Ухвала

від 15.04.2014 по справі 818/384/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2014 р.Справа № 818/384/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Катунова В.В.

Суддів: Ральченка І.М. , Рєзнікової С.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Лебедин Сумської області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 24.02.2014р. по справі № 818/384/14

за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Лебедині та Лебединському районі Сумської області

до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Лебедин Сумської області

про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Управління Пенсійного фонду України в м. Лебедині та Лебединському районі, звернувся до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Лебедин про відшкодування суми витрат позивача на виплату та доставку пенсії, про що скласти та підписати акт звірки розрахунків.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 24.02.2014 року позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в м. Лебедині та Лебединському районі Сумської області задоволено.

Стягнуто з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Лебедин (вул. К.Маркса, 12, м. Лебедин, Сумська область, код ЄДРПОУ 24016431) суму витрат Управління Пенсійного фонду України в м. Лебедині та Лебединському районі (вул. Антонова, 6-Б, м. Лебедин, Сумська область, код ЄДРПОУ 37345550) на виплату та доставку пенсії за жовтень-грудень 2013 року в розмірі 449,22 грн. (чотириста сорок дев'ять грн. 22 коп.).

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України не покладено обов'язок здійснювати виплати потерпілим, які отримали ушкодження здоров'я за її межами і переїхали на постійне місце проживання в Україну.

Враховуючи неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, повідомлених належним чином і про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що громадянину ОСОБА_1 призначено пенсію по інвалідності внаслідок трудового каліцтва, що трапилося 20.02.1998 року на території Російської Федерації.

Виконавчий комітет Лебединської міської ради Сумської області рішенням №94 від 21.04.2004 року призначив піклувальником ОСОБА_2 над сином ОСОБА_1, цивільна дієздатність якого обмежена рішенням Лебединського районного суду від 10.03.2004 року в частині отримання пенсії.

Протягом жовтня-грудня 2013 року ОСОБА_1 УПФУ в м. Лебедині та Лебединському районі Сумської області були здійснені виплати пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві , а саме:

-жовтень 2013 року - в сумі 147,31 грн.;

- листопад 2013 р. - в сумі 151,91 грн.;

- грудень 2013 р. - в сумі 150,00 грн., що в загальному розмірі становить 449,22 грн., які не були прийняті відповідачем до заліку (а.с. 8).

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що обов'язок здійснювати виплати потерпілим, які отримали ушкодження здоров'я за межами України та переїхали на постійне місце проживання в Україну покладено на відповідача по справі.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР (далі - Основи) встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Згідно ст. 4 Основ залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття; інші види страхування, передбачені законами України. Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ.

Відповідно до пункту 4 статті 25 Основ за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг і матеріального забезпечення: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням; відновлення здоров'я та працездатності потерпілого; допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний співпрацювати з фондами з інших видів соціального страхування у фінансуванні заходів, пов'язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальних послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спільно приймаючи рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів. Якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Постановою Правління Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України затверджений Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійним фондом України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (далі-Порядок), який визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Частина 5 Порядку вказує, що органи Пенсійного фонду щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, на підставі списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та списку померлих осіб і осіб, знятих з обліку з інших причин, які отримували пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в районах та містах обласного значення звірку витрат за особовими справами потерпілих, складають акт щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання у якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" усі види страхових виплат і соціальних послуг застрахованим та особам, які перебувають на їх утриманні, а також усі види профілактичних заходів, передбачених статтями 21 та 22 зазначеного Закону, провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків за рахунок коштів цього Фонду.

Пунктами "г" та "д" ст. 21 зазначеного Закону, передбачено, що у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні: пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Відповідно до ч. 4 Порядку, відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів, в тому числі й сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що вимоги позивача про зобов'язання відповідача відшкодувати суми витрат УПФУ в м. Лебедині та Лебединському районі Сумської області на виплату та доставку пенсії за жовтень-грудень 2013 року та підписання акту звірки розрахунків є обґрунтованими.

Крім того, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги, що на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України не покладено обов'язок здійснювати виплати потерпілим, які отримали ушкодження здоров'я за її межами і переїхали на постійне місце проживання в Україну, з наступних підстав.

За змістом частини 2 статті 2 зазначеного Закону особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаного з виконанням ним трудових обов'язків, мають право на забезпечення та страхування від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

При цьому право на таке забезпечення, яке встановлено в Україні не залежить від того, у якій з колишніх республік СРСР стався нещасний випадок на виробництві з застрахованою особою або виникло професійне захворювання, пов'язане з виконанням нею трудових обов'язків.

Підпунктом "а" статті 27 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що громадянам України - переселенцям з інших держав, які не працювали в Україні. Пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання призначаються не залежно від стажу роботи.

Відповідно до пункту 3 розділу XI ( Прикінцеві положення ) Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" відшкодування шкоди проводиться Фондом соціального страхування від нещасного випадку на виробництві особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги.

Отже, за змістом наведеної норми обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків відшкодування потерпілим на виробництві матеріальну і моральну (не майнову) шкоду, заподіяну ушкодженням здоров'я, не залежить від того, чи сплачували Фонду страхові платежі підприємство, на яких було ушкоджено здоров'я потерпілого.

Відповідно до Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992р. держави-учасниці Співдружності мають зобов'язання щодо непрацездатних осіб, які отримали право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік за період їх входження до складу СРСР і реалізують це право на території держав-учасниць Угоди.

Таким чином, колегія суддів зазначає, якщо страховий випадок стався на території держав колишнього СРСР, пенсії по інвалідності, що настала внаслідок трудового каліцтва призначаються за законодавством України та виплачуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Як вбачається з матеріалів справи, громадянину ОСОБА_1 призначено пенсію по інвалідності внаслідок трудового каліцтва, що трапилося 20.02.1998 року на території Російської Федерації.

Протягом жовтня-грудня 2013 року ОСОБА_1 УПФУ в м. Лебедині та Лебединському районі Сумської області були здійснені виплати пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, в сумі 449,22 грн., але зазначена сума заборгованості не була узгоджена при підписанні визначених Порядком актів звірок та не прийнята Фондом до відшкодування на централізованому рівні.

Таким чином, враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності у відповідача обов'язку прийняти до заліку суми витрат Управління Пенсійного фонду України в м. Лебедині та Лебединському районі Сумської області на виплату та доставку пенсії за жовтень - грудень 2013 року у розмірі 449,22 грн.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 24.02.2014 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Лебедин Сумської області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 24.02.2014р. по справі № 818/384/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Катунов В.В. Судді Ральченко І.М. Рєзнікова С.С.