Постанова

від 24.02.2014 по справі 818/384/14

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2014 р. Справа №818/384/14

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соколова В.М.

за участю секретаря судового засідання - Заіченко А.М.,

представника позивача - Макаренко Н.М.,

представника відповідача - Сай С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Лебедині та Лебединському районі до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Лебедин про зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України в м. Лебедині та Лебединському районі (далі по тексту - позивач, УПФУ в м. Лебедині та Лебединському районі) звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Лебедин (далі по тексту - відповідач, ВВД ФССНВВ та ПЗ України у м. Лебедин) про зобов'язання відповідача відшкодувати суми витрат позивача на виплату та доставку пенсії за жовтень-грудень 2013 року в розмірі 449,22 грн., про що скласти та підписати акт звірки розрахунків.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що керуючись п. 3 ст. 30 р. 4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та акту Н-1 про нещасний випадок на виробництві №1 від 23.02.1998 УПФУ в м. Лебедині та Лебединському районі громадянину ОСОБА_3 призначено пенсію по інвалідності внаслідок трудовою каліцтва і проводиться відповідна її виплата.

Виконавчий комітет Лебединської міської ради Сумської області рішенням №94 від 21.04.2004 призначив піклувальником ОСОБА_4 над сином ОСОБА_3, цивільна дієздатність якого обмежена рішенням Лебединського районного суду від 10.03.2004 у частині отримання пенсії.

Законність дій управління підтверджується ст. 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування де передбачено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Відповідно до ст. 4 Основ, в Україні залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування:

пенсійне страхування;

страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням: медичне страхування;

страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності;

страхування на випадок безробіття.

Згідно ст. 10 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсійне забезпечення громадян здійснюється органами Пенсійного фонду України. Відповідно до ст. 81 цього ж Закону призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Статті 21, 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" передбачають обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я.

Механізм відшкодування наведених витрат передбачена "Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних і виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання"', затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 5 - 4 від 03.03.2003 та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України №4 від 04.03.2003.

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві заперечує щодо включення до акту звірки на відшкодування пенсії по інвалідності ОСОБА_3 піклувальнику ОСОБА_4 у зв'язку з тим, що громадянин ОСОБА_3 отримав каліцтво внаслідок нещасного випадку на виробництві на території іншої республіки колишнього СРСР (в даному випадку РСФСР).

Спори, що виникають із правовідносин за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, вирішуються в судовому порядку, якщо законом не встановлено досудовий порядок їх розгляду (ст. 12 Основ).

За пенсійним страхуванням згідно зі ст. 25 Основ надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення:

пенсії за віком, по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства);

пенсії у зв'язку з втратою годувальника, крім передбачених пунктом 4 цієї статті;

медичні профілактично - реабілітаційні заходи;

допомога на поховання пенсіонерів.

Відповідно до пункту 4 статті 25 вищезазначених Основ, за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються соціальні послуги та матеріальне забезпечення. В даному випадку пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Відносини, що виникають за зазначеними у ч. 1 ст. 25 "Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" до соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків, а саме пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Слід також зазначити, що пунктом 2 статті 7 (Прикінцеві положення) Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", який набрав чинності з 01 квітня 2001 року, встановлено, що Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 01 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей ) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлене в судовому порядку.

Потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця. Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.

Частиною 2 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" закріплене аналогічне правило - якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, мас право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

За змістом частини 2 статті 2 зазначеного Закону особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаного з виконанням ним трудових обов'язків, мають право на забезпечення та страхування від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

При цьому право на таке забезпечення, яке встановлено в Україні не залежить від того, у якій з колишніх республік СРСР стався нещасний випадок на виробництві з застрахованою особою або виникло професійне захворювання, пов'язане з виконанням нею трудових обов'язків.

Підпунктом "а" статті 27 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що громадянам України - переселенцям з інших держав, які не працювали в Україні. Пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання призначаються не залежно від стажу роботи.

Відповідно до пункту 3 розділу XI (Прикінцеві положення) Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" відшкодування шкоди проводиться Фондом соціального страхування від нещасного випадку на виробництві особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги.

Отже, за змістом наведеної норми обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків відшкодування потерпілим на виробництві матеріальну і моральну (не майнову) шкоду, заподіяну ушкодженням здоров'я, не залежить від того, чи сплачували Фонду страхові платежі підприємство, на яких було ушкоджено здоров'я потерпілого.

Як вбачається з абзацу 7 п. 3 Закону України від 23.09.1999 за №1105. Фонд соціального страхування від нещасних випадків є правонаступником державного, галузевих та регіональних фондів охорони праці, передбачених ст. 21 Закону України "Про охорону праці", і ліквідовано.

Тобто, страховиком, який має виплачувати пенсію по інвалідності особі, яка стала інвалідом від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР, а в разі виплати такої органами Пенсійного фонду України - відшкодовувати останньому витрати, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 04.03.2003 за № 5 - 4/4. визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку виробництві або професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності і які призначені особам, що застраховані згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (крім осіб, зазначених у пункті 2 статті 8 цього Закону), у тому числі добровільно застраховані, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання пов'язаних з виконанням трудових обов'язків.

Таким чином, зазначений вище Порядок не врегульовує спірних відносин, які виникли у даному випадку, оскільки встановлене ним правило підписання актів звірки розрахунків розраховано на відсутність спору.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити у їх задоволенні.

Заслухавши доводи представників сторін, перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

У судовому засіданні встановлено, що протягом жовтня-грудня 2013 року УПФУ в м. Лебедині та Лебединському районі були здійснені виплати пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві відносно (ОСОБА_4) ОСОБА_3, а саме:

- жовтень 2013 року - в сумі 147,31 грн.;

- листопад 2013 року - в сумі 151,91 грн.;

- грудень 2013 року - в сумі 150,00 грн., що в загальному розмірі становить 449,22 грн., які не були прийняті відповідачем до заліку (а.с.7).

