Рішення

від 20.02.2014 по справі 908/1664/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 20/36/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.02.2014 Справа № 908/1664/13

м. Запоріжжя, Україна

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СІІД Трейд» (вул. Хортицьке шосе, буд. 3, м. Запоріжжя, Запорізька область, Україна, 69123)

до Приватного виробничо-торговельного унітарного підприємства «БелТехноСбит» (вул. Стебенєва, 20, к. 2, оф. 407, м. Мінськ, Республіка Бєларусь, 220024)

про стягнення 43 363 доларів США 28 центів, 62 824,98 грн.

Суддя Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від позивача - Денисенко О.В. (довіреність б/н від 14.08.2013р.) ;

Від відповідача - не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про стягнення з відповідача 46122,28 доларів США, а саме: 40000 доларів США основної заборгованості по договору купівлі-продажу продукції №3, укладеного 26.03.2012р., 2802,74 доларів США пені за прострочку виконання зобов'язань за договором, 59,00 доларів США інфляційних збитків, 560,54 доларів США трьох відсотків річних від суми боргу, 2700,00 доларів США збитків у вигляді фінансових санкцій податкових органів України.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 15.05.2013р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі №908/1664/13, справі присвоєно номер провадження 20/36/13, судове засідання призначено на 15.08.2013р. На підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України (ГПК) України розгляд справи відкладено на 17.10.2013р., 20.02.2014р. Відповідно до ч.1 ст.79 ГПК України провадження у справі зупинялось у зв'язку з зверненням із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду.

20.02.2014р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

14.08.2013р. від позивача судом отримано заяву про уточнення позовних вимог, згідно з якою фактично збільшено розмір суми позовних вимог у частині збитків у вигляді фінансових санкцій податкових органів до 7863,00 доларів США, в іншій частині вимоги залишилися без змін. Загальна сума позову у зв'язку зі збільшенням склала 51285,28 доларів США. До заяви долучено докази направлення цієї заяви з додатками на адресу відповідача. Вказана заява в порядку ст.22 ГПК України прийнята судом до розгляду.

14.02.2014р. господарським судом отримано заяву позивача про зменшення позовних вимог, згідно з якою позивач виключив із позовної заяви вимоги про стягнення 59,00 доларів США інфляційних збитків, а також просить стягнути із відповідача збитки та судовий збір не в доларах США, а в українській гривні. Заява не суперечить ст.22 ГПК України, прийнята судом до розгляду. Згідно з долученої до заяви поштової квитанції та опису вкладення заява своєчасно направлена відповідачу безпосередньо в Республіці Бєларусь (а.с.112-113).

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі. З урахуванням позовної заяви та заяв про уточнення і зменшення просить на підставі ст.ст.525,526, 538,692 ЦК України, ч.ч.1,2 ст.193, ст.231 ГК України, Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», договору №3 купівлі-продажу продукції від 26.03.2012р. стягнути з відповідача 40000,00 доларів США (319600,00 грн.) основної заборгованості по договору, 2 802,74 доларів США (22 393,89 грн.) пені за прострочку виконання зобов'язань по договору, 560,54 доларів США (4 478,71 грн.) - три відсотки річних від суми боргу, 62 824,98 грн. збитків позивача у вигляді фінансових санкцій податкових органів України, 8 195,39 грн. судового збору.

Із метою належного повідомлення іноземного учасника судового процесу - відповідача ПВТУП «БелТехноСбит» про розгляд справи, відповідно до ст.125 Господарського процесуального кодексу України, Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах (Гаага, 1965р.) року (далі - Конвенція), Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних зі здійсненням господарської діяльності, укладеної в м.Київ головами держав СНД 20.03.1993р., суд звертався до господарського суду міста Мінська за наданням правової допомоги шляхом направлення доручення про вручення судових документів - ухвали господарського суду про порушення провадження у справі та ухвали про відкладення розгляду справи стороні-нерезиденту (відповідачу) - господарюючому суб'єкту Республіки Бєларусь.

