Постанова

від 26.02.2014 по справі 821/329/14

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2014 р. Справа № 821/329/14 Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бездрабка О.І.,

при секретарі - Транчуковій О.С.,

за участю:

представника позивача - Лисенка В.О.,

представника відповідача - Палінічака К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Алеф" ЛТД до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Алеф" ЛТД (далі - позивач, ТОВ фірма "Алеф" ЛТД) звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі - відповідач, ДПІ у м.Херсоні), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.02.2012 р. № 0000380700, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування на 316262,22 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 79065,55 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що при проведенні операцій із ЗЕТОВ "Інтервес", ТОВ "Українська зернова логістична компанія" позивачем повністю дотримано вимоги податкового законодавства при формуванні податкового кредиту, а висновки акту перевірки щодо відсутності реальних поставок товарів (послуг) від цих контрагентів є такими, що не відповідають дійсності та спростовуються первинними бухгалтерськими документами.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити, вказавши на наявність у позивача всіх необхідних первинних документів на підтвердження здійснених господарських операцій з постачальниками ЗЕТОВ "Інтервес", ТОВ "Українська зернова логістична компанія". Відповідач здійснював перевірку лише по поставкам товару по другому ланцюгу проходження товару, до яких позивач не має відношення, не досліджуючи товарні операції між ТОВ фірмою "Алеф" ЛТД та її безпосередніми контрагентами, у зв'язку з чим висновки ДПІ у м.Херсоні, викладені в акті перевірки, є незаконними. Зазначає, що не виконання контрагентом свого зобов'язання по сплаті ПДВ до бюджету зумовлює відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Чинним законодавством не надано право ДПІ у м.Херсоні робити висновок про встановлення порушень норм цивільного законодавства.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову, оскільки при перевірці достовірності нарахування бюджетного відшкодування за серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2010 року встановлено, що основними постачальниками в ці періоди були ЗЕТОВ "Інтервес", ТОВ "Українська зернова логістична компанія". Оскільки по ланцюгах постачання товару неможливо встановити факт надмірної сплати податку на додану вартість, так як правочини, вчинені ЗЕТОВ "Інтервес", ТОВ "Українська зернова логістична компанія" з постачальниками у 2 ланцюгу, визнані нікчемними, позивачу правомірно зменшено суму бюджетного відшкодування за вказані періоди. Просить відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що в період з 16.02.2012 р. по 20.02.2012 р. відповідачем проведено невиїзну позапланову перевірку ТОВ фірма "Алеф" ЛТД з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за період: травень, червень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2012 року, за результатами якої складено акт від 17.02.2012 р. № 578/07-0/23140525.

У висновках акту зазначено, що перевіркою встановлено:

1. на порушення п.1.8 ст.1, пп.7.7.1, пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" підприємством завищено заявлену суму бюджетного відшкодування з ПДВ на загальну суму 316262,22 грн., у т.ч.: за серпень 2010 року на суму 162439,65 грн., за вересень 2010 року на суму 60906 грн., за жовтень 2010 року на суму 59255 грн., за листопад 2010 року на суму 10328,57 грн., за грудень 2010 року на суму 23333 грн.;

2. на порушення пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" завищено податковий кредит у сумі 23333 грн., у т.ч.: за листопад 2010 року на суму 23333 грн.

Вказані висновки акту перевірки ґрунтуються на наступних обставинах.

Так, одним із постачальників ТОВ фірма "Алеф" ЛТД у липні 2010 року було ЗЕТОВ "Інтервес" (придбання сільськогосподарської продукції на загальну суму 4373496 грн., у т.ч. ПДВ - 728916 грн.). Підприємство повідомило, що є посередником, постачальниками були ТОВ "Сочавський", ТОВ "Агротранс". Актом документальної невиїзної перевірки від 15.02.2011 р. № 231/23/34280962 встановлено нікчемність усіх операцій з купівлі-продажу за участю ТОВ "Сочавський" по ланцюгу до "вигодонабувача". ТОВ "Агротранс" не надало товарно-транспортні накладні, які підтверджують відвантаження продукції ЗЕТОВ "Інтервес".

