Постанова

від 12.02.2014 по справі 826/17065/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/17065/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В.

Суддя-доповідач: Міщук М.С.

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 лютого 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді суддів: при секретарі Міщука М.С. Бєлової Л.В., Гром Л.М. Коток А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Електротехнічна Компанія «Екніс-Україна» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Електротехнічна Компанія «Екніс-Україна» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

28 жовтня 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Електротехнічна Компанія «Екніс-Україна» (далі Товариство або позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві (далі ДПІ або відповідач), у якому просило - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №68326552202 від 16.10.2013 року.

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 14 листопада 2013 року у задоволенні позову відмовив.

В апеляційній скарзі про скасування постанови Товариство посилається на те, що висновки відповідача, викладені в акті перевірки є неправомірними, а винесене спірне податкове повідомлення-рішення незаконним та безпідставним, з огляду на те, що господарські операції підтверджуються відповідними первинними документами.

Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань обчислення та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Промислова Компанія «СДВ-Сервіс» за листопад 2012 року та ТОВ «Будівельна Компанія «Стройбуд» за травень 2013 року.

За результатами перевірки складено Акт № 449/26-55-22-02/33784420 від 30.09.2013 року (далі Акт перевірки), яким встановлено порушення:

- пунктів 185.1, 188.1, 187.1 статей 185, 188, 187, пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198, Податкового кодексу України в результаті чого завищено податкові зобов'язання на загальну суму 2 575 766 грн. та завищено податковий кредит в сумі 857 412 грн. 69 коп.

На підставі Акту перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №68326552202 від 16.10.2013 року, згідно з яким грошове зобов'язання становить 857 413 грн. за основним платежем та 214 353 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що висновки відповідача, викладені в Акті перевірки є правомірними.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Щодо взаємовідносин із TOB «Промислова компанія «СДВ-Сервіс» відповідач в Акті перевірки зазначив, що «ДПІ у Бабушкінському р-ні м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів Дніпропетровської області складено акт №348/153/36559744 від 12.06.2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання TOB «ПК «СДВ-Сервіс» (код 36559744) податкової звітності з ПДВ за листопад 2012 року.

У зв'язку з цим у вказаному акті зроблено висновок, що в ході перевірки не підтверджено наявність поставок товарів TOB « ПК «СДВ-Сервіс» у листопаді 2012 року.

Суд першої інстанції безпідставно погодився із такими висновками, оскільки не досліджував будь-які первинні документи.

Разом з цим, з матеріалів справи вбачається, що між позивачем та TOB «ПК «СДВ-Сервіс» укладений Договір підряду №11/ЕК-12 від 02.11.2012 року, відповідно до якого позивач доручає та сплачує, а TOB «ПК «СДВ-Сервіс» бере на себе обов'язок провести підготовчі роботи для проведення капітального ремонту електротехнічного обладнання, розробити методики та рекомендації для проведення капітального ремонту електротехнічного обладнання, розробити завдання заводу для виготовлення запасних частин та виготовити запасні частини згідно специфікації, що є невід'ємним додатком до Договору в термін до 03.12.2012 року.

В подальшому укладена Додаткова угода №1 від 12.12.2012 року до договору підряду № 11/ЕК-12 від 02.11.2012 року, з якої вбачається, що позивач надає TOB «ПК «СДВ-Сервіс» в забезпечення заборгованості по даному договору свій простий вексель на суму 1 465 199 грн. 60 коп. зі строком погашення, що не перевищує 1 року.

Сторони підписали акт прийому-передачі векселя 12.12.2012 року, а 17 червня 2013 року між позивачем та ПП «Електро-Лайф» був підписаний акт приймання передачі погашеного векселя. Всі відповідні оплати були позивачем здійснені, що підтверджується копіями платіжних доручень.

Крім того, між позивачем та TOB «СДВ-Сервіс» підписані акти здавання-приймання виконаних робіт: №605 від 21.11.2012 року, №665 від 23.11.2012 року, №781 від 27.11.2012 року, №872 від 30.11.2012 року.

Також позивачем були отримані наступні податкові накладні: №605 від 21.11.2012 року, №665 від 23.11.2012 року, №781 від 27.11.2012 року та №872 від 30.11.2012 року.

Позивач також частково сплатив TOB «ПК «СДВ-Сервіс» за роботи 144 910 грн., що підтверджується відповідним платіжним дорученням.

Вказані первині документи були надані ДПІ при проведені перевірки, що відображено в самому Акті перевірки та не заперечувалося відповідачем.

Колегія суддів зазначає, що Актом перевірки не зафіксовано жодних зауважень щодо оформлення первинних документів, а також фактів відсутності у позивача первинних документів.

Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів вважає, що зобов'язання за Договором підряду №11/ЕК-12 від 02.11.2012 року були сторонами виконані повністю. Всі необхідні первинні документи оформлені згідно чинного законодавства, підтверджують факт виконання зобов'язань та реальність укладених угод. Крім того, замовлення виконання вказаних робіт у контрагента TOB «ПК «СДВ-Сервіс» здійснювалось у межах господарської діяльності позивача та повністю відповідає його виду діяльності. Виконані за вказаним договором роботи та надані послуги були використані у господарській діяльності позивача і не призначалися для подальшого перепродажу.

Щодо взаємовідносин із TOB «Будівельна Компанія «Стройбуд» відповідач у Акті перевірки зазначив зокрема, що ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві складено акт №133/22-40/38319715 від 20.06.2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки TOB «Будівельна компанія «Стройбуд» за період з 01.08.2012 року по 31.05.2013 року, в якому встановлено, що: «від ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві службовою запискою №2950/ДПІ/07710/3 отримано висновок щодо наявності ознак фіктивності TOB «Будівельна компанія «Стройбуд», згідно якого підприємство за податковою адресою не знаходиться, директор та головний бухгалтер не причетний до фінансово-господарської діяльності підприємства».

На підставі викладеного відповідачем зроблений висновок про фіктивність та нікчемність укладених угод між позивачем та TOB «Будівельна компанія «Стройбуд».

Проте, колегія суддів вважає, що висновки податкового органу, з якими погодився суд першої інстанції, є необґрунтованими та не відповідають обставинам справи.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та TOB «Будівельна компанія «Стройбуд» був укладений ряд договорів підряду, роботи та послуги за якими виконані в повному обсязі та частково оплачені. Жодна із сторін не має ніяких претензій одна до одної.

Відповідачем жодних зауважень щодо правильності заповнення первинних документів, які були надані позивачем до перевірки, не було.

Фінансово-господарські взаємовідносини між позивачем та TOB «Будівельна компанія «Стройбуд» підтверджуються наступними документами: договорами підряду №02042013-С від 02.04.2013 року, №09042013-С від 09.04.2013 року та №15042013-С від 15.04.2013 року із специфікаціями, актами прийому-передачі електротехнічного обладнання для проведення тестування; актами здавання-приймання виконаних робіт; податковими накладними; платіжними дорученнями.

Разом з тим, як вбачається з Акту перевірки, відповідачем не заперечується факт виконання сторонами умов договорів.

Однак податковий орган прийшов до переконання про нікчемність даних правочинів у зв'язку із тим, що у контрагентів відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, а також те, що вони не знаходяться за місцем своєї реєстрації. Такі обставини не приймається колегією суддів до уваги, оскільки на момент укладення угод між позивачем та його контрагентами, останні були відповідним чином зареєстровані у державних органах, в тому числі і в податковій інспекції за місцем реєстрації.

Відповідно до реєстру свідоцтв платників ПДВ TOB «ПК «СДВ-Сервіс» мало діюче свідоцтво платника податку на додану вартість №200029896, яке діяло до 15.01.2013 року, TOB «Будівельна компанія «Стройбуд» мало діюче свідоцтво платника податку на додану вартість №200065749, яке діяло до 22.07.2013 року.

Отже, відповідно до норм діючого законодавства, контрагенти позивача мали повний обсяг цивільної право та - дієздатності.

Оскільки контрагенти позивача мали діючі свідоцтва платників податку на додану вартість, вони мали право, відповідно до пункту 201.8 статті 201 ПК України, на нарахування податку на додану вартість та складання податкових накладних.

При цьому, слід зазначити, що податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. Питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

Разом з тим, податковим органом не надано документальних підтверджень відсутності фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірним договором, наявності факту узгодженості його дій з контрагентами з метою незаконного отримання податкових вигод або обізнаності позивача з такими діями виконавцями.

За таких обставин, твердження відповідача про нікчемність укладених позивачем з контрагентами правочинів є необґрунтованими належними засобами доказування припущеннями, оскільки, позиція податкового органу щодо суперечності спірних угод інтересам держави не підкріплена належними доказами чи відповідними судовими рішеннями.

Окрім формальних вимог щодо наявності у платника належним чином оформлених податкових накладних, визначальною умовою реалізації права платника на податковий кредит, є реальність її здійснення в рамках провадження господарської діяльності платника.

Суд першої інстанції, оцінивши подані платником на підтвердження понесених витрат по взаємовідносинах за названими контрагентами, дійшов необґрунтованого висновку, що первинні документи не підтверджують реальність господарських операцій.

Акт перевірки позивача не містить жодного заперечення щодо первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, однак фіксує лише припущення, що не підтверджені відповідними доказами.

Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, зроблених з порушенням вищеназваними нормами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне задовольнити апеляційну скаргу.

Керуючись статтями 41,160, 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Електротехнічна Компанія «Екніс-Україна» задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2013 року скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №68326552202 від 16.10.13 року.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

Судді:

Головуючий суддя Міщук М.С.

Судді: Бєлова Л.В.

Гром Л.М.