На адресу господарського суду Запорізької області надійшла ухвала господарського суду міста Мінська від 02.08.2013р. про виконання судового доручення, відповідно до змісту якої представник ПВТУП «БелТехноСбит» в судове засідання, призначене на 17.06.2013р. для вручення йому документів, не з'явився, у зв'язку з чим судові документи були направлені замовним листом із повідомленням про вручення та згідно з поштовим повідомленням не були вручені через відсутність адресата за вказаною адресою в день вручення 09.07.2013р.

Також на адресу господарського суду Запорізької області надійшла ухвала господарського суду міста Мінська від 23.12.2013р. про виконання судового доручення, відповідно до змісту якої представник ПВТУП «БелТехноСбит» в судове засідання, призначене на 20.11.2013р. для вручення йому документів, не з'явився, у зв'язку з чим судові документи були направлені замовним листом із повідомленням про вручення та згідно з поштовим повідомленням не були вручені через невитребування.

Крім того, господарський суд Запорізької області з метою належного і своєчасного повідомлення про судові засідання направляв додатково ухвали суду безпосередньо на відомі адреси відповідача (вказані у позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб і індивідуальних підприємців Міністерства юстиції Республіки Бєларусь, а.с.122), однак ухвали повернуті до суду з відміткою поштового відділення «за невитребуванням» (а.с.102,105).

Разом з тим, ухвала про порушення провадження у справі, яка направлена господарським судом Запорізької області також безпосередньо на адресу відповідача, вказану у позовній заяві, згідно з повідомленням про вручення 03.06.2013р. була отримана уповноваженим представником відповідача, про що свідчить його підпис.

Відповідно до частини 1 ст.15 Конвенції якщо документ про виклик до суду або аналогічний документ підлягав передачі за кордон із метою вручення відповідно до положень цієї Конвенції, і якщо відповідач не з'явився, то судове рішення не може бути винесено, поки не буде встановлено, що

a) документ був вручений у спосіб, передбачений внутрішнім правом запитуваної Держави для вручення документів, складених у цій країні, особам, які перебувають на її території,

b) документ був дійсно доставлений особисто відповідачеві або за його місцем проживання в інший спосіб, передбачений цією Конвенцією, і що, в кожному з цих випадків, вручення або безпосередня доставка були здійснені в належний строк, достатній для здійснення відповідачем захисту.

Частиною 2 статті 15 Конвенції визначено, що кожна Договірна Держава може заявити, що суддя незалежно від положень частини першої цієї статті може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку, у разі якщо виконані всі наступні умови:

а) документ було передано одним із способів, передбачених цією Конвенцією;

в) з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців;

с) не було отримано будь-якого підтвердження, незважаючи на всі розумні зусилля для отримання його через компетентні органи запитуваної держави.

Відповідно до абз.8, 10 п.8 Роз'яснень президії Вищого господарського суду України від 31.05.2002р. № 04-5/608 "Про деякі питання практики розгляду справ за участю іноземних підприємств і організацій" (з наступними змінами та доповненнями) Конвенцією визначено, що судове рішення не може бути винесено, поки не буде встановлено, що судовий документ було вручено або доставлено особисто відповідачеві і це було здійснено в належний строк, достатній для здійснення захисту. У випадку, передбаченому частиною другою статті 15 Конвенції, суд може прийняти рішення, якщо з дати направлення документу сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців.

Враховуючи викладене вище, відповідач був належним чином та в належний строк повідомлений про розгляд справи, про що також свідчить отримане судом клопотання відповідача про перенесення розгляду справи, призначеного на 15.08.2013р. (а.с.84). З моменту направлення 14.08.2013р. клопотання відповідачем про перенесення розгляду справи і до винесення рішення пройшло більше шести місяців і цей час є достатнім.

Відповідач у судові засідання свого представника не направив, витребувані документи не представлено. Згідно з заяви про відкладення розгляду справи позовну заяву відповідач отримав, позов не визнає.

