Рішення

від 17.02.2014 по справі 914/4360/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.02.2014 р. Справа № 914/4360/13

Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Ринок Наш», м. Львів до відповідача-1:Львівської міської ради, м. Львів до відповідача-2:Відділу Держземагентства у м. Львові Львівської області, м. Львів до відповідача-3:Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції, м. Львів до відповідача-4:Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш Ринок», м. Львів до відповідача-5: про:Приватного підприємства «Наш Ринок», м. Львів визнання права; переведення прав орендаря; зобов'язання не чинити перешкод. Головуючий суддя Артимович В.М., судді Щигельська О.І., Король М.Р. При секретарі Яремчук С.М. Представники сторін:

від позивача: не з»явився;

від відповідача-1: Кубай Ю.Г. - представник;

від відповідача-2: не з»явився;

від відповідача-3: не з»явився;

від відповідача-4: не з»явився;

від відповідача-5: Зошій Ю.Й. - представник;

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Ринок Наш», м. Львів (позивач), до Львівської міської ради, м. Львів (відповідач-1), до Відділу Держземагентства у м. Львові Львівської області, м. Львів (відповідач-2), Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції, м. Львів (відповідач-3), до Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш Ринок», м. Львів (відповідач-4), Приватного підприємства «Наш Ринок», м. Львів (відповідач-5), про визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю «Ринок Наш» права на оренду земельної ділянки за адресою: м. Львів, вул. Раппопорта, 8, як правонаступника Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш Ринок»; переведення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш Ринок» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Ринок Наш» права наймача (орендаря) земельної ділянки згідно договору оренди від 22.05.2007 р.; переведення з Приватного підприємства «Наш Ринок» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Ринок Наш» права наймача (орендаря) земельної ділянки згідно договору оренди від 24.12.2010 р.; встановлення терміну дії договору оренди земельної ділянки від 24.12.2010 р. до 16.12.2016 р.; зобов»язання Львівської міської ради не чинити перешкод ТзОВ «Ринок Наш» у користуванні земельною ділянкою за адресою: м. Львові по вул. Раппопорта, 8; зобов»язання Приватного підприємства «Наш Ринок» не чинити перешкод ТзОВ «Ринок Наш» у користуванні земельною ділянкою за м. Львові по вул. Раппопорта, 8; зобов»язання Держземагентства у м. Львові внести відповідні зміни в договір оренди від 24.12.2010 р.; зобов»язання Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції внести зміни у відповідному розділі Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; зобов»язання Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції внести зміни у частині встановлення терміну дії договору оренди земельної ділянки від 24.12.2010 р. до 16.12.2016 р. у відповідному розділі Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 19.11.2013 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, засідання суду призначено на 05.12.2013 р.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що з підписанням установчих документів ТзОВ „Ринок Наш" набуло право на переукладання договору оренди земельної ділянки у м. Львові по вул. Раппопорта, 8, кадастровий номер 4610137500:01:001:0058, згідно ст.ст. 396, 822 Цивільного кодексу України.

Львівська міська рада та Приватне підприємство „Наш Ринок" проти позову заперечили з підстав, наведених у заяві про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою господдарського суду від 19.11.2013 р. у справі № 914/4360/13 та у відзиві на позов.

Зокрема, у своєму відзиві від 11.12.2013 р. ПП «Наш Ринок» зазначило, що вимогу позивача про переведення з ТзОВ «Наш Ринок» на ТзОВ «Ринок Наш» права наймача орендованої земельної ділянки згідно договору від 22.05.2007 р. слід залишити без розгляду за відсутністю предмету спору. Щодо вимоги про переведення з Приватного підприємства «Наш Ринок» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Ринок Наш» права наймача (орендаря) земельної ділянки згідно договору оренди від 24.12.2010 р. та встановлення терміну дії договору оренди земельної ділянки від 24.12.2010 р. до 16.12.2016 р., то такий спосіб захисту прав та інтересів особи ст. 12 ГПК України не передбачений. Щодо вимоги про визнання за ТзОВ «Ринок Наш» права на оренду земельної ділянки як правонаступника ТзОВ «Наш Ринок», то відповідач-5 зазначає, що у Львівської міської ради були законні підстави не продовжувати з ТзОВ «Наш Ринок» договір оренди від 22.05.2007 р., оскільки в силу ст. 33 Закону України «Про оренду землі» товариство неналежно виконувало свої обов»язки згідно умов договору. Щодо інших вимог, то їх слід розглядати в адміністративних судах України.

