Постанова

від 26.02.2014 по справі 911/2915/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2014 р. Справа№ 911/2915/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Рябухи В.І.

суддів: Кондес Л.О.

Ропій Л.М.

при секретарі: Бовсунівській Л.О.,

за участю представників:

від позивача Грищенко О.М., дов. від 01.04.2013,

від відповідача-1 не з'явився,

від відповідача-2 Ковтун Р.В., дов. від 14.08.2013,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кравцівка Агро"

на рішення Господарського суду Київської області від 22.08.2013

у справі №911/2915/13 (суддя Кошик А.Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс"

до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Трейдсервісгруп",

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Кравцівка Агро"

про стягнення 82601,78 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 22.08.2013 позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Ніко-Тайс" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю „ПК Трейдсервісгруп" (далі - відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю „Кравцівка Агро" (далі - відповідач-2) про стягнення 82601,78 грн задоволено повністю.

Стягнуто солідарно з відповідачів на користь позивача 1000 грн пені, 1720,50 грн витрат по сплаті судового збору та 4000 грн витрат на оплату послуг адвоката.

Стягнуто з відповідача-2 на користь позивача 52194,00 грн пені, 9334,85 грн 3% річних та 20072,93 грн інфляційних втрат.

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач-2 звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 22.08.2013 скасувати, постановити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Вважає його таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник зазначає, що у нього відсутня заборгованість перед позивачем за договором поставки на умовах товарного кредиту від 17.01.2008 №ТК03/01/08-Х, оскільки відповідачем погашено борг протягом 2008-2009 р.р., на підтвердження чого надано платіжні доручення. Отже, у позивача немає підстав нараховувати та стягувати штрафні санкції. Крім того, судом першої інстанції не повідомлено його належним чином про розгляд справи у суді. Відповідач-2 також просить застосувати строк позовної давності.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2013 для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий-суддя Рябуха В.І., судді Ропій Л.М., Кондес Л.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2013 відновлено строк на подання апеляційної скарги, прийнято її до розгляду та порушено апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 29.01.2014. Доказами належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи є повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали від 13.12.2013) позивачу - 16.12.2013, відповідачу-1 - 28.12.2013 та відповідачу-2 - 17.12.2013, долучені до матеріалів справи.

20.01.2014 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду позивач надав заперечення на апеляційну скаргу та просив розглядати справу за наявними в ній документами без участі представника.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.01.2014 відкладено розгляд справи на 26.02.2014.

30.01.2014 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду:

позивач надав додаткові заперечення на апеляційну скаргу;

відповідач-1 надав відзив на апеляційну скаргу.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.02.2014 продовжено розгляд справи на п'ятнадцять днів.

24.02.2014 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду відповідач-2 надав доповнення-уточнення до апеляційної скарги.

25.02.2014 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду позивач надав заперечення на апеляційну скаргу.

У судовому засіданні 26.02.2014 представник відповідача-2 підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення Господарського суду Київської області від 22.08.2013 скасувати, постановити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Представник позивача заперечив доводи апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Представник відповідача-1 у судове засідання не з'явився, про прични неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання з розгляду апеляційної скарги відповідача-2, а матеріали справи дозволяють розглянути апеляційну скаргу без участі відповідача-1, з метою дотримання ст.102 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), на думку колегії суддів, відсутні підстави для відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Згідно зі ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Слід зазначити, що судом першої інстанції здійснено надсилання процесуальних документів ТОВ "Кравцівка Агро" на адресу: 63601, Харківська обл., смт. Шевченкове, вул. Харківська,2, кв.1 (згідно даних позивача), в той час як в матеріалах справи наявний витяг з ЄДР серії АВ №582771, з якого вбачається, що ТОВ "Кравцівка Агро" знаходиться за адресою: 63601, Харківська обл., Шевченківський р-н, смт. Шевченкове, вул. Первомайська, буд.2-б, кв.5.

Оскільки відповідач-2 (в зв'язку з неналежним повідомленням його судом) не був обізнаний про розгляд справи у суді першої інстанції, а надані ним до апеляційної скарги докази можуть вплинути на права та інтереси сторін, суд апеляційної інстанції повторно розглядає справу у повному обсязі за наявними у справі і додатково поданими доказами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників позивача та відповідача-2, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч.1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно частин 1, 4 ст. 694 ЦК України договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Якщо покупець прострочив оплату товару, проданого в кредит, продавець має право вимагати повернення неоплаченого товару.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.01.2008 між ТОВ "Корпорація "Агросинтез" та ТОВ "Кравцівка Агро" укладено договір поставки на умовах товарного кредиту №ТК03/01/08-Х (далі - договір), відповідно до якого постачальник (ТОВ "Корпорація "Агросинтез") зобов'язується поставити у власність покупця (відповідач-2) насіння гібридного соняшника, фалькон, остерон, а покупець зобов'язується прийняти товар, сплатити його вартість і проценти за користування товарним кредитом на умовах договору (п.1.1 договору).