Таким чином, господарським судом вчинено усі необхідні заходи для передачі відповідачу судового документу про виклик до суду та належного повідомлення про розгляд справи. Суд визнав можливим розглянути справу на підставі ст.75 ГПК України у відсутність відповідача, за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

26.03.2012р. в місті Запоріжжя держави Україна між Товариством з обмеженою відповідальністю «СІІД Трейд» (Продавець, позивач у справі) та Приватним виробничо-торгівельним унітарним підприємством «БелТехноСбит», що є юридичною особою відповідно до законодавства Республіки Бєларусь (Покупець, відповідач) було укладено договір №3 купівлі-продажу продукції, предметом якого є зобов'язання Продавця передати товар - ядро насіння соняшника, не каліброване, що виготовлений ТОВ «СІІД Трейд» (країна походження товару - Україна) у власність Покупця та обов'язок останнього прийняти та оплатити отриману продукцію на умовах, визначених цим Договором. У подальшому сторонами укладено додаткові угоди до договору.

Відповідно до п.2.4 договору в редакції угоди №3 від 24.09.2012р. кількість продукції, передачу якої сторони планують здійснити в рамках Договору - 160 000 кілограм. Фактичний обсяг продукції визначається сумою обсягів, вказаних у видаткових накладних (акта прийому-передачі), на підставі яких складаються акти звірки взаєморозрахунків. Допускаються поставки продукції партіями будь-якої ваги (п.2.6).

У розділі 3 договору встановлено, що валютою ціни продукції та валютою платежу по Договору сторонами визначено долар США. Ціна одного кілограма продукції встановлена в розмірі 1,0 долар США. Кінцева загальна вартість даного Договору визначається на підставі фактично переданої у власність продукції та узгодженої на неї ціни відповідно до видаткових накладних (актів прийому-передачі). Оплата здійснюється Покупцем у формі вільного банківського трансферу безготівковим способом у доларах США шляхом банківських переказів грошових коштів на банківський рахунок Продавця, вказаний у Договорі, протягом 15 банківських днів з дати відвантаження кожної партії продукції. Оплата здійснюється на підставі рахунків, виставлених Продавцем на підставі відвантаження кожної партії продукції (п.п.3.1, 3.2, 3.5, 3.6, 3.7).

Сторони домовились, що продавець здійснює поставку продукції на умовах FCA -склад продавця відповідно до офіційних правил тлумачення торгових термінів. Покупець зобов'язаний за свій рахунок укласти договір перевезення товару від названого місця. Місцем передачі товару є склад продавця, розташований за адресою: м.Запоріжжя, вул. Кольорова,3. Поставка вважається виконаною, коли товар завантажений в транспортний засіб перевізника. Датою поставки (передачі у власність) продукції є дата, вказана у видатковій накладній або акті приймання-передачі, а також проведені всі процедури по митному оформленню і передані перевізнику всі товаросупровідні документи (п.п.4.1,4.3,4.4, 4.6.)

У п.п.11.1, 11.4 договору передбачено, що договір вступає в дію з дати його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2012 року. Закінчення строку дії договору не звільняє жодну із сторін від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії даного договору.

Матеріали справи свідчать, що згідно з міжнародними товарно-транспортними накладними №0405374, №0413620, №0445512, №0445511, №0390089, №0489604 (а.с.30-35) та вивізними митними деклараціями (а.с.38-47) ТОВ «СІІД Трейд» у період березень - жовтень 2012р. відвантажило відповідачу обумовлену Договором продукцію загальною кількістю 120 000 кг (20000 кг за кожною накладною). Загальна вартість вказаної продукції згідно з умовами договору склала 120 000 доларів США.

Для оплати відвантаженої продукції позивачем було виставлено рахунки-фактури №3 від 28.03.2012р., №4 від 20.04.2012р., №6 від 24.07.2012р., №7 від 07.08.2012р., №9 від 05.09.2012р., №10 від 02.10.2012р. (а.с.25-29), які передано покупцю разом із продукцією та іншими товаросупровідними документами.

Відповідно до довідки АТ «УкрСиббанк» №163-1/54-3-961-08 (Рух коштів по рахунку №260362870492200 валюта USD за період з 01.04.2012р. по 04.01.2013р.) відповідачем сплачено 80 000 доларів США.(а.с. 123).

