Постанова

від 14.02.2014 по справі 817/30/14

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/30/14

14 лютого 2014 року 14год. 35хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Гломба Ю.О. за участю секретаря судового засідання Деркач Н.А. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Євгеюк О.Є.,

відповідача: представник Якимчук Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Костопільський фанерний завод" до Костопільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Костопільський фанерний завод" звернулося до суду з позовом до Костопільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №001042200 від 27.12.2013 року.

Позовні вимоги в повній мірі були підтримані представником позивача в судовому засіданні та обґрунтовані наступним.

Костопільською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Рівненській області проводилась позапланова виїзна документальна перевірка питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податку на додану вартість при проведенні фінансово-господарських операцій ТОВ "Костопільський фанерний завод" з ТОВ "Бігмір" за жовтень 2012 року, за наслідками якої 13.12.2013 року складено акт №375/22/35797190.

На підставі даного акту Костопільською ОДПІ ГУ Міндоходів у Рівненській області 27.12.2013 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0001042200, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Костопільський фанерний завод" збільшено сум грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 9000,00 грн., у т.ч. за основним платежем в сумі 6000,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 3000,00 грн.

Зазначив, що не погоджується з правомірністю донарахування податкових зобов'язань та штрафних санкцій з наступних підстав.

З наданих суду доказів вбачається, що договір мав на меті настання реальних правових наслідків, що обумовлені ним, оскільки товар (верстати) були фактично передані ТОВ "Бігмір" для позивача, встановлені у виробничих приміщеннях позивача та введені в експлуатацію, оплата проведена, відтак договір виконано сторонами в повному обсязі.

Крім того вказує, що на момент підписання та виконання договору №КФЗ/12-20 від 24.09.2012 року ТОВ "Бігмір" було зареєстроване в якості юридичної особи згідно відомостей ЄДР, які містяться на сайті ДП "Інформаційно-ресурсний центр" http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html та значився платником ПДВ згідно інформації Міндоходів, що міститься на сайті http://minrd.gov.ua/reestr.

На підставі викладеного просить позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, суду пояснив, що в ході проведення перевірки було встановлено взаємовідносини ТОВ "Костопільський фанерний завод" з ТОВ "Бігмір" за період з 01.10.2012 року по 31.10.2012 року, на предмет купівлі в останнього обладнання б/в, а саме верстату заточного ТЧН-31/5 в кількості 1шт. та верстату ребросклеюючого РС-9 в кількості 1шт. на загальну суму 36000,00грн., в тому числі ПДВ - 6000,00грн.

Товариством до перевірки був представлений договір №КФЗ/12-20 від 24.09.2012р.

Згідно специфікації №1 від 24.09.2012р. до договору №КФЗ/12-20 від 24.09.2012року загальна вартість обладнання б/в за цією специфікацією становить 36000,00грн., в тому числі ПДВ - 6000,00грн. Найменування товару: верстат заточний ТЧН-31/5 в кількості 1шт. за ціною без ПДВ - 25000,00грн. та верстат ребросклеюючий РС-9 в кількості 1шт. за ціною без ПДВ - 5000,00грн.

Відповідно до представлених до перевірки видаткової накладної обладнання отримав ОСОБА_4, згідно товарно-транспортної накладної товар отримав за дорученням №41 від 08.10.2012р. ОСОБА_5

Крім того, в представленій до перевірки товарно-транспортної накладної відвантаження товару здійснювалось в м.Цюрюпінськ, вантажовідправник ТОВ "Бігмір". Відмітом про те що даний вантаж відправив ТОВ "Бігмір" та даній ттн немає.

Згідно умов договору поставка товару здійснюється на умовах FCA м.Дніпропетровськ (Інкотермс-2010).

Також, на адресу Костопільської ОДПІ 28.10.2013 року від ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська надійшов акт №426/226/33771563 від 25.04.2013р. про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Бігмір" з питань документального підтвердження господарських відносин з ТОВ "Євро-Транс 2007" за період: жовтень 2012 року.

