Постанова

від 03.02.2014 по справі 814/5127/13-а

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2014 року Справа № 814/5127/13-а

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Середи О.Ф. розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом: Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, м. Миколаїв,

до відповідачів: 1 . Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕНЬ-РЕЦИКЛІНГ», м. Миколаїв,

2 . Реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області, м. Миколаїв

суть спору: припинення юридичної особи, визнання недійсними установчих та реєстраційних документів,

в с т а н о в и в :

Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (надалі - позивач) звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕНЬ-РЕЦИКЛІНГ» (надалі - відповідач 1), Реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області (надалі - відповідач 2) про припинення юридичної особи ТОВ «ПІВДЕНЬ-РЕЦИКЛІНГ» зареєстроване Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради від 28.07.2009 року та визнання недійсними установчих і реєстраційних документів, з моменту реєстрації юридичної особи 28.07.2009 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що керівник ТОВ «ПІВДЕНЬ-РЕЦИКЛІНГ» не здійснював від імені підприємства безпосередньої господарської діяльності, направленої на отримання прибутку, а тому така діяльність суб'єкта господарювання є фіктивною.

Відповідач 1 у судове засідання не з'явився. Ухвала суду про відкриття провадження в адміністративній справі від 16.12.2013 року та повістки суду, що направлялись а за адресою відповідача 1, повернулись до суду без вручення адресату.

У суду відсутні відомості щодо зміни місцезнаходження відповідача та внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців в порядку, передбаченому ст.ст.19, 22 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців". Приписи Кодексу адміністративного судочинства України не передбачають з'ясування судом або стороною по справі фактичного місцезнаходження іншої сторони та здійснення її розшуку.

Відповідач 2 позовні вимоги не визнає повністю з підстав, викладених у запереченні.

Від представників позивача та відповідача 2 надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності, в порядку письмового провадження.

Суд вважає, що справа може бути розглянута по суті на підставі наявних у справі доказів, а відсутність повноважних представників сторін, відповідно до ст. 128 КАС України, не перешкоджає вирішенню спору.

Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕНЬ-РЕЦИКЛІНГ" зареєстровано як юридичну особу виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 28.07.2009 року за юридичною адресою підприємства: вул. 4-а Поздовжня, буд. 76, м. Миколаїв, 54028 (код ЄДРПОУ 36579184).

Відповідача 1 взято на податковий облік як платника податків Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Миколаєва з 29.07.2009 року за № 1268/2341199.

Відповідно до Витягу з ЄДРЮОФОП засновником ТОВ «ПІВДЕНЬ-РЕЦИКЛІНГ» є Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕЛАЙФ», що знаходиться за юридичною адресою: вул. Червонопрапорна, буд. 94/А, м. Київ, 3026. Керівником відповідача 2 являється громадянин ОСОБА_1 (код НОМЕР_1).

Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_1, наданих ним слідчому управлінню фінансових розслідувань, позивач вважає, що до ведення фінансово-господарської діяльності ТОВ «ПІВДЕНЬ-РЕЦИКЛІНГ» ОСОБА_1 відношення не має, господарську діяльність не здійснював, прибутку не отримував, тому таку діяльність не можна вважати підприємницькою.

Крім того, позивач вказує на те, що ТОВ «ПІВДЕНЬ-РЕЦИКЛІНГ» зареєстроване

ТОВ «РЕЛАЙФом» на втрачений паспорт громадянина ОСОБА_1 з метою здійснення господарської діяльності та з наміром ухилення від сплати податків, як це передбачено чинним законодавством України. Отже, юридична особа є фіктивною та має бути припиненою, а установчі документи товариства визнані судом недійсними.

У відповідності до ст. 55-1 ГК України ознаками фіктивності, що є підставами для звернення до суду про припинення юридичної особи у тому числі визнання реєстраційних документів недійсними, є: зареєстровано (перереєстровано) на недійсні (утрачені, загублені) та підроблені документи; не зареєстровано в державних органах, якщо обов'язок реєстрації передбачено законодавством; зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померли, безвісті зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізувати повноваження; зареєстровано (перереєстровано) та проваджено фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників.