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходить з наступного.

Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР (далі - Основи) встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Згідно ст. 4 Основ у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття; інші види страхування, передбачені законами України. Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ.

Відповідно до пункту 4 статті 25 Основ за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг і матеріального забезпечення: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням; відновлення здоров'я та працездатності потерпілого; допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Враховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги, відповідно до статті 25 Основ є Фонд, що також передбачено статтею 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" , яка визначає перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом.

Згідно з ч.4 статті 26 Основ якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.

Аналогічне правило закріплене частиною другою статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", відповідно до пункту 5 якої якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Згідно з абзацом другим пункту 4 Порядку відшкодування витрат, розробленого та затвердженого ПФУ і Фондом відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та законів України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та "Про пенсійне забезпечення", відшкодуванню Фондом підлягають, зокрема, виплачені суми основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Таким чином, на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України покладено обов'язок по відшкодуванню витрат на виплату пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва.

При цьому висновки відповідача, що відшкодування зазначених коштів відбувається лише на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України є необґрунтованими.

Так, статтею 10 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" передбачено, що управління Фондом здійснюють правління та виконавча дирекція Фонду. В Автономній Республіці Крим, областях та в містах Києві і Севастополі безпосереднє управління здійснюють правління та виконавча дирекція відповідних відділень Фонду. Виконавча дирекція Фонду є виконавчим органом правління Фонду, який забезпечує виконання рішень правління. Виконавча дирекція є підзвітною правлінню Фонду та здійснює діяльність від імені Фонду в межах та в порядку, визначених статутом Фонду та положенням про виконавчу дирекцію Фонду, що затверджується його правлінням. Робочими органами виконавчої дирекції Фонду та його відділень є, зокрема виконавчі дирекції у районах та містах обласного значення.

Відповідно до п. 7 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 6.04.2011 за №384/2011, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Таким чином, вимоги позивача про відшкодування відділенням Фонду витрат пов'язаних з виплатою пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва та пенсії по втраті годувальника відповідають змісту прав позивача як робочого органу Пенсійного фонду України щодо відшкодування понесених ним витрат та узгоджуються із компетенцією Фонду.

Отже, враховуючи, що сума заборгованості не узгоджена при підписанні визначених Порядком актів звірок та не прийнята Фондом до відшкодування на централізованому рівні, вимоги позивача про відшкодування відділенням Фонду витрат на виплату пенсій є обґрунтованими.

Також, суд вважає помилковим висновок відповідача, що на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України не покладено обов'язок здійснювати виплати потерпілим, які отримали ушкодження здоров'я за її межами і переїхали на постійне місце проживання в Україну, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, громадянину ОСОБА_3 призначено пенсію по інвалідності внаслідок трудового каліцтва, що трапилося 20.02.1998 на території Російської Федерації (а.с.21-22).

За змістом ч.2 ст. 2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

Отже, ОСОБА_3, з яким відбувся нещасний випадок на виробництві, має право на отримання пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" .

При цьому, право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку на виробництві, яке встановлено в Україні, не залежить від того, в якій із колишніх республік СРСР стався нещасний випадок з застрахованою особою або виникло професійне захворювання, пов'язане з виконанням нею трудових обов'язків.

Відповідно до Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 держави-учасниці Співдружності мають зобов'язання щодо непрацездатних осіб, які отримали право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік за період їх входження до складу СРСР і реалізують це право на території держав-учасниць Угоди.

Таким чином, якщо страховий випадок стався на території держав колишнього СРСР, пенсії по інвалідності, що настала внаслідок трудового каліцтва призначаються за законодавством України та виплачуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Враховуючи викладене, страховиком, який має виплачувати пенсію по інвалідності особі, яка стала інвалідом від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР, а в разі виплати такої органами Пенсійного фонду України - відшкодувати останньому витрати щодо виплати, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

Згідно з частиною 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Суд вважає, що визначений позивачем спосіб захисту порушеного права, а саме зобов'язання відповідача відшкодувати суми витрат УПФУ в м. Лебедині та Лебединському районі Сумської області на виплату та доставку пенсії за жовтень-грудень 2013 року в розмірі 449,22 грн., про що скласти та підписати акт звірки розрахунків, не може у повному обсязі захистити права позивача, оскільки складання та підписання акту про взаєморозрахунки між Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Лебедин та Управлінням Пенсійного фонду України в м. Лебедині та Лебединському районі Сумської області не передбачені, а тому суд приходить до висновку, що для повного захисту прав позивача необхідно стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Лебедин на користь УПФУ в м. Лебедині та Лебединському районі суми витрат на виплату та доставку пенсії за жовтень-грудень 2013 року в розмірі 449,22 грн.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача прийняти до заліку суми витрат УПФУ в м. Лебедині та Лебединському районі на виплату та доставку пенсії за жовтень-грудень 2013 року в розмірі 449,22 грн. підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Лебедині та Лебединському районі до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Лебедин про зобов'язання вчинити дії - задовольнити.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Лебедин (вул. К.Маркса, 12, м. Лебедин, Сумська область, код ЄДРПОУ 24016431) суму витрат Управління Пенсійного фонду України в м. Лебедині та Лебединському районі (вул. Антонова, 6-Б, м. Лебедин, Сумська область, код ЄДРПОУ 37345550) на виплату та доставку пенсії за жовтень-грудень 2013 року в розмірі 449,22 грн. (чотириста сорок дев'ять грн. 22 коп.).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) В.М. Соколов

Повний текст постанови складено 28.02.2014 року.

З оригіналом згідно

Суддя В.М. Соколов