Таким чином, ДПІ у м.Херсоні зазначає про неможливість встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість ТОВ фірма "Алеф" ЛТД по ланцюгам постачання: ЗЕТОВ "Інтервес" - ТОВ "Сочавський" у сумі 89338,40 грн., ЗЕТОВ "Інтервес" - ТОВ "Агротранс" у сумі 73101,25 грн.

У серпні 2010 року основним постачальником позивача був ЗЕТОВ "Інтервес" (придбання сільськогосподарської продукції та надання послуг з оренди приміщення на загальну суму 3702334,61 грн., у т.ч. ПДВ - 617055,77 грн.). Підприємство повідомило, що є посередником, постачальником було ТОВ "Сібарит ЛТД". Актом невиїзної документальної перевірки від 06.01.2011 р. № 912/23-0302/02/35162607 не встановлено факту передачі товарів (послуг) від ТОВ "Сібарит ЛТД" до підприємств-покупців у зв"язку з відсутністю актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів.

Таким чином, ДПІ у м.Херсоні зазначає про неможливість встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість ТОВ фірма "Алеф" ЛТД по ланцюгу постачання ЗЕТОВ "Інтервес" - ТОВ "Сібарит ЛТД" у сумі 60906 грн.

Основним постачальником ТОВ фірма "Алеф" ЛТД у вересні 2010 року було ЗЕТОВ "Інтервес" (придбання сільськогосподарської продукції на загальну суму 2658587,50 грн., у т.ч. ПДВ - 443097,92 грн.) Підприємство повідомило, що є посередником, постачальником було ПП ВТФ "Агростандарт", яке до звірки не надало накладні, які підтверджують факт придбання товару, товарно-транспортні накладні.

Таким чином, ДПІ у м.Херсоні зазначає про неможливість встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість ТОВ фірма "Алеф" ЛТД по ланцюгу постачання ЗЕТОВ "Інтервес" - ПП ВТФ "Агростандарт" у сумі 59255 грн.

У жовтні 2010 року одним із постачальників ТОВ фірма "Алеф" ЛТД було ЗЕТОВ "Інтервес" (придбання сільськогосподарської продукції на загальну суму 5296503,37 грн., у т.ч. ПДВ - 882750,56 грн.). Підприємство повідомило, що є посередником, постачальником було ТОВ "Украгро-Експо", яке до зустрічної звірки не надало податкові накладні та акти виконаних робіт, товарно-транспортні накладні.

Таким чином, ДПІ у м.Херсоні зазначає про неможливість встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість ТОВ фірма "Алеф" ЛТД по ланцюгу постачання ЗЕТОВ "Інтервес" - ТОВ "Украгро-Експо" у сумі 10328,57 грн.

Постачальником ТОВ фірма "Алеф" ЛТД у листопаді 2010 року було ТОВ "Українська зернова логістична компанія" (експедирування сільськогосподарської продукції на загальну суму 139998 грн., у т.ч. ПДВ -23333 грн.). Актом позапланової виїзної перевірки ТОВ "Українська зернова логістична компанія" від 14.09.2011 р. № 3229/23-2/36505023 встановлено нікчемність правочинів з підприємствами постачальниками у зв'язку з відсутністю необхідних умов для здійснення господарської діяльності.

Таким чином, ДПІ у м.Херсоні зазначає про неможливість встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість ТОВ фірма "Алеф" ЛТД по постачальнику ТОВ "Українська зернова логістична компанія" у сумі 23333 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.02.2012 р. № 0000380700, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування на 316262,22 грн. (за серпень 2010 року - на 162439,65 грн., за вересень 2010 року - на 60906 грн., за жовтень 2010 року - на 59255 грн., за листопад 2010 року - на 10328,57 грн., за грудень 2010 року - на 23333 грн.) та застосовано штрафні санкції у розмірі 79065,55 грн.