Одночасно, ухвалою від 19.11.2013 р. суд задоволив заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Ринок Наш», м. Львів, про забезпечення позову, заборонив Львівській міській раді вносити в порядок денний сесії Львівської міської ради, розглядати на сесії Львівської міської ради та ставити на голосування сесії Львівської міської ради питання про передачу в оренду, продовження терміну оренди земельної ділянки, розташованої у м. Львові по вул. Раппопорта, 8, загальною площею 0,4138, в т.ч. 0,0468 в межах червоних ліній, кадастровий номер земельної ділянки 4610137500:01:001:0058.

21.11.2013 р. через канцелярію на розгляд суду надійшла заява Приватного підприємства «Наш Ринок» та відповідача-1 - Львівської міської ради про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою господарського суду Львівської області від 19.11.2013 р. у справі № 914/4360/13. Клопотанням від 23.12.2013 р. відповідач-1 та відповідач-5 відкликали зазначену заяву, клопотання сторін судом задоволене.

Суд, зважаючи на складність справи, ухвалою від 11.12.2013 р. призначив справу № 914/4360/13 до колегіального розгляду у складі трьох суддів. Автоматизованою системою документообігу суду визначено наступний склад колегії: головуючий суддя Артимович В.М., судді Рим Т.Я. та Король М.Р.

У зв»язку з відпусткою судді Рима Т.Я. автоматизованою системою документообігу суду визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Артимович В.М., судді Щигельська О.І. та Король М.Р.

В засідання суду 17.02.2014 р. з»явились представники відповідача-1 та відповідача-5. Представники позивача та відповідача-2, відповідача-3, відповідача-4 в засідання суду не з»явились, причин неявки суду не повідомили.

В засіданні суду 17.02.2014 р. суд ухвалив виправити описки, допущені в ухвалах господарського суду Львівської області від 05.12.2013 р., 11.12.2013 р., 23.12.2013 р., 21.01.2014 р. ,13.02.2014 р. у справі № 5015/4636/11 та замість невірного «до відповідача-2: Держземагентства у м. Львові, м. Львів» слід правильно читати «до відповідача-2: Відділу Держземагентства у м. Львові Львівської області».

Розглянувши документи і матеріали, подані сторонами, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають значення для справи, в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задовленні позову, виходячи з наступного.

Відповідно до статуту Товариство з обмеженою відповідальністю «Ринок Наш» створене з метою одержання прибутку як товариство з обмеженою відповідальністю у відповідності до Конституції України, Цивільного та Господарського кодексу України, Закону України «Про господарські товариства».

Одним із засновників ТзОВ «Ринок Наш» згідно ст. 2 статуту є ТзОВ «Наш Ринок». Для забезпечення діяльності новоствореного товариства створений статутний капітал з вартості вкладів його учасників. Відповідно до ст. 7 статуту учасником - ТзОВ «Наш Ринок» вноситься до статутного фонду товариства (як вклад в статутний капітал ТзОВ «Ринок Наш») право користування земельною ділянкою за адресою: м. Львів, вул. Раппопорта, 8, загальною площею 0,4138, в т.ч. 0,0468 в межах червоних ліній, кадастровий номер земельної ділянки 4610137500:01:001:0058. Дана земельна ділянка була предметом договору оренди від 22.05.2007 р., укладеного між ТзОВ "Наш Ринок" (орендар) та Львівською міською радою (орендодавець).

На підтвердження вищевикладеного позивачем долучено до матеріалів справи протокол № 1 загальних зборів учасників ТОВ „Ринок Наш" від 24.07.2013 року, акт прийому - передачі негрошового внеску у статутний капітал від 24.07.2013 року та протокол № 15 від 24.07.2013 року зборів учасників ТзОВ „Наш Ринок".

