відношення до предмета запиту, та до перевірки, документи на підтвердження здійснення цих операцій були надані в тому обсязі, як це передбачено Податкоми кодесом України. Надані відповідачу первинні документи складено відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" за результатами здійснення вказаних вище господарських операцій. Крім того, первинні документи були також предметом перевірок декількох установ: Дніпропетровської ТПП та Дніпропетровської митниці. Вказаний товар пройшов митне оформлення, що також свідчить про відповідність документів встановленим вимогам. Документи, що пов'язані з предметом перевірки були об'єктом перевірки Відповідача та зазначені в Акті перевірки. Наявність та зміст цих документів не оспорюється Відповідачем. Таким чином, на думку позивача правочині укладені між Позивачем та ФОП ОСОБА_6, ТОВ «Солекс ЛТД», ПФ «Стиль» спрямовані на реальне настання правових наслідків, які обумовлені цими правочинами, та є такими, що не порушують публічний порядок. Представник позивача в судовому засіданні зазначив, що позивач, визначаючи суму зобов'язань з податку на прибуток правомірно відніс до витрат, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, витрати, здійсненні по відносинах з ФОП ОСОБА_5, ТОВ «Солекс ЛТД», ПФ «Стиль», оскільки дані витрати є оплатою товарів та робіт, придбання яких безпосередньо пов'язане з господарською діяльністю Позивача. Таким чином, в діях Позивача відсутні порушення податкового законодавства, зокрема, пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПКУ, визначенні в Акті перевірки, а податкове повідомлення-рішення з податку на прибуток приватних підприємств № 0000112202 від 08.10.2013р. є таким, що порушує вимоги податкового законодавства, внаслідок чого підлягає визнанню протиправним та скасуванню. З огляду на вищевикладене представник позивача просив задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача з позовними вимогами не погодився та зазначив, що вважає їх безпідставними та такими, що не ґрунтуються на вимогах податкового законодавства. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що на підставі наказу від 28.08.2013 року №160, згідно з пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, ст.79 Податкового кодексу України було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Етерія» щодо вимог дотримання податкового, валютного та іншого законодавства при здійсненні експортних операцій у квітні 2012 року. Перевірка проведена з відома керівника ТОВ «Етерія» Воронової Г.І. Повідомлення та наказ було направлено засобами поштового зв'язку 29.08.2013 року за юридичною адресою підприємства. При розгляді документів наданих підприємством не встановлено жодних юридичних документів, що підтверджуються здійснення ТОВ «Етерія» приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, відсутня будь-яка товарно-транпортна документація, відсутнє документальне підтвердження визначення та обліку роботи автомобільного транспортного засобу (дорожні листи), списання товарно-матеріальних цінностей, обліку та шляху переміщення, оприбуткування складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи (товарно-транспортна накладна). Все вищевикладене свідчить про відсутність фактичного здійснення господарської діяльності ТОВ «Етерія» в частині зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей, а також доказів щодо перевезення товару, його походження сертифікації та інше. Таким чином наявність первинних документів по придбанню позивачем готової продукції у ФОП ОСОБА_6, ТОВ «Солекс ЛТД», ПП «Стиль» та подальшої реалізації на експорт Компаніям-нерезидентам не спричинили реального настання правових наслідків та порушують ч.ч.1,5 ст.203, ч.ч.1.2 ст.215, ст.228 Цивільного кодекс України. У зв'язку з вищевикладеним у ТОВ «Етерія» відсутнє право на формування витрат по операціях з контрагентами ФОП ОСОБА_6, ТОВ «Солекс ЛТД», ПП «Стиль» в розумінні пп.14.1.27 Податкового кодексу України. Перевіркою встановлено не реальність здійсненя господарських операцій позивачем з його контрагентами-постачальниками ФЛП ОСОБА_6, ТОВ «Солекс ЛТД», ПП «Стиль» та контрагентами-покупцями Індивідуальним підприємством ОСОБА_8, ТОВ «Белгородська торгівельно-промислова група», ТОВ «Тувія» у квітні 2012 року та встановлено юридичну дефектність первинних документів, у зв'язку чим ТОВ «Етерія» занижено податок на прибуток у сумі 213 293 грн. З огляду на вищевикладене представник відповідача просив в задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Правовідносини, що випливають з позовних вимог регулюються нормами Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (в редакції чинній на момент правовідносин, визначених в позовній заяві).

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Етерія» (далі - ТОВ «Етерія») (код ЄДРПОУ 37620306) перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Дніпропетровській області, як платник податків та зборів, у тому числі (у період, що розглядається) податку на прибуток.

Судом встановлено, що Відповідачем було складено запит №8634/10/225 від 15.04.2013 року (копія міститься в матеріалах справи), в якому податковий орган просив надати протягом 10 робочих днів з дня отримання даного запиту письмові пояснення та їх документальне підтвердження відносно наступного:

1. Виконання експортних договорів в квітні 2012 року, у зв'язку з чим надати наступні документи:

а) експортні договори;

б) ВМД типу «Експорт 10» та товаросупровідні документи до них (CMR, коносаменти тощо);

в) банківські виписки та платіжні документи, які підтверджують зарахування виручки від реалізації продукції;

г) стан розрахунків, наявність заборгованості та відображення в бухгалтерському та податковому обліку;

д) та інші наявні документи які підтверджують операції з експорту товарів.

