Ухвала

від 05.02.2014 по справі 820/10729/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2014 р.Справа № 820/10729/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Ральченка І.М.

Суддів: Катунова В.В. , Рєзнікової С.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.12.2013р. по справі № 820/10729/13-а

за позовом Державного підприємства "Харківський машинобудівний завод "ФЕД"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

05.11.2013 року Державне підприємство "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" звернулось до суду із позовом, у якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові МГУ Міндоходів від 24.10.2013 р. № 0000244100 та № 0000254100.

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 12.12.2013 року позовні вимоги задовольнив.

Приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції виходив з того, що у ході судового розгляду не встановлено підстав, визначених Податковим кодексом України, які б виключали право позивача на формування податкових зобов'язань у перевіряємий період за наслідками господарських операцій із ТОВ "Барс-11", ТОВ "Альтаір Альфа Плюс", ПФ "Альфа", МНТК "Практіка", ТОВ "Аттомо-Торгівельний Дім", ТОВ "Скарлетт-Метиз", ТОВ "Альфакласс", ПП ВКФ "Харківнасоссервіс", ІП "Аврора", ГТОВ ТВП "Кварц".

Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Харкові МГУ Міндоходів подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, зазначаючи про неналежне документальне підтвердження платником податків господарських операцій, з огляду на що формування за їх наслідком податкових зобов'язань є неможливим.

У відповідності до положень ст. 197 КАС України, зазначена адміністративна справа розглянута в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судовим розглядом, у період з 07.06.2013 р. по 20.06.2013 р. фахівцями Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові МГУ Міндоходів проведена документальна позапланова виїзна перевірка ДП "ХМЗ "ФЕД" з питань дотримання податкового законодавства по ПДВ по правовим відносинам з ТОВ "Барс-11" за липень 2012 р., ТОВ "Альтаір Альфа Плюс" за вересень 2012 р., ПФ "Альфа" за серпень 2012 р., МНТК "Практіка" за травень-грудень 2012 р., ТОВ "Аттомо-Торгівельний Дім" за січень-травень 2012 р., ТОВ "Скарлетт-Метиз" за лютий, квітень 2012 р., ТОВ "Альфакласс" за серпень 2012 р., ПП ВКФ "Харківнасоссервіс" за березень 2012 р., ІП "Аврора" за жовтень 2012 р., ГТОВ ТВП "Кварц" за червень 2011 р.

За результатами перевірки складений акт № 382/41.0-17/14310052 від 26.06.2013 р., яким встановлено порушення позивачем п. 5 ст. 203, ст. 215, п. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог в момент вчинення правочинів з ТОВ "Барс-11", ТОВ "Альтаір Альфа Плюс", ПФ "Альфа", МНТК "Практіка", ТОВ "Аттомо-Торгівельний Дім", ТОВ "Скарлетт-Метиз", ТОВ "Альфакласс", ПП ВКФ "Харківнасоссервіс", ІП "Аврора", ГТОВ ТВП "Кварц"; п. 201.4, п. 201.6 ст. 201, п. 198.3, п. 198.4 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит на суму 60188 грн.; п. 201.4, п. 201.6 ст. 201, п. 198.3, п. 198.4 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування на суму 28191 грн. та занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет на 31997 грн.

На підставі зазначеного акту СДПІ з ОВП у м. Харкові МГУ Міндоходів винесені податкові повідомлення рішення № 0000184100, яким розмір суми бюджетного відшкодування з ПДВ зменшено у розмірі 28191 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 14095,5 грн., № 0000194100, за яким сума грошового зобов'язання становить 47995,5 грн.

Не погодившись із вказаними рішеннями позивачем останні оскаржені у адміністративному порядку.

За наслідком такого оскарження зменшено суму бюджетного відшкодування по податковому повідомленню-рішенню від 10.07.2013 р. № 0000184100 у розмірі 540,4 грн. та збільшено суму грошового зобов'язання в частині штрафної (фінансової) санкції у розмірі 270,2 грн., скасовано податкове повідомлення-рішення від 10.07.2013 р. № 0000194100 в частині зменшення штрафної (фінансової) санкції у розмірі 813,5 грн.

