Ухвала

від 28.01.2014 по справі 821/3126/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

28 січня 2014 р.м.ОдесаСправа № 821/3126/13-а

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Войтович І.І.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Бітова А.І.

суддів - Алєксєєва В.О.

- Ступакової І.Г.

в зв'язку з неприбуттям учасників процесу в судове засідання справа розглянута згідно п.2 ч.1 ст. 197 КАС України,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом зовнішньоекономічного товариства з обмеженою відповідальністю "Інтервес" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2013 року зовнішньоекономічне товариств з обмеженою відповідальністю (далі ЗТОВ) "Інтервес" звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі ДПІ у м. Херсоні) про:

- визнання неправомірними дій щодо визнання в акті перевірки від 18 лютого 2013 року №1112/22.4/01194779 недійсним податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача, сформованих при придбані товару у ТОВ "Укрзерногруп" у вересні 2011 року, ПП "Фірма "Зерно-маркет" у вересні 2012 року, ТОВ "Юг трейд" у листопаді 2012 року та подальшого продажу ТОВ Фірма "Алеф ЛТД" у вересні 2011 року, вересні, листопаді 2012 року;

- зобов'язання відновити в базі даних "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" податковий кредит та податкові зобов'язання позивача по операціям з придбання товару у ТОВ "Укрзерногруп" у вересні 2011 року, ПП "Фірма "Зерно-маркет" у вересні 2012 року, ТОВ "Юг трейд" у листопаді 2012 року та подальшого продажу ТОВ Фірма "Алеф ЛТД" у вересні 2011 року, вересні, листопаді 2012 року.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що податковий орган не наділений правом робити висновки про нікчемність правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами, а тому висновки викладені в акті перевірки є необґрунтованими та безпідставними. Також, зазначив, що відповідачем на підставі висновків акта перевірки не приймалися рішення про донарахування податкових зобов'язань позивачу.

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що висновки, викладені в акті перевірки позивача, є обґрунтованими та правомірними.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2013 року позов задоволено частково.

Зобов'язано ДПІ у м. Херсоні вилучити з бази даних "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" інформацію, внесену на підставі акту №1112/22.4/01194779 від 18 лютого 2013 року "Про результати позапланової виїзної перевірки ЗТОВ "Інтервес" з питань підтвердження господарсько-правових відносин з ТОВ "Укрзерногруп" за вересень 2011 року, ПП "Фірма "Зерно-маркет" за вересень 2012 року, ТОВ "Юг трейд" за листопад 2012 року та подальшої реалізації або використання у власній господарській діяльності товарів (робіт, послуг), отриманих від ТОВ "Укрзерногруп", ПП "Фірма "Зерно-маркет", ТОВ "Юг трейд" за вказані періоди.

Стягнуто на користь позивача судовий збір.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ДПІ у м. Херсоні ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також що у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ДПІ у м. Херсоні, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

З 13 по 18 лютого 2013 року відповідачем проведена позапланова виїзна перевірка ЗТОВ "Інтервес" з питань підтвердження господарсько-правових відносин ТОВ "Укрзерногруп" за вересень 2011 року, ПП "Фірма "Зерно-маркет" за вересень 2012 року, ТОВ "Юг трейд" за листопад 2012 року та подальшої реалізації або використання у власній господарській діяльності товарів (робіт, послуг) отриманих від ТОВ "Укрзерногруп", ПП "Фірма "Зерно-маркет", ТОВ "Юг трейд" за вказані періоди. За результатами даної перевірки складено акт №1112/22.4/01194779 від 18 лютого 2013 року.

В акті перевірки податковим органом зроблено висновок про порушення позивачем ч.1 ст. 201, ч.1-6 ст. 203, ст.ст. 215, 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ЗТОВ "Інтервес" при придбанні та продажу товарів (послуг). Також, перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування у ЗТОВ "Інтервес" по операціях з придбання товару у ТОВ "Укрзерногруп" у вересні 2011 року на суму ПДВ 25 078, 50 грн., ПП "Фірма "Зерно-маркет" у вересні 2012 року на суму ПДВ 86 424 грн., ТОВ "Юг трейд" у листопаді 2012 року на суму ПДВ 561 848, 36 грн., та по операціях з продажу цього товару підприємству покупцю ТОВ "Алеф" ЛТД у вересні 2011 року, листопаді 2012 року на загальну суму ПДВ 673 350, 86 грн.

На підставі вищенаведеного акта перевірки податковим органом не приймалися податкові повідомлення-рішення про донарахування податкових зобов'язань позивачу.