2. Походження товару, який експортовано в квітні 2012 року, якщо ТОВ «Етерія» не є виробником товару, зазначити інформацію про продавця (найменування, код за ЄДРПОУ, індивідуальний податковий номер платника ПДВ, номер свідоцтва платника ПДВ, укладені угоди (контракти), виписані накладні (акти виконаних робіт).

3. Довідку статистики з зазначенням видів діяльності підприємства.

4. Фактична діяльність (купівля-продаж яких саме груп товарів) ТОВ «Етерія» протягом квітня 2012 року.

Підставою для витребування копій документів зазначено пп. 16.1.5 п. 16.1 ст.16 пп.20.1.4 пп.20.1.6 п.20.1 ст. 20, п. 73.3 п.6, п.73.3 ст. 73 Податкового кодексу України.

Копія зазначеного листа була отримана особисто під підпис посадовою особою позивача Вороновою Г.І. 23.04.2013 року, що підтверджується її підписом на копії запиту, яка міститься в матеріалах справи.

Згідно пп. 16.1.5 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), платник податків зобов'язаний подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.

Відповідно до пп. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 ПКУ, органи державної податкової служби мають право для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах. визначених цим Кодексом.

Отже, отримання копій документів відбувається виключно у випадках і при наявності підстав, передбачених Податковим кодексом України. Письмова вимога податкового органу має містити конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.

Пунктом 73.3 ст. 73 ПКУ передбачено, що органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби;

2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Аналогічні положення закріплені також у п.16 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2010 р. № 1245, в якому зазначається, що у разі коли запит складено з порушенням вимог, визначених у пунктах 9 і 10 цього Порядку, суб'єкт інформаційних відносин звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Враховуючи вищевикладені обставини на норми права суд приходить до висновку, що у листі відповідача від 15.04.2013 року №8634/10/225 не вказано, яку саме інформацію було отримано ДПІ у Ленінському районі, яка свідчить про можливі порушення ТОВ «Етерія» норм податкового, валютного та іншого законодавства при здійсненні експортних операцій в квітні 2012 року, не зазначено факти, що свідчать про можливі порушення ТОВ «Етерія», виявлені ДПІ у Ленінському районі, в чому полягають такі ймовірні порушення та які норми законодавства України були порушені підприємством, що вказує на безпідставність вимог про надання копій документів.

У зв'язку з вищевикладеним суд приходить до висновку, що запит Відповідача до Позивача було складено з порушенням вимог, передбачених нормами Податкового кодексу України, а відтак платник податків від обов'язку надавати відповідь на такий запит звільняється.

Як пояснив представник позивача в судовому засіданні, не зважаючи на вищезазначене, Позивач через свою добросовісність платника податків та лояльність надав Відповідачу всі витребувані документи з супроводжувальним листом за вих. № 40 від 29.04.2013 р.

Відповідно до пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно з п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Пунктом 79.2 ст.79 Податкового кодексу України передбачено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

28.08.2013 року начальником ДПІ у Ленінському районі було прийнято наказ №160 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Етерія».

У наказі відповідача №160 від 28.08.2013 року, всупереч вимогам пп.78.1.1. п.78.1. ст.78 ПК України, не зазначено, отримання якої податкової інформації, що свідчить про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства було виявлено податковим органом. Окрім того в наказі не зазначено, на який саме запит платником податків не було надано пояснень та їх документального підтвердження у повному обсязі протягом 10 робочих днів з дня отримання запитів, оскільки на єдиний наявний запит податкового органу позивачем було надано відповідь та відповідні документи.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що наказ відповідача №160 від 28.08.2013 року, який став підставою для проведення позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ «Етерія» є необґрунтованим та таким, що винесен з порушенням норм податкового законодавства.

Окрім того наказ №160 від 28.08.2013 року разом з повідомленням №59 від 28.08.2013 року було направлено на адресу позивача 29.08.2013 року, про що зазначив представник відповідача в судовому засіданні, тоді як перевірку було розпочато 30.08.2013 року. В матеріалах справи міститься копія чеку про відправлення зазначеного наказу та повідомлення, оригінал якого надавався для огляду в судовому засіданні. Доказів отримання позивачем зазначених документів до суду надано не було. Як вбачається з пояснень позивача, зазначені документи на момент розгляду справи позивачем так і не було отримано.

Таким чином твердження відповідача про те, що перевірка проводилась з відома керівника ТОВ «Етерія» Воронової Галини Іванівни є таким, що не відповідає дійсності.

Згідно з пп.17.1.6 п.17.1 ст.17 Податкового кодексу України платник податків має право бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом.

Проте відповідач позбавив позивача можливості бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення (додаткові документи) з питань, що виникають під час таких перевірок, оскільки позивач взагалі не був повідомлений про проведення перевірки щодо нього, чим порушив право позивача передбачене Податковим кодексом України.

Враховуючи все вищевикладене суд приходить до висновку, що у відповідача були відсутні підстави передбачені податковим законодавством для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства при здійсненні експортних операцій у квітні 2012 року, а тому дії державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Дніпропетровській області по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Етерія" з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства при здійсненні експортних операцій у квітні 2012 року є протиправними.

З 30.08.2013 року по 05.08.2013 року посадовими особами ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів в Дніпропетровській області на підставі наказу від 28.08.2013 року №160, згідно з пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, ст.79 Податкового кодексу України було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Етерія» щодо вимог дотримання податкового, валютного та іншого законодавства при здійсненні експортних операцій у квітні 2012 року.