11.04.2013р. позивач направив на адресу відповідача претензію вих.№02 від 26.02.2013р. (а.с.48-54) із вимогою погасити наявну заборгованість за передану продукцію по договору купівлі-продажу №3 від 26.03.2012р., яка після часткової оплати в сумі 80 000 доларів США, склала 40 000 доларів США, а також сплатити інфляційні збитки, три відсотки річних та пеню.

Із вищенаведеного вбачається, що неоплаченою залишилася продукція поставлена за двома товарно-транспортними накладними, останніми за датою виписки, за якими було виписано вивізні вантажні митні декларації (ВМД) №112050000/2012/019877 (№11334) від 06.09.2012р. та ВМД №112050000/2012/021990 (№11414) від 03.10.2012р. (а.с.44-48). Вартість продукції за кожною декларацією 159800 грн., що відповідає 20 000 доларів США за курсом Національного Банку України 7,993грн. за 1 дол.США.

У зв'язку з тим, що оплату здійснено не було, ТОВ «СІІД Трейд» звернулося до господарського суду Запорізької області з даним позовом.

Відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо в міжнародних договорах України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Згідно з приписами ст.76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, зокрема у випадку: якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.

Відповідно до міжнародного договору - Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, який підписаний в тому числі Республікою Бєларусь та Україною, ратифікований Постановою Верховної Ради №2889-ХИ от 19.12.1992г. (дата вступу в силу для України 19.12.1992г.), компетентні суди держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав розглядають справи і в інших випадках, якщо про це є письмова угода Сторін про передачу спору до суду (ч.2 ст.4).

Відповідно до п.п.9.2, 10.2 договору №3 купівлі-продажу продукції від 26.03.2012р. спори, що виникають між сторонами з приводу даного Договору та не врегульовані ними в досудовому порядку, підлягають розгляду та кінцевому вирішенню в арбітражному чи господарському суді за місцем знаходження позивача. Права та обов'язки сторін Договору визначаються матеріальним та процесуальним правом місця його укладення.

Приписами ст.509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, із договору.

Згідно з ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить п.п.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Згідно з ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Досліджені судом докази (зокрема, міжнародні товарно-транспортні накладні А№0390089 від 06.09.2012р., А№0489604 від 03.10.2012р., митні декларації ВМД №112050000/2012/019877 від 06.09.2012р., ВМД №112050000/2012/021990 від 03.10.2012р., акти фітосанітарного контролю імпортних і транзитних підкарантинних матеріалів і об'єктів №75/08-007/000391-В від 05.09.2012р., №75/08-007/000393-В від 06.09.2012р., №75/08-004/000781-В від 02.10.2012р., №75/08-004/000787-В від 03.10.2012р., висновок фітосанітарної експертизи №ЛО8/002371 від 06.09.2012р., сертифікат якості ВА №443824 від 05.09.2012р., рахунки -фактури, довідка АТ «УкрСиббанк» №163-1/54-3-961-08 про рух коштів по вказаному у договорі купівлі-продажу рахунку №260362870492200 щодо часткової оплати) підтверджують виконання позивачем своїх обов'язків щодо поставки товару, а також передання документів, необхідних для здійснення оплати за ці послуги.

Приписами ст.ст.33,34 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач не надав жодних доказів, які б спростували факт поставки, або доказів належного виконання ним своїх обов'язків і оплати у повному обсязі отриманої за договором продукції.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 40 000 доларів США (319600,00 грн.) основного боргу відповідають вимогам законодавства України, є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Також позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 2 802,74 доларів США (22 393,89 грн.) пені за прострочку виконання зобов'язань по договору.

Стаття 230 Господарського кодексу України визначає, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції, які у цьому Кодексі визначаються - неустойка, штраф, пеня.

Відповідно до ст.ст.610,611 ЦК України невиконання або неналежне виконання зобов'язання є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Із змісту ст.549 ЦК України слідує, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення

боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.7.2 договору у випадку прострочки (порушення, невиконання, несвоєчасного виконання) Покупцем строків оплати продукції, визначених умовами даного Договору, покупець зобов'язаний сплати Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня (в період існування заборгованості), від суми заборгованості за кожний день прострочки.