СДПІ з ОВП у м. Харкові МГУ Міндоходів 24.10.2013 р. винесено податкові повідомлення-ішення № 0000244100 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ в сумі 28731 грн. і застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 14365,5 грн. та № 0000254100 про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 47182 грн.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що у ході судового розгляду не встановлено підстав, визначених Податковим кодексом України, які б виключали право позивача на формування податкових зобов'язань у перевіряємий період за наслідками господарських операцій із ТОВ "Барс-11", ТОВ "Альтаір Альфа Плюс", ПФ "Альфа", МНТК "Практіка", ТОВ "Аттомо-Торгівельний Дім", ТОВ "Скарлетт-Метиз", ТОВ "Альфакласс", ПП ВКФ "Харківнасоссервіс", ІП "Аврора", ГТОВ ТВП "Кварц".

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Згідно з п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

При цьому, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Судовим розглядом встановлено, що між ДП "ХМЗ "ФЕД" - покупець, та ТОВ "Барс-11" - продавець, укладено договір № 85 від 19.07.2012 р. на постачання металопродукції відповідно, за умовами якого продавець зобов'язується передавати узгодженими партіями товар у власність покупця, а останній зобов'язується приймати та сплачувати за нього відповідні грошові суми.

У підтвердження факту отримання товару надано видаткову накладну № РН-2607-2 ВІД 26.07.2013 року, приходний ордер та лімітну картку, що підтверджують оприбуткування товарно-матеріальних цінностей на складі підприємства.

У виконання умов договору ТОВ "Барс-11" надано позивачу податкову накладну № 188 від 26.07.2012 року.

Фактична оплата товару підтверджується відповідним платіжним дорученням № 7777 від 26.07.2012 року, що наявне у матеріалах справи.

За умовами договору перевезення товару здійснювалось з м. Київ до м. Харків ТОВ "Транспортною компанією "САТ", а від останнього - власним автотранспортом позивача, що підтверджується товарно-транспортними накладними.

Також, ДП "ХМЗ "ФЕД" у ТОВ "Альтаїр Альфа Плюс" придбано круг шлаковий.

Факт передачі товарно-матеріальних цінностей підтверджується видатковою накладною від 28.09.2012 року, податковою накладною № 109 від 26.09.2012 року.

Оплата товару здійснена у повному обсязі згідно з платіжним дорученням № 10430 від 26.09.2012 року.

Крім того, між позивачем - покупець, та ПФ "Альфа" - продавець, укладено усний правочин, відповідно до якого, за накладною, покупцем отримано тапочки шкіряні чорні, про що виписана податкова накладна № 2 від 07.08.2012 року, здійснена оплата - платіжне доручення № 8179 від 06.08.2012 року.

Перевезення товару здійснювалось власним автотранспортом позивача, що підтверджено товарно-транспортною накладною від 14.08.2013 року.

Також, між ДП "ХМЗ "ФЕД" - покупець, та МНТК "Практика" - продавець, укладено договір № 23-6/10 від 23.06.2010 р. на постачання ріжучого, твердосплавного та абразивного інструменту відповідно до умов якого продавець зобов'язується передавати узгодженими партіями товар у власність покупця а покупець зобов'язується приймати та сплачувати за нього відповідні грошові суми.

Факт передачі товарно-матеріальних цінностей підтверджується видатковими накладними, відповідними податковими накладними, що наявні у матеріалах справи.

Платіжні доручення підтверджують факт перерахування коштів за отримані товарно-матеріальні цінності.

Перевезення товару здійснювалось ручною поклажею робітниками ДП "ХМЗ "ФЕД".

Крім того, між позивачем - покупець, та ТОВ "Аттомо-Торгівельний Дім" - продавець, укладено договір № 58х/10-217 від 17.02.2010 р. на постачання ріжучого, твердосплавного та абразивного інструменту відповідно до умов якого продавець зобов'язується передавати узгодженими партіями товар у власність покупця а покупець зобов'язується приймати та сплачувати за нього відповідні грошові суми.

При цьому, факт передачі товарно-матеріальних цінностей підтверджується видатковими накладними, відповідними податковими накладними.

Оплата товару здійснена у повному обсязі, що підтверджено платіжними дорученнями.

Перевезення товару здійснювалось власним автотранспортом покупця та ручною поклажею робітниками ДП "ХМЗ "ФЕД".

Між, позивачем - покупець, та ТОВ "Скарлет-Метиз" - продавець, укладено усні правочини, відповідно до яких, за видатковими накладними, покупцем отримано канат сталевий, що підтверджено відповідними податковими накладними, платіжними дорученнями.