За результатами перевірки було складено Акт № 198/22-02/37620306 від 12.09.2013 року (надалі - Акт перевірки), в якому було встановлено:

1. нереальність здійснення господарських операцій ТОВ «Етерія» з його контрагентами-постачальниками ФЛП ОСОБА_5, ТОВ «Солекс ЛТД», ПФ «Стиль» та контрагентами-покупцями Індивідуальним підприємцем ОСОБА_8 (Республіка Білорусь, м.Мінськ), ТОВ «Белгородська торгівельно-промислова група» (РФ, м.Білгород), ТОВ «Тувія»(Республіка Білорусь, м.Мінськ) у квітні 2012 року та встановлено юридичну дефектність первинних документів;

2. на порушення п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, пп.. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України (надалі - ПКУ) ТОВ «Етерія» занижено податок на прибуток всього у сумі 213 293 грн., у т.ч. по періодах - за I півріччя 2012 року у сумі 213 293 грн.

На підставі Акту перевірки Відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення з податку на прибуток приватних підприємств № 0000112202 від 08.10.2013р., яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств 266 616,25 грн., з яких 213 293 грн. - основний платіж, 53 323, 25 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

В Акті перевірки Відповідачем встановлено, що у періоді з 01.04.2012 р. по 30.06.2012 р. у Позивача відсутнє право на формування витрат по операціях з контрагентами ФОП ОСОБА_5, ТОВ «Солекс ЛТД», ПФ «Стиль», а, відповідно, невірно розраховано об'єкт оподаткування податком на прибуток за період, що перевірявся, а саме:

- занижено суму доходів по операціях з контрагентами ФОП ОСОБА_5, ТОВ «Солекс ЛТД», ПФ «Стиль» всього у сумі 507841 грн., у т.ч. по періодах: - за I півріччя 2012р. у сумі 507841 грн.;

- завищено суму витрат по операціях з ФОП ОСОБА_5, ТОВ «Солекс ЛТД», ПФ «Стиль» всього у сумі 507841 грн., у т.ч. по періодах: - за I півріччя 2012 р. у сумі 507841 грн., що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток всього у сумі 213 293 грн. (стор. 16 Акту перевірки).

Підставою висновків в Акті перевірки є:

- невстановлення жодних юридичних документів, що підтверджують здійснення ТОВ «Етерія» приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, відсутня будь-яка товарно-транспортна документація, відсутнє документальне підтвердження визначення та обліку роботи автомобільного транспортного засобу (дорожні листи), списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків з перевезення вантажу та обліку виконаної роботи (товарно-транспортна накладна) (стор. 11 Акта перевірки);

- виявлення відсутності фактичного здійснення господарської діяльності Позивачем в частині зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей, а також доказів щодо перевезення товару, його походження, сертифікації та інше;

- те, що наявність первинних документів по придбанню Позивачем готової продукції у ФОП ОСОБА_5, ТОВ «Солекс ЛТД», ПФ «Стиль» та подальшої реалізації на експорт компаніям-нерезидентам не спричинили настання правових наслідків, тобто ці операції порушують ч.ч.1, 5 ст. 203, ч.ч.1,2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними та суперечать моральним засадам суспільства.

Зазначені висновки відповідача спростовується з огляду на наступне.

По-перше податковим органом у письмовому запиті витребовувались лише експортні договори та документи на підтвердження здійснення господарських операцій згідно з умовами цих договорів (ВМД; товаросупровідні документи до них; банківські виписки та платіжні документи, які підтверджують зарахування виручки від реалізації продукції; стан розрахунків, наявність заборгованості та відображення в бухгалтерському та податковому обліку; та інші наявні документи які підтверджують операції з експорту товарів), а також поясненння з приводу походження товару, який експортовано в квітні 2012 року, якщо ТОВ «Етерія» не є виробником товару з зазначенням інформації про продавця (найменування, код за ЄДРПОУ, індивідуальний податковий номер платника ПДВ, номер свідоцтва платника ПДВ, укладені угоди (контракти), виписані накладні (акти виконаних робіт).

Всі витребувані оригінали документів, пов'язані з предметом запиту, зокрема з експортними операціями у квітні 2012 року були надані Відповідачу, що підтверджується супровідним листом вих. № 40 від 29.04.2013 р., копія якого міститься в матеріалах справи.

Оскільки господарські операції Позивача та фактичні обставини їх здійснення з ФОП ОСОБА_5, ТОВ «Солекс ЛТД», ПФ «Стиль» не були предметом запиту, а в подальшому перевірки, суд погоджується з доводами позивача з приводу того, що документи на підтвердження здійснення експортних операцій були надані в тому обсязі, як це зазначено в запиті податкового органу.

По-друге, суд вважає за необхідне зазначити, що наказ №160 від 28.08.2013 року разом з повідомленням №59 від 28.08.2013 року було направлено на адресу позивача 29.08.2013 року, про що зазначив представник відповідача в судовому засіданні, тоді як перевірку було розпочато 30.08.2013 року. Доказів отримання позивачем зазначених документів до суду надано не було. Як вбачається з пояснень позивача, зазначені документи на момент розгляду справи позивачем так і не було отримано. Таким чином позивачу було взагалі не відомо про проведення щодо нього зазначеної перевірки, а тому він фактично був позбавлений можливості надати будь-які додаткові документи на підтвердження здійснення господарських операцій з ФОП ОСОБА_5, ТОВ «Солекс ЛТД», ПФ «Стиль».