До бази даних "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" було внесено інформацію на підставі акта №1112/22.4/01194779 від 18 лютого 2013 року "Про результати позапланової виїзної перевірки ЗТОВ "Інтервес" з питань підтвердження господарсько-правових відносин з ТОВ "Укрзерногруп" за вересень 2011 року, ПП "Фірма "Зерно-маркет" за вересень 2012 року, ТОВ "Юг трейд" за листопад 2012 року та подальшої реалізації або використання у власній господарській діяльності товарів (робіт, послуг), отриманих від ТОВ "Укрзерногруп", ПП "Фірма "Зерно-маркет", ТОВ "Юг трейд" за вказані періоди".

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що позовна вимога про визнання неправомірними дії щодо визнання в акті перевірки недійсними податкового кредиту та податкових зобов'язань не підлягає задоволенню, оскільки інспектор органу податкової служби вправі викладати в акті перевірки власні висновки щодо обставин та підстав виникнення порушень законодавства. При цьому, самі по собі такі висновки не порушують прав позивача та не створюють для нього додаткових обов'язків.

Також, суд першої інстанції виходив з того, що процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці. Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

На думку суду першої інстанції, здійснена відповідачем податкова кваліфікація операцій за відсутності відмінності між задекларованими показниками податкової звітності контрагентів не може слугувати підставою для внесення змін до Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України. Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому Законом порядку.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71, 72 КАС України, ст. 49 ПК України, Наказу ДПА України від 18 квітня 2008 року №266 "Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів" (який втратив чинність згідно з наказом Міністерства доходів і зборів України від 14 червня 2013 року №165, але регулював спірні правовідносини на час їх виникнення).

В апеляційній скарзі ДПІ у м. Херсоні вказується, що роблячи висновок, що податкова кваліфікація операцій за відсутності відмінності між задекларованими показниками податкової звітності контрагентів не може слугувати підставою для внесення змін до Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, суд першої інстанції не обґрунтував його жодною нормою чинного законодавства, що вказує на необґрунтованість судового рішення.

Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.

Наказом ДПА України від 18 квітня 2008 року №266 "Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів" (який втратив чинність згідно з наказом Міністерства доходів і зборів України від 14 червня 2013 року №165, але регулював спірні правовідносини на час їх виникнення), затверджені відповідні Методичні рекомендації щодо такої взаємодії.

Згідно п.1.3 вказаного наказу для реалізації Методичних рекомендацій створені такі програмні продукти:

- система формування та подання до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку податкової звітності в електронному вигляді щодо ведення обліку розшифрування податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів;

- система приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності щодо проведення автоматизованого контролю податкової декларації з податку на додану вартість на районному рівні;

- система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Пунктом 2.14 наказу ДПС №266 передбачено, що інформація податкової звітності з ПДВ, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, підлягає розподілу відповідно до вимог Методичних рекомендацій щодо порядку розподілу платників податків за категоріями уваги та співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України від 25 листопада 2011 року №1492 "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість" (який втратив чинність на підставі Наказу Міністерства фінансів №944 від 13 листопада 2013 року, але регулював спірні правовідносини на час їх виникнення), у складі декларації подаються передбачені цим Порядком додатки, до яких, згідно з п.14.5 входить розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) (додаток 5).

Пунктом 49.8 ст. 49 ПК України встановлено, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Також, згідно з п.4.4 "Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України", які затверджені Наказом ДПС України від 14 червня 2012 року №516, прийняття податкової декларації є обов'язком ОДПС. Відмова посадової особи ОДПС прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених статтями 48 та 49 Кодексу, у тому числі висунення будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо), забороняється.

Таким чином, судова колегія вважає, що обов'язок платника податків подати декларацію з ПДВ узгоджується з обов'язком податкового органу прийняти таку декларацію та, при відсутності зауважень до її оформлення, відобразити показники цієї декларації у відповідних базах податкової звітності.

Крім того, показники податкового кредиту та податкових зобов'язань конкретного платника податків, які відображаються в Деталізованій базі співставлення, формуються на підставі показників поданих таким платником податків податкових декларацій з ПДВ з додатком №5, і повинні їм відповідати і, тому, самостійна зміна податковим органом в Деталізованій базі співставлення показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків), буде порушувати його права та інтереси, оскільки позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності, що було вірно встановлено судом першої інстанції.

Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції не обґрунтував свої висновки посиланням на відповідні норми законодавства спростовують змістом судового рішення.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Суддя:

Суддя: