Ухвала

від 18.02.2014 по справі 2а/1570/7888/2011

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2014 р.м.ОдесаСправа № 2а/1570/7888/2011

Категорія: 5.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Левчук О. А.

Одеський апеляційний адміністративний суд, у складі колегії:

головуючого - Яковлєва О.В.,

суддів - Бойка А.В., Танасогло Т.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мобілісс" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2012 року, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мобілісс" до Південної митниці Міндоходів про скасування рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2012 року відмовлено в задоволені позову про скасування податкових повідомлень-рішень від 20.09.2011 року №242 та №243.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу, з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та винести нову постанову, якою позов задовольнити.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що судом першої інстанції неповно встановлено обставини справи та зроблено необґрунтований висновок щодо правомірності прийнятих рішень, оскільки за результатами проведеної перевірки митним органом встановлено, що підприємством позивача порушено транзитний режим транспортування товарів через територію України, що призвело до несплати митних платежів та податку на додану вартість, проте позивачем не допущено вказаного порушення, оскільки підприємством не укладено договору перевезення товару та його транспортуванням фактично не здійснено, а тому відсутні підстави для застосування штрафних санкцій до підприємства.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення - без змін, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 15.08.2011 року Південною митницею проведено невиїзну документальну перевірку позивача щодо повноти нарахування та сплати до Державного бюджету України податків та зборів у зоні діяльності Південної митниці, про що складено акт №0065/11/500000000/0034368947, яким встановлено, що у липні 2011 року ТОВ "МОБІЛІСС", на підставі відповідного договору, надано зобов'язання здійснити перевезення товарів через митну територію України в режимі "транзит", з митного поста «Одеса-порт» Південної митниці до Сумської митниці, у строк до 21.07.2011 року, що підтверджено вантажно-митною декларацією типу ТР80 №500060703/11/002022, проте згідно з листом Сумської митниці №18/5456 від 05.08.2011 року - зазначений товар, у визначений митницею строк, не доставлено до Сумської митниці для вивезення товару за межі митної території України, а тому відповідачем зроблено висновок, що перевізником не виконано покладені на нього зобов'язання щодо перевезення товарів в режимі "транзит", тобто вказані товари знаходяться на митній території України, а тому позивач повинен сплатити відповідні митні платежі та податок на додану вартість. При цьому визначено загальну суму, яка підлягає сплаті до Державного бюджету України, у розмірі 696369,88 грн. (у тому числі ввізне мито - 315993,72 грн., та ПДВ - 380376,16 грн.).

За результатами перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 20.09.2011 року №42, яким позивачу визначено розмір мита і штрафних санкцій, в сумі 394992,15 грн., та №243, яким визначено суму грошового зобов`язання з ПДВ та застосовано штрафні санкції, у розмірі 475470,20 грн.

За наслідком встановлених обставин судом першої інстанції, зроблено висновок щодо необґрунтованості позовних вимог, з яким погоджується судова колегія з наступних підстав.

Відповідно до ст.200 Митного кодексу України, транзит - це митний режим, відповідно до якого товари і транспортні засоби переміщуються під митним контролем між двома митними органами або в межах зони діяльності одного митного органу без будь-якого використання таких товарів і транспортних засобів на митній території України.

Згідно з п.5 ст.201 Митного кодексу України - товари, що переміщуються транзитом, повинні бути доставленими до митного органу призначення у строк, що визначається відповідно до чинних в Україні нормативів на перевезення вантажів, виходячи з виду транспорту, маршруту, відстані до кінцевого пункту та інших умов перевезення.

Відповідно до п.22 ч.1 ст.1 Митного кодексу України, перевізник - це особа, зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, яка в установленому законом порядку, з використанням належних їй або найманих нею транспортних засобів переміщує товари через митний кордон України або здійснює перевезення товарів, що перебувають під митним контролем, між митними органами на території України.

Підпунктом 3 ч.180.1 ст. 180 Податкового кодексу України встановлено, що для цілей оподаткування платником податку на додану вартість є будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України, а також особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, які передбачають повне або часткове умовне звільнення від оподаткування, у разі порушення таких митних режимів, встановлених митним законодавством

Відповідно до Інструкції "Про порядок заповнення вантажної митної декларації", затвердженої наказом Держмитслужби від 09.07.1997 року - графа 50 заповнюється, коли здійснюється перевезення товарів митною територією України. У графі зазначаються відомості (літерний код альфа-2 країни місцезнаходження відповідно до Класифікації держав світу, найменування, місцезнаходження, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ або ідентифікаційний номер за ДРФО /за наявності/, номер телефону) про перевізника (або експедитора) та персональні дані особи, що приймає задекларовані товари до перевезення та бере зобов'язання щодо доставки цих товарів у митницю призначення (на основі пред'явленого паспорта).

Відповідно до положень статей 188 та 189 Митного кодексу України - умовою перебування товарів на митній території України, їх вільного використання та вільного обігу без будь-яких митних обмежень є сплата податків та зборів, якими обкладаються товари під час ввезення на митну територію України відповідно до законів України. При цьому митному органу повинні бути подані відповідні документи.

Відповідно до п. 54.3.1 п.54.3 ст. 54 Податкового кодексу України - контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію.

