Ухвала

від 06.02.2014 по справі 2а-4887/11/1270

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2014 року м. Київ К/9991/73848/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06.07.2011

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.09.2011

у справі № 2а-4887/11/1270

за позовом Приватного підприємства «Аурум 2009»

до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Аурум 2009» (далі по тексту - позивач, ПП «Аурум 2009») звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області (далі по тексту - відповідач, Алчевська ОДПІ в Луганській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.04.2011 №0000412310, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 28547,00 грн. та нарахованої штрафної санкції в розмірі 7136,75 грн.; від 31.05.2011 №0000472310, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 28547,00 грн. та нарахованої штрафної санкції в розмірі 7136,75 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 06.07.2011, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.09.2011, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем було проведено документальну планову виїзну перевірку ПП «Аурум 2009» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 09.12.2009 по 31.12.2010, валютного та іншого законодавства за період з 09.12.2009 по 31.12.2010, за результатами якої складено акт від 11.04.2011 №677/231-36713530.

Зі змісту акту перевірки вбачається, що встановлено порушення позивачем встановлено порушення позивачем пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі по тексту - Закон №334/94-ВР), в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 65125,00 грн.; пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі по тексту - Закон №168/97-ВР), в результаті чого встановлено завищення від'ємного значення податку на додану вартість у сумі 34000,00 грн. та порушення пп. 6.3.2 п. 6.3 ст. 6, п. 17.1 ст. 17, пп. а) п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» в сумі 2411,29 грн. не нарахованого, не утриманого та не перерахованого до бюджету податку з доходів фізичних осіб.

Відповідач у відповіді від 27.04.2011 №13669/231-02 на заперечення позивача до акту перевірки зазначив, що підставою для визначення грошового зобов'язання позивачу з податку на прибуток слугувало те, що ПП «Аурум 2009» не надано товарно-транспортні накладні та інші документи, які підтверджують валові витрати по взаємовідносинах з ТОВ «Європа-Грін» у сумі 5769,00грн., ПП «Лота» у сумі 20240,00 грн., ТОВ «Спринтер» у сумі 8178,00 грн. на загальну суму 114187,00 грн., у результаті чого в порушення пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону №334/94-ВР, ПП «Аурум 2009» занижений податок на прибуток за 2010 рік у сумі 28547,00 грн.

За результатами розгляду заперечень, Алчевська ОДПІ погодилась з ними частково, скасувала заниження податку на прибуток на суму 36578,00 грн., заниження податку на прибуток за 2010 рік у сумі 28547,00 грн., встановлені актом перевірки, залишала без змін, про що податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.04.2011 №0000412310, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 35683,75 грн. (в тому числі основний платіж - 28547,00 грн., фінансова санкція - 7136,75 грн.).

За результатами процедури адміністративного оскарження скаргу ПП «Аурум 2009» залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 29.04.2011 №0000412310 без змін.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступних обставин, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Судами встановлено, що ПП «Аурум 2009» було укладено з ТОВ «Европа-Грін», ТОВ «Спринтер», ПП «Лота» договори на постачання товарів, з яких вбачається, що товар поставлявся транспортом постачальника за рахунок постачальника на склад позивача.

Також, видаткові накладні свідчать про те, що плата за доставку, перевозку товару не включалася у вартість товару, оскільки ПП «Аурум 2009» договорів по здійсненню послуг по перевезення товару не укладав, такі послуги не отримував, та не відносив до валових витрат.

Пунктом 5.1 ст. 5 Закону №334/94-ВР встановлено, що валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону №334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону №334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно із статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарських операцій. Первинні документи повинно бути складено при здійсненні господарської операції. Первинні документи може бути складено на паперових або машинних носіях, вони повинні мати наступні обов'язкові реквізити: назва документу (форми); дата та місце складання; назву підприємства, від особи якого складено документ; зміст та об'єм господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дозволяють ідентифікувати особу, що приймала участь в здійсненні господарських операцій.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що всі необхідні первинні бухгалтерські документи є в наявності у позивача.

Згідно з п. 5.11 ст. 5 Закону №334/94-ВР встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Як вбачається з матеріалів справи, видаткові накладні свідчать про те, що плата за доставку, перевозку, товару не включалася у вартість товару, оскільки ПП «Аурум 2009» договорів по здійсненню послуг про перевезення товару не укладав, такі послуги не отримував, та не відносив до валових витрат.

Крім того, відповідно до пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР, якщо платник податку придбав матеріальні та нематеріальні активи, які не призначаються для їх використання в господарській діяльності, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням не включається до складу податкового кредиту.

Крім того, вірність формування податкового кредиту відповідачем підтверджена, отже підтверджено використання придбаних активів в господарській діяльності підприємства, а відтак і право позивача на віднесення витрат на їх придбання до складу валових.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області відхилити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06.07.2011 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.09.2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий (підпис)О.І. Степашко Судді (підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров