Рішення

від 25.02.2014 по справі 926/1337/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" лютого 2014 р. Справа № 926/1337/13.

За позовом комунального підприємства «Чернівціводоканал» м.Чернівці

До приватного підприємства «Санталіс» м.Чернівці

Про стягнення невикористаної суми авансу, неустойки та пені в сумі 568685,08 грн.

Суддя Гушилик С. М.

За участю представників сторін:

Від позивача: Бузовська В.М. - представник (дов. № 18/17 від 13.05.2013р.)

Від відповідача: Венгренович О.Б. - представник (дор. від 14.02.2014р.), Дячук Ю.В. - представник (дор. від 12.02.2014р.)

СУТЬ СПОРУ: Комунальне підприємство «Чернівціводоканал» м.Чернівці 25.12.2013 року звернулося з позовом до приватного підприємства «Санталіс» м.Чернівці про стягнення невикористаної суми авансу, неустойки та пені в сумі 568685,08 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 06.08.2012 року між сторонами було підписано договір підряду № 28 (далі - договір), згідно з умовами якого відповідач (підрядник) зобов'язаний за завданням позивача (замовника), відповідно до кошторисної документації, виконати та здати в установлений договором строк роботи по капітальному ремонту водогону «Дністер-Чернівці (цементація) на ділянці від насосної станції «Шубранець» по р.Прут в районі водозабору «Очерет», а останній зобов'язаний прийняти та оплатити вказані роботи. У відповідності до п.11.3 договору замовник сплачує підряднику аванс в розмірі 30% річного ліміту асигнувань протягом 5 банківських днів з моменту укладення договору. На виконання цього пункту договору позивачем було сплачено суму авансу в розмірі 525010 грн., проте відповідач станом на день звернення з позовом до робіт не приступив, суму авансу не повернув, що стало підставою для стягнення суми авансу в судовому порядку. За порушення строків умов договору позивач нарахував відповідачу суму неустойки в розмірі 31290,60 грн., 3% річних в сумі 9234,42 грн. та збитки завдані інфляцією в сумі 3150,06 грн.

Ухвалою суду від 25.12.2013 року порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 16.01.2014 року.

Ухвалами суду від 16.01.2014 року та від 03.02.2014 року розгляд справи було відкладено в зв'язку з нез'явленням представника відповідача.

В своєму відзиві на позов відповідач проти позовних вимог заперечує, посилаючись на наступне.

Дійсно, за відповідачем рахувалась заборгованість перед позивачем в сумі 525010 грн.

Проте, згідно з ч.3 ст.203 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

04.05.2011р. господарським судом Чернівецької області було прийнято рішення у справі № 12/5027/375/2011 про стягнення на користь ТОВ «Промітех» з ДКП «Чернівціводоканал» боргу в розмірі 56962 грн., який виник внаслідок невиконання умов договорів №№ 141, 136, 139, 138, 137 укладених між сторонами 21.04.2008р. Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 05.10.2011р. у справі № 12/5027/375/2011 було замінено ТОВ «Промітех» на правонаступника ТОВ «Смартех».

12.02.2014 року між ТОВ «Смартех» та ПП «Санталіс» було укладено договір відступлення права вимоги (цесії). У відповідності до даного договору ТОВ «Самртех» відступив ПП «Санталіс» право вимоги по зобов'язаннях ДКП «Чернівціводоканал» перед ТОВ «Смартех», в зв'язку з чим ПП «Санталіс» став кредитором КП «Чернівціводоканал», згідно зазначеного договору цесії КП «Чернівціводоканал» є боржником на суму 56962 грн. ПП «Санталіс» повідомило КП «Чернівціводоканал» про припинення боргових зобов'язань по договору підряду № 28 від 06.08.2012р. в частині боргу в розмірі 56962 грн. зарахуванням зустрічної однорідної вимоги.

Крім того, продовжує відповідач, згідно договорів № 161 від 24.07.2012р. та № 320 від 12.09.2013р. (Замовник - Департамент житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради та Підрядник «Санталіс») перед ПП «Санталіс» рахується заборгованість бюджету в розмірі 436937 грн. Обидва договори були профінансовані за рахунок спеціального фонду бюджету м.Чернівці. ПП «Санталіс» повідомило КП «Чернівціводоканал» про припинення боргових зобов'язань по договору підряду № 28 від 06.08.2012р. в частині боргу в розмірі 436937 грн. зарахуванням зустрічної однорідної вимоги.

Що ж стосується нарахування пені, 3%річних та інфляційних то, як зазначає відповідач, пеня нарахована з 23.04.2013 року тоді, як мала бути нарахована з 30.05.2013 року, при нарахуванні збитків завданих інфляцією позивач припустився помилки, а саме не врахував, що розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції проводиться шляхом множення суми боргу на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період просрочки виплати заборгованості.

Крім того, продовжує відповідач, порушення умов договору підряду сталося з вини самого позивача, який не надав вчасно всю дозвільну документацію, як того вимагає Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності», і як визначено договором підряду №28. Таким чином, у відповідності до вимог ч.5 ст. 232 ГК України за грошовим зобов'язанням боржник не повинен платити відсотки за час прострочення кредитора, а відтак суд має право відповідно до ст.616 ЦК України зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника, якщо кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов'язання, або не вжив заходів щодо їх зменшення.

В судовому засіданні, яке відбулося 17.02.2014 року оголошено перерву до 20.02.2014 року.

