Постанова

від 25.02.2014 по справі 827/2964/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 лютого 2014 року Справа №827/2964/13-а

Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі:

судді - Александрова О.Ю.,

за участю секретаря - Ополєвої О.Г.,

за участю представника позивача - ОСОБА_1, довіреність №178070 від 31.10.2013,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Севастополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління державної міграційної служби України в м. Севастополі в особі Ленінського районного відділу Управління державної міграційної служби України в м. Севастополі, за участю у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Нефтіда», на стороні відповідача Комунального підприємства «Житлосервіс № 15», про визнання протиправною бездіяльності, дії, зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з адміністративним позовом до Управління державної міграційної служби України в м. Севастополі в особі Ленінського районного відділу Управління державної міграційної служби України в м. Севастополі (далі - відповідач) про: визнання протиправною бездіяльності щодо не здійснення реєстрації постійного місця проживання позивача за адресою: АДРЕСА_1, за його заявами від 07.07.2013, 12.07.2013, 30.07.2013; визнання протиправною дії щодо відмови реєстрації місяця проживання позивача за адресою: АДРЕСА_1, що викладена у листі за вих. №1598 від 02.08.2013; зобов'язання зареєструвати позивача за адресою: АДРЕСА_1.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач звернувся до відповідача із заявами від 07.07.2013, 12.07.2013, 30.07.2013 з якими надав документи, необхідні для реєстрації місця проживання, але відповідач не здійснив проведення реєстрації місця постійного проживання позивача у встановлені статтею 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» строки, що позивач вважає бездіяльністю; у відповідь на звернення позивача щодо реєстрації постійного місця проживання від 07.07.2013, відповідачем надана відповідь від 02.08.2013 за вих. №1598, у якій роз'яснюється чинне законодавство; надання такої відповіді не передбачено нормами діючого законодавства; відповіді на заяви від 12.07.2013, 30.07.2013 позивачу не6 надходили; підставою для відмови у реєстрації місця проживання позивача стало подання відповідних документів поштою; на думку позивача чинним законодавством України не встановлений спосіб та порядок подання документів до відповідача, тобто він не обмежений; по наступний час балансоутримувачем гуртожитку є ТОВ «Нефтіда», яке видало позивачу ордер на жиле приміщення та з яким у позивача укладений договір найму; всі передбачені законодавством документи для реєстрації місця проживання були позивачем надані відповідачу.

Ухвалою суду від 29.11.2013 за вказаним позовом відкрито провадження в адміністративній справі №827/2964/13-а, до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «Нефтіда», на стороні відповідача залучено Комунальне підприємство «Житлосервіс № 15».

Іншою ухвалою суду від 29.11.2013 закінчено підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду.