Згідно з ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивачем заявлено пеню в сумі 1 495,89 дол США за 182 дні прострочки на суму боргу 20 000 дол. США за продукцію, відвантажену, як вказано 05.09.2012р. (строк оплати 26.09.2012р.) та пеню в сумі 1306,85 доларів США за 159 днів прострочки на суму боргу 20000 дол. США за продукцію, відвантажену, як вказано, 02.10.2012 р. (строк оплати 23.10.2012р.), всього 2 802,74 дол. США пені. Розрахунки проведені відповідно до офіційного курсу НБУ на 08.05.2013р. 7,99 грн. за 1 дол. США.

Вирішуючи спір в цій частині, суд враховує, що відповідно до п.3.6 договору оплата здійснюється протягом 15 банківських днів з дати відвантаження кожної партії товару. У п. 4.6 договору сторони встановили, що поставка вважається виконаною, коли товар завантажений в транспортний засіб перевізника.

Однак, із представлених доказів слідує, що товар за міжнародною товарно-транспортною накладною А№0390089 відвантажено не 05.09.2012р., як вказано у розрахунку позивача, а 06.09.2012р.(п.4). Таким чином, строк оплати за цією накладною 27.09.2012р. За міжнародною товарно-транспортною накладною А№0489604 від 03.10.2012р. товар відвантажено згідно з п. 4 накладної 03.10.2012р., а не 02.10.2012р. і тому строк оплати за цією накладною 24.10.2012р. Крім того, при проведені розрахунку позивачем не враховано, що 2012 рік мав не 365, а 366 днів.

За таких обставин, судом зроблено перерахунок і у зв'язку з цим позовні вимоги про стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню частково в сумі 2782,64 доларів США (22 233,29 грн.)

Також позивач просить стягнути з відповідача суму 560 доларів 54 центи США (4 478,71 грн.) - три відсотки річних від суми боргу за період з 27.09.2012р. по 22.02.2013р. (на суму 20 000,00 дол. США боргу, строк оплати 26.09.2012р.) за 182 дні прострочки та за період з 24.10.2012р. по 22.02.2013р. (на суму 20 000,00 дол. США боргу, строк оплати 23.10.2012р.) за 159 днів прострочки.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Факт несвоєчасного виконання відповідачем грошових зобов'язань судом встановлений. Однак, вимоги про стягнення суми 3% річних підлягають задоволенню частково у зв'язку з наступним: 1) Неправильно визначено строк оплати за міжнародною товарно-транспортною накладною А№0390089 від 06.09.2012р. (строк оплати 27.09.2012р., а не 26.09.2012р. як вказав позивач) та неправильно визначено строк оплати за міжнародною товарно-транспортною накладною А№0489604 від 03.10.2012р. (строк оплати 24.10.2012р., а не 23.10.2012р. як вказав позивач); 2) При проведені розрахунку позивачем не враховано, що 2012 рік мав не 365, а 366 днів; 3) Згідно з ст.ст.22,83 ГПК України визначення періоду заборгованості, на який нараховується 3% річних, є правом позивача. У розрахунку 3% річних позивач визначив період нарахування 27.09.2012р.- 22.02.2013р., однак прострочення настало лише з 28.09.2012р. і крім того, визначений позивачем період становить не 182 дні прострочення, а 149 днів. Аналогічно, за накладною А№0489604 від 03.10.2012р. вказаний позивачем період прострочення 24.10.2012р. - 22.02.2013р., за який він нараховує 3% річних, становить 122 дні прострочення, а не 159. Крім того, у зв'язку з тим, що строк оплати за цією накладною становить 24.10.2012р., нарахування здійснюється за період 25.10.2012р. - 22.02.2013р., тобто 121 день.

Таким чином, судом зроблено перерахунок і до стягнення підлягають 441,46 дол. США (3 527,27 грн.) - 3% річних.

