Рішення

від 17.02.2014 по справі 916/2470/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" лютого 2014 р.Справа № 916/2470/13

Господарський суд Одеської області у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Зайцев Ю.О.

Суддя Рога Н.В.

Суддя Степанова Л.В.

При секретарі судового засідання Шалапській М.О.

За участю представників сторін:

Від прокурора : Доброжан Н.І. (посвідчення №010038 від 17.10.2012 р.)

Від позивача: Кліменко Ю.І. (довіреність №27 від 06.12.2013 р.)

Від відповідача: Форос А.В. (довіреність від 29.10.2013 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Прокурора Овідіопольського району Одеської області в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Одеській області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Атланта" про звільнення земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

СУТЬ СПОРУ: 12.09.2013 р. Прокурор Овідіопольського району Одеської області звернувся в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Одеській області до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Атланта" про звільнення земельної ділянки.

Ухвалою суду від 16.09.2013р. було порушено провадження у справі №916/2470/13 із призначенням її до розгляду в судовому засіданні.

23.09.2013 р. прокуратурою Овідіопольського району подані доповнення до позову, відповідно до прохальної частини яких прокуратура просить суд зобов'язати ТОВ «Атланта» звільнити земельну ділянку загальною площею 6,7309 га, яка знаходиться в смт. Великодолинське, Великодолинська селищна рада (в межах населеного пункту), нормативно-грошова оцінка якої складає 8577185,87 грн.

09.10.2013 р. представником прокуратури надано до суду витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії від 25.09.2013 р. щодо реєстрації відповідача.

10.10.2013 р. відповідач подав пояснення по позову (вх. ГСОО№30213/13).

13.11.2013 р. відповідачем подані заперечення на позовну заяву, відповідно до змісту яких товариство не визнало заявлених вимог в повному обсязі.

За клопотанням представника позивача до матеріалів справи в судовому засіданні 27.11.2013 р. залучено копію рішення Овідіопольської районної ради від 24.04.2008 р. та копію регуляторного акту «Про порядок оформлення короткострокової оренди земельних ділянко із земель, що належить до державної та комунальної власності».

Ухвалою судді господарського суду Одеської області Зайцева Ю.О. від 27.11.2013 року справу №916/2470/13 призначено до колегіального розгляду у складі трьох суддів господарського суду Одеської області.

Згідно розпорядження голови господарського суду Одеської області від 27.11.2013 року справу №916/2470/13 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Зайцев Ю.О., судді Меденцев П.А., Степанова Л.В., та прийнято визначеною колегією суддів 27.11.2013 р.

Розпорядженням голови господарського суду від 15.01.2014 р. приймаючи до уваги, що суддя Меденцев П.А. з 13.01.2014 р. знаходиться у відпустці, з метою дотримання процесуальних строків, керуючись рішенням зборів суддів господарського суду Одеської області від 29.11.2011р. (протокол №17-24/11 від 29.11.2011р.) передано справу №916/2470/13 за позовом прокурора Овідіопольського району Одеської області в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Одеській області до товариства з обмеженою відповідальністю „Атланта" про звільненні земельної ділянки, на розгляд колегії суддів у складі: головуючий Зайцев Ю.О., судді - Рога Н.В., Степанова Л.В.

17.02.2014 р. у судовому засіданні після повернення з нарадчої кімнати було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення, суд встановив:

Рішенням Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області від 12.03.2004 № 675 надано згоду на укладання проекту відведення земельної ділянки водного об'єкту, споруд та прибережної смуги в довгострокову оренду терміном на 49 років товариству з обмеженою відповідальністю «Атланта» для вирощування риби та водоплаваючих птахів, а також під розміщення побутових приміщень в пгт. Великодолинське, Овідіопольського району, Одеської області, але, як зазначає прокурор, станом на 01.08.2013 року вищевказаний проект не погоджувався в зв'язку з тим, що договір розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки укладено лише 23 квітня 2010 року.

Згідно рішення Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області від 31.08.2010 № 1239 - V, вирішено передати ТОВ «Атланта» земельну ділянку загальною площею - 6,7309 га (землі запасу) в тому числі: - 6,4408 га (пасовища); 0,2901 га (забудовані землі під гідротехнічними спорудами), яка знаходиться в смт. Великодолинське, Овідіопольського району, укласти тимчасовий договір оренди земельної ділянки строком на 1 рік, який було укладено 21.03.2011 року.

Згідно п. 2 тимчасового договору оренди земельної ділянки від 21.03.2011 р. в оренду ТОВ «Атланта» було надано в оренду земельну ділянку загальною площею 6,7309 га (землі запасу), в тому числі: 6,4408 га (пасовища); 0,2901 га (забудовані землі під гідротехнічними спорудами).