Аналіз ст. 115 ЦК України, 86 ГК України та ст. 12 Закону України «Про господарські товариства» дає підстави для висновку про те, що передане учасником як вклад до господарського товариства і включене до його статутного капіталу є часткою учасника в ньому та стає власністю товариства.

Згідно ст. 8-1 Закону України „Про оренду землі" право на оренду земельної ділянки державної або комунальної власності не може бути відчужено її орендарем іншим особам, внесено до статутного капіталу, передано у заставу, крім передбачених частиною другою цієї статті випадків.

Відтак, внесення ТзОВ „Наш Ринок" в статутний капітал ТзОВ „Ринок Наш" земельної ділянки у м. Львові по вул. Раппопорта,8, кадастровий номер 4610137500:01:001:0058 вчинено з порушенням закону, оскільки зазначена земельна ділянка є комунальною власністю та належить громаді міста.

Також з матеріалів справи вбачається, що 22.05.2007 р. між ТзОВ "Наш Ринок" (орендар) та Львівською міською радою (орендодавець) був укладений договір оренди земельної ділянки у м. Львів, вул. Рапопорта, 8, кадастровий номер 4610137500:01:001:0042 загальною площею 0,4276 га для обслуговування ринку, на якій розташовано 2-поверхову кам'яну нежитлову будівлю, 1-поверхову кам'яну не житлову будівлю та 50 тимчасових металевих павільйонів.

Відповідно до п. 8 договору, він укладений на три роки до 10.05.2010 р. Після закінчення строку договору, орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

У передбачений договором оренди землі термін позивач звернувся із заявою до міського голови м. Львова про продовження терміну дії договору оренди, яка Львівською міськрадою залишена без відповіді, що і стало підставою для звернення ТОВ "Наш Ринок" з позовом до суду.

24.12.2010 р. між Приватним підприємством "Наш Ринок" (орендар) та Львівською міською радою (орендодавець) був укладений договір оренди земельної ділянки у м. Львів, вул. Рапопорта, 8, кадастровий номер 4610137500:01:001:0058 загальною площею 0,4138 га для обслуговування ринку, на якій розташовано об»єкти нерухомого майна - металеві споруди.

Як вбачається з ухвали Вищого адміністративного суду у справі № К/9991/40314/11 земельна ділянка з кадастровим номером 4610137500:01:001:0042 тотожна земельній ділянці з кадастровим номером 4610137500:01:001:0058.

Відповідно до п. 8 договору він укладений на три роки до 16.12.2013 р. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Підставою укладення даного договору була ухвала Львівської міської ради № 86 від 16.12.2010 р. «Про користування ПП «Наш Ринок» земельною ділянкою на вул. Раппопорта, 8». Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 21.02.2011 р. вищевказану ухвалу скасовано. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.11.2011р. постанову Галицького районного суду м. Львова від 21.02.2011 р. у справі № 2а-319/2011 залишено в силі.

Відповідно до п. 2.16 постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 17.05.2011 N 6 „Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" необхідною умовою укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або в комунальній власності, є наявність рішення відповідного органу про надання земельної ділянки. Водночас зобов'язання цього органу в судовому порядку укласти такий договір або ж продовжити дію договору за відсутності зазначеного рішення є неможливим (крім випадку, передбаченого статтею 120 ЗК України та статтею 377 ЦК України), оскільки це порушувало б його передбачену Конституцією України виключну компетенцію.

Відповідно до п. 2.17 зазначеної вище постанови у вирішенні спорів, пов'язаних з поновленням (пролонгацією) договорів оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, судам слід враховувати положення статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", який набрав чинності з 12.03.2011). Частиною шостою зазначеної статті передбачено, що договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою і за відсутності протягом місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі. Відтак, господарським судам у вирішенні відповідних спорів необхідно з'ясовувати, зокрема, чи повідомляв орендар орендодавця у встановленому порядку про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк та чи заперечував орендодавець у строк, визначений законом, проти поновлення договору.

Згідно ст. 13 Конституції України земля є об»єктом права власності Українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядуваня в межах, визначених Конституцією.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до п. 34 ст. 24 Закону України "Про місцеве самоврядування" до виключної компетенції міської ради належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, які розглядаються виключно на пленарному засіданні ради - сесії.