Представник відповідача надав суду письмове заперечення проти адміністративного позову, у якому з заявленими вимогами не погодився, зокрема, зазначив: 09 липня 2013 року (про що свідчить вхідний № 4427 від 09.07.2013) до Управління Державної міграційної служби України в м. Севастополі поштою надійшов лист ОСОБА_2 (Позивач) від 07.07.2013 про реєстрацію його за адресою: АДРЕСА_1, з додатками. У листі позивач просив провести реєстрацію його місця поживання за вказаною адресою; Наказом МВС України від 22.11.2012 №1077 затверджено Порядок реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів (далі - Порядок); пунктом 1.3. Порядку реєстрація / зняття з реєстрації місця проживання/перебування здійснюється управліннями, відділами (секторами) державної міграційної служби України (далі - ДМС України) в районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки | Крим) значення (далі - територіальний підрозділ ДМС України) у день подання особою документів. Реєстрація місця проживання особи може бути здійснена з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання; згідно розділу II Порядку, громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання; реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів; пунктом 2.6. Порядку передбачено, що працівник територіального підрозділу ДМС України: перевіряє належність паспортного документа особі, що його додала, правильність заповнення заяви про реєстрацію місця проживання та -іаявність документів, необхідних для реєстрації місця проживання, про що ним зчиняється відповідний запис у заяві; реєструє прийняту заяву у Журналі обліку заяв про реєстрацію зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи (додаток 9); заповнює два примірники відомостей про реєстрацію місця проживання особи для надсилання до адресно-довідкового підрозділу та органу державної статистики, картку реєстрації особи та адресну картку, які після здійснення реєстрації протягом доби вміщуються до картотеки територіального підрозділу ДМС України; вносить відомості до повідомлення про реєстрацію / зняття з реєстрації місця проживання/перебування призовників та військовозобов'язаних (додаток 10), якщо особа є призовником або військовозобов'язаною. Відомості, внесені до цього повідомлення, раз на місяць до 5 числа надсилаються до військового комісаріату; вносить відомості про реєстрацію місця проживання до паспортного документа та картки реєстрації особи шляхом проставлення в них штампа реєстрації місця проживання особи; видає дітям віком від 14 до 16 років довідки про реєстрацію місця проживання/перебування особи (додаток 11); повертає особі паспортний документ та інші документу що подавалися для реєстрації місця проживання; Управлінням Державної міграційної служби України в м. Севастополі розглянуто лист Позивача від 07.07.2013 відповідно до зазначених імперативних норм, та надана відповідь від 22.07.2013 № 4888/02 із роз'ясненнями що згідно діючого законодавства, Позивачу потрібно звернутися особисто з оригіналами документів передбачених діючим законодавством для реєстрації місця проживання до територіального підрозділу УДМС України в м. Севастополі, окрім того був складений акт № 14 про відсутність вкладень у конверті; на аналогічний лист Позивача направленого поштою з копіями документів до Ленінського PB УДМС України в м. Севастополі, терпідрозділом також була надана відповідь від 02.08.2013 № 1598 на адресу Позивача, із зазначенням, що Позивачу потрібно звернутися особисто з оригіналами документів передбачених діючим законодавством для реєстрації місця проживання до Ленінського PB УДМС України в м. Севастополі; 19.08.2013 (про що свідчить вхідний 35656 від 19.08.2013) до Управління ДМС України в м. Севастополі поштою знову надійшов лист Позивача від 12.08.2013, у якому він просить здійснити реєстрацію за адресою: АДРЕСА_1; управлінням було направлено запит від 20.08.2013 №5842/02 до Ленінського РВ УДМСУ в м. Севастополі щодо викладених у зверненні питань; листом від 28.08.2013 №1841 було надано відповідь, що після 22.07.2013 Позивач до районного відділу не звертався; Управлінням Державної міграційної служби України в м. Севастополі була надана відповідь від 10.09.2013 №6466/02 з повторним роз'ясненням Порядку реєстрації; таким чином, Позивач порушив порядок реєстрації встановлений діючим законодавством, а Управлінням ДМС України в м. Севастополі був розглянутий лист Позивача та надані відповіді з приводу цього /а.с.82-88/.

У судовому засіданні 28.01.2014 представник позивача надав суду письмове пояснення, у якому виклала додаткові доводи в обгрунтування позовних вимог /а.с.122-124/.

У судовому засіданні 25.02.2013 представник позивача заявлені вимоги підтримав з підстав, викладених у позові та письмовому поясненні, наполягав на їх задоволенні. Ї

Треті особи письмової думки щодо суті спору суду не надали.

В судовому засіданні, яке відбулося 28.01.2014, представник відповідача пояснив, що окрім звернення до Управлінням ДМС України в м. Севастополі, позивачка також зверталася з письмовою заявою про реєстрацію місця проживання такого ж змісту та з наданням копій тих ж документів до Ленінського районного відділу Управління державної міграційної служби України в м. Севастополі, у відповідь на яку відповідачем надана відповідь від 02.08.2013 № 1598, у якій роз'яснюється чинне законодавство, а саме необхідність особистої явки позивача до органу реєстрації з оригіналами зазначених у діючому законодавстві документів. Але, позивач особисто до реєстраційного органу не з'являвся, оригіналів документів, зокрема, паспорту, не надав, що виключає можливість проведення його реєстрації.

Відповідач та треті особи явку уповноваженого представника у судове засідання 25.02.2014 не забезпечили, про дату, час та місце розгляду справи сповіщені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, тому суд відповідно до вимог статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу у відсутність представників відповідача та третіх осіб, за наявними у ній матеріалами.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003 р. № 1382-IV реєстрація місця проживання та місця перебування особи здійснюється відповідним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації (далі - орган реєстрації) в Автономній Республіці Крим, областях, містах, районах, районах у містах, а також у містах Києві та Севастополі.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1077 від 22.11.2012 «Про організацію реєстрації і зняття з реєстрації місця проживання та перебування фізичних осіб в Україні» затверджений Порядок реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, пунктом 1.3 якого визначено, що реєстрація / зняття з реєстрації місця проживання/перебування здійснюється управліннями, відділами (секторами) Державної міграційної служби України (далі - ДМС України) в районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (далі - територіальний підрозділ ДМС України) у день подання особою документів.