По-третє, позивач мав взаємовідносини з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 на підставі договорів на виготовлення продукції із давальницької сировини № 23/03 від 23.03.2012р . та № 30/03 від 30.03.2012 р. Фактично передача сировини та отримання готової продукції відповідно до п. 7.3 зазначених договорів здійснювалася в АДРЕСА_1. Факт передачі зазначеної сировини підтверджується накладними № 23/03 від 23.03.2012р. та № 02/04 від 02.04.2012 р., копії яких містяться в матеріалах справи. Використання ОСОБА_5 своєї сировини для виготовлення продукції підтверджується накладними № 10/04 від 12.04.2012р та № 11/04 від 17.04.2012р., № 18/04 від 20.04.2012р. та № 19/04 від 20.04.2012 р., копії яких містяться в матеріалах справи. Отримання Позивачем від ФОП ОСОБА_5 готової продукції по вказаним договорам підтверджується наявними в матеріалах справи копіями накладних №17/04 від 17.04.2012р. та № 20/04 від 20.04.2013р. та Актами від 17.04.2012 р. та від 19.04.2013р. Перевезення сировини та вивіз готової продукції на склад Позивача, що розташований в АДРЕСА_2, здійснювало ТОВ «Техномет» відповідно до товарно-транспортних накладних № Р23/03 від 23.03.2012р., №Р252 від 02.04.12р., №17/04 від 17.04.2012р. та № 20/04 від 20.04.2013р. (копії містяться в матеріалах справи). Розрахунки за вказаними договорами здійснювались у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями № 423 та № 424 від 26.06.2012 р., копії яких містяться в матеріалах справи. Зазначена готова продукція була поставлена на експорт ТОВ «Белгородська торгово-промислова група» (Російська Федерація, м. Белгород) відповідно до Контракту купівлі-продажу товарів № 1 від 05.04.2012р. та додаткових угод від 05.04.2012 року, від 18.04.2012 року, специфікацій №1 від 17.04.2012 р. та №2 від 19.04.2012 р. Згідно з п. 4.1 вищезазначеного контракту поставка здійснювалася на умовах поставки: CРТ м.Белгород, Росія, Вантажеотримувач ТОВ «Ніба». Відповідно до зазначених умов поставки ІНКОТЕРМС продавець оплачує фрахт за перевезення товару до погодженого місця призначення, ризик загибелі або пошкодження товару, а також будь-які додаткові витрати, викликані подіями, що відбулися після поставки товару перевізнику, переходить від продавця до покупця після поставки товару на зберігання перевізнику. Позивач в даному випадку тільки організовує перевезення готової продукції, що ним і було здійснено. Поставлена нерезиденту продукція останнім оплачена. Вказана вище господарська операція підтверджена відповідними первинними та іншими документами, копії яких містяться в матеріалах справи: ВМД № 308668 від 20.04.2012 р., ВМД №308890 від 23.04.2012 р., сертифікатами про походження товару (форма СТ-1) № RU21200F Г-5333 від 17.04.2012 р. та № RU21200F Г-5648 від 23.04.2012 р., Висновками Дніпропетровської торгово-промислової палати про походження товару № Г-5333 від 17.03.2012 р. та № Г-5648 від 23.04.2012 р., гарантійним листом ФОП ОСОБА_5, довідкою ФОП ОСОБА_5 від 05.04.2012р. за вих. № 05/04, , міжнародними товарно-транспортними накладними (CMR) №0402151 від 20.04.2012 р. та №042683 від 23.04.2012 р., меморіальними валютними ордерами № 510_11 від 29.05.2012 р. та № 510_14 від 08.06.2012 р.,інвойсом №19/04/12 від 19.04.2012 року.

Позивач також мав взаємовідносини з ТОВ «Солекс ЛТД» на підставі договору (контракту) на переробку давальницької сировини № 020412-1 від 02.04.2012 р. Фактично передача сировини та отримання готової продукції від Позивача відповідно до п. 2.3 та п. 3.4 зазначеного договору (контракту) здійснювалася на складі Замовника, тобто Позивача, що розташований в АДРЕСА_2. Отже Позивач не здійснював перевезення ні сировини, ні готової продукції, тобто не ніс витрат на їх транспортування. Отримання Позивачем готової продукції від ТОВ «Солекс ЛТД» підтверджується накладною від 20.04.2012 р. та актом виконаних робіт (послуг) №200412-1, копії яких містяться в матеріалах справи. Розрахунок за вказаним договором здійснювався у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями № 141 від 28.03.2012 р. Позивач в даному випадку не здійснював перевезення готової продукції, тобто не ніс витрат на її транспортування, а зберігання готової продукції з моменту її отримання від ТОВ «Солекс ЛТД» до поставки ТОВ «Тувія» здійснював на своєму орендованому складі. Зазначена готова продукція була поставлена на експорт ТОВ «Тувія» (Республіка Білорусь, м. Мінськ) відповідно до Контракту купівлі-продажу № 2504/12 від 25.04.2012р., Специфікації № 1 від 25.04.2012р. та Додаткової угоди №1 від 27.04.2012 року. Згідно п. 4.1 контракту № 2504/12 від 25.04.2012 р. та специфікації до контракту, поставка здійснювалася на умовах поставки: FCA Дніпропетровськ. Відповідно до зазначених умов поставки ІНКОТЕРМС зобов'язання продавця щодо поставки вважається виконаним після передачі товару, очищеного від мита на експорт, під відповідальність перевізника, названого покупцем, у погодженому місці або пункті. Якщо покупець не вказав точного пункту, то продавець може вибрати у межах домовленого місця або зони пункт, де перевізник візьме товар під свою відповідальність. Поставлена нерезиденту продукція останнім оплачена. Вказана вище господарська операція підтверджена відповідними первинними документами, копії яких містяться в матеріалах справи: ВМД № 309336 від 26.04.2012р, сертифікатом про походження товару (форма СТ-1) BY21200F Г-5948/1 від 26.04.2012р., гарантійним листом ТОВ «Солекс ЛТД», міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) № 0009627 серія ЖХ від 26.04.2012р., меморіальним валютним ордером № 510_67 від 18.05.2012р., інвойсом №25/04/12 від 24.04.2012 р.

