Рішення

від 13.02.2014 по справі 361/6204/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 361/6204/13-ц Головуючий у І інстанції Сердинський В.С. Провадження № 22-ц/780/641/14 Доповідач у 2 інстанції Матвієнко Категорія 19 13.02.2014

РІШЕННЯ

Іменем України

13 лютого 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді Матвієнко Ю.О.,

суддів Волохова Л.А., Мельника Я.С.,

при секретарі Микитенко Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 листопада 2013 року у справі за позовом Броварського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи - Броварська районна державна адміністрація Київської області, державний нотаріус Броварської міської державної нотаріальної контори Журавська Валентина Вікторівна, приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу ОСОБА_7, про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та державних актів на право власності на земельну ділянку,

В С Т А Н О В И Л А:

В липні 2013 року Броварський міжрайонний прокурор Київської області звернувся до суду в інтересах держави з вищевказаним позовом та просив суд ухвалити рішення про його задоволення, посилаючись на те, що відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 26.07.2002 року № 2-3477 та № 2-3474 отримали у спільну часткову власність земельну ділянку площею 6,8008 га, розташовану за адресою: Київська область, Броварський район, Калинівська селищна рада, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. На підставі вказаного свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 видано Державний акт серії ЯА № 945827 на право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 3221283200:08:001:0006, площею 6,8008 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Розпорядженням голови Броварської районної державної адміністрації № 814 від 17.10.2006 року змінено цільове призначення земельної ділянки, що надана у спільну часткову власність відповідачам ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на ведення особистого селянського господарства загальною площею - 6,8008 га, із них: 6,8008 га - рілля в адміністративних межах Калинівської селищної ради за межами населеного пункту.

На підставі вищевказаного розпорядження ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 видано Державний акт серії ЯД № 699352 на право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 3221283200:08:001:0006, площею 6,8008 га, для ведення особистого селянського господарства.

02.12.2006 року між ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 6,8008 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.

В подальшому 28.05.2008 року ОСОБА_5 продав вищевказану земельну ділянку площею 6,8008 га ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, на підставі якого ОСОБА_1 отримала Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 666620.

За заявою ОСОБА_1 про поділ земельної ділянки, на вказану земельну ділянку їй було видано два державні акти на право власності на земельні ділянки: серії ЯЛ № 022984, кадастровий номер 3221283200:08:001:0017 площею 5,1208 га, для ведення особистого селянського господарства та серії ЯЛ № 022983, кадастровий номер 3221283200:08:001:0016, площею 1,6801 га, для ведення особистого селянського господарства.

Оскільки вищевказані договори купівлі-продажу земельних ділянок були укладені під час дії заборони на відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, про що зазначено в п. 15 Перехідних положень Земельного кодексу України, прокурор просив суд ухвалити рішення про визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельних ділянок від 02.12.2006 року та 28.05.2008 року та про визнання недійсними виданих на підставі договорів на ім»я ОСОБА_5 та ОСОБА_1 державних актів на право власності на земельні ділянки.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 листопада 2013 року позов задоволено.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 02 грудня 2006 року, площею 6,8008 га, укладений між ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5

Визнано недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 716989, виданий ОСОБА_5, площею 6,8008 га, кадастровий номер 3221283200:08:001:0006, для ведення особистого селянського господарства.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 28 травня 2008 року № 5982, площею 6,8008 га, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_1

Визнано недійсним Державний акт на право власності земельну ділянку серії ЯЖ № 666620, виданий ОСОБА_1, площею 6,8008 га, кадастровий номер 3221283200:08:001:0006, для ведення особистого селянського господарства.

Визнано недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 022984, виданий ОСОБА_1, площею 5,1208 га, кадастровий номер 3221283200:08:001:0017, для ведення особистого селянського господарства.

Визнано недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 022983, виданий ОСОБА_1, площею 1,6801 га, кадастровий номер 3221283200:08:001:0016, для ведення особистого селянського господарства.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подала на нього апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування судом норм матеріального права, просила рішення суду скасувати та ухвалити по справі нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді доповідача, пояснення представника відповідачів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 26.07.2002 року № 2-3477 та № 2-3474 отримали у спільну часткову власність земельну ділянку площею 6,8008 га, розташовану за адресою: Київська область, Броварський район, Калинівська селищна рада, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. На підставі вказаного свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 видано Державний акт серії ЯА № 945827 на право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 3221283200:08:001:0006, площею 6,8008 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.9-10).

Розпорядженням голови Броварської районної державної адміністрації № 814 від 17.10.2006 року (а.с.11) змінено цільове призначення земельної ділянки, що надана у спільну часткову власність відповідачам ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на ведення особистого селянського господарства загальною площею - 6,8008 га, із них: 6,8008 га - рілля в адміністративних межах Калинівської селищної ради за межами населеного пункту.