Згідно пункту 3 договір тимчасової оренди укладено строком на 1 рік.

Пунктом 4 договору тимчасової оренди встановлено орендну плату в розмірі 10 652,12 грн. в рік, що складає 3 відсотки від нормативно грошової-оцінки.

Також, як вбачається з матеріалів справи, 22.01.2007 року між Одеською обласною радою та товариством з обмеженою відповідальністю «Атланта» було укладено договір оренди місцевого водного об'єкта «Великодолинський ставок», який розташований за адресою: Овідіопольський район, смт. Великодолинськє, на території Великодолинської селищної ради (в межах населеного пункту).

Прокурор в позовній заяві зазначає, що на вищевказаній земельній ділянці площею 6,7309 га (землі запасу), товариством з обмеженою відповідальністю «Атланта» безпідставно розміщенні об'єкти, а саме: споруди для відпочинку, а також малі архітектурні форми (некапітальні будинки для відпочинку), та також вказує, що оскільки ТОВ «Аталанта» за договором оренди водного об'єкта використовує Великодолинський ставок з 22.01.2007 р., то, як наслідок й земельна ділянка площею 6,7309 га використовується товариством з 2007 р. по 2011 р. незаконно, що завдало збитків державі.

Як вбачається з повідомлення відділу Держземагенства в Овідіопольському районі Одеської області №18-18-14/2342 від 27.08.2013 р. вартість нормативно-грошової оцінки 1кв.м. землі водного фонду на території смт. Великодолинське Овідіопольського району Одеської області становить 127,43 грн., у зв'язку з чим загальна вартість земельної ділянки з врахуванням коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки становить 8 577 185,87 грн.

З наведених підстав прокурор Овідіопольського району Одеської області звернувся до господарського суду Одеської області з позовом про зобов'язання відповідача ТОВ «Атланта» звільнити спірну земельну ділянку».

Відповідач по справі проти позову заперечував, в обґрунтування зазначає, що в позовній заяві позивач посилається на ті обставини, що тимчасовий договір оренди земельної ділянки, укладений 21.03.2011 року на підставі рішення Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області №1239-V від 31.08.2010 року, не проходив державну реєстрацію. Проте відповідач зазначає, що відповідно до регуляторного акту «Про порядок оформлення короткострокової оренди земельних ділянок із земель, що належать до державної комунальної власності», затверджений рішенням Овідіопольської районної ради №289-V від 24.04.2008 року та діючий на момент підписання договору, на підставі прийнятого рішення сільської (селищної) ради складається договір короткострокової оренди земельної ділянки, а також сільська (селищна) рада веде облік укладених договорів.

Відповідач вважає, що у зазначеному регуляторному акті не йде мова про обов'язковість державної реєстрації короткострокового договору оренди земельної ділянки, а саме його укладання є впорядкування нерегульованих земель законодавством відносин, що виражаються, зокрема, фактичному та безоплатному користуванні земельними ділянками підприємцями у період оформлення ними документації надання їм в оренду земельних ділянок у разі розробки проекту відведення та виготовлення технічної документації відповідно до ст. ст. 120, 123, 124 Земельного кодексу України, а також з метою раціонального використання вільних земельних ділянок, недопущення безоплатного користування землею, наповнення місцевих бюджетів додатковими коштами в частині плати за землю.

Крім того відповідач вказує, що всупереч твердженням прокурора та позивача, він не використовував спірну земельну ділянку в період з 2007 р. по 2011 р. до укладення тимчасового договору оренди земельної ділянки, та більш того, твердження позивача про незаконне розміщення товариством малих архітектурних форм не відповідає дійсності, оскільки дії ТОВ «Атланта» в цьому випадку регулюються відповідно до п. 2.3 «Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку; будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 року № 244, який визначає механізм розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності. Відповідач вказує, що згідно з вимогами даного порядку ним була подана заява на адресу Великодолинської селищної ради щодо можливості розміщення тимчасових споруд (груп. розташованих поряд тимчасових споруд) для провадження підприємницької діяльності, після розгляду якого 27.08.2013 року ТОВ «Атланта» отримала рішення Виконкому Великодолинської селищної ради №73 «Про надання дозволу Товариству з обмеженою відповідальністю «Атланта» на збір матеріалів для розміщення тимчасових споруд (груп), розташованих поряд тимчасово споруд) для провадження підприємницької діяльності». На підставі вказаного рішення ТОВ «Атланта» був замовлений паспорт прив'язки, після чого були розміщені вищезазначені об'єкти - некапітальні будинки для відпочинку, проте, як зазначає відповідач, вони не використовуються.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

У разі порушення своїх цивільних прав та інтересів кожна особа має право на захист свого цивільного права та інтересу (ст. 15 ЦК України). Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі (ч. 1 та ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів (ст. 2 ГПК України).

