Постанова

від 27.02.2014 по справі 804/2089/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2014 р. Справа № 804/2089/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЗлатіна Станіслава Вікторовича при секретаріРичка Р.Ю. за участю: представника позивача представника відповідача Сімон Р.П. Войтенко К.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Альфа" до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

03.02.2014 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 08.01.2014 року № 0000352203 про збільшення грошового зобов'язання на суму 67 781,00 грн. та про застосування фінансових санкцій до ТОВ «Транс-Альфа» на суму 33 892,00 грн., всього на суму 101 676,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно дійшов висновку про нереальність господарських операцій позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю «Грант-Тайм», оскільки факт виконання договору підтверджується видатковими, податковими. Позивач зазначає, що порушення ТОВ «Грант-Тайм» податкової дисципліни не є підставами для відмови у праві на податковий кредит та для відмови у праві формування витрат. Окрім того, позивач зазначає, що взаємовідносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом. Також позивач наголосив на тому, що отриманий від ТОВ ««Грант-Тайм» товар був повністю використаний у господарській діяльності позивача, а саме: був використаний позивачем під час здійснення будівельних робіт для ПАТ завод «Павлоградхіммаш» та ТОВ «Грін-Вест», що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт та актами списання товарно-матеріальних цінностей.

Ухвалою суду від 04.02.2014 року відкрито провадження у справі.

Позивач у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги.

Відповідач у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначаючи про нереальність правочину укладеного позивачем з ТОВ «Грант-Тайм», з наступних причин:

- ТОВ «Грант-Тайм» було фіктивним підприємством, що встановлено кримінальним провадження під номером 42012040000000048, а тому не мало можливості поставляти позивачу товар.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд встановив наступне.

З 11.12.2013 року по 16.12.2013 року відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача щодо реальності господарських операцій та з питання дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ при взаємовідносинах з ТОВ «Грант-Тайм» у жовтні, листопаді 2012 року та лютому 2013 року.

За наслідками вищевказаної перевірки складно Акт № 97/22.3-24997848 від 16.12.2013 року.

У вищевказаному акті відповідачем зроблено висновок про не спрямованість правочину позивача з ТОВ «Грант-Тайм» на настання правових наслідків.

Висновок відповідача щодо нікчемності правочинів обгрунтовується тим, що ТОВ «Грант-Тайм» було фіктивним підприємством, що встановлено кримінальним провадження під номером 42012040000000048, а тому не мало можливості поставляти позивачу товар.

На підставі вищевказаного акту перевірки відповідачем прийнято та направлено позивачу податкові повідомлення - рішення форми «р» № 0000352203 від 08.01.2014 року на загальну суму 101 676,00 грн. в т.ч. збільшення грошового зобов'язання з ПДВ на суму 67 781,00 грн. та про застосування фінансових санкцій до ТОВ «Транс-Альфа» на суму 33 892,00 грн.

Суд не погоджується з висновками відповідача зробленим у Акті № 97/22.3-24997848 від 16.12.2013 року щодо не спрямованості правочину, який укладений позивачем з ТОВ «Грант-Тайм», на настання правових наслідків, у зв'язку з наступним.

У відповідності до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 року № 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи:

1. встановлення факту здійснення господарської операції. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

2. встановлення спеціальної правосуб'єктності учасників господарської операції. Особа, яка видає податкову накладну , повинна бути зареєстрована як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

3. встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

4. встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість

5. встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Аналогічна позиція викладена також у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11, у якому зазначено з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Також у вищевказаному листі Вищого адміністративного суду України зазначено, що не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі і нікчемними) право чинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому взаємовідносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Оцінуватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Отже, судом підлягає дослідженню факт реальності господарської операції між позивачем та ТОВ «Грант-Тайм».

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Грант-Тайм» укладено два договори поставки № 401 від 23.10.2012 року та № 110 від 15.01.2013 року, у відповідності до умов якого ТОВ «Грант-Тайм» зобов'язувалось поставити позивачу товар, а останній зобов'язувався його оплатити.

