Рішення

від 21.02.2014 по справі 901/68/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.02.2014Справа № 901/68/14 За позовом Заступника Сімферопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, м. Київ, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Сімферополь,

до відповідача Приватного підприємства «Артек-Союз», м. Сімферополь,

про стягнення 10 188,00 грн.

Суддя С.Я. Тітков

Представники:

Від прокуратури - Реднікін М.В., старший прокурор Сімферопольської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, службове посвідчення № 021115 від 15.10.2013.

Від позивача 1 - Кучеренко Н.Г., представник за довіреністю №220/723/д від 28.11.2013, паспорт серії ЕЕ №602603, виданий Джанкойським МРВ ГУ МВС України в Криму від 05.04.2002.

Від позивача 2 - Кучеренко Н.Г., представник за довіреністю №10/15 від 08.01.2014, паспорт серії ЕЕ №602603, виданий Джанкойським МРВ ГУ МВС України в Криму від 05.04.2002.

Від відповідача - Кордончик О.В., довіреність № б/н від 21.08.2013, паспорт серії ЕЕ №380343, виданий Залізничим РВ Сімферопольського МУ ГУ МВС України в Криму від 07.11.2000.

СУТЬ СПОРУ:

Розглядається позов заступника Сімферопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, м Київ, Квартирно-експлуатаційного відділу, м. Сімферополь, до Приватного підприємства «Артек-Союз», м. Сімферополь, про стягнення заборгованісті за відшкодування витрат за водопостачання та водовідведення у розмірі 10 188,00 грн.

Старший прокурор Сімферопольської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Реднікін М.В., який приймає участь у судовому засіданні, підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник позивачів також підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Крім того, представник Квартирно-експлуатаційного відділу м. Сімферополь відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України прохає суд приєднати до матеріалів справи додаткову угоду №1 від 25.09.2012.

Суд задовольняє клопотання і долучає до матеріалів справи вищезазначений документ.

Представник відповідача у задоволенні позову прохає суд відмовити з підстав викладених у відзиві на позов на у додаткових запереченнях.

Судовий процес фіксувався за допомогою звукозаписувального пристрою в порядку статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, суд

ВСТАНОВИВ:

01.03.2012 між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Сімферополь (далі - "Платник"), військовою частиною А2320 (далі - "Споживач"), та Приватним підприємством «Артек-Союз» (далі - "Субспоживач") був укладений трьохсторонній договір на використання водопостачання та водовідведення №108 від 01.03.2012, далі - "Договір" (а.с. 2-5).

У відповідності з пунктом 1.1 Договору, "Споживач" одержує водопостачання та водовідведення від КП ЖК "Городок" відповідно до договору №5/10 від 01.05.2010, а "Субспоживач", частково використовує водопостачання та водовідведення для водозабезпечення об'єктів, що передані "Субспоживачу" для організації харчування особового складу військової частини А2320, а саме: будівлі №14 за ГП, в/містечко №26.

Пунктом 1.2 договору передбачено, що відшкодування витрат за водопостачання та водовідведення буде здійснюватися "Субспоживачем" згідно показань приладів обліку.

Відшкодування витрат за водопостачання та водовідведення за даним договором здійснюється "Субспоживачем" на розрахунковий рахунок "Платника" за фактичне отримане водопостачання та водовідведення на підставі рахунків, виписаних "Платником", що відновляє лімітну статтю КЕКВ 1162 "Споживача" (пункт 1.3 договору).

Згідно пункту 1.4 договору у разі неможливості перерахування коштів на розрахунковий рахунок "Платника", кошти за згодою "Платника" перераховуються на розрахунковий рахунок постачальника комунальних послуг.

Пунктами 2.1-2.4 договору встановлені зобов'язання "Платника", зокрема, виконувати умови даного договору, установити "Субспоживачу" ліміт водопостачання та водовідведення, виходячи із установленої лімітної потреби по статті КЕКВ 1162, здійснювати нарахування платежів "Субспоживачу" на відшкодування водопостачання та водовідведення по чинних тарифах.

Згідно пунктів 2.5-2.11 договору "Субспоживач" зобов'язався, зокрема, виконувати умови даного договору, за свій рахунок установити прилади обліку водопостачання, дотримуватись ліміту водоспоживання встановленого "Платником", здійснювати оплату відшкодування водопостачання та водовідведення по тарифу, встановленому КП ЖКГ «Городок» з урахуванням ПДВ.

"Споживач", в свою чергу, зобов'язався за договором виконувати його умови та здійснювати контроль за правильністю й безпекою використання води "Субспоживачем" (пункти 2.12, 2.13 договору).

Пунктом 6.1 договору сторони узгодили, що облік водопостачання "Субспоживачем" здійснюється по приладах обліку, які "Субспоживач" встановлює за свій рахунок.

Початкові показання приладів обліку по об'єктах установлені наступні: водолічильник № 310976; марка КВ 2,5; показання 5852 на 01.03.2012.

Розрахунковим періодом згідно пункту 6.3 договору вважається період з десятого числа попереднього місяця по десяте число поточного місяця.

Згідно пункту 6.4 рахунок на відшкодування водопостачання та водовідведення складається "Платником" на підставі наданої "Споживачем" і погодженої з "Субспоживачем" довідки про фактичне водопостачання та водовідведення, який надається "Субспоживачу" у строк до 20 числа поточного місяця.

Пунктом 6.5 договору встановлено, що "Субспоживач" здійснює 100% оплату відшкодування водопостачання та водовідведення протягом 7 днів після одержання рахунку від "Платника".

Відповідно до пункту 7.1. договору він діє з моменту підписання до 31.12.2012.

У разі, якщо жодна із сторін за один місяць до завершення дії договору не попередила іншу сторону про намір розірвати договір, дія даного договору продовжується ще на один рік (пункт 7.3 договору).

01.03.2012 згідно умов укладеного договору відповідачу було встановлено лічильник води у будівлі № 14 за ГП, військове містечко № 26, що передана у користування Приватному підприємству «Артек-Союз» для організації харчування особового складу Військової частини А2320, про що свідчить відповідний акт, а саме додаток № 1 до договору №108 від 01.03.2012 (а.с. 14).

На виконання умов договору споживачем - Військовою частиною А2320 13.08.2013, 16.09.2013, 18.10.2013 та 13.11.2013 було складено акти про фактичне водопостачання та водовідведення з будівлі № 14 за ГП, військове містечко № 26, які в той же день були погоджені з представником відповідача, про що свідчить відповідний підпис представника Приватного підприємства «Артек-Союз».

Квартирно-експлуатаційним відділом м. Сімферополь були виставлені Приватному підприємству «Артек-Союз» рахунки № 108 від 26.08.2013 на суму 2 700 грн. (а.с 17), від 23.09.2013 на суму 3 186,00 грн. (а.с. 20), від 29.11.2013 (за серпень - жовтень) на суму 4 302,00 грн. (а.с. 24), які залишились несплаченими.

Таким чином, станом на сьогоднішній день, заборгованість Приватного підприємства «Артек-Союз» за відшкодування витрат за водопостачання та водовідведення перед Квартирно-експлуатаційним відділом м. Сімферополь становить 10 188,00 грн., які прокурор і прохає стягнути на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Сімферополь.

Заперечуючи проти позову представник відповідача посилається на те, що витрати Квартирно-експлуатаційного відділу м. Сімферополь на сплату водопостачання не відповідають витратам позивача, так як ці витрати необґрунтовані та до них включено податок на додану вартість.

В наслідок цього Квартирно-експлуатаційний відділ м. Сімферополь отримує двічі економічну винагороду на суму ПДВ.

З цього приводу представник відповідача наполягає на застосуванні Господарським судом Автономної Республіки Крим п.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України та зобов'язує суд визнати договір №108 від 01.03.2012 у відповідній частині недійсним. Їм заявлено клопотання про витребування від другого відповідача свідоцтва платника ПДВ за 2013 рік, бухгалтерської довідки за 2013 рік з інформацією про сплату вартості електроенергії з нарахуванням ПДВ та відображені ПДВ у податковому кредиті, а також чи є ПДВ в рахунках, які виставлені Квартирно-експлуатаційному відділу м. Сімферополь.

Позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України - суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного Кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (дату) (стаття 530 Цивільного Кодексу України).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Статтею 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отримання відповідачем від Квартирно-експлуатаційного відділу м. Сімферополь у вересні 2013 - листопаді 2013 566 куб. м. води як у вигляді водопостачання, так і водовідведення визнається відповідачем та підтверджується двобічними актами зняття показників приладів обліку споживання води об'єктами військового містечка, які передані в експлуатацію Приватному підприємству «Артек-Союз» №8 від 13.08.2013, №9 від 16.09.2013, №9 від 16.09.2013, №9 від 18.10.2013, №11 від 13.11.2013.

Відповідно до п.п. 1.3 п.1 договору №108 від 01.03.2012 відшкодування витрат за фактичне отримання водопостачання та водовідведення здійснюється відповідачем на підставі рахунків виписаних Квартирно-експлуатаційним відділом м. Сімферополь.

На виконання п.п.1.3. п.1 договору Квартирно-експлуатаційним відділом м. Сімферополя скеровано на адресу відповідача наступні розрахунки: №108 від 26.08.2013 на суму 2700,00 грн., №108 від 23.09.2013 на суму 3 186,00 грн. №108 від 29.11.2013 на суму 4302,00 грн., а всього на суму 10188,00 грн. Жоден рахунок не сплачений.

Тому на підставі зазначених вище умов договору та вимог закону позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Доводи представника відповідача про те, що Квартирно-експлуатаційний відділ м. Сімферополя необгрунтовано включило у свої витрати суму ПДВ і тим самим необгрунтовано отримує цю суму соответчтвующій дохід не приймаються судом до уваги в зв'язку з наступним.

Зобовязання здійснювати оплату відшкодування водопостачання та водовідведення по тарифу встановленому КП ИСКГ «Городок» з урахуванням ПДВ передбачено п.п.2.10 п.2 договору №108 від 01.03.2012.

З 25.09.2012 постачальником водних ресурсів, згідно договору №23/2 стало не КП ИСКГ «Городок», а КП «Аян», відповідно з яким загальний тариф на водовідведення та водопостачання встановлений у сумі 18,00 грн. за 1 куб.м.

Саме за такими цінами вказана в рахунках на відшкодування понесених витрат Квартирно-експлуатаційний відділ м. Сімферополя на адресу відповідача, що відповідає умовам договору.

Підстав для визнання договору №108 від 01.03.2012 недійсним в цій частині суд не вбачає.

Так як Квартирно-експлуатаційний відділ м. Сімферополя сплачував тариф з ПДВ, то і відшкодування витрат здійснено з урахуванням ПДВ.

Доказів того, що ця умова договору є нечинною так як порушує налогове законодавство відповідачем суду не надано.

Вирішення питання про відповідність цієї угоди налоговому законодавству України не підвідомче господарським судом України.

Тому підстав для задоволення клопотань представника про витребування від відповідача документів пов'язаних з налоговим обликом з метою їх оцінки не підлягає задоволенню.

Договір на використання водопостачання та водовідведення № 108 від 01.03.2012 є чинним і підлягає застосуванню.

Так як відносно МО України позовні вимоги не сформульовані прокурором, підстав для розгляду будь - яких питань і прийняття будь - якого рішення відповідно МО України не має.

Витрати зі сплати судового збору відносяться на відповідача у відповідності зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 21.02.2014 оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 26.02.2014.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Артек-Союз» (вул. Павленко, 2-А м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95006, р/р 26007048192001 в СФ АКБ «Імексбанк», МФО 308304, ОКПО 30741489) на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Сімферополь (вул. Павленко, 9, м. Симферополь, Автономна Республіка Крим, 95006, код ЕДРПОУ 08220238, МФО 824026, р/р №35220005000144 у відділенні Державного казначейства АР Крим) суму заборгованості за відшкодування витрат за водопостачання та водовідведення у розмірі 10 188,00 грн.

3.Стягнути з Приватного підприємства «Артек-Союз» (вул. Павленко, 2-А м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95006, р/р 26007048192001 в СФ АКБ «Імексбанк», МФО 308304, ОКПО 30741489) на користь у дохід Державного бюджету м. Сімферополя (УДКСУ у м. Сімферополі АР Крим код ЄДРПОУ 38040558, МФО 824026 рахунок №31211206783002, відкритий в ГУ ДКСУ в АРК м. Сімферополь, за кодом класифікації доходів бюджету 22030001) 1218 грн. судового збору за подачу позовної заяви.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.Я. Тітков