За змістом ст. 16 Закону України «Про оренду землі» сторони укладають договір оренди землі лише у разі згоди орендодавця передати земельну ділянку в оренду.

Відтак, поновлення договору оренди земельної ділянки можливе лише за наявності рішення відповідного органу місцевого самоврядування про передачу в оренду земельної ділянки.

Відповідно до п. 2.9 постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 17.05.2011 № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» з урахуванням положень статті 3 Земельного кодексу України правове регулювання відносин, пов'язаних з орендою земельних ділянок, здійснюється спеціальним земельним законодавством, а договір оренди землі не є тотожним зобов'язанням найму, визначеним у Цивільному кодексі України. Суб'єкт господарювання має право на визнання за ним права на оренду земельної ділянки лише за умов дотримання вимог статті 124 Земельного кодексу України і статті 16 Закону України "Про оренду землі". Суди мають враховувати, що способи захисту прав юридичних та фізичних осіб на земельні ділянки визначені статтею 152 Земельного кодексу України, положення якої у відповідних правовідносинах підлягають переважному застосуванню перед нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Таким чином, виходячи з приписів ст. 152 Земельного кодексу України, обраний позивачем спосіб захисту права такий як переведення права наймача (орендаря) земельної ділянки згідно договору оренди та встановлення терміну дії договору оренди земельної ділянки не є належним способом захисту права юридичної особи на земельну ділянку.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання. Частина 2 ст. 16 ЦК України передбачає перелік способів захисту прав та інтересів особи. Інші, ніж передбачені у вказаному переліку способи захисту можуть бути застосовані судом лише у тому випадку, коли вони передбачені законом або договором.

Відповідно до ст. ст. 33, 34, 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом (ч. 2 ст. 82 ГПК України).

Враховуючи, що позивачем неправильно обрано способи захисту порушених прав, не надано ним належних і допустимих доказів на підтвердження заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню. Щодо вимог позивача про зобов»язання Відділу Держземагентства у м. Львові Львівської області внести відповідні зміни в договір оренди від 24.12.2010 р.; зобов»язання Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції внести зміни у відповідному розділі Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; зобов»язання Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції внести зміни у частині встановлення терміну дії договору оренди земельної ділянки від 24.12.2010 р. до 16.12.2016 р. у відповідному розділі Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, то, беручи до уваги відмову судом у задоволенні зазначених вище позовних вимог, такі також не підлягають задоволенню.

У задоволенні клопотання позивача від 02.12.2013 р. про вжиття заходів відповідно до ст. 90 ГПК України шляхом винесення окремої ухвали на дії посадових осіб Львівської міської ради суд відмовляє за безпідставністю.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України слід покласти на позивача.

Одночасно суд зазначає, до відповідно до п. 2.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

Окрім цього, у п. 2.5 зазначеної постанови зазначено, що законом передбачено (абзац третій частини другої статті 6) зменшення розміру судового збору з позовної заяви, поданої після подання заяви про вжиття запобіжних заходів або забезпечення позову, на розмір судового збору, сплаченого за подання заяви про вжиття запобіжних заходів чи заяви про забезпечення позову . Зазначене зменшення розміру судового збору здійснюється і в разі одночасного (в один і той же день) подання до господарського суду позовної заяви і заяви про забезпечення позову, в тому числі при об'єднанні їх в одному документі. Передбачене згаданою нормою зменшення розміру судового збору не ставиться Законом у залежність від результатів судового розгляду.

У зв»язку з цим із позивача слід додатково стягнути в дохід Державного бюджету України помилково несплачений судовий збір в сумі 7455,50 грн.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 1, 12, 33, 34, 43, 49, 82, 82-1, 84, 85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Ринок Наш», м. Львів, відмовити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ринок Наш» (79000, м. Львів, вул. Раппопорта, 8; ідентифікаційний код 38821723) в дохід Державного бюджету України 7455,50 грн. судового збору.

3. Наказ видати відповідно до ст.ст. 116,117 ГПК України після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 24.02.2014 р.

Головуючий суддя Артимович В.М.

Судді Щигельська О.І.

Король М.Р.