Факт поставки товару ТОВ «Грант-Тайм» позивачу підтверджується видатковими накладним № 757 від 30.10.2012 року, № 756 від 23.10.2012 року, № 502 від 01.11.2012 року, № 503 від 05.11.2012 року, № 504 від 12.11.2012 року, № ГТ-808 від 06.02.2013, № ГТ-807 від 05.02.2013 року, № ГТ-806 від 04.02.2013 року, № ГТ-805 від 01.02.2013 року, № ГТ-000804 від 01.02.2013 року, копії яких знаходяться у матеріалах справи.

Судом під час розгляду справи встановлено, що вказані документи відповідають вимогам частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Судом встановлено, що ТОВ «Грант-Тайм» виписало позивачу податкові накладні № 757 від 30.10.2012 року, № 756 від 23.10.2012 року, № 502 від 01.11.2012 року, № 503 від 05.11.2012 року, № 807 від 08.02.2013 року, №806 від 04.02.2013 року, № 805 від 01.02.2013 року, № 804 від 01.02.2013 року, копії яких знаходяться у матеріалах справи, та які оформлено у відповідності до норм Податкового кодексу України.

Позивач розрахувався з ТОВ «Грант-Тайм» у повному обсязі за поставлений товар, що зазначено у Акті № 97/22.3-24997848 від 16.12.2013 року та підтверджується копіями платіжних доручень, які знаходяться у матеріалах справи.

У відповідності до відомостей з офіційного сайту Міністерства доходів і зборів України свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Грант-Тайм» видане 04.04.2012 року.

Тобто станом на день здійснення господарських операцій з позивачем ТОВ «Грант-Тайм» було платником ПДВ та вправі було виписувати податкові накладні.

Судом на підставі спеціального витягу з ЄДРПОУ встановлено, що ТОВ «Грант-Тайм» зареєстрована як юридична особа 13.03.2012 року.

Тобто на момент здійснення з позивачем господарських операцій ТОВ «Грант-Тайм» було юридичною особою.

Судом також встановлено, що у позивача відсутні товарно-транспортні накладні або інші документи, які підтверджують факт транспортування товару від ТОВ «Грант-Тайм» до позивача.

У відповідності до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 1936/11/13-11 від 01.11.2011 року «Щодо підтвердження даних податкового обліку» документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Судом встановлено, що позивач використав отриманий від ТОВ «Грант-Тайм» товар у власній господарській діяльності, а саме: був використаний позивачем під час здійснення будівельних робіт для ПАТ завод «Павлоградхіммаш» та ТОВ «Грін-Вест», що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт та актами списання товарно-матеріальних цінностей, копії яких знаходяться у матеріалах справи.

З вказаних документів вбачається, що позивач використав весь отриманий від ТОВ «Грант-Тайм» товар.

Одночасно судом відхиляються доводи відповідача про те, що ТОВ «Грант-Тайм» було фіктивним підприємством, що встановлено кримінальним провадження під номером 42012040000000048, а тому не мало можливості поставляти позивачу товар, з наступних причин.

Станом на день винесення податкового повідомлення - рішення відсутній вирок суду про визнання засновника ТОВ «Грант-Тайм» у скоєнні злочину передбаченого статтею 205 Кримінального кодексу України.

У відповідності до статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

На підставі викладеного судом встановлено рух товарів від ТОВ «Грант-Тайм» до позивача.

У зв'язку з викладеним оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 11, 50, 70, 71, 72, 86, 159-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 08.01.2014 року № 0000352203 про збільшення грошового зобов'язання на суму 67 781,00 грн. та про застосування фінансових санкцій до ТОВ «Транс-Альфа» на суму 33 892,00 грн., всього на суму 101 676,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Транс-Альфа» судовий збір у розмірі 203,35 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 27 лютого 2014 року

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 27.02.2014 року Суддя З оригіналом згідно Помічник суддіС.В. Златін С.В. Златін Р.Ю. Ричка