Крім того, посилаючись на п.7.9 договору, позивач заявив до стягнення суму 62824,98 грн. понесених ним збитків у вигляді фінансових санкцій податкових органів України, у зв'язку з фактично сплаченою сумою 62824,98 грн. пені, нарахованої на підставі акту Державної податкової інспекції та податкового повідомлення-рішення від 06.06.2013р. Просить стягнути зазначену суму на свою користь з відповідача.

У пункті 7.9 договору купівлі-продажу, зокрема, встановлено, що оплата стороною штрафу, пені (неустойки) не звільняє сторони від обов'язку погасити свою заборгованість за передану у власність продукцію та повністю відшкодувати іншій стороні всі збитки (в тому числі упущену вигоду), спричинені невиконанням (неналежним виконанням) своїх грошових зобов'язань.

Відповідно до наданого суду акту Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м.Запоріжжя від 03.06.2013р. №406/2200/37167240 за результатами проведеної позапланової перевірки ТОВ «СІІД Трейд» із питань дотримання вимог валютного законодавства по взаємовідносинах із нерезидентом ППТУП «БелТехноСбит» за договором купівлі-продажу №3 від 26.03.2012р. встановлено порушення ТОВ «СІІД Трейд» Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» щодо здійснення строків розрахунків по експортним операціям при здійсненні поставки експортної продукції, що підтверджена ВМД №112050000/2012/019877 від 06.09.2012р. та ВМД №112050000/2012/021990 від 03.10.2012р. на суму 40 000 доларів США/319720 грн. За податковим повідомленням-рішенням ДПІ у Хортицькому районі м.Запоріжжя від 06.06.2013р. №0000032200 на підставі вказаного акта перевірки ТОВ «СІІД Трейд» нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД на суму 62824,98 грн. Позивачем податкове повідомлення-рішення в судовому порядку не оскаржено. Сплата останнім зазначеної грошової суми підтверджується платіжним дорученням №86 від 21.06.2013р. (а.с.80).

Згідно з ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Притягнення до відповідальності можливо лише при наявності передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад правопорушення, який є підставою правової відповідальності. Склад правопорушення, визначний законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, утворюють наступні елементи: суб'єкт, об'єкт, об'єктивна та суб'єктивна сторона. Суб'єктом є боржник, об'єктом - правовідношення по зобов'язаннях; об'єктивною стороною - наявність збитків у майновій сфері кредитора, противоправна поведінка у вигляді невиконання або неналежного виконання боржником свого зобов'язання, причинний зв'язок між противоправною поведінкою боржника і збитками; суб'єктивну сторону правопорушення складає вина. На кредитора покладений обов'язок доведення факту невиконання або неналежного виконання зобов'язання, прямого причинного зв'язку між порушенням зобов'язанням і завданими збитками і їх розмір, на боржника - відсутність вини (ст.ст.614,623 ЦК України).

Суд вважає, що позивачем не доведено склад правопорушення та відповідно те, що відповідач повинен нести відповідальність за порушення зобов'язань у вигляді збитків у сумі 62824,98 грн.

Зі змісту ст.ст.22,611,623 ЦК України вбачається, що збитки мають бути прямими та має існувати причинно-наслідковий зв'язок між діями боржника та збитками. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою порушника та збитками полягає, передусім, у прямому (безпосередньому) зв'язку між протиправною поведінкою та настанням шкідливого результату. Позивачем не доведено наявності прямого причинного зв'язку між несвоєчасним виконанням відповідачем своїх зобов'язань в частині оплати поставленого товару за договором і сплаченою позивачем пенею за порушення спеціального законодавства.

