Постанова

від 20.02.2014 по справі 825/487/14

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 лютого 2014 року Чернігів Справа № 825/487/14

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Соломко І.І.,

за участю секретаря Розмовенко А.О.,

представника позивача Присівок Ю.С.,

представника відповідача Крила А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Селянського (фермерського) господарства «Промінь» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені , -

В С Т А Н О В И В:

04.02.2014 Чернігівське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Селянського (фермерського) господарства «Промінь» (далі - відповідач), в якому просить суд стягнути з відповідача адміністративно-господарські санкції в сумі 15952,63 грн. та пеню у розмірі 941,05 грн., всього 16893,68грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що в порушення статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів» відповідач не забезпечив встановленого нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів в 2012 році у кількості 1 особи, в зв'язку з чим зобов'язаний сплатити адміністративно-господарські санкції в розмірі 15952,63 грн. та пеню у розмірі 941,05 грн. На момент звернення до суду відповідачем адміністративно-фінансові санкції та пеня не сплачені.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги, просив позов задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в адміністративному позові.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Зазначив, що йому не було відомо про обов'язок по створенню місць для інвалідів, і відповідно їх працевлаштування.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Селянське (фермерське) господарство «Промінь» (код ЄДРПОУ 03358089) зареєстровано як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.6-7).

Необхідно наголосити, що Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесенні змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Міністерства аграрної політики та продовольства України, Міністерства соціальної політики України, інших центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується через відповідних міністрів» від 16.10.2012 року № 5462-VI (набрав чинності з 09.12.2012 року). Відповідно до якого повноваження щодо здійснення перевірок підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організації громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо реєстрам у Фонді соціального захисту інвалідів, подання ними звітів про зайнятість та працевлаштуванні інвалідів, виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, у тому числі шляхом зарахування, а також для складання протоколів покладено на Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення - територіальну державну інспекцію з питань праці у Чернігівській області.

В період з 24.12.2013 по 26.12.2013 державним інспектором Територіальної державної інспекції з питань праці в Чернігівській області проведено перевірку додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування в СФГ «Промінь», за результатами якої складено акт № 25-03-012/1431 (а.с.4-6).

Згідно висновків акту перевірки № 25-03-012/1431 відповідачем, зокрема, порушено норми статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» № 875-ХІІ, а саме: по підприємству не виконано нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів (середньорічна кількість працівників 19 осіб, серед них інваліди не працевлаштовані). Крім того, перевіркою встановлено, що відповідач не подає звітів до Фонду про зайнятість і працевлаштування інвалідів.

В акті перевірки головою СФГ «Промінь» зроблено запис, що зауважень до перевірки немає.

В подальшому, відповідачем надано довідку № 1 від 29.01.2014 (а.с.8), в якій зазначено, що фонд оплати праці СФГ «Промінь» за 2012 рік складає 303149,55 грн.

В зв`язку з ненадходженням від відповідача до Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів вказаного звіту, останнім розраховано розмір адміністративно-господарські санкції та пені виходячи із законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати на 2012 рік та подано до суду позовну заяву про їх стягнення.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та наданих у справу доказів, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» № 875-ХІІ від 21.03.1991.

Працевлаштування - це система організаційних, економічних і правових заходів, направлених на забезпечення трудової зайнятості населення.

Відповідно до частини першої статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Відповідно до частини першої статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Відповідно до частини третьої статті 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За змістом частини третьої статті 18-1 цього Закону, пошук підходящої роботи для інваліда здійснює державна служба зайнятості.

Частиною четвертою статті 20 Закону України «Про зайнятість населення» від 01.03.1991 № 803 передбачено, що підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, та про працівників, які працюють неповний робочий день (тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв'язку з простоєм виробництва з не залежних від них причин, і в десятиденний строк - про всіх прийнятих працівників у порядку, встановленому законодавством. Несвоєчасна реєстрація або відмова від неї, порушення порядку подання адміністративних даних тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Визначаючись щодо позовних вимог, судом враховано той факт, що відповідач звіти про наявність вакансій ф. 3-ПН стосовно робочих місць для працевлаштування інвалідів протягом 2012 року до Прилуцького міськрайонного центру зайнятості не подавав, що підтверджується листом від 25.01.2014 № 03/190 (а.с.9).

