Ухвала

від 09.04.2015 по справі 804/2089/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

09 квітня 2015 рокусправа № 804/2089/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Поплавського В.Ю.

суддів: Сафронової С.В. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Олійник Р.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2014 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Альфа» до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2014 року ТОВ «Транс-Альфа» звернулось до суду з адміністративним позовом до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення - рішення від 08.01.2014 року № 0000352203 про збільшення грошового зобов'язання на суму 67781,00 грн. та про застосування фінансових санкцій на суму 33892,00 грн., всього на суму 101676,00 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2014 року позовні вимоги задоволено визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення - рішення Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 08.01.2014 року № 0000352203 про збільшення грошового зобов'язання на суму 67781,00 грн. та про застосування фінансових санкцій до ТОВ «Транс-Альфа» на суму 33892,00 грн., всього на суму 101676,00 грн.

Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову та ухвалити нове рішення, яким у задоволені адміністративного позову відмовити.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що в період з 11.12.2013 року по 16.12.2013 року посадовими особами Західно-Донбаської ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача щодо реальності господарських операцій та з питання дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ при взаємовідносинах з ТОВ "Грант-Тайм" у жовтні, листопаді 2012 року та лютому 2013 року.

За результатами перевірки складено Акт № 97/22.3-24997848 від 16.12.2013 року, згідно якого встановлено порушення п. 198.1, 198.2, 198.3 ст. 198 ПК України, в результаті чого підприємством завищено розмір податкового кредиту на загальну суму 67783,72 грн.

На підставі даного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000352203 від 08.01.2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 101676,00 грн. в тому числі 67781,00 грн. за основним платежем та 33892,00 грн. за штрафними санкціями.

Позивач з даними рішеннями непогодився, що й стало підставою для звернення до суду.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та необхідність його скасування, з огляду на наступне.

Як вбачається з акту перевірки, податковий орган дійшов висновку про не підтвердження факту реальності здійснення господарських взаємовідносин між ТОВ «Грант-Тайм» та ТОВ «Транс-Альфа» у жовтні, листопаді 2012 року та лютому 2013 року.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 цього Кодексу не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У відповідності до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що між позивачем та ТОВ «Грант-Тайм» укладено два договори поставки № 401 від 23.10.2012 року та № 110 від 15.01.2013 року, у відповідності до умов якого ТОВ "Грант-Тайм" зобов'язувалось поставити позивачу товар, а останній зобов'язувався його оплатити.

Факт поставки товару ТОВ "Грант-Тайм" позивачу підтверджується видатковими накладним № 757 від 30.10.2012 року, № 756 від 23.10.2012 року, № 502 від 01.11.2012 року, № 503 від 05.11.2012 року, № 504 від 12.11.2012 року, № ГТ-808 від 06.02.2013, № ГТ-807 від 05.02.2013 року, № ГТ-806 від 04.02.2013 року, № ГТ-805 від 01.02.2013 року, № ГТ-000804 від 01.02.2013 року, та податковими накладними № 757 від 30.10.2012 року, № 756 від 23.10.2012 року, № 502 від 01.11.2012 року, № 503 від 05.11.2012 року, № 807 від 08.02.2013 року, №806 від 04.02.2013 року, № 805 від 01.02.2013 року, № 804 від 01.02.2013 року копії яких знаходяться у матеріалах справи.

Вказані документи відповідають вимогам частини 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Позивач розрахувався з ТОВ «Грант-Тайм» у повному обсязі за поставлений товар, про що зазначено у Акті № 97/22.3-24997848 від 16.12.2013 року та підтверджується копіями платіжних доручень, які знаходяться у матеріалах справи.

Крім того, позивач використав отриманий від ТОВ «Грант-Тайм» товар у власній господарській діяльності, а саме: був використаний позивачем під час здійснення будівельних робіт для ПАТ завод «Павлоградхіммаш» та ТОВ «Грін-Вест», що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт та актами списання товарно-матеріальних цінностей, копії яких знаходяться у матеріалах справи.

Разом з тим, податковим органом, не спростовано, що понесені товариством витрати безпосередньо пов'язані з його господарською діяльністю, а розглядувана операція здійснена за наявності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект.

Доводи апелянта про безтоварний характер спірної поставки з підстав ненадання товариством транспортної документації обґрунтовано відхилено судом першої інстанції, оскільки відповідною документацією має бути підтверджено здійснення послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару.

До того ж, апеляційний суд вважає безпідставними доводи апеляційної скарги про те, що факт фіктивного підприємництва ТОВ «Грант-Тайм» підтверджується кримінальним провадженням під номером 42012040000000048 відносно нього, оскільки встановлені в ході досудового слідства у кримінальній справі обставини та факти не є підставою для звільнення від доказування, перелік яких міститься у ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України. Згідно з ч. 4 ст. 72 цього Кодексу підставою для звільнення від доказування є лише вирок суду у кримінальній справі, який набрав законної сили та який є обов'язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалено вирок, в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинено воно цією особою.

Отже апеляційний суд приходить до висновку, що податковим органом не доведено допустимими доказами наявність порушень допущених позивачем, про які вказано в акті перевірки, що став підставою прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, окружний суд дійшов правильного висновку про відсутність у податкового органу підстав для винесення спірного податкового повідомлення-рішення, що й стало підставою для його скасування.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку, застосував до правовідносин, як виникли між сторонами по справі норми права, які регулюють саме ці правовідносини і зробив обґрунтований висновок про задоволення позовних вимог.

Передбачених статтею 202 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення не вбачається, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2014 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Повний текст виготовлено 13 травня 2015 року.

Головуючий: В.Ю. Поплавський

Суддя: С.В. Сафронова

Суддя: Д.В. Чепурнов