На підставі вищевказаного розпорядження ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 видано Державний акт серії ЯД № 699352 на право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 3221283200:08:001:0006, площею 6,8008 га, для ведення особистого селянського господарства (а.с.12-13).

02.12.2006 року між ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 6,8008 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства (а.с.44-47).

В подальшому 28.05.2008 року ОСОБА_5 продав вищевказану земельну ділянку площею 6,8008 га ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки (а.с.49-51), на підставі якого ОСОБА_1 отримала Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 666620 (а.с.14-15).

За заявою ОСОБА_1 про поділ земельної ділянки, на вказану земельну ділянку їй було видано два державні акти на право власності на земельні ділянки: серії ЯЛ № 022984, кадастровий номер 3221283200:08:001:0017 площею 5,1208 га, для ведення особистого селянського господарства та серії ЯЛ № 022983, кадастровий номер 3221283200:08:001:0016, площею 1,6801 га, для ведення особистого селянського господарства (а.с.17-20).

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що на момент укладення сторонами договорів купівлі-продажу земельних часток (паїв) з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства діяла заборона на укладення будь-яких угод, в тому числі договорів купівлі-продажу земельних часток (паїв), однак з такими висновками суду погодитись не можна, виходячи з наступного.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції обґрунтовував своє рішення п. 15 Перехідних положень Земельного кодексу України 2001 року, однак при цьому не звернув увагу на те, в якій саме редакції діяв п. 15 Перехідних положень на момент укладення оспорюваних договорів купівлі-продажу земельних ділянок.

Так, на момент укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки від 02.12.2006 року між відповідачами ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, п. 15 Перехідних положень діяв в редакції, відповідно до якої громадяни та юридичні особи, які мають у власності земельні ділянки для ведення селянського (фермерського) господарства та іншого товарного сільськогосподарського виробництва, а також громадяни України - власники земельних часток (паїв) не вправі до 01 січня 2007 року продавати або іншим способом відчужувати належні їм земельні ділянки та земельні частки (паї), крім передачі їх у спадщину та при вилученні земель для суспільних потреб.

Таким чином, відповідно до положень ЗК України в редакції, чинній до 13 січня 2007 року, заборона на відчуження поширювалася на земельні ділянки для ведення селянського (фермерського) господарства та іншого товарного сільськогосподарського виробництва, а також на земельні частки (паї).

При цьому за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 02.12.2006 року ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 продали ОСОБА_5 не земельну частку (пай), а земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, заборони на відчуження якої на момент укладання договору не існувало, в зв»язку з чим висновок суду першої інстанції про порушення п. 15 Перехідних положень ЗК України, як підставу для визнання даного договору недійсним, є незаконним та необґрунтованим.

Щодо рішення суду про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного 28.05.2008 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_1, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п. 15 Перехідних положень ЗК України в редакції, яка була чинною на час укладення договору купівлі-продажу від 28.05.2008 року, до набрання чинності законами України про державний земельний кадастр та про ринок земель не допускається: купівля-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, крім вилучення (викупу) їх для суспільних потреб; купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб.

Виходячи зі змісту даної норми, станом на 28.05.2008 року заборона на відчуження розповсюджувалася на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; земельні частки (паї); земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, виділені в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв). Вказана заборона, виходячи із змісту п. 15 Перехідних положень ЗК України, поширюється на осіб, які отримали земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства внаслідок виділення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості), тобто право власності яких виникло внаслідок реалізації ними права на земельну частку (пай).

При цьому відчужувач земельної ділянки з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства за договором від 28.05.2008 року - ОСОБА_5 не був власником земельної частки (паю), а набув право власності на земельну ділянку на підставі цивільно-правової угоди від 02.12.2006 року, укладеної у відповідності з вимогами діючого цивільного та земельного законодавства.

Враховуючи те, що договори купівлі-продажу від 02.12.2006 року та від 28.05.2008 року не суперечать п. 15 Перехідних положень ЗК України, оскільки земельні ділянки, які відчужувались за даними договорами, не підпадали під дію заборони на відчуження земельних ділянок, висновок суду першої інстанції про недійсність даних договорів саме з підстав невідповідності їх вимогам п. 15 Перехідних положень, є помилковим.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції в зв»язку з неправильним застосуванням судом норм матеріального права - скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 303, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 листопада 2013 року - скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким в задоволенні позову Броварського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи - Броварська районна державна адміністрація Київської області, державний нотаріус Броварської міської державної нотаріальної контори Журавська Валентина Вікторівна, приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу ОСОБА_7, про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та державних актів на право власності на земельну ділянку - відмовити.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий :

Судді :