Також позивач мав взаємовідносини з Приватною фірмою «Стиль» на підставі договору (контракту) на переробку давальницької сировини № 220312-1 від 22.03.2012р. Передача сировини та отримання готової продукції від Приватної фірми «Стиль» відповідно до п. 2.3 та п. 3.4 вищезазначеного договору (контракту) здійснювалася на складі Замовника, тобто Позивача, що розташований в АДРЕСА_2, не здійснював перевезення ні сировини, ні готової продукції, тобто не ніс витрат на їх транспортування. Отримання Позивачем готової продукції від Приватної фірми «Стиль» підтверджується накладною від 11.04.2012 р. та актом виконання робіт (послуг) №110412, копії яких містяться в матеріалах справи. Розрахунок за вказаним договором здійснювався у безготівковій формі, що підтверджується платіжним дорученням № 381 від 15.06.2012 р., копія якого міститься в матеріалах справи. Позивач в даному випадку не здійснював перевезення готової продукції, тобто не ніс витрат на її транспортування, а зберігання готової продукції з моменту її отримання від ПФ «Стиль» до поставки індивідуальному підприємцю ОСОБА_8 здійснював на своєму орендованому складі. Зазначена готова продукція була поставлена на експорт індивідуальному підприємцю ОСОБА_8 (Республіка Білорусь, м. Мінськ) відповідно до Контракту поставки №2304/45 від 23.04.2012р. та Специфікації № 1 від 23.04.2012 р. Згідно п.3.2 зазначеного контракту поставка здійснювалася на умовах поставки: FCA, Україна. Відповідно до зазначених умов поставки ІНКОТЕРМС зобов'язання продавця щодо поставки вважається виконаним після передачі товару, очищеного від мита на експорт, під відповідальність перевізника, названого покупцем, у погодженому місці або пункті. Якщо покупець не вказав точного пункту, то продавець може вибрати у межах домовленого місця або зони пункт, де перевізник візьме товар під свою відповідальність. Поставлена нерезиденту продукція останнім оплачена. Вказана вище господарська операція підтверджена відповідними первинними документами, копії яких містяться в матеріалах справи: ВМД № 309337 від 26.04.2012 р., сертифікатом про походження товару (форма СТ-1) BY21200F Г-5948/2 від 26.04.2012 р., гарантійним листом ПФ «Стиль», міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) № 0009628 серія ЖХ від 26.04.2012 р., меморіальними валютними ордерами № 510_16 від 15.06.2012р., № 510_11 від 20.07.2012 р., № 510_17 від 03.08.2012 р., № 510_13 від 23.08.2012 р., № 510_49 від 31.08.2012 р., інвойсом №2606/12 від 26.04.2012 р.

Наявність у позивача орендованого приміщення за адресою АДРЕСА_2 підтверджується договорами оренди нерухомого майна №03/01/12 від 03.01.2012 року та № 01/04/12 від 01.04.2012 року, укладені Позивачем з фізичною особою ОСОБА_10, згідно з умовами яких орендодавець передає орендареві у строкове платне користування нерухоме майно: частину приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 та складається з частини приміщення №11 загальною площею 360,8 кв.м, та частину естакади літ. а 1 -1 (згідно Технічного паспорту), пропорційно займаним приміщенням. Строк дії договору №03/01/12 від 03.01.2012 року до 31 березня 2012 року, строк дії договору №01/04/12 від 01.04.2012 р. до 31 грудня 2012 року. Окрім того на підтвердження оренди зазначеного приміщення до суду було надано копії акту приймання-передачі нежитлового приміщення в оренду, план зазначеного приміщення.

На підтвердження взаємовідносин Позивача із перевізниками, які здійснювали перевезення сировини та готової продукції до та від ФОП ОСОБА_5 та товару за контрактом купівлі-продажу товарів із нерезидентом ТОВ «Белгородська торгівельно-промислова група» (РФ, м.Білгород) до матеріалів справи також було надано копії наступних документів: Договору на перевезення вантажу від 01.10.2011 р. укладеного між Позивачем та ТОВ «ТД «Техномет», Заявок на перевезення вантажу автомобільним транспортом від 23.03.2012р, від 02.04.2012 р., від 17.04.2012 р., від 20.04.2012 р. до Договору на перевезення вантажу від 01.10.2011 р.; Актів надання послуг № 1057 від 23.03.2012 р., № 1058 від 02.04.2012 р., №1059 від 17.04.2012 р., № 1060 від 20.04.2012 р. із ТОВ «ТД «Техномет»; платіжного доручення № 327 від 01.10.2011 р.; договору транспортної експедиції № 1002 від 10.02.2012 р. між Позивачем та Vinca Enterprises LIMITED; Заявок: від 19.04.2012 р., від 20.04.2012 р. до договору транспортної експедиції № 1002 від 10.02.2012 р.; Актів надання послуг № 2304 від 23.04.2012 р., № 2404 від 24.04.2012 р.; платіжних доручень № 510_31 від 27.03.2012 р., № 13 від 27.03.2012 р.