На час проведення позивачем операцій із ЗЕТОВ "Інтервес", ТОВ "Українська зернова логістична компанія" порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України, або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків були визначені Законом України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР.

За приписами пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (далі - Закон № 168/97-ВР) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

За змістом пп.7.7.1, 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп.7.7.4 п.7.4 ст.7 Закону № 168/97-ВР платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Отже, з точки зору податкового законодавства України головними умовами для віднесення сплаченого при придбанні товару ПДВ до складу податкового кредиту є використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності платника податків у межах оподатковуваних операцій та належне документування сплаченого ПДВ, в тому числі наявність належним чином оформленої податкової накладної.

Згідно з п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-XIV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч.1 ст.181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Судом встановлено, що 08.04.2010 р. між позивачем та ЗЕТОВ "Інтервес" укладено договір на поставку продукції № 08042010-1. Пунктом 1.1 договору передбачено, що Продавець зобов'язується передати олійні та зернові культури, надалі Товар, на умовах, які зазначені в даному Договорі, а Покупець зобов'язується прийняти Товар і оплатити його. Одиницею виміру кількості Товару є тонна (т) фактичної ваги. Товар поставляється навалом партіями. Кількість Товару в кожній партії визначається сторонами в додатках до Договору, які є його невід'ємною частиною (п.2.1). У додатках від 01.10.2010 р. №№ 6, 7, від 06.10.2010 р. № 8 визначено Товар - горох, жмих соняшника, пшениця фуражна та умови поставки - насипом автотранспортом на умовах СРТ ЗАТ "Дніпровський Термінал", м.Херсон, вул.Перкопська, 169-А.

На виконання даного договору ЗЕТОВ "Інтервес" поставило позивачу у липні, серпні, вересні, жовтні, листопаді 2010 року пшеницю, горох, жмих соняшника, що підтверджується накладними від 30.07.2010 р. №№ РН-036, РН-037, від 31.07.2010 р. № РН-038, від 29.08.2010 р. №№ РН-039, РН-040, від 01.10.2010 р. № РН-041, від 29.10.2010 р. №№ РН-042, РН-043, РН-044, від 26.11.2010 р. № РН-044, від 29.11.2010 р. № РН-045, податковими накладними від 19.07.2010 р. № 80, від 20.07.2010 р. № 81, від 21.07.2010 р. № 82, від 26.07.2010 р. № 83, від 28.07.2010 р. № 84, від 30.07.2010 р. № 86, від 11.08.2010 р. № 90, від 16.08.2010 р. № 91, від 19.08.2010 р. № 93, від 21.08.2010 р. № 94, від 25.08.2010 р. № 95, від 17.09.2010 р. № 103, від 20.09.2010 р. № 104, від 21.09.2010 р. № 105, від 22.09.2010 р. № 106, від 23.09.2010 р. № 107, від 27.09.2010 р. № 108, від 28.09.2010 р. № 109, від 30.09.2010 р. № 110, від 01.10.2010 р. № 116, від 05.10.2010 р. № 117, від 11.10.2010 р. № 120, від 12.10.2010 р. № 121, від 13.10.2010 р. № 122, від 15.10.2010 р. № 123, від 22.10.2010 р. № 126, від 25.10.2010 р. № 127, від 26.10.2010 р. № 128, від 28.10.2010 р. № 129, від 29.10.2010 р. № 131.

Транспортування сільськогосподарської продукції здійснювалося із залученням сторонніх осіб згідно товарно-транспортних накладних, в яких зазначені прізвища водіїв та державні номери автомобілів, якими здійснювалось перевезення продукції, замовник та вантажовідправник, якими зазначено ТОВ "Агротранс" та вантажоодержувач - ЗЕТОВ "Інтервес" (для ТОВ "Алеф" ЛТД), назва продукція та інша інформація.