Зазначає, що зустрічну звірку проведено без відома директора ТОВ "Бігмір", оскільки з метою вручення листа-запиту від 24.04.2013 року № 16713/10/22-617 здійснено виїзд на юридичну адресу підприємства (49000, Жовтневий р-н, м. Дніпропетровськ, пров. Штабний, буд. 3, кв. 82) та за результатами виїзду встановлено відсутність СГД за юридичною адресою. Складено акт не встановлення місцезнаходження ТОВ "Бігмір" та неможливості вручення листа про надання пояснень та їх документального підтвердження від 25.04.2013 року №2474/226/33771563.

Таким чином, відсутність необхідних умов для здійснення фінансово - господарської діяльності, а саме необхідних дозволів (ліцензій), відсутність трудових, виробничих ресурсів, неможливість ведення бухгалтерського та податкового обліку та фіксацією господарських операцій у первинних документах постачальника фактично не здійснювало операції з купівлі/продажу товарів (робіт, послуг).

Враховуючи викладене про нереальність здійснених операцій по ланцюгу постачання свідчать наступні факти:

- постачальники не мали можливості здійснювати організацію транспортування товарів на адресу ТОВ "Бігмір";

- відсутність виробничого обладнання, транспортних засобів та торгівельного обладнання, відсутність у контрагентів необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині, купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товарно- матеріальних цінностей.

Вказує, що перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств - постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам - покупцям. Тобто, операції з поставки товарів між контрагентами/постачальниками та ТОВ "Бігмір" по ланцюгу з контрагентами-покупцями не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) та не спричиняють реального настання правових наслідків.

Отже, як зазначено в акті ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська не встановлено факту реального здійснення господарських операцій по ланцюгу ТОВ "Євро-Транс 2007" - ТОВ "Бігмір" - ТОВ "Костопільський фанерний завод" за період: жовтень 2012 року, встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг), які підпадають під визначення статтей 22, 185, 187, 198 Податкового Кодексу України в результаті чого ТОВ "Бігмір" завищено податкові зобов'язання з ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ "Костопільський фанерний завод" на 6000,00 грн.

Відповідно до представлених до перевірки видаткових, товарно-транспортних накладних, договору на поставку обладнання встановлено розбіжності в матеріально-відповідальних особах які здійснювали отримання товарів та встановлено розбіжності в частині місцезнаходження даного обладнання (згідно договору та видаткової накладної м.Дніпропетровськ товар отримав ОСОБА_4, згідно ттн - м.Цюрюпінськ, товар отримав ОСОБА_5)

Сума ПДВ, за операціями з придбання обладнання у ТОВ "Бігмір" ТОВ "Костопільський фанерний завод" було віднесено до складу податкового кредиту за жовтень місяць 2012 року в сумі 6000,00 грн.

Враховуючи вищенаведене, на порушення пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України ТОВ "Костопільський фанерний завод" завищено суму податкового кредиту з ПДВ всього в сумі 6000,00 грн., в тому числі за жовтень 2012 року в сумі 6000,00 грн.

В задоволенні позову просить відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Костопільський фанерний завод" зареєстроване юридичною особою Костопільською районною державною адміністрацією Рівненської області 04.03.2008 року (а.с.11), здійснює господарську діяльність за видами КВЕД-2010: 16.21 "виробництво фанери дерев'яних плит і панелей, шпону", 46.90 "неспеціалізована оптова торгівля", 47.19 "інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах", 55.10 "діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщування" (а.с.13).

В період з 03.12.2013 року по 09.12.2013 року Костопільською об'єднаною державною податковою інспекцією Головної управління Міндоходів у Рівненській області на Товаристві з обмеженою відповідальністю "Костопільський фанерний завод" проводилася позапланова виїзна документальна перевірка з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податку на додану вартість при проведенні фінансово-господарських операцій з ТОВ "Бігмір" (код 33771563) за жовтень 2012 року.

Результати перевірки оформлені актом №375/22/35797190 від 13.12.2013 року (а.с.14-22).