Перевезення товару до м. Харків здійснювалось продавцем із використанням послуг ТОВ "Нова пошта" та ТОВ "Транспортної компанії "САТ", а від останніх власним автотранспортом позивача та підтверджується товарно-транспортними накладними.

Також, між ДП "ХМЗ "ФЕД" - покупець, та ТОВ "Альфакласс" - продавець, укладено усний правочин, відповідно до якого, за видатковою накладною, покупцем отримано трубку МКР 12*8*400з/к, у підтвердження чого надано податку накладну, платіжне доручення; перевезення товару здійснювалось ручною поклажею робітником ДП "ХМЗ "ФЕД".

Також, позивачем від ПП ВКФ "Харківнасоссервіс" за видатковою накладною отримано таблички, про що надано податкову накладну, платіжне доручення; перевезення здійснювалось ручною поклажею робітником ДП "ХМЗ "ФЕД".

Крім того, за накладними, виписаними ІП "Аврора", позивачем отримано желатин та засоби для миття і чистки, що підтверджується податковими накладними, платіжними дорученнями, наявними у матеріалах справи; перевезення товару здійснювалось ручною поклажею робітником ДП "ХМЗ "ФЕД".

Між, позивачем - покупець, та ГТОВ ТВП "Кварц" - продавець, укладено усні правочини, відповідно до яких, за видатковими накладними, покупцем отримано сталь, про що надано податкові накладні, платіжні доручення; перевезення товару до м. Харків здійснювалось продавцем із використанням послуг ТОВ "Транспортної компанії "САТ", а від останнього власним автотранспортом позивача та підтверджується товарно-транспортною накладною.

Отримання товарно-матеріальних цінностей від постачальників, його оприбуткування по складах здійснювалось робітниками ДП "ХМЗ "ФЕД" відповідно до довіреностей, що підтверджується витягами з журналу реєстрації довіреностей, прибутковими ордерами.

Крім того, використання придбаного товару в господарській діяльності позивача підтверджується наявними в матеріалах справи лімітними картами та вимогами за якими ТМЦ видаються до виробничих та інших структурних підрозділів ДП "ХМЗ "ФЕД".

Колегія суддів погоджується із твердженням суду першої інстанції, що надані позивачем первинні бухгалтерські документи на виконання вищезазначених договорів за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства. Підстав, визначених Податковим кодексом України, які б виключали право позивача на формування податкових зобов'язань за їх наслідком, в даному випадку, не вбачається.

А тому, доводи апеляційної скарги податкового органу про неналежне документальне підтвердження позивачем господарських операцій із вказаними контрагентами, зокрема не підтвердження транспортування товарів, не знайшли підтвердження у ході судового розгляду справи.

Посилання податкового органу на вчинення сторонами нікчемних правочинів колегією суддів не приймаються з огляду на наступне.

У відповідності до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Згідно з ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Отже в результаті виконання сторонами нікчемної угоди не можуть виникати право на податковий кредит.

Відповідно до ч. 2 ст. 228 Цивільного кодексу України нікчемним правочином є правочин, який порушує публічний порядок, а згідно з ч. 1 цієї ж статті правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Підтвердженням факту укладення нікчемного правочину можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі, або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином, або рішення суду про визнання правочину недійсним.

При цьому, Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Харкові МГУ Міндоходів не надано доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемними правочинами, наявності рішення суду про визнання правочинів недійсними.

Враховуючи викладене, колегія суддів не знаходить обґрунтувань посиланням податкового органу, викладеним у апеляційній скарзі, на вчинення позивачем нікчемних правочинів, за наслідками яких позивач позбавлений права формування податкового кредиту та інших податкових зобов'язань.

Таким чином, враховуючи викладене колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість судження Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові МГУ Міндоходів про порушення позивачем вимог закону при обчисленні податку на додану вартість від провадження господарської діяльності.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові МГУ Міндоходів від 24.10.2013 р. № 0000244100 та № 0000254100 такими, що прийняті на підставі хибних висновків, необґрунтованість яких доведена у ході судового розгляду справи та підтверджена матеріалами справи, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Отже, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при її прийнятті суд першої інстанції у повному обсязі з'ясував обставини справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.12.2013р. по справі № 820/10729/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Ральченко І.М. Судді Катунов В.В. Рєзнікова С.С.