На підтвердження складського обліку сировини та готової продукції, отриманих позивачем від контрагентів-постачальників ФОП ОСОБА_5, ТОВ «Солекс ЛТД», ПФ «Стиль» та відвантажених контрагентам-покупцям індивідуальному підприємцю ОСОБА_8 (Республіка Білорусь, м.Мінськ), ТОВ «Белгородська торгівельно-промислова група» (РФ, м.Білгород), ТОВ «Тувія» (Республіка Білорусь, м.Мінськ) до суду було надано копії наступних документів: виписки з оборотно-сальдової відомості по рахунку 206 «Матеріали, передані до переробки» за березень 2012 р.; виписки з оборотно-сальдової відомості по рахунку 206 «Матеріали, передані до переробки» за квітень 2012 р.; виписки з оборотно-сальдової відомості по рахунку 201 «Сировина та матеріали» за березень 2012 р.; виписки з оборотно-сальдової відомості по рахунку 201 «Сировина та матеріали» за квітень 2012 р.; виписки з оборотно-сальдової відомості по рахунку 281 «Товари на складі» за квітень 2012 р. по реалізації готової продукції ТОВ «Белгородська торгівельно-промислова група», Російська Федерація; виписки з оборотно-сальдової відомості по рахунку 281 «Товари на складі» за квітень 2012 р. по реалізації готової продукції ТОВ «Тувія», Республіка Білорусь; виписки з оборотно-сальдової відомості по рахунку 281 «Товари на складі» за квітень 2012 р. по реалізації готової продукції індивідуальному підприємцю ОСОБА_8, Республіка Білорусь.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні» (надалі Закон №996) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частинами 1, 2 ст.9 Закону №996 встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Надані позивачем первинні документи складено відповідно до вищезазначених норм законодавства за результатами здійснення господарських операцій.

Крім того, вказані документи були також предметом перевірок декількох установ: Дніпропетровської торгово-промислової палати та Дніпропетровської митниці. Вказаний товар пройшов митне оформлення, підчас якого митним органом не було встановлено жодних порушень з боку позивача.

Підпунктом 14.1.56 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами;

Згідно з п.14.1.27. статті 14 ПКУ витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником);

Відповідно до статті 134 ПКУ об'єктом оподаткування податку на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно з п. 135.2 статті 135 ПКУ доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар. Дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг - п. 137.1. статті 137 ПКУ.

Пунктом 138.2 статті 138 ПКУ визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг - п. 138.4 статті 138 ПКУ.

Отже, згідно п. 138.2 ст. 138 ПКУ єдиними умовами для включення витрат позивачем по господарським операціям з ФОП ОСОБА_5, ТОВ «Солекс ЛТД», ПФ «Стиль» до витрат, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, є наявність підтвердження витрат відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами та зв'язок з господарською діяльністю.

Відповідно до п.140.5. ст. 140 ПКУ установлення додаткових обмежень щодо складу витрат платника податку, крім тих, що зазначені у розділі "Податок на прибуток підприємств" ПКУ, не дозволяється.

Проведення позивачем операцій з ФОП ОСОБА_5, ТОВ «Солекс ЛТД», ПФ «Стиль» та в подальшому з контрагентам-покупцям індивідуальним підприємцем ОСОБА_8 (Республіка Білорусь, м.Мінськ), ТОВ «Белгородська торгівельно-промислова група» (РФ, м.Білгород), ТОВ «Тувія» (Республіка Білорусь, м.Мінськ) спричинило реальні зміни майнового стану платника податків - Позивача, а саме - зміни в структурі активів та зобов'язань, у власному капіталі підприємства. Так, придбання товарів та робіт спричинило зміни в структурі активів у бік збільшення запасів з одночасним відображенням збільшення зобов'язань по розрахунках з постачальником товарів та робіт. Після реалізації придбаного товару відбулися зміни у власному капіталі підприємства на суму отриманого прибутку.

Крім того, щодо тверджень Відповідача в Акті перевірки про ненадання документів на транспортування товарно-матеріальних цінностей, придбаних Позивачем у ФОП ОСОБА_5, ТОВ «Солекс ЛТД», ПФ «Стиль» суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 р. N 1936/11/13-11 сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Відповідно до ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» товарно-транспортну накладну повинен мати перевізник для пред'явлення особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки руху. Вказаним законом допускається можливість мати інший встановлений законодавством документ на вантаж, крім товарно-транспортних накладних. Таким документом, в свою чергу є видаткова накладна. Отже, за наявності документів, які підтверджують фактичне отримання позивачем товарів та використання їх у власній господарській діяльності, ненадання такого документу як товарно-транспортна накладна, не може бути єдиною підставою для висновків про відсутність документального підтвердження податного кредиту та підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання товару, оскільки відповідною транспортною документацією обов'язково мають бути підтверджені витрати з послуг по перевезенню вантажів, а не послуги з придбання ТМЦ.

Крім того, відповідно до розділу 1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом України, затв. наказом Мінтрансу від 14.10.1997р. № 363, подорожній лист характеризує роботу автомобіля і водія з моменту їх виїзду з автотранспортного підприємства і до повернення на підприємство. Позивач не являється автотранспортним підприємством, яке зобов'язано оформляти або приймати участь в оформленні подорожних листів.