Статтею 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» визначено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів із дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Згідно з ч.1 ст.4 цього Закону порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

При цьому, за змістом ч.ч.2, 4 статті 4 Закону у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується. У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Як слідує із представлених суду розрахунків пені ЗЕД згідно з акту №№406/2200/37167240 від 03.06.2013р. пеня розрахована за двома податковими деклараціями ВМД №112050000/2012/019877 від 06.09.2012р. та ВМД №112050000/2012/021990 від 03.10.2012р. за період із дати виникнення порушення з оплати по кожній з них та по 23.05.2013р. включно. В той же час, ТОВ «СІІД Трейд» подано до суду позовну заяву про стягнення заборгованості, яка згідно з відбитком поштового штемпеля на конверті (а.с.57) була направлена 08.05.2013р., отримана судом 14.05.2013р. та ухвалою суду від 15.05.2013р. прийнята до розгляду.

Як слідує з матеріалів справи, акт перевірки ДПІ було складено 03.06.2013р., тобто після прийняття позову до розгляду судом, однак строки нарахування пені повинні бути зупинені з дати прийняття судом позову до розгляду, тобто з 15.05.2013р.

Таким чином, суд приходить до висновку, що причинний зв'язок між діями відповідача і діями позивача щодо сплати пені відсутній, оскільки відповідач порушив зобов'язання щодо оплати у 2012 році і у разі своєчасного звернення позивача до суду до нього не були б застосовані санкції у вигляді пені за порушення вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій. Актом перевірки ДПІ встановлено порушення законодавства ТОВ «СІІД Трейд», а не відповідачем.

У зв'язку з цим позов у цілому задовольняється частково.

Згідно з ст.49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Відповідно до ст.7 Закону України «Про судовий збір» у зв'язку із зменшенням позивачем розміру позовних вимог підлягає поверненню за його заявою із Державного бюджету України 9,44 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного виробничо-торговельного унітарного підприємства «БелТехноСбит» (220024, Республіка Бєларусь, м. Мінськ, вул. Стебенева, 20, к. 2, оф.407 реєстраційний номер 191539400, Bank correspondent: DEUTSCHE BANK TRUST CO/ AMERICAS, NEW YORK, SWIFT code: BKTRUS33, Beneficiaries bank: /04-098-340, BELINVESTBANK, MINSK, CODE 739, BELARUS, SWIFT code: BLBBBY2XXX: Beneficiary: відділення 522, р/с в доларах США 3012908175117 у відділенні № 522 ВАТ «Белінвестбанк») на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СІІД Трейд» (69123, Україна, м. Запоріжжя, вул. Хортицьке шосе, буд. 3, код ЄДРПОУ 37167240 Beneficiary account №: 26003287049200, Beneficiary bank: «UKRSIBBANK» 60 Moskovskaya Str., Kharkov 61050 UA, SWIFT: KHABUA2K, MFO 351005, розрахунковий рахунок: № 26003287049200 в ПАТ «Укрсиббанк», МФО 351005, м. Харків, Intermediary: Deutsch Bank Trust Company Americas NY, USA, SWIFT: BKTRUS33, Correspondent account: 04-402-971) суму 40 000 (сорок тисяч) доларів 00 центів США (що еквівалентно на день пред'явлення позову 319 600 (триста дев'ятнадцять тисяч шістсот) грн. 00 коп.) основного боргу, 2782 (дві тисячі сімсот вісімдесят два) долари 64 цента США (що еквівалентно на день пред'явлення позову 22 233 (двадцять дві тисячі двісті тридцять три) грн. 29 коп.) пені, 441 (чотириста сорок один) долар 46 центів США (що еквівалентно на день пред'явлення позову 3 527 (три тисячі п'ятсот двадцять сім) грн.27 грн.)) - 3% річних, 6 907 (шість тисяч дев'ятсот сім) грн. 22 коп. судового збору. Видати наказ.

У задоволенні іншої частини позову відмовити.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «СІІД Трейд» (69123, Україна, м. Запоріжжя, вул. Хортицьке шосе, буд. 3, код ЄДРПОУ 37167240) за його заявою із Державного бюджету України суму 9 (дев'ять) гривень 44 коп. судового збору, сплаченого платіжним дорученням №120 від 13.08.2013р.

Рішення підписано у повному обсязі 25.02.2014 р.

Суддя Л.П. Гандюкова

Рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду України шляхом подання апеляційної скарги через місцевий суд, який розглянув справу. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання у повному обсязі.