08.07.2013 ОСОБА_2 направив поштою до Ленінського районного відділу Управління державної міграційної служби України в м. Севастополі заяву від 07.07.2013 про здійснення реєстрації її місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 /а.с.12/.

Як зазначив представник відповідача, надавши документи, яки були отримані поштою від відповідача,та не спростовано, з наданням належних доказів позивачем, до заяви ОСОБА_2 були додані:

- копія паспорту серії АДРЕСА_2 на ім'я ОСОБА_2;

- копія квитанції про сплату державного мита від 24.10.2013;

- копія ордеру від 01.01.2011;

- копія договору найму № 82 від 01.01.2011.

15.07.2013 ОСОБА_2 направив поштою до Ленінського районного відділу Управління державної міграційної служби України в м. Севастополі заяву від 12.07.2013 в доповнення до заяви від 07.07.2013 про здійснення реєстрації її місця проживання за адресою: АДРЕСА_1, до якої додав, що не спростовано з наданням належних доказів, копію військового квитка /а.с.14/.

01.08.2013 ОСОБА_2 направив поштою до Ленінського районного відділу Управління державної міграційної служби України в м. Севастополі заяву від 30.07.2013 в доповнення до заяв від 07.07.2013, 12.07.2013 про здійснення реєстрації її місця проживання за адресою: АДРЕСА_1, до якої додав заяву форми №8 про зняття з реєстраційного обліку за місцем проживання /а.с.15/.

На заяву позивача від 07.07.2013 Ленінським районним відділом Управління державної міграційної служби України в м. Севастополі надано відповідь від 02.08.2013 за вих. №1598, у якій зазначено, що для здійснення реєстрації місця проживання ОСОБА_2 відповідно до пункту 2.2. Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, необхідно особисто звернутися до Ленінського районного відділу Управління державної міграційної служби України в м. Севастополі, в часи прийому громадян та надати оригінали передбачених Порядком документів /а.с.20/.

Аналогічну відповідь від 22.07.2013 за вих. № 4888/02 надано позивачу Управлінням державної міграційної служби України в м. Севастополі /а.с.106/.

Реєстрацію місця проживання позивача ані Ленінським районним відділом Управління державної міграційної служби України в м. Севастополі, ані Управлінням державної міграційної служби України в м. Севастополі за вказаною заявою не здійснено.

Зі змісту вказаних листів - відповідей Ленінського районного відділу Управління державної міграційної служби України в м. Севастополі та Управління державної міграційної служби України в м. Севастополі вбачається, що відмова у реєстрації місця проживання позивачки мотивована відсутністю оригіналів необхідних для реєстрації місця проживання документів та непред'явлення позивачкою їх особисто.

На думку позивача спосіб подання документів для реєстрації місця проживання особи законодавством не встановлений й направлення відповідних документів до належного державного органу поштою не є перешкодою у здійсненні реєстрації місця проживання.

Така думка позивача не заснована на законі.

Статтею 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Законом, яким відповідно до Конституції України регулюються відносини, пов'язані зі свободою пересування та вільним вибором місця проживання в Україні, що гарантуються Конституцією України і закріплені Загальною декларацією прав людини, Міжнародним пактом про громадянські та політичні права, Конвенцією про захист прав людини та основних свобод і протоколами до неї, іншими міжнародними актами, а також визначаються порядок реалізації свободи пересування та вільного вибору місця проживання і встановлюються випадки їх обмеження є Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».

Частиною першою статті 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (далі - Закон) передбачено, що громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.

Відповідно до статті 3 Закону реєстрація - внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації.

Обов'язок зареєструватись за місцем проживання в органах реєстрації покладений частиною першою статті 6 Закону на громадянина України, а також іноземця чи особу без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Згідно зі статтею 379 Цивільного кодексу України житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання в них.

01.01.2011 Товариством з обмеженою відповідальністю «Нефтіда» позивачу був виданий ордер на житлову площу у гуртожитку серії 03-н на право зайняття жилої площі у гуртожитку по АДРЕСА_1 /а.с.94/.

Ордер видано на підставі договору №82 від 01.01.2011, який укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю «Нефтіда» (Наймодавець) та ОСОБА_2 (Наймач) /а.с.95-96/.

За пунктом 1.1. Договору №82 від 01.01.2013 наймодавець надає наймачу згідно заяви у користування жилу площу (койко-місце у кількості 3) у гуртожитку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1.