Згідно з п. 123.1. ст. 123 Податкового кодексу України - у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до п. 190.1. статті 190 Податкового кодексу України - базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів. При визначенні бази оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, перерахунок іноземної валюти у валюту України здійснюється за офіційним курсом валюти України до цієї іноземної валюти, встановленим Національним банком України, що діє на день подання митної декларації для митного оформлення. У разі якщо митна декларація не подавалась, перерахунок іноземної валюти у валюту України здійснюється за офіційним курсом валюти України до цієї іноземної валюти, встановленим Національним банком України, що діяв на день визначення податкових зобов'язань.

Судовою колегією встановлено, що 13.07.2011 року до митного поста «Одеса-порт» Південної митниці надійшли товари «Тканина з синтетичних комплексних ниток з вмістом не текстурованих ниток з поліефіру більш як 85 мас. % - 83837,4 м» та «Кульки пластмасові 10000 шт.». Відповідно до коносаменту №143180305964, отримувач товару визначався «То order» (за розпорядженням).

Згідно з листом ТОВ «Морські перевезення» №323 від 14.07.2011 - зазначений товар з подальшим перевантаженням на автомобіль прямував на адресу кінцевого отримувача, ВАТ «Брянська магістральна сітьова компанія» (Російська Федерація), в режимі "транзит".

Вищевказані товари перевантажено на території Одеського морського торговельного порту на автомобіль, власником якого є ТОВ «МОБІЛІСС», під керуванням водія ОСОБА_1, який працював в ТОВ «МОБІЛІСС» на посаді водія міжнародних перевезень.

16.07.2011 року декларантом ТОВ «Південьавтотранс», на підставі договору-доручення про надання брокерських послуг, до м/п «Одеса-порт» Південної митниці для митного оформлення зазначеного вантажу подано транзитну вантажну митну декларацію типу ТР-80 №500060703/11/002022, в якій Південній митниці надано зобов`язання перемістити зазначений товар до Сумської митниці, у термін до 21.07.2011 року, для вивезення товару за межі митної території України.

Разом з даною декларацією, декларантом до Південної митниці надано СМR №00240, відповідно до якої даний товар перевозиться під митним контролем водієм ТОВ «МОБІЛІСС» з Одеського морського торгівельного порту до Російської Федерації, на адресу отримувача ВАТ «Брянська магістральна мережева компанія», на автомобілі під митним забезпеченням Південної митниці.

Дану вантажно-митну декларацію прийнято Південною митницею до митного оформлення та оформлено у режимі «транзит», при цьому у графі 50 «Принципал» зазначено відомості перевізника, що приймає задекларовані товари до перевезення та бере зобов`язання щодо доставки цих товарів у митницю призначення - ТОВ «МОБІЛІСС» (т.1, а.с.135).

Згідно з листом Сумської митниці №18/5456 від 05.08.2011 року - зазначений товар у визначений митницею строк, до 21.07.2011 року, не доставлено до Сумської митниці для вивезення товару за межі митної території України, а тому митним органом, за результатами відповідної перевірки, винесено податкові повідомлення-рішення від 20.09.2011 року №42, яким позивачу визначено розмір мита і штрафних санкцій, в сумі 394992,15 грн., та №243, яким визначено суму грошового зобов`язання з ПДВ та застосовано штрафні санкції, у розмірі 475470,20 грн.

За результатом встановлених обставин судовою колегією зроблено висновок, що ТОВ "МОБІЛІСС" надано зобов'язання, на підставі відповідного договору щодо перевезення товарів через митну територію України, в режимі "транзит", та при цьому вказаний товар звільнено від сплати мита та ПДВ. Вказаний висновок підтверджено належними документами, а саме вантажно-митною декларацією (із зазначенням позивача у графі "Принципал") та письмовим зобов'язанням позивача, в якому зазначено, що він зобов'язується доставити задекларовані товари у визначений митним законодавством строк. Вказані документи є обов'язковою складовою оформлення і випуску товару в режимі "транзит", та вони прийняті до оформлення Південною митницею. У встановлений термін товар не вивезено за межі митної території України, а тому відповідно до вищевказаних вимог закону, на нього нараховуються митні платежі та податок на додану вартість.

При цьому чинним податковим та митним законодавством визначено, що платником податку та ввізного мита є особа, якою взято на себе зобов'язання щодо перевезення товару та забезпечення дотримання вимог митних режимів, якою є перевізник - ТОВ "МОБІЛІСС".

Оскільки вказаною особою не надано підтвердження щодо вивезення товарів за межі митної території України та за вказані товари не сплачено мито та ПДВ - митним органом правомірно винесено відповідні податкові повідомлення-рішення, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Посилання апелянта на те, що апелянт не давав письмового зобов'язання щодо доставки товарів до Сумської митниці, спростовується матеріалами справи, а саме копією відповідного зобов'язання, яким підписано водієм ТОВ "МОБІЛІСС" (т.1 а.с.137).

Враховуючи вищевикладене судова колегія вважає, що суд першої інстанції при вирішенні справи не допустив порушень норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, що є підставою для залишення її без задоволення.

Керуючись ст.ст.185, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мобілісс" - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2012 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом 20 днів, після набрання нею законною сили до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: О.В. Яковлєв

Судді: А.В. Бойко

Т.М. Танасогло