Первинними документами, що підтверджують факт передачі товарно-матеріальних цінностей від ФОП ОСОБА_5, ТОВ «Солекс ЛТД», ПФ «Стиль» до Позивача є видаткові накладні та/або акти виконаних робіт, а товарно-транспортні накладні свідчать тільки про факт перевезення вантажу.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п. 2.3 та п. 3.4 договору (контракту) на переробку давальницької сировини № 020412-1 від 02.04.2012 р. та договору (контракту) на переробку давальницької сировини № 220312-1 від 22.03.2012р. фактично передача сировини та отримання готової продукції від Позивача здійснювалася на складі Замовника, тобто Позивача, що розташований в АДРЕСА_2. Отже Позивач не здійснював перевезення ні сировини, ні готової продукції, тобто умови договору виключають необхідність складання товарно-транспортних накладних в даному випадку. Отримання Позивачем готової продукції від ТОВ «Солекс ЛТД» підтверджується накладною від 20.04.2012 р. та актом виконаних робіт (послуг) №200412-1, а отримання Позивачем готової продукції від Приватної фірми «Стиль» підтверджується накладною від 11.04.2012 р. та актом виконання робіт (послуг) №110412, копії яких містяться в матеріалах справи.

Окрім того, суд вважає за необхідне повторно зазначити про те, що позивачу взагалі було не відомо про проведення щодо нього зазначеної перевірки, а тому він фактично був позбавлений можливості надати будь-які додаткові документи до перевірки на підтвердження здійснення господарських операцій з ФОП ОСОБА_5, ТОВ «Солекс ЛТД», ПФ «Стиль» та в подальшому з Індивідуальним підприємцем ОСОБА_8 (Республіка Білорусь, м.Мінськ), ТОВ «Белгородська торгівельно-промислова група» (РФ, м.Білгород), ТОВ «Тувія» (Республіка Білорусь, м.Мінськ) у квітні 2012 року.

Відповідно до договорів на виготовлення продукції із давальницької сировини №23/03 від 23.03.2012р . та № 30/03 від 30.03.2012 р. перевезення сировини та вивіз готової продукції на склад Позивача, що розташований в АДРЕСА_2, здійснювало ТОВ «Техномет» відповідно до товарно-транспортних накладних № Р23/03 від 23.03.2012р., №Р252 від 02.04.12р., №17/04 від 17.04.2012р. та №20/04 від 20.04.2013р., копії яких були надані до матеріалів справи.

Позивач до матеріалів справи також надав копії податкових та видаткових накладних, актів виконаних робіт, договорів на перевезення вантажу, заявок на перевезення вантажу автомобільним транспортом; Актів надання послуг з перевезення; договору транспортної експедиції; заявок до договору транспортної експедиції. Наведені документи підтверджують факт надходження сировини на склад позивача, отримання позивачем готової продукції та її подальше переміщення до контрагентів-покупців.

Відображення вищевказаних операцій в структурі активів, зобов'язань та власного капіталу по даних бухгалтерського обліку позивача підтверджено Актом перевірки.

Щодо тверджень Відповідача про відсутність сертифікатів якості (відповідності) на товарно-матеріальні цінності, придбані Позивачем у ФОП ОСОБА_5, ТОВ «Солекс ЛТД», ПФ «Стиль» суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Сертифікати якості (відповідності) не є первинними документами та документами, пов'язаними з обчисленням та сплатою податків і зборів, та на підставі яких згідно пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України проводиться документальна перевірка з питань дотримання вимог податкового законодавства.

Надання або ненадання документів, що підтверджують якість товару, може свідчить тільки про факт належного або неналежного виконання виконавцем (продавцем) своїх зобов'язань з переробки (поставки) товару/продукції. Приписи Цивільного кодексу України надають право (а не зобов'язують) замовника відмовитися від договору та повернути продукцію/товар виконавцю (продавцю) у разі ненадання ним документів, що стосуються продукції/товару.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 668 Цивільного кодексу України ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить до покупця з моменту передання йому товару, якщо інше не встановлено договором або законом, тому документи, що підтверджують якість продукції/товару, придбаного у вказаних суб'єктів господарювання, Позивачем було передано наступним покупцям-нерезидентам.

Враховуючи вищевикладене, відсутність у позивача деяких документів, що підтверджують якість товару не може бути підставою для висновків про нереальність здійснення господарським операцій між позивачем та ФОП ОСОБА_5, ТОВ «Солекс ЛТД», ПФ «Стиль».

Судом встановлено, що на підтвердження факту надання товару виконавцями ФОП ОСОБА_5, ТОВ «Солекс ЛТД», ПФ «Стиль» було виписано накладні. Позивач до матеріалів справи надав платіжні доручення, які в повній мірі підтверджують витрати понесені позивачем в результаті оплати по договорам, укладеним з ФОП ОСОБА_5, ТОВ «Солекс ЛТД», ПФ «Стиль». Крім того, ТОВ «Етерія», ФОП ОСОБА_5, ТОВ «Солекс ЛТД», ПФ «Стиль» на час здійснення господарських операцій перебували на обліку в органах державної податкової служби за місцем реєстрації.

Таким чином, дані обставини свідчать про те, що позивач мав достатні і передбачені Податковим кодексом України підстави для віднесення сум витрат понесених в результаті оплати по договорам укладеним з ФОП ОСОБА_5, ТОВ «Солекс ЛТД», ПФ «Стиль» до показників податкової звітності.