Факт передачі товару (гороху) від ПП ВТФ "Агростандарт" до ЗЕТОВ "Інтервес" підтверджується трьохстороннім актом приймання-передачі від 01.10.2010 р.

Крім того, позивачем також надано товарно-транспортні накладні щодо перевезення товару від ТОВ "Сочавський" до ЗЕТОВ "Інтервес".

Частину отриманого від ЗЕТОВ "Інтервест" товару (пшениця, горох, жмих соняшника) ТОВ фірма "Алеф" ЛТД реалізовувало ТОВ "Украгро-Експо", ТОВ "Сільськогосподарське товариство "Град.ка Агро", ТОВ "АФХ Трейд", ТОВ "Продексим, ЛТД", ПП "Галатея Таврії", що підтверджується договорами від 01.12.2010 р. № 01122010, від 24.11.2010 р. № 24112010-1, від 23.11.2010 р. № 45/11/2010 ХЗ, від 01.12.2010 р. № 20/09/10, від 30.09.2010 р. № 30/09-1, від 11.09.2010 р. № 213-2010, накладними від 13.09.2010 р. № АЛФ-01, від 30.09.2010 р. №№ АЛФ-02, АЛФ-03, від 24.11.2010 р. № ПЛФ-05, від 26.11.2010 р. № АЛФ-06, від 30.11.2010 р. № АЛФ-07, податковими накладними від 13.09.2010 р. № 143, від 30.09.2010 р. №№ 162, 163, від 24.11.2010 р. № 201, від 26.11.2010 р. № 202, від 30.11.2010 р. № 204.

Іншу частину продукції було експортовано відповідно до контрактів:

- № 740/14150160 від 11.11.2010 р. на адресу компанії Alfred C.Toepfer International GmbH, що підтверджується ВМД №№ 508040002/2010/006321, 508040002/2010/006315;

- № 8523 від 13.09.2010 р. на адресу компанії FEED FACTORS LTD, що підтверджується ВМД № 508040002/2010/003227;

- № 8387 від 13.07.2010 р. на адресу компанії FEED FACTORS LTD, що підтверджується ВМД №№ 508040002/2010/004110, 0508040002/2010/005228, 508040002/2010/004108, 508040002/2010/004111, 508040002/2010/004112.

Також позивач 02.09.2010 р. уклав з ТОВ "Українська зернова логістична компанія" договір № 01092010 на виконання навантажувально-розвантажувальних робіт. Згідно цього договору ТОВ "Українська зернова логістична компанія" виконала навантажувально-розвантажувальні роботи на суму 140000 грн., з яких ПДВ - 23333,33 грн., що підтверджується актом здачі-приймання робіт (надання послуг) від 03.11.2010 р. № ОУ-0000013, податковою накладною від 03.11.2010 р. № 380.

Розрахунки між ТОВ фірма "Алеф" ЛТД та ЗЕТОВ "Інтервес", ТОВ "Українська зернова логістична компанія" здійснені у безготівковому порядку, що підтверджується реєстром платіжних документів.

В акті перевірки не спростовується факт того, що суми податку на додану вартість були внесені позивачем до реєстру отриманих податкових накладних від вказаних контрагентів, включені до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду та відповідають даним податкової декларації з податку на додану вартість. А, отже, позивачем до податкового кредиту були віднесені лише витрати по сплаті податку, які підтверджені податковими накладними.

Суд зазначає, що в акті ДПІ у м.Херсоні не вказує і не аналізує первині документі, які стали підставою для формування позивачем податкового кредиту по вказаним постачальникам.