У зв'язку з несвоєчасним та неповним виконанням відповідачем-2 взятого на себе грошового зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару згідно договору, ТОВ „Корпорація "Агросинтез" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з ТОВ "Кравцівка Агро" 214292,18 грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 09.06.2009 у справі №55/59-09 позов ТОВ „Корпорація "Агросинтез" задоволено частково. Стягнуто з відповідача-2 на користь ТОВ „Корпорація "Агросинтез" 90827,75 грн основного боргу, 10133,37 грн пені, 61748,32 грн штрафу, 1266,67 грн 3% річних, 2634,00 грн інфляційних втрат, 47662,08 грн індексації, 2142,72 грн державного мита та 117,98 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовлено.

На підставі вказаного вище рішення видано судовий наказ та відкрито виконавче провадження.

Як зазначає відповідач-2 (не спростовано матеріалами справи), в процесі виконання рішення ВДВС Шевченківського РУЮ Харківської області було встановлено, що на виконання договору поставки на умовах товарного кредиту від 17.01.2008 №ТК03/01/08-Х ТОВ "Кравцівка Агро" перерахувало ТОВ „Корпорація "Агросинтез" 115000,00 грн, про що свідчать платіжні доручення від 21.01.2008 №3 на суму 50000,00 грн, від 11.06.2008 №93 на суму 2000,00 грн, від 28.11.2008 №234 на суму 52000,00 грн, від 09.12.2008 №255 на суму 11000,00 грн з призначенням платежу "плата за насіння згідно договору від 17.01.2008 №ТК03/01/08-Х". Дані кошти не були враховані Господарським судом Харківської області при прийняті рішення від 09.06.2009, оскільки ТОВ „Корпорація "Агросинтез" не повідомило про даний факт суду. На виконання рішення Господарського суду Харківської області від 09.06.2009 у справі №55/59-09 ТОВ "Кравцівка Агро" перерахувало ТОВ „Корпорація "Агросинтез" 170000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями від 03.08.2009 №44 на суму 70000,00 грн з призначенням платежу "часткова оплата заборгованості згідно договорів від 17.01.2008 №ТК03/01/08-Х та від 20.05.2008 №0ТК06/05/08-Х" та від 04.08.2009 №45 на суму 100000,00 грн з призначенням платежу "оплата заборгованості згідно договорів від 17.01.2008 №ТК03/01/08-Х та від 20.05.2008 №0ТК06/05/08-Х" (після прийняття рішення від 09.06.2009).

Таким чином, ТОВ "Кравцівка Агро" протягом 2008-2009 р.р. перерахувало ТОВ „Корпорація "Агросинтез" 285000,00 грн.

Відмінність перерахованої відповідачем-2 суми від суми стягнутої судом у справі №55/59-09 в бік перевищення (214292,18 грн 285000,00 грн) відповідач-2 пояснює тим, що в рамках зведеного виконавчого провадження ТОВ "Кравцівка Агро" виконувало також рішення Господарського суду Харківської області від 30.06.2009 у справі №45/115-09 про стягнення з відповідача-2 на користь ТОВ „Корпорація "Агросинтез" 20744,81 грн, в якому підставою позовних вимог є інший договір поставки на умовах товарного кредиту, а саме від 20.05.2008 №ТК06/05/08-Х.

В результаті виконання рішення Господарського суду Харківської області від 09.06.2009 у справі №55/59-09 виконавче провадження з примусового виконання рішення було закрито.

Таким чином, заборгованість у відповідача-2 перед ТОВ „Корпорація "Агросинтез" за договором від 17.01.2008 №ТК03/01/08-Х з 2009 року відсутня.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

15.11.2012 між ТОВ "Корпорація "Агросинтез" (первісний кредитор) та ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" (новий кредитор) підписано угоду №15-11/12-24 про заміну кредитора у зобов'язанні (далі - угода №15-11/12-24), відповідно до якої первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги виконання ТОВ "Кравцівка Агро" (боржник) зобов'язання щодо сплати розміру пені, 3% річних та інфляційних втрат, набутих первісним кредитором на підставі договору поставки на умовах товарного кредиту від 17.01.2008 №ТК03/01/08-Х, у зв'язку з неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно договору поставки на умовах товарного кредиту від 17.01.2008 №ТК03/01/08-Х (п.1.1 угоди №15-11/12-24).

Відповідно до п.2.1 угоди №15-11/12-24 вартість зобов'язання, що відступається за даною угодою становить 90384,40 грн, з яких 57852,34 грн пені, 9915,95 грн 3% річних, 22616,11 грн інфляційних втрат (п. 2.3 угоди №15-11/12-104).

Угода набуває чинності з моменту її підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цією угодою (п.6.1 угоди №15-11/12-24).

Згідно ст. 517 ЦК України первісний кредитор передав новому документи, які засвідчують права, що передаються та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (згідно акта прийому-передачі від 15.11.2012), а також направив боржнику 08.04.2013 письмове повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні від 15.11.2012.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ч. 1 ст. 546 ЦК України).

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб (ст. 553 ЦК України).