Згідно висновків акта перевірки перевіркою встановлено порушення:

- пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України ТОВ "Костопільський фанерний завод" завищено суму податкового кредиту з ПДВ всього в сумі 6000,00 грн., в тому числі за жовтень місяць 2012 року в сумі 6000,00 грн.

27.12.2013 року на підставі акту перевірки №375/22/35797190 від 13.12.2013 року контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0001042200, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Костопільський фанерний завод" збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 9000,00 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 6000,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 3000,00 грн.(а.с.23).

Висновки відповідача, відображені в акті перевірки які ґрунтуються на твердженнях про безтоварність господарських операцій ТОВ "Костопільський фанерний завод" з ТОВ "Бігмір" суд вважає безпідставними та такими, що ґрунтуються не на нормах закону та фактичних обставинах здійснення господарських операцій, а на припущеннях органу доходів і зборів.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999 року (надалі - Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"), господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" факт здійснення господарських операцій фіксується первинними документами.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальну зміну майнового стану суб'єкта господарювання, яка фіксується шляхом складення контрагентами первинних документів.

Вимога щодо реальної зміни майнового стану суб'єкта господарювання кореспондує з положеннями розділів ІІІ, V Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (надалі - Податковий кодекс України), якими встановлено порядок формування платниками податків валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість та визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств і податком на додану вартість.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 розділу ІІІ Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, інших витрат, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 розділу ІІІ Податкового кодексу України, витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку та витрати банківських установ.

Пунктом 138.2 статті 138 розділу ІІІ Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

В силу вимог пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 розділу ІІІ Податкового кодексу України до складу витрат не включаються витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

В свою чергу, відповідно до пп. "а" п. 198.1 ст. 198 розділу V Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 розділу V Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 ст. 198 розділу V Податкового кодексу України передбачено, що до податкового кредиту не відносяться суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як встановлено судом, між ТОВ "Бігмір" (Постачальник) та ТОВ "Костопільський фанерний завод" (Покупець) було укладено Договір №КФЗ/12-20 на поставку обладнання від 24.09.2012 року (а.с.31-32).

Згідно п.1.1. вказаного договору, з урахуванням додаткової угоди до договору №1 від 05.10.2012 року (а.с.33) постачанню підлягає обладнання бувше у використанні для використання в господарській діяльності покупця, технічні характеристики, ціни та строки поставки якого погоджуються в заявках, рахунках-фактурах, видаткових накладних та специфікаціях до договору. Пунктами 2.1., 4.1. та 4.3. договору встановлено, що розрахунки за товар проводяться шляхом 100% передоплати в грошовій формі у безготівковому порядку на банківський рахунок Постачальника на підставі виставленого Постачальником рахунку після отримання повідомлення про завантаження товару на транспортний засіб Покупця; передача товару здійснюється в пункті поставки протягом 5 календарних днів після погодження заявки та здійснення передоплати, чи в інший строк попередньо погоджений сторонами по конкретному виду товару, датою поставки є дата підписання видаткової накладної; доставка товару здійснюється транспортом Покупця на базі поставки FCA м.Цюрюпінськ (ІНКОТЕРМС-2010).

Згідно специфікації №1 від 24.09.2012 року до договору №КФЗ/12-20 від 24.09.2012 року поставці підлягає верстат заточний ТЧН-31/5 в кількості 1 шт. за ціною 25000,00 грн. без урахування ПДВ та верстат ребросклеючий РС-9 в кількості 1 шт. за ціною 5000,00 грн. без урахування ПДВ (а.с.32 зі звороту).

На виконання умов вказаного договору ТОВ "Бігмір" передано ТОВ "Костопільський фанерний завод" товар на загальну суму 36000,00 грн. (ПДВ 6000,00 грн.), що підтверджується: підписаною сторонами видатковою накладною №РН-010/12 від 10.10.2012 року на суму 36000,00 грн. (а.с.34), виписаною продавцем для покупця податковою накладною №2 від 10.10.2012 року (а.с.35), актами приймання-передачі (внутрішнього перміщення) основних засобів від 30.11.2012 року та від 28.02.2013 року (а.с.36,37).