Частиною дев'ятою статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» встановлено обов'язок роботодавців, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєстрації у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щорічного подання цим відділенням звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Постановою Кабінету Міністрів України за № 70 від 31.01.2007 «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» затверджено Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування. Згідно якого, звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду соціального захисту інвалідів, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом. Форма вказаного звіту затверджена наказом Міністерства праці та соціальної політики України за №42 від 10.02.2007.

З аналізу наведених положень випливає, що на суб'єктів господарювання покладено обов'язок виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, звітувати перед Фондом соціального захисту інвалідів, а у разі недотримання вимог чинного законодавства сплачувати адміністративно-господарські санкції.

Як встановлено в судовому засіданні, відповідач у 2012 році, маючи на обліку 19 штатних працівників середньооблікової чисельності, не зареєструвався і не звітувався перед обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; не подавав державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів; не виділив та не створив відповідне одне робоче місце для працевлаштування інваліда, у тому числі спеціального робочого місця.

У зв'язку з чим, суд дійшов висновку, що у 2012 році відповідачем не виконано обов'язку щомісячно інформувати державну службу зайнятості про вільні місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інваліда, чим порушено вимоги чинного законодавства України.

Крім того, відсутність поданих відповідачем звітів не спричинила обов'язку у центру зайнятості направляти інвалідів.

Так, на думку суду, неподання вказаних звітів є суттєвим фактором, що впливає на загальну кількість інвалідів, які могли бути працевлаштовані за умови подачі звітності СФГ «Промінь» до центру зайнятості.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що йому не було відомо про обов'язок створення у 2012 році робочого місця для інваліда, і відповідно працевлаштування та надання державній службі зайнятості необхідної інформації про вакантні робочі місця для працевлаштування інвалідів, оскільки згідно статті 68 Конституції України незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем не вжито всіх залежних від нього заходів для виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в кількості 1 робочого місця.

З вищевикладеного слідує, що відповідач не забезпечив виконання абзацу 2 статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в України» та не вжив всіх залежних від нього заходів по недопущенню порушення.

Таким чином, бездіяльність відповідача, а також його вина у не працевлаштуванні інвалідів внаслідок неподання щомісячної звітності до центру зайнятості у 2012 році, що є складовими господарського правопорушення. СФГ «Промінь» не здійснені всі залежні від нього заходи по недопущенню господарського правопорушення, а тому є правові підстави для застосування адміністративно-господарських санкцій.

Крім того, з вищенаведених правових норм вбачається обов'язок роботодавця самостійно розраховувати та сплатити штрафні санкції, а судовий процес стягнення є вимушеною процедурою у випадку не сплати штрафних санкцій добровільно.

Частиною першою статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» передбачена відповідальність роботодавців за не здійснення працевлаштування інвалідів. А саме, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Розрахунком позивача застосовано адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу одного робочого місця для працевлаштування інваліда в сумі 15952,63 грн.

Згідно вимог частини четвертої статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України

Частиною другою статті 20 вказаного Закону передбачено, що порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

За період несплати до моменту звернення в суд із адміністративним позовом, позивач, виходячи із суми адміністративно-господарської санкції, розрахував пеню в розмірі 941,05грн.

Відповідно до статей 11, 71 та 86 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

За сукупністю наведених обставин, враховуючи те, що відповідач не забезпечив встановленого нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, суд дійшов висновку що вимоги позивача є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 9, 69-71, 94, 97, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд , -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, - задовольнити повністю.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства «Промінь» (р/р 26000106021 в ПАТ «Райффайзен банк Аваль», МФО 380805, код 14249849) до державного бюджету (р/р 31212230700379 в ГУДКС України у Чернігівській області, МФО 853592, код 37984681) адміністративно-господарських санкцій в сумі 15952 (п'ятнадцять тисяч дев'янсот дві) грн. 63 коп. та пені в сумі 941 (дев'ятсот сорок одна) грн. 05 коп.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя І.І. Соломко