Статтею 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (далі - Закон №1382) визначено, що для реєстрації особа або її законний представник подає:

- письмову заяву;

- документ, до якого вносяться відомості про місце проживання (відповідно до абз.9 ст.3 Закону №1382, документи, до яких вносяться відомості про місце проживання та місце перебування особи, - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій наданий тимчасовий захист, довідка про звернення за захистом в Україні);

- квитанцію про сплату державного мита або документ про звільнення від його сплати;

- талон зняття з реєстрації (у разі зміни місця проживання в межах України);

- документи, що підтверджують право на проживання в житлі, перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту, проходження служби у військовій частині, адреса яких зазначається під час реєстрації;

- військовий квіток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).

Відповідно до статті 11 Закону №1382 центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері реєстрації фізичних осіб, затверджує відповідно до закону порядок реєстрації місця проживання та місця перебування осіб в Україні, зразки документів, необхідних для реєстрації і зняття з реєстрації місця проживання та місця перебування.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України №1077 від 22.11.2012 затверджено Порядок реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів (далі - Порядок №1077).

Пункт 2.2 Порядку №1077 містить такі ж вимоги до переліку документів, необхідних для реєстрації місця проживання, як і стаття 6 Закону №1382.

У разі подання заяви законним представником особи додатково подаються: документ, що посвідчує особу законного представника; документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника, крім випадків, коли законними представниками є батьки (усиновлювачі). Реєстрація місця проживання особи за заявою законного представника здійснюється за згодою інших законних представників (пункт 2.4 Порядку №1077).

Пунктом 2.6 Порядку №1077 передбачено, що працівник територіального підрозділу ДМС України, а після утворення центрів - адміністратор центру (крім внесення відомостей про реєстрацію місця проживання до паспортного документа та картки реєстрації особи):

- перевіряє належність паспортного документа особі, що його подала, правильність заповнення заяви про реєстрацію місця проживання та наявність документів, необхідних для реєстрації місця проживання, про що ним вчиняється відповідний запис у заяві;

- реєструє прийняту заяву у Журналі обліку заяв про реєстрацію / зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи (додаток 9);

- заповнює два примірники відомостей про реєстрацію місця проживання особи для надсилання до адресно-довідкового підрозділу та органу державної статистики, картку реєстрації особи та адресну картку, які після здійснення реєстрації протягом доби вміщуються до картотеки територіального підрозділу ДМС України;

- вносить відомості до повідомлення про реєстрацію / зняття з реєстрації місця проживання/перебування призовників та військовозобов'язаних (додаток 10), якщо особа є призовником або військовозобов'язаною. Відомості, внесені до цього повідомлення, раз на місяць до 5 числа надсилаються до військового комісаріату;

- вносить відомості про реєстрацію місця проживання до паспортного документа та картки реєстрації особи шляхом проставлення в них штампа реєстрації місця проживання особи (далі - штамп реєстрації місця проживання), зразок якого наведено в додатку 3 до Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом МВС України від 13 квітня 2012 року N 320, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 02 липня 2012 року за N 1089/21401;

- видає дітям віком від 14 до 16 років довідки про реєстрацію місця проживання/перебування особи (додаток 11);

- повертає особі паспортний документ та інші документи, що подавалися для реєстрації місця проживання.

З системного аналізу наведених положень статті 6 Закону №1382 та пунктів 2.2, 2.4, 2.6 Порядку №1077, випливає, що особа для реєстрації свого місця проживання, зобов'язана подати до територіального підрозділу ДМС України особисто документи, визначені статтею 6 Закону №1382 та пунктом 2.2 Порядку №1077. Критерій «особисто» обумовлений необхідністю вчинення працівником територіального підрозділу ДМС України дій, передбачених пунктом 2.6 Порядку №1077. Направлення особою відповідних документів до територіального підрозділу ДМС України унеможливлює перевірку належності паспортного документа особі, що його подала (тобто, необхідна присутність особи, яку відповідний працівник територіального підрозділу ДМС України має бачити для перевірки належності паспортного документу), внаслідок чого унеможливлюється внесення відомостей про реєстрацію місця проживання до паспортного документа та картки реєстрації особи шляхом проставлення в них штампа реєстрації місця проживання особи, та повернення особі паспортного документу та інших документів (оригіналів), що подавалися для реєстрації місця проживання.

Крім того, позивачем з наданням суду належних доказів (опис вкладення до поштового відправлення тощо), не доведено, що нею до заяви від 07.07.2013 було додано саме оригінали паспорту, квитанції про сплату державного мита, ордеру на житлову площу від 01.01.2013, договору найму №82 від 01.01.2013. В той час, як при огляді наданих представником відповідача документів, яки були направлені поштою позивачем, судом встановлено що позивачем до органу реєстрації були направлені саме копії вказаних документів /а.с. 149-159/.