Податок на додану вартість на підставі вищевказаної накладної в повному обсязі віднесений ТОВ "Костопільський фанерний завод" до складу податкового кредиту в жовтні 2012 року.

Оплата ТОВ "Костопільський фанерний завод" вартості товару здійснена в повному обсязі у безготівковій формі, що підтверджується платіжним дорученням №425 від 10.10.2012 року в сумі 36000,00 грн. в т.ч. ПДВ 6000,00 грн. (а.с.78).

Також, між ТОВ "Костопільський фанерний завод" (Відправник) та МПП "Агропромпроект" (Перевізник) було укладено Договір №КФЗ/Агропромпроект/Тр-12 про надання послуг перевезення вантажів автомобільним транспортом від 01.02.2012 року (а.с.38).

Згідно з умовами договору Перевізник зобов'язувався доставити довірений йому Відправником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу, а Відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

На виконання умов вказаного договору МПП "Агропромпроект" виконало доставку вантажу ТОВ "Костопільський фанерний завод" за маршрутом з Цюрюпінська до Костополя, що підтверджується: податковою накладною №82 від 12.10.2012 року (а.с.39), актом №3 виконання робіт по наданню транспортних послуг від 12.10.2013 року (а.с.40).

Таким чином, господарські операції між ТОВ "Костопільський фанерний завод" та ТОВ "Бігмір" були здійснені в межах господарської діяльності контрагентів, сторони переслідували мету при їх здійсненні та понесли зміни майнового стану.

Надані позивачем документи на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій по придбанню товарів у ТОВ "Бігмір" є первинними в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999 року, відповідають всім необхідним вимогам, передбаченим цим Законом.

Тому, суд приходить до висновку щодо реальності господарських операцій ТОВ "Костопільський фанерний завод" з контрагентом ТОВ "Бігмір" та відповідно щодо правомірності формування на підставі вказаних господарських операцій даних податкового обліку позивача.

Посилання відповідача в акті перевірки на факт здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентом ТОВ "Бігмір" без мети настання реальних наслідків, лише з метою заниження об'єкту оподаткування та несплати податків, суд вважає таким, що не заслуговує на увагу.

Відповідно до ч. 1-5 ст. 203 Цивільного кодексу України - зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст. 215 Цивільного кодексу України - підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України - правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Як роз'яснює п. 18 постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06.11.2009 р. № 9 перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК до них зокрема відносяться: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Таким чином, правочини вчинені позивачем з ТОВ "Бігмір" не відносяться до таких, що порушують публічний порядок, а отже не можуть бути визнаними нікчемними у відповідності до ч. 1 ст. 228 Цивільного кодексу України. До матеріалів справи відповідачем не долучено вироків суду, що набрали законної сили та в яких встановлено вину посадових осіб позивача, ТОВ "Бігмір" в намірі порушити публічний порядок.

Враховуючи, що на момент проведення перевірки та під час розгляду справи по суті, вирок по кримінальній справі відсутній суд вважає, що висновки органу доходів і зборів про нікчемність правочинів вчинених між позивачем та контрагентом - ТОВ "Бігмір" є передчасними.

Щодо твердження органу доходів і зборів про безтоварність господарських операцій позивача з ТОВ "Бігмір" у зв'язку з відсутністю у вказаного контрагента необхідних трудових та матеріальних ресурсів для ведення господарської діяльності, здійснення взаємовідносин позивача з постачальниками лише з метою заниження об'єкта оподаткування та несплати податків, то слід зазначити наступне.

Вказані обставини не можуть бути підставою для висновку про безтоварність господарських операцій між позивачем та ТОВ "Бігмір" та підставою для збільшення податкового зобов'язання позивача. Законодавство не ставить право платника податку на включення сум до валових витрат та податкового кредиту в залежність від господарських та виробничих можливостей своїх постачальників, від належного виконання всіма учасниками ланцюга постачання своїх податкових зобов'язань.

Крім того, практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 року №3477-IV, є джерелом права, свідчить про те, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського Суду від 09.01.2007р. у справі "Інтерсплав проти України").

Основою для висновків про нікчемність правочинів між позивачем та ТОВ "Бігмір" слугував, в тому числі, акт ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська №426/226/33771563 від 25.04.2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Бігмір" (код ЄДРПОУ 33771563) з питань документального підтвердження господарських відносин з ТОВ "Євро-Транс 2007" (код ЄДРПОУ 36984486) за період: жовтень 2012 року.

Згідно вказаного акту зустрічну звірку проведено без відома директора ТОВ "Бігмір", оскільки з метою вручення листа-запиту від 24.04.2013 року № 16713/10/22-617 здійснено виїзд на юридичну адресу підприємства (49000, Жовтневий р-н, м. Дніпропетровськ, пров. Штабний, буд. 3, кв. 82) та за результатами виїзду встановлено відсутність СГД за юридичною адресою. Складено акт не встановлення місцезнаходження ТОВ "Бігмір" (код ЄДРПОУ 33771563) та неможливості вручення листа про надання пояснень та їх документального підтвердження від 25.04.2013 року №2474/226/33771563. Внаслідок викладеного до Головного оперативного відділу ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська передано запит стосовно встановлення фактичного місцезнаходження платника податків та посадових осіб підприємства.

Відповідно до висновку зазначеного акту, звіркою не встановлено факту здійснення господарських операцій по ланцюгу ТОВ "Євро-Транс 2007" (код ЄДРПОУ 36984486) - ТОВ "Бігмір" (код ЄДРПОУ 33771563) - ТОВ "Таркас" (код ЄДРПОУ 33588332) ТОВ "Костопілський фанерний завод" (код ЄДРПОУ 35797190) та ТОВ "Реста" (код ЄДРПОУ 33564746) за період: жовтень 2012 року встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг), які підпадають під визначення статей 22, 185, 187, 198 Податкового кодексу України.

Суд також не бере до уваги такі покликання відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 Господарського кодексу України від №436-IV 16.01.2003 року, основу правового режиму майна суб'єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління. Господарська діяльність може здійснюватися також на основі інших речових прав (права володіння, права користування тощо), передбачених Цивільним кодексом України. Крім того, положеннями Цивільного кодексу України №435-IV від 16.01.2003 року передбачено виконання робіт на основі цивільно-правових договорів. Тому, обставини відсутності трудових та виробничо-промислових потужностей у підприємства ще не можуть бути доказом нездатності контрагента виконати взяті на себе зобов'язання по наданню послуг, виконанню робіт чи продажу товару.

Тому, висновки органу доходів і зборів щодо відсутності у контрагента позивача спеціальної правосуб'єктності на момент здійснення господарських операцій з позивачем є безпідставними.

Окремо суд зазначає щодо перевезення товару (транспортування вантажу) ТОВ "Костопільський фанерний завод".

Так, відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України N 363 від 14.10.97 р., товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно із п. п. 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних Правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Разом з тим, вказані Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Господарські операції позивача із ТОВ "Бігмір" підтверджуються наступними документами, якими є договір позивача з МПП "Агропромпроект", податкова накладна, акт виконання робіт про що вказувалось вище. В сукупності всі ці документи повністю відповідають поняттю "первинні документи", що визначені у ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України".

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач заперечуючи проти позову, правомірність спірного податкового повідомлення-рішення не довів.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити повністю, податкове повідомлення-рішення Костопільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області №001042200 від 27.12.2013 року визнати протиправним та скасувати повністю.

В силу положень ст. 94 КАС України, судові витрати присуджуються на користь позивача з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задоволити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Костопільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області №001042200 від 27.12.2013 року.

Присудити на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Костопільський фанерний завод" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1827,00 грн. (Одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Гломб Ю.О.