У статті 554 ЦК України зазначено, що в разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за угодою №15-11/12-24 про заміну кредитора у зобов'язанні, 21.12.2012 між ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" (кредитор) та ТОВ "ПК Трейдсервісгруп" (поручитель) укладено договір поруки №21-12-2012-26 (далі - договір поруки), відповідно до якого поручитель поручається перед кредитором за виконання обов'язку ТОВ "Кравцівка Агро" щодо виконання грошового зобов'язання - сплати пені у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно договору поставки товару на умовах товарного кредиту від 17.01.2008 №ТК03/01/08-Х.

Відповідальність поручителя перед кредитором обмежується сплатою суми пені 1000,00 грн (п.3.1 договору поруки).

У пункті 4.1 договору поруки зазначено, що у разі порушення (невиконання чи неналежного виконання) боржником обов'язку за основною угодою, кредитор вправі звернутися із вимогою про виконання як до боржника, так і до поручителя, які несуть солідарну відповідальність перед кредитором.

Позивач звернувся до відповідача-1 з вимогою від 27.12.2012 №27-26/12, в якій просив виконати обов'язки відповідно до договору поруки (одержана 29.12.2012).

У відповідь на вимогу відповідач-1 надіслав позивачу лист від 09.01.2013 №84, в якому повідомив про неможливість виконання зобов'язання за договором поруки в зв'язку з скрутним фінансовим становищем, однак гарантував виконати його в строк до 31.03.2013.

Відповідно до ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

В зв'язку з тим, що на думку позивача відповідачі не сплатили йому заборгованість згідно угоди №15-11/12-24 та договору поруки, позивач (новий кредитор) просить стягнути з відповідача-2:

52194,00 грн пені за період з 10.06.2009 по 15.11.2012 на суму боргу 90827,75 грн,

9334,85 грн 3% річних за період з 10.06.2009 по 15.11.2012 на суму боргу 90827,75 грн;

20072,93 грн інфляційних втрат за червень 2009 року по вересень 2012 року на суму боргу 90827,75 грн,

а також стягнути з відповідачів - 1,2 солідарно 1000,00 грн пені та 4000,00 грн витрат на оплату послуг адвоката.

Згідно з п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

ТОВ "Ніко-Тайс" у позовній заяві стверджує, що відповідач-2 станом на 15.11.2012 не виконав взяті на себе зобов'язання по погашенню заборгованості за договором від 17.01.2008 №ТК03/01/08-Х. Тому позивач, як новий кредитор, має право вимагати у відповідача-2 сплати суми пені, 3% річних та інфляційних втрат за період з 10.06.2009 по 15.11.2012 (період існування заборгованості).

Однак, як встановлено судом апеляційної інстанції відповідач-2 виконав зобов'язання перед ТОВ "Корпорація "Агросинтез" та погасив заборгованість за договором від 17.01.2008 №ТК03/01/08-Х ще у 2009 році.

Отже, у ТОВ "Ніко-Тайс", як у нового кредитора, відсутнє порушене право, що позбавляє його можливості вимагати у відповідача-2 сплати штрафних санкцій, нарахованих на суму боргу, існування якого не підтверджено належними доказами.

Платіжні доручення, надані відповідачем-2, свідчать про сплату ТОВ "Корпорація "Агросинтез" суми боргу.

За договором про заміну кредитора у зобов'язанні було передано виконане зобов'язання зі сплати боргу, а ТОВ "ПК Трейдсервісгруп" за договором поруки поручилось за виконання обов'язку, який був виконаний відповідачем-2 у 2009 році.

Таким чином, позовна вимога про солідарне стягнення з відповідачів 1000,00 грн пені задоволенню не підлягає.

З огляду на викладене вище, колегія суддів дійшла висновку про відсутність у позивача порушеного права та відмовляє у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Судом першої інстанції не досліджено питання існування боргу у відповідача-2, в результаті чого суд дійшов хибного висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Щодо клопотання відповідача-2 застосувати строк позовної давності, колегія суддів зазначає наступне.

За змістом ч.1 ст. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення (п.2.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №10).

З огляду на встановлення колегією суддів відсутності порушеного права позивача, строк позовної давності застосуванню не підлягає.

Вимога позивача про пропорційне стягнення з відповідачів 4000,00 грн витрат на надання послуг адвоката задоволенню не підлягає, з огляду на ч.5 ст.49 ГПК України, відповідно до якої при відмові в позові витрати на послуги адвоката покладаються на позивача.

Позивачем не надано належних доказів на спростування доводів апеляційної скарги.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, рішення Господарського суду Київської області від 22.08.2013 у справі №911/2915/13 підлягає скасуванню, як таке, що прийняте при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кравцівка Агро" задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 22.08.2013 у справі №911/2915/13 скасувати і прийняти нове.

3. Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" в повному обсязі.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, буд.38, кв.23, код 38039872) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кравцівка Агро" (63601, Харківська обл., Шевченківський р-н, смт. Шевченкове, вул. Первомайська, буд.2-б, кв.5, код 33970799) 860 (вісімсот шістдесят) грн 25 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Видачу наказу доручити Господарському суду Київської області.

6. Матеріали справи №911/2915/13 повернути до Господарського суду Київської області.

Дану постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя В.І. Рябуха

Судді Л.О. Кондес

Л.М. Ропій