Судом встановлено, що на особистий прийом до територіального відділу ДМС України в м. Севастополі (відповідача) з оригіналами документів позивач сам не звертався, що підтверджено довідкою УДМС України в м. Севастополі від 24.02.2014 вих.№ 1414/05. Будь-яких належних доказів на підтвердження такого звернення позивачем суду не надано, що позбавляло посадових осіб відповідача можливості перевірити належність паспортного документа особі, що його подала. При цьому представник позивача даний факт не заперечував, пояснівши, що від імені позивача до посадової особи відповідача зверталася саме він, але жодного доказу факту звернення представника позивача суду також не надано. Крім того, вищенаведеними нормами законодавства передбачено можливість звернення до органу реєстрації або безпосередньо самої особи, або її законного представника, тобто, звернення представника дієздатньої особи, що діє на підставі довіреності, з питань реєстрації місця проживання, суперечить положенням Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» та Порядку №1077.

Надання до територіального підрозділу ДМС України вказаних документів у копіях, навіть особисто заявником, також унеможливлює виконання працівником підрозділу дій, передбачених пунктом 2.6 Порядку №1077.

До таких самих висновків дійшов Севастопольський апеляційний адміністративний суд при розгляді аналогічних справ (постанова суду від 29.01.2014 по справі № 827/2319/13-а, ухвала суду від 29.01.2014 по справі № 827/2368/13-а).

Судом також встановлено, що звернення позивача щодо реєстрації місця проживання від 07.07.2013, яке було отримано відповідачем поштою, було у встановленому законом порядку розглянуто, та 02.08.2013 за вих. №1598 йому було надано письмову відповідь Ленінським районним відділом Управління державної міграційної служби України в м. Севастополі та 22.07.2013 за вих. №4888/02 було надано письмову відповідь Управлінням державної міграційної служби України в м. Севастополі, та запропоновано особисто звернутися до територіального підрозділу УДМС України в м. Севастополі та наведений перелік документів, оригінали яких необхідно надати позивачам для проведення реєстрації місця проживання.

Що стосується заяв позивача від 12.07.2013 та 30.07.2013, вони були направлені лише у якості доповнення до заяви від 07.07.2013, у зв'язку з чим окремому розгляду не підлягали.

Отже, з боку відповідача відсутня бездіяльність стосовно заяв позивача, а не здійснення ним реєстрації місця проживання позивача засновано на нормах статті 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» та пунктів 2.2, 2.4, 2.6 Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України №1077 від 22.11.2012.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправною дії щодо відмови реєстрації місяця проживання позивача за адресою: АДРЕСА_1, що викладена у листі за вих. №1598 від 02.08.2013, суд зауважує наступне.

Вчинення посадовими особами територіального підрозділу ДМС України дій щодо реєстрації місця проживання особи передбачено Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» та Порядком реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, - як спосіб реалізації відповідних положень законодавства, а вказані нормативні акти не передбачають безумовне вчинення посадовими особами дій виключно з реєстрації місця проживання особи, передбачена й можливість відмови у реєстрації місця проживання особи й така відмова буде виступати формою прийнятого рішення суб'єкта владних повноважень.

За загальним правилом дії суб'єкта владних повноважень - це активна поведінка цього суб'єкта яка має зовнішнє вираження та створює певні наслідки.

У випадку прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, яке має відповідні юридичні наслідки, оскарженню підлягає саме таке рішення, а не дії щодо його прийняття.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що позовна вимога про визнання протиправною дії щодо відмови реєстрації місяця проживання позивача за адресою: АДРЕСА_1, що викладена у листі за вих. №1598 від 02.08.2013, містить некоректне формулювання, має місце помилкове обрання способу захисту порушеного права, внаслідок чого така вимога задоволенню не підлягає і з відповідного мотиву також.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що у спірних відносинах відповідач діяв у відповідності до норм чинного законодавства України, а доводи позивачки не знайшли об'єктивного підтвердження під час судового розгляду справи, у зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

При вирішенні спору суд приймає рішення щодо розподілу судових витрат.

За правилом частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати , пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Вказаних витрат судом під час розгляду справи не встановлено.

У судовому засіданні 25.02.2014 оголошено вступну та резолютивну частини постанови, відповідно до вимог частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України враховуючі складність справи постанову складено у повному обсязі 26.02.2014.

Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Севастополя протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя О.Ю. Александров