Ухвала

від 11.02.2014 по справі 803/1869/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2014 р. Справа № 876/12349/13

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Улицького В.З.

суддів: Гулида Р.М., Кузьмича С.М.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Луцької ОДПІ ГУ Міндоходів у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 19.09.2013 року у справі за позовом підприємства "Сента" до Луцької ОДПІ ГУ Міндоходів у Волинській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

встановила:

У вересні 2013 року підприємство "Сента" звернулося з позовом до Луцької ОДПІ ГУ Міндоходів у Волинській області про скасування податкового повідомлення-рішення.

Позивач вказував, що відповідачем проведено планову виїзну перевірку підприємства "Сента" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 року по 31.12.2012 року, за результатами якої складено акт №2525/22.1/13348532 від 24.04.2013 року.

На підставі даного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0003432202 від 20.05.2013 року, яким на підставі п.п. 54.3.3 п. 54.3 Податкового кодексу та згідно ст.. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» нараховано суму грошового зобов'язання за платежем «пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності» у розмірі 2 608,08 грн.

Вважаючи прийняте рішення відповідачем частково незаконним, позивач звернувся до суду та просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0003432202 від 20.05.2013 року в частині нарахування пені в сумі 668,12 грн.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 19.09.2013 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ ГУ Міндоходів у Волинській області №0003432202 від 20.05.2013 року у частині нарахування пені підприємству "Сента" за порушення термінів розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 668,12 грн.

Постанову суду оскаржив відповідач. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що у період з 28 березня 2013 року по 17 квітня 2013 року проведено документальну планову виїзну перевірку Підприємства "Сента" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 липня 2011 року по 31 грудня 2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2011 року по 31 грудня 2012 року, за результатами якої складено акт № 2525/22.1/13348532 від 24 квітня 2013 року, яким встановлено порушення позивачем статті 1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», за що передбачено нарахування пені в розмірі, визначеному статтею 4 цього ж Закону.

У зв'язку з виявленими порушеннями позивачем податкового законодавства Луцькою ОДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення № 0003432202 від 20 травня 2013 року, яким нараховано суму грошового зобов'язання за платежем "пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності" в розмірі 2 608 грн. 08 коп. на підставі ст.. 4 Закону.

29 травня 2013 року позивач подав до Державної податкової служби у Волинській області (ДПС у Волинській області) скаргу на вказане податкове повідомлення рішення (а.с. 14). Рішенням ДПС у Волинській області № 162/10/10.2-06 від 06 червня 2013 року оскаржене рішення Луцької ОДПІ залишено без змін, а скаргу - без задоволення (а.с. 15-16). 17 червня 2013 року позивач із скаргою за № 33 на прийняте контролюючим органом податкове повідомлення-рішення звернувся до Міністерства доходів і зборів України (а.с. 17). Відповідно до рішення Міністерства доходів і зборів України № 3011/6/99-99-10-01-15 від 15 серпня 2013 року скаргу позивача залишено також без задоволення (а.с. 18-19).

Висновок податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства базується на неналежному виконанні експортного контракту, укладеного між позивачем та фірмою "HАMMEL RECYCLINGTЕCHNIK GmbH" від 21 червня 2007 року № 054/06/07-ТРМ на перевезення вантажів автомобільним транспортом. По даному контракту, станом на 01 липня 2010 року, за даними попередньої планової документальної перевірки та даних бухгалтерського обліку у Підприємства "Сента" рахувалась дебіторська заборгованість у сумі 2 520 євро з граничним терміном надходження коштів: 17 липня 2010 року - 180 євро, 07 серпня 2010 року - 1 170 євро, 13 серпня 2010 року - 1 170 євро. Оплата за надані послуги від нерезидента у періоді, що перевірявся, на рахунок Підприємства "Сента" не надходила, чим порушено встановлені терміни розрахунків в іноземній валюті.

08 липня 2010 року між позивачем (первісний кредитор) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (новий кредитор) укладено договір № 08/07/10 про відступлення права вимоги (а.с. 26), за яким первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв право вимоги до нерезидента фірми "HАMMEL RECYCLINGTЕCHNIK GmbH" за зобов'язаннями, що виникли на підставі контракту № 054/06/07-ТРМ від 21 червня 2007 року, на суму 2 520 євро.

Оцінюючи спірні відносини, суд виходить з наступного.

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України (ПК України) передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Відповідно до статті 1 Закону № 185/94-ВР (з наступними змінами та доповненнями) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Статтею 4 цього Закону визначено, що порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Згідно з частиною четвертою статті 6 Закону № 959-XII (з наступними змінами та доповненнями суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України. Як передбачено частиною першою статті 14 цього ж Закону, всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності, серед іншого, мають право самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам.

Відповідно до статей 512, 515, 516 Цивільного кодексу України (ЦК України) кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Заміна кредитора не допускається у зобов'язаннях, нерозривно пов'язаних з особою кредитора, зокрема у зобов'язаннях про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 603 ЦК України визначено, що у разі заміни кредитора боржник має право пред'явити проти вимоги нового кредитора свою зустрічну вимогу до первісного кредитора. У разі заміни кредитора зарахування проводиться, якщо вимога виникла на підставі, що існувала на момент одержання боржником письмового повідомлення про заміну кредитора, і строк вимоги настав до його одержання або цей строк не встановлений чи визначений моментом пред'явлення вимоги.

З наведених правових норм слідує, що чинне законодавство України не виключає можливості припинення зобов'язань в інший спосіб, зокрема, зарахуванням у разі заміни кредитора. Таким чином, припинення зобов'язання щодо сплати дебіторської заборгованості між Підприємством "Сента" та фірмою "HАMMEL RECYCLINGTЕCHNIK GmbH" на суму 2 520 євро шляхом зарахування при заміні кредитора (уступка вимоги) не суперечить вимогам чинного законодавства. Крім того, судом встановлено та не заперечено відповідачем, що зарахування зобов'язань між первісним кредитором та новим кредитором оформлено та фактично проведено в строк, який не перевищував 180 календарних днів з моменту підписання документа, що засвідчує надання послуг Підприємством "Сента" нерезиденту.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не доведено правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення № 0003432202 від 20 травня 2013 року в частині нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 668 грн. 12 коп.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними і необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у задоволенні такої слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Луцької ОДПІ ГУ Міндоходів у Волинській області залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 19.09.2013 року у справі №803/1869/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В. Улицький

Судді: Р. Гулид

С. Кузьмич