Щодо висновку податкового органу про те, що наявність первинних документів по придбанню Позивачем готової продукції у ФОП ОСОБА_5, ТОВ «Солекс ЛТД», ПФ «Стиль» та подальшої реалізації на експорт компаніям-нерезидентам не спричинили настання правових наслідків, тобто ці операції порушують ч.ч.1, 5 ст. 203, ч.ч.1,2 ст. 215, ст.228 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними та суперечать моральним засадам суспільства суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Згідно ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст.ст. 219, 220, 221, 224, 228 ЦК України, недійсними, зокрема є правочини в разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину, недодержання сторонами вимоги про нотаріальне посвідчення договору, вчинення правочину малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності в разі відсутності його схвалення батьками, усиновлювачем або опікуном, правочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування в порядку ст. 71 ЦК України, правочин, що порушує публічний порядок, тобто спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Також відповідно до ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним, а відповідно до ст. 27 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладене учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

З аналізу наведених норм суд приходить до висновку, що відповідно до презумпції правомірності правочину укладений між сторонами правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини).

Відповідно до пункту 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

В ході розгляду даної справи судом встановлено, що укладені між позивачем та ФОП ОСОБА_5, ТОВ «Солекс ЛТД», ПФ «Стиль» договори не віднесено законом до нікчемних, також відсутні судові рішення про визнання їх недійсними.

Суд зазначає, що виходячи з положень ст.207, 208 Господарського кодексу України, правочин, який вчинено з метою за відомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч. 1 ст. 203 та ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України є нікчемним.

З наданих до суду документів встановлено, що позивач та ФОП ОСОБА_5, ТОВ «Солекс ЛТД», ПФ «Стиль» належним чином оформили договірні правовідносини та на виконання вимог податкового законодавства оформили первинні документи бухгалтерської та податкової звітності.

Отже, будь-які умисні дії з боку позивача та його посадових осіб стосовно ухилення від сплати податків шляхом укладення нікчемного правочину - відсутні.

Також суд відмічає, що відповідачем ні в акті перевірки, ні в судовому засіданні не надано будь-яких доказів, які б вказували на невідповідність угод позивача актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Крім того, суд не вважає зазначені угоди фіктивними, оскільки згідно ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Судом встановлено, що правові наслідки, обумовлені розглядуваними правочинами, реально настали для всіх сторін цих угод (позивачем отримано товар, а підрядниками отримано оплату за наданий товар (виконану роботу); контрагентами-покупцями отримано товар, позивачем отримано оплату за зазначений товар).

Відтак, суд не вбачає в діях позивача щодо укладення угод із ФОП ОСОБА_5, ТОВ «Солекс ЛТД», ПФ «Стиль» та відображенні таких операцій в податковому обліку ТОВ «Етерія» мети суперечної інтересам держави та суспільства.

Суд вважає за необхідне зазначити, що предметом зазначеної перевірки позивача є експортні операції Позивача, здійснені у квітні 2012 року. Проте Відповідач в Акті перевірки здійснює перевірку господарських операцій, здійснених Позивачем з ФОП ОСОБА_5, ТОВ «Солекс ЛТД», ПФ «Стиль», при цьому фактично позбавивши позивача можливості, щодо надання додаткових документів, пояснень, доказів на підтвердження зазначених господарських операцій, робить висновок щодо нереальності здійснення господарських операцій позивача з контрагентами-покупцями.

У листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року №742/11/13-11 «Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України» зазначено, що оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Таким чином, судом відхиляються доводи відповідача про те, що наявність первинних документів по придбанню Позивачем готової продукції у ФОП ОСОБА_5, ТОВ «Солекс ЛТД», ПФ «Стиль» та подальшої реалізації на експорт компаніям-нерезидентам не спричинили настання правових наслідків для позивача.

Враховуючи вищезазначені норми податкового законодавства та наявні в матеріах справи документи, суд приходить до висновку, що позивач, визначаючи суму зобов'язань з податку на прибуток правомірно відніс до витрат, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, витрати, здійсненні по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_5, ТОВ «Солекс ЛТД», ПФ «Стиль», оскільки дані витрати є оплатою за товари та роботу, придбання яких безпосередньо пов'язане з господарською діяльністю Позивача.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач належним чином та в повному обсязі не довів правомірність наказу №106 від 28.08.2013 р., на підставі якого проведено документальну позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Етерія» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства при здійсненні експертних операцій у квітні 2012 року, дій по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Етерія» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства при здійсненні експортних операцій у квітні 2012 року та винесення податкового повідомлення-рішення від 08.10.2013 року №0000112202.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Отже, документально підтверджені позивачем судові витрати - судовий збір підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 69, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Етерія» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій, визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Дніпропетровській області, оформлене наказом №106 від 28.08.2013 р., на підставі якого проведено документальну позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Етерія» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства при здійсненні експертних операцій у квітні 2012 року.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Дніпропетровській області по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Етерія» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства при здійсненні експортних операцій у квітні 2013 року.

Визнати недійсним (нечинним) повністю з моменту його прийняття та скасувати податкове повідомлення-рішення з податку на прибуток приватних підприємств від 08.10.2013 року №0000112202, винесене Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Дніпропетровській області, яким ТОВ «Етерія» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств 266 616,25 грн., з яких 213 293 - основний платіж, 53 323, 25 грн. - штрафні (фінансові) санкцій.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Етерія» судовий збір у розмірі 596 (п'ятсот дев'яносто шість) грн. 44 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, зазначені в ст.186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складено 23 грудня 2013 року.

Суддя І.В. Юхно