Рішення

від 24.02.2014 по справі 909/1529/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2014 р. Справа № 909/1529/13

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Фрич М. М., при секретарі судового засідання Ковалюк С. Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Укргазпромбанк",

вул. Дніпровська набережна, 13, м. Київ,02098

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фітойл",

фактичне місцезнаходження:

вул. Заводська, 1 А, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77305,

юридична адреса:

вул. Вербицького,буд 5, кв. 1,м. Львів,79013

про стягнення 59 280 грн. 80 коп. заборгованості

Представники сторін не з'явилися.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Укргазпромбанк" звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовною вимогою до товариства з обмеженою відповідальністю "Фітойл" про стягнення заборгованості в розмірі 59 280 грн. 80 коп.

Ухвалою господарського суду від 25.12.2013 року порушено провадження у справі і призначено розгляд справи на 11.02.2014 року.

Ухвалою суду від 11.02.2014 року зобов'язано позивача подати суду витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Фітойл" та відкладено розгляд справи на 24.02.2014 року.

В судове засідання представники сторін не з'явилися, вимоги ухвали від 11.02.2014 року не виконано.

Згідно ст. 69 Господарського процесуального кодексу України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів. З матеріалів справи вбачається, що позовна заява про стягнення заборгованості вих. № 2143 від 20.12.2013 року надійшла до господарського суду 24.12.2013 року (вх. №14515/13 від 24.12.13). Клопотання про продовження строку розгляду спору до суду не надходило.

З приводу зазначеного, суд вважає за необхідне вказати таке. Відповідно до підпункту 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню вирішення спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази у відповідності до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд встановив таке.

У своїй позовній заяві вих. № 2143 від 20.12.2013 року (вх. №14515/13 від 24.12.13) позивач вказує на те, що 14.12.2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Фітойл" (надалі за текстом - відповідач/позичальник) та публічним акціонерним товариством "Укргазпромбанк" (надалі за текстом - позивач/банк) укладено договір банківського кредиту №11-КЛ/11-Л2 (надалі за текстом - кредитний договір).

За умовами кредитного договору банк надав позичальнику кредит у вигляді невідновлюваної кредитної лінії, ліміт граничної заборгованості за кредитною лінією - 480 000 грн. 00 коп. (Додаткова угода №1 від 21.06.2012 року до кредитного договору), кінцевий строк кредитування - 20 червня 2013 року (Додаткова угода №1 від 21.06.2012 року до кредитного договору), процентна ставка за користування кредитом 5% річних (п.1.1.4. кредитного договору), а з 18.01.2013 року процентна ставка за користування кредитом 24,0 % (Додаткова угода №2 від 27.09.2012 року до кредитного договору).

Згідно позовної заяви підтвердженням отримання відповідачем від позивача кредитних коштів є Меморіальний ордер № 2583 від 14.12.2011 року.

Як вбачається з позовної заяви в забезпечення виконання умов кредитного договору було укладено договір застави між Публічним акціонерним товариством "Укргазпромбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фітойл", посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Стефанюк О.І. 29 грудня 2011 року за реєстровим номером 5331 (надалі за текстом - договір застави). За договором застави відповідачем було передано в заставу транспортний засіб марки Toyota, модель - Highlander, рік випуску - 2011, колір - сірий, номер шасі (кузова, рами) № JTEES42A802188022, тип - легковий універсал - B, реєстраційний номер BC4305CO, право власності підтверджується Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу CAK453647, виданого ВРЕВ ДАІ з обслуговування м. Львова та Пустомитівського району 29 грудня 2011 року.

Як вказано позивачем в позовній заяві в ході виконавчого провадження, відкритого на підставі виконавчого документа - виконавчого напису за № 432 від 27.02.2013 року, вчиненого на договорі застави приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Паракудою І.В., було передано банку транспортний засіб в рахунок погашення боргу, за оцінкою - 465 700 грн. 00 коп. В підтвердження цього позивач наводить Постанову Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції про передачу майна стягувану в рахунок погашення боргу від 16.10.2013 року (ВП №36993127).

Згідно позовної заяви 19.11.2013 року банком було здійснено зарахування погашення суми кредиту у сумі 430 000 грн. 00 коп. (шляхом звернення стягнення на предмет застави), а також здійснено часткове зарахування погашення відсотків за користування кредитом у сумі 35 700 грн. 00 коп.

За словами позивача, залишок заборгованості відповідача по нарахованим та несплаченим відсоткам за кредитним договором за період з 01 червня 2013 року по 19.11.2013 року становить 59 280 грн. 80 коп.

Відповідач відзиву на позовну заяву суду не подав, в судові засідання для викладення пояснень стосовно обставин справи не з'являвся.

Виходячи з матеріалів справи та керуючись вимогами діючого законодавства, суд дійшов в спірному випадку наступних висновків.

За змістом ст.11 Цивільного кодексу України (надалі за текстом - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір. Аналогічне правило випливає із ст. 509 ЦК України. Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами було укладено договір банківського кредиту №11-Кл/11-Л2. Відповідно до названого договору сторони взяли на себе відповідні зобов'язання. Так, позивач зобов'язався надати відповідачу грошові кошти (кредит) у вигляді невідновлюваної кредитної лінії, а відповідач, у свою чергу, зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, комісії та інші платежі в розмірі, на умовах та в порядку, що визначені договором.

Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог ст. 629 ЦК України договір є обов'язковий для виконання сторонами. Ст. 526 ЦК України встановлює, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Розділом 3 договору банківського кредиту №11-КЛ/11-Л2 від 14.12.2011 року встановлено, що кредитодавець зобов'язаний надати позичальнику грошові кошти (кредит) у розмірі, на строк і на умовах, встановлених цим договором (п.3.1.1.), прийняти виконання зобов'язань, що запропоноване за позичальника будь-якою іншою особою (п.3.1.2.), відкрити позичальнику позичковий рахунок для видачі та погашення кредиту (п.3.1.3.). Позичальник зобов'язаний використати кредит на зазначені в договорі цілі (п.3.2.1.), повернути кредит в строк у повному обсязі, у валюті кредиту та в порядку, що встановлені договором (п.3.2.2.), платити кредитодавцю щомісячно проценти за користування кредитом у валюті кредиту, в розмірі, строки та в порядку, що встановлені договором (п.3.2.3.), платити комісії, встановлені договором, у розмірі, строки та в порядку, встановлені договором (п.3.2.4.), повернути достроково кредит у повному обсязі та сплатити нараховані проценти незалежно від настання строку виконання зобов'язання (п.3.2.5.).

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Пунктом 1.1.3. договору банківського кредиту №11-КЛ/11-Л2 від 14.12.2011 року передбачено, що строк кредиту (строк кредитування) до 14 червня 2012 року включно: повернення кредиту здійснюється частинами в розмірі та в строки згідно графіку повернення кредиту. Згідно Додаткової угоди №1 від 21.06.2012 року строк кредиту (строк кредитування) до 20 червня 2013 року. Згідно п.1.2. строк сплати процентів за користування кредитом, комісії за управління кредитною лінією - щомісячно, не пізніше п'ятого числа місяця, наступного за місяцем користування кредитом, а за останній місяць користування кредитом - одночасно з погашенням суми кредиту, але не пізніше кінцевого терміну користування кредитом. Пунктом 1.3. передбачено, що при розрахунку процентів за користування кредитом приймається кількість днів у місяці - календарна, кількість днів на рік: 365 днів - для кредитів, наданих у гривні, 360 днів - для кредитів, наданих в іноземній валюті.

Позивач взяті на себе зобов'язання виконав. Це підтверджується наявним в матеріалах справи меморіальним ордером № 2583 від 14.12.2011 року, згідно якого позивач передав відповідачу 520 000 грн. 00 коп. В той же час, в суду відсутні належні докази про виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань. Це у свою чергу дає право суду на висновок про порушення стороною умов договору, а в конкретному випадку неповернення відповідачем позивачу в установлені терміни кредитних коштів.

Згідно розрахунку заборгованості станом на 13.12.2013 року загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 59 280 грн. 80 коп. Решта суми заборгованості була погашена в рахунок передачі транспортного засобу та часткового погашення суми кредиту.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). В силу ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Пунктом 5.1. договору банківського кредиту №11-КЛ/11-Л2 від 14.12.2011 року передбачено, що у разі порушення позичальником зобов'язання щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом та комісій згідно умов договору, позичальник сплачує кредитодавцю пеню в національній валюті України за курсом НБУ на дату нарахування в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання зобов'язання.

Відповідач в судові засідання явку повноважного представника не забезпечив, не надав суду жодних пояснень стосовно обставин справи, а також доказів, які б спростовували доводи позивача.

За таких обставин вимога позивача щодо стягнення заборгованості за договором банківського кредиту №11-КЛ/11-Л2 від 14.12.2011 року є обгрунтованою, а отже підлягає до задоволення.

Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (надалі за текстом - ГПК України) доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Частиною 5 ст. 49 ГПК України встановлено, що суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 610, 629, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 32, 43, 44, ч.5 ст.49, ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Фітойл" / фактичне місцезнаходження: вул. Заводська, 1 А, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77305; юридична адреса: вул. Вербицького, буд. 5, кв. 1 м. Львів, 79013, код ЄДРПОУ 36118779, поточний рахунок №26008028541 в ПАТ "Укргазпромбанк", МФО 320843 / на користь позивача Публічного акціонерного товариства "Укргазпромбанк" / вул. Дніпровська набережна, 13, м. Київ, 02098, код ЄДРПОУ 24262992, рахунок №373994 у ПАТ "Укргазпромбанк" м. Київ, МФО 320843 / заборгованість за договором банківського кредиту №11-КЛ/11-Л2 від 14.12.2011 року в розмірі 59 280 грн. 80 коп. (п'ятдесят дев'ять тисяч двісті вісімдесят гривень вісімдесят копійок) та судовий збір в сумі 1720 грн. 50 коп. (одна тисяча сімсот двадцять гривень п'ятдесят копійок).

Видати наказ після вступу рішення в законну силу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 26.02.14

Суддя Фрич М. М.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"