Всі висновки відповідача ґрунтуються виключно на інформації, яка міститься в інших актах перевірок: контрагента позивача ТОВ "Українська зернова логістична компанія" від 14.09.2011 р. № 3229/23-2/36505023 та контрагентів у 2 ланцюгу постачання - ТОВ "Сочавський" від 15.02.2011 р. № 231/23/34280962, ТОВ "Сібарит ЛТД" від 06.01.2011 р. № 012/23-0302/02/35162607, та ненадання постачальниками у 2 ланцюгу - ТОВ "Агротранс", ПП ВТФ "Агростандарт", ТОВ "Украгро-Експо" товарно-транспортних накладних, що, на думку ДПІ у м.Херсоні, виключає фактичну поставку товару.

Між тим, суд вважає, що не може бути підставою для позбавлення позивача права на податковий кредит порушення податкового законодавства іншими контрагентами по ланцюгу постачання.

За приписами пп.16.1.2-16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Таким чином, ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

При здійсненні господарської операції з боку позивача обов'язковому контролю підлягають наявність у постачальника дозвільної документації на складання податкової накладної, відповідність реквізитів податкової накладної фактичним даним на момент вчинення правочину та фактична наявність товару або здійснення роботи чи послуги, отримання (надання) яких документуються сторонами господарської операції.

Законодавством України не передбачено обов'язок суб'єкта господарювання здійснювати контроль за дотриманням закону іншими платниками податків. Такий контроль покладено на органи державної податкової служби.

Неможливість здійснення податковим органом перевірок постачальників позивача в ланцюгах постачання не є достатньою підставою для визнання недійсними юридично значимих дій названих підприємств з іншими суб'єктами господарювання з моменту їх державної реєстрації і до моменту виключення з державного реєстру, а також не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних.

Такий висновок узгоджується із правової позицією Верховного суду України, яка викладена в постанові від 31.01.2011 р. по справі №21-47а10, та з практикою Європейського суду з прав людини у справі "Булвес" АД проти Болгарії та Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України від 15.05.2003 р. № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

ДПІ у м.Херсоні не надало доказів того, що на момент вчинення правочинів з позивачем ЗЕТОВ "Інтервест", ТОВ "Українська зернова логістична компанія" в Єдиному державному реєстрі були внесені відомості про скасування державної реєстрації цих підприємств, припинення юридичної особи внаслідок відсутності підприємств за юридичною адресою.

Відповідачем не заперечується факт того, що ЗЕТОВ "Інтервест", ТОВ "Українська зернова логістична компанія" є платниками податку на додану вартість, а тому мали право виписувати податкові накладні.

Оскільки у позивача наявні належним чином оформлені податкові накладні, ним сплачено постачальникам у повному обсязі податок на додану вартість у складі вартості поставлених товарів, наданих послуг, належним чином оформлені та здані до ДПІ у м.Херсоні податкові декларації, тобто, позивачем виконані всі вимоги податкового законодавства щодо формування податкового кредиту, то, відповідно, він має право на включення до податкового кредиту сплачених сум ПДВ.

Стосовно тверджень представника ДПІ у м.Херсоні про укладання позивачем в порушення статей 203, 215, 216, 228 ЦК України нікчемних правочинів, суд зазначає, що по-перше, угоди позивача із вказаними контрагентами за своєю суттю є оспорюваною, так як їх недійсність законом прямо не встановлена, і жодного судового рішення про визнання цих угоди недійсними немає, а по-друге, відсутні будь-які докази того, що сторони цих угод при їх укладанні та виконанні мали умисел на порушення публічного порядку, тобто посягали на суспільні, економічні та соціальні основи держави.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

В порушення ч.2 ст.71 КАС України ДПІ у м.Херсоні як суб'єкт владних повноважень не довела правомірність спірного податкового повідомлення-рішення.

Керуючись ст.ст.8, 9, 12, 19, 71, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив :

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.02.2012 р. № 0000380700.

Стягнути з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Алеф" ЛТД (ЄДРПОУ 23140525) судовий збір у сумі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 26 лютого 2014 р.

Суддя Бездрабко О.І.

кат. 8.3.3