Господарським судам підвідомчі, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі з приватизації майна та з інших підстав (ст. 12 ГПК України).

Відповідно до вимог статті 121 Конституції України, у випадках, визначених законом, на прокуратуру покладено представництво інтересів держави в суді.

Ці повноваження прокурора закріплені також статтею 29 Господарського процесуального кодексу України та статтями 20, 36-1 Закону України «Про прокуратуру», відповідно до яких підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Згідно з резолютивною частиною рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року прокурори вправі звертатись до господарського суду з позовами в інтересах держави в особі органів державної влади.

Приписами ст. 1 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» визначено, що управління об'єктами державної власності - це здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними у межах, визначених законодавством України.

Підставою представництва інтересів держави в судах є наявність порушень, загрози порушень економічних, політичних і інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними або державою.

Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.99 №3-рп/99 у справі представництво інтересів держави в судочинстві зазначено, що прокурор або його заступник самостійно визначає та обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів, чи в чому існує загроза інтересам держави, і ця загроза є підставою для порушення справи в суді.

Згідно п. 4 мотивувальної частини вказаного рішення, інтереси держави можуть як збігатись, так і не збігатись з інтересами державних підприємств. Поняття «інтереси держави» є оціночним у кожному конкретному випадку, тому прокурор самостійно визначає, в чому саме відбулось або може відбутись порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній необхідність їх захисту.

Відповідно до пункту V частини першої статті 15 Земельного кодексу України до повноважень центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин належить здійснення землеустрою і державного контролю за його проведенням, моніторингу земель відповідно до закону.

Статтею 187 Земельного кодексу України визначено, що контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Відповідно до статті 188 Земельного кодексу України державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснюється відповідно до закону. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.

Згідно ст.5 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Відповідно до п.1 Положення про Державну інспекцію сільського господарства України, затвердженої Указом Президента України від 13.04.2011 року №459/2011, Державна інспекція сільського господарства України (Держсільгоспінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України (далі - Міністр), входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Згідно п.1, п.3, п.4 Положення про державну інспекцію сільського господарства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 23.12.2011 року №770, Державна інспекція сільського господарства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі є територіальним органом Державної інспекції сільського господарства України та їй підпорядковується.

Основним завданням Держсільгоспінспекції є реалізація повноважень Державної інспекції сільського господарства України у межах відповідної території.

Держсільгоспінспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, в тому числі за веденням державного обліку і реєстрації земель, достовірністю інформації про наявність та використання земель; дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; дотриманням вимог земельного законодавства органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування з питань передачі земель у власність та надання у користування, у тому числі в оренду, зміни цільового призначення, вилучення, викупу, продажу земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах.

З наведених підстав, прокурором Овідіопольського району Одеської області пред'явлена позовна заява в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Одеській області.

Відповідно ст. 116 Земельного кодексу України, юридичні особи набувають право користування земельними ділянками із земель комунальної власності за рішенням органів місцевого самоврядування.

Судом встановлено, що правовідносини сторін по справі склались на підставі двох договорів: договору оренди місцевого водного об'єкта «Великодолинський ставок» від 22.01.2007 р., укладеного між Одеською обласною радою та товариством з обмеженою відповідальністю «Атланта», та тимчасового договору оренди земельної ділянки від 21.03.2011 р., укладений між Великодолинською селищною радою Овідіопольського району та товариством з обмеженою відповідальністю «Атланта». Об'єкти оренди зазначених договорів окремі та не тотожні один одному.

Відповідно до нормам ст. 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті. що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Проте, суд зазначає, що відповідно до статті 6 Закону України "Про оренду землі", орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Відповідний порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування, передачі земельних ділянок в оренду встановлено статтями 123, 124 Земельного кодексу України, згідно яких надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок або на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до положень ст. 13 та ст. 14 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону, що передбачено ч. 5 ст. 126 Земельного Кодексу України.

Під час розгляду справи судом встановлено, що відповідач отримав у тимчасове користування на правах договору оренди земельну ділянку загальною площею - 6,7309 га (землі запасу) в тому числі: - 6,4408 га (пасовища); 0,2901 га (забудовані землі під гідротехнічними спорудами), яка знаходиться в смт. Великодолинське, Овідіопольського району, про що сторони у судовому засіданні не заперечували, та відповідне підтверджується матеріалами справи.