Наявність вказаних ознак фіктивності є підставою для звернення органу державної податкової служби до суду з вимогою про визнання недійсними реєстраційних документів юридичної особи.

Згідно ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України фіктивним підприємництвом є створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона.

Таким чином, правові підстави визнання недійсними установчих документів юридичної особи внаслідок фіктивного підприємництва, виникають лише у разі доведеності ознак цієї фіктивності в діях керівництва суб'єкта господарювання. У відповідності до ч.1 ст.62 Конституції України, особу вважають невинною у вчиненні злочину, поки стосовно неї не набув чинності вирок, ухвала за встановленою законом процедурою.

Оскільки позивачем не було надано доказу такого вироку чи ухвали суду в кримінальній справі, який набрав законної сили, в якому було б вирішено питання, що підприємство було перереєстровано у органах державної реєстрації з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління таким особам, що не мали наміру провадити фінансову - господарську діяльність або реалізовувати повноваження, а отже має ознаки фіктивності, тому суд дійшов висновку про необґрунтованість вимог позивача.

Зазначена правова позиція також була висловлена в чисельних рішеннях Вищого адміністративного суду України (ухвали ВАСУ від 22.04.2013р. по справі №К/9991/43571/12, від 12.03.2013р. по справі №К/9991/52365/12, від 19.09.2013р. по справі №К/9991/42275/11, від 22.07.2013р. по справі К/9991/36286/11, від 23.07.2013р. по справі №К/800/25278/13).

Відповідач 2 в обґрунтування своїх заперечень проти позову зазначає, що державний реєстратор не має відношення до факту встановлення або виявлення ознак фіктивності здійснення господарської діяльності, крім того відповідач 2 діяв відповідно до ст.4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців". Державним реєстратором здійснено процедуру державної реєстрації та внесення змін до установчих документів юридичної особи на підставі наданих документів відповідно до вимог вищезазначеного Закону.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що відповідно до вимог ст.29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" для державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи державному реєстратору надається відповідний перелік документів.

Згідно з правовими нормами Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" перелік підстав для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи є вичерпним, розширеному тлумаченню не підлягає.

Відмова у проведенні державної реєстрації юридичної особи з інших підстав не допускається.

Будь-якого обов'язку державного реєстратора засвідчуватися у справжності наміру особи, що надає документи на державну реєстрацію займатися підприємницькою діяльністю у подальшому, наявності у неї мети у подальшому ухилятись від сплати податків, здійснювати перевірку справжності підпису засновників на реєстраційних картках, рішеннях або протоколах засновників, справжності відтисків печаток на документах чинним законодавством не встановлено.

Позивач не надав суду будь-яких доказів порушення державним реєстратором положень Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

Відповідно до вимог до ст.29 Закону для державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи державному реєстратору надається відповідний перелік документів. Згідно з нормами вищевказаного Закону перелік підстав для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи є вичерпним. Відмова у проведенні державної реєстрації юридичної особи з інших підстав не допускається.

Враховуючи вищезазначене та відповідно до п.67.2 ст.67 Податкового кодексу України, суд зазначає, що органи податкової служби мають право звертатися до суду про винесення судового рішення щодо: припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб-підприємців; відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб-підприємців; скасування державної реєстрації змін до установчих документів.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги є не обґрунтованими, а дії державного реєстратора є законними.

Таким чином, суд з'ясував, що Реєстраційна служба Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області діяла у межах наданих їй прав та у спосіб, передбачений чинним законодавством, тому підстав для припинення юридичної особи, визнання недійсними її установчих та реєстраційних документів у суду не має, а тому позов задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 128, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Державній податковій інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку

Головуючий суддя О. Ф. Середа