Судом встановлено, що при винесенні рішення № 1239 - V від 31.08.2010, яким вирішено передати ТОВ «Атланта» земельну ділянку загальною площею - 6,7309 га (землі запасу) в тому числі: - 6,4408 га (пасовища); 0,2901 га (забудовані землі під гідротехнічними спорудами), та на підставі якого в 21.03.2011 року було укладено тимчасовий договір оренди земельної ділянки, Великодолинська селищна рада Овідіопольського району Одеської області керувалась рішенням районної ради від 24.04.2008 р. №289-V «Про затвердження регуляторного акту «Про порядок оформлення короткострокової оренди земельних ділянок із земель, що належать до державної та комунальної власності».

Проте, зазначене рішення було визнано незаконним в межах розгляду адміністративної справи №1570/5513/2012 за позовом прокурора Овідіопольського району Одеської області до Овідіопольської районної ради про визнання рішення Овідіопольської районної ради від 24.04.2008 р. №289-V «Про затвердження регуляторного акту «Про порядок оформлення короткострокової оренди земельних ділянок із земель, що належать до державної та комунальної власності».

Таки чином, на час розгляду справи регуляторний акт, на підставі якого було укладено тимчасовий договір оренди земельної ділянки від 21.03.2011 р. втратив свою чинність.

З наведених підстав не приймаються посилання відповідача щодо законності користування спірною земельною ділянкою, а також заперечення щодо необов'язковості державної реєстрації договору, оскільки відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, відповідно до чого приступати до використання земельної ділянки до одержання документа, що посвідчує право на неї та державної реєстрації, забороняється.

Проте, відповідно до акту обстеження земельної ділянки водного об'єкту, споруд та прибережної смуги в смт. Великодолинське (в межах населеного пункту) від 26.09.2013 р., комісією встановлено, що на території прибережної смуги до 18 м. наявні тимчасові споруди: 2 контейнера, розташованих на бетонній площадці, 1 ганок, вкритий соломою та 3 споруди на дерев'яному каркасі, вкриті очеретом. Наведене свічить, що відповідач ТОВ "Атланта" після перебігу терміну, встановленого в п.3 тимчасового договору оренди земельної ділянки від 21.03.2011 р., не повернув спірну земельну ділянку загальною площею 6,7309 га (землі запасу) та продовжує її використовувати.

Суд вважає за необхідне зазначити, що чинним законодавством України не передбачено порядок оформлення короткострокової оренди земельних ділянок на період оформлення документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок або технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою та укладання тимчасового договору оренди земельної ділянки.

Решту доводів і поданих сторонами доказів, відхилення яких не обґрунтовано вище, суд відхиляє як такі, що не мають значення для вирішення спору.

Рішення прийнято на підставі наданих сторонами доказів, оскільки згідно із ст.33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона: повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; самостійно визначити і надати суду ті докази на підтвердження своїх доводів, які вважає необхідними, належними і достатніми. Докази витребовуються судом у ході розгляду справи лише у разі подання відповідного клопотання - на суд не покладено обов'язку вказувати стороні, які докази вона повинна подати на підтвердження свої вимог чи заперечень, або проводити розшук тих чи інших доказів з власної ініціативи.

При цьому суд приймає до уваги строк розгляду справи, достатність часу у будь-якої із сторін для надання доказів на підтвердження власних доводів, для спростування обставин чи доводів протилежної сторони та для подання суду клопотання про витребування таких доказів у інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Прокурора Овідіопольського району Одеської області в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Одеській області про зобов'язання ТОВ «Атланта» звільнити спірну земельну ділянку підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.44, 49 ГПК України витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача у справі.

Керуючись ст.ст. 32,33,38,44,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Прокурора Овідіопольського району Одеської області в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Одеській області про зобов'язання ТОВ «Атланта» звільнити спірну земельну ділянку - задовольнити.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Атланта» (67842, Одеська обл., Овідіопольський район, с. Дальник, вул. Леніна, буд. 148, код ЄДРПОУ 32634995) звільнити земельну ділянку загальною площею 6,7309 га, яка знаходиться в смт. Великодолинське, Великодолинська селищна рада (в межах населеного пункту), нормативно-грошова оцінка якої складає 8577185,87 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Атланта» (67842, Одеська обл., Овідіопольський район, с. Дальник, вул. Леніна, буд. 148, код ЄДРПОУ 32634995) на користь Державного бюджету України на п/р 31210206783008, одержувач ГУДКУ у Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, банк одержувача ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011, КБК 22030001, символ звітності банку 206, судові витрати в розмірі 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили. Повний текст складено та підписано 24.02.2014 року.

Головуючий Зайцев Ю.О.

Суддя Рога Н.В.

Суддя Степанова Л.В.