До початку судового засідання, яке відбулося 20.02.2014 року представник позивача надав свої письмові пояснення стосовно відзиву відповідача, в яких заперечив проти зарахування зустрічних однорідних вимог, які полягають в наступному.

Договір № 28 від 06.08.2012р. укладено між КП «Чернівціводоканал» та ПП «Санталіс» із фінансуванням відповідно до п.10.1 за рахунок коштів міського бюджету. Договори № 161 від 24.07.2012р. та № 320 від 12.09.2013р. укладені між ПП «Санталіс» та Департаментом житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради, тобто між іншими особами та із фінансуванням за рахунок коштів державного бюджету. Договори № 141, № 136, № 139, № 138, № 137 укладені 21.04.2008р. між КП «Чернівціводоканал» та ТОВ «Промітех» фінансувалися за рахунок власних коштів підприємства.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.602 Цивільного кодексу України не допускається зарахування вимог у випадках встановлених законом.

Враховуючи вимоги Бюджетного кодексу України заборонено використання бюджетних коштів не на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями. Крім того, можливість зарахування зустрічних однорідних вимог визначена Цивільним кодексом України, відповідно до ч.2 ст.1 якого на бюджетні відносини цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Що стосується питання про надання декларації на початок виконання робіт, продовжує позивач, то згідно з п.4.3 Договору підряду № 28 підрядник протягом 5 робочих днів після отримання проектно-кошторисної документації перевіряє її комплектність, відповідність установленим вимогам та надає свої зауваження. Проектно-кошторисна документація була передана відповідачу 16.01.2013р., проте жодних зауважень в межах визначеного строку на адресу позивача не надходило.

Що ж до нарахованої неустойки, продовжує позивач, то вона нарахована відповідно до умов п.13.3 Договору № 28 з дня отримання бюджетних коштів.

В судовому засіданні, яке відбулося 20.02.2014 року за усним клопотанням представника відповідача оголошено перерву до 25.02.2014 року.

До початку судового засідання від представника відповідача надійшли додаткові письмові пояснення, з яких вбачається, що останній наполягає на тому, що зобов'язання сторін у даній справі є однорідними, а відтак припиняються їх зарахуванням.

Представник позивача в судовому засіданні, яке відбулося 25.02.2014 року підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Представник відповідача в свою чергу просив відмовити в задоволенні позову з підстав викладених у письмовому відзиві на позов.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

06.08.2012 року між КП «Чернівціводоканал» (Замовник) та ПП «Санталіс» (Підрядник) було укладено договір підряду № 28 по об'єкту «Капітальний ремонт водогону «Дністер-Чернівці» (цементація) на ділянці від насосної станції «Шубранець» до р.Прут в районі водозабору «Очерет» м.Чернівці (далі - Договір).

Згідно з умовами п.1.1 Договору Підрядник взяв на себе зобов'язання за завданням Замовника, відповідно до кошторисної документації, умов пропозицій конкурсних торгів учасника переможця, виконати та здати йому в установлений Договором строк роботи по капітальному ремонту водогону «Дністер-Чернівці» (цементація) на ділянці від насосної станції «Шубранець» до р.Прут в районі водозабору «Очерет», а Замовник в свою чергу зобов'язався прийняти та оплатити виконані роботи.

За умовами Договору підрядник розпочне виконання робіт протягом 3-х календарних днів з дня виконання Замовником зобов'язань щодо сплати авансу на умовах визначених цим Договором і завершить виконання робіт на пізніше 31.07.2013 року (п.1.3 Договору).

Договірна ціна підрядних робіт становить 1820139 грн. в тому числі ПДВ (п.2.1 Договору).

Додатковою угодою № 1 від 07.08.2012р. сторони змінили договірну ціну, яка склала 1750034 грн. в тому числі ПДВ.

Пунктом 2.2 Договору ліміт асигнувань на 2012 рік за рахунок коштів міського бюджету становить 6806,45 грн.

Сторонами Договору було підписано додаткові угоди № 2 від 06.12.2012р., якою внесено зміни в п.2.2 Договору, а саме: ліміт асигнувань на 2012 рік за рахунок коштів міського бюджету становить 17500,34 грн. та № 3 від 02.04.2013р. ліміт асигнувань на 2013 рік за рахунок коштів міського бюджету становить 17500,34 грн.

Пунктом 11.3 Договору передбачено, що Замовник авансує Підрядника в розмірі 30% річного ліміту асигнувань протягом 5 банківських днів з моменту укладення Договору та має право контролювати використання Підрядником наданих сум авансу. Залік авансу здійснюється на підставі документів згідно пункту 11.1 Договору протягом 1 місяця з моменту його отримання Підрядником. Після закінчення цього терміну невикористана сума авансу повертається Замовнику протягом 5 банківських днів.

Пунктом 11.1. Договору сторони узгодили, що розрахунки за виконані роботи здійснюються із урахуванням положень Загальних умов на підставі актів виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідок про їх вартість (форма КБ-3).

Відповідно до п.10.1 Договору фінансування робіт здійснюється за рахунок коштів міського бюджету.

16.01.2013 року КП «Чернівціводоканал» передав ПП «Санталіс» будівельний майданчик, що підтверджено актом передачі та цього ж числа передав підряднику проектно-кошторисну документацію, що підтверджено актом приймання-передачі.

Платіжним дорученням № 7 від 11.04.2013р., КП «Чернівціводоканал» сплатив аванс Підряднику в розмірі 525010 грн., суми оплачені управлінням держказначейської служби 12.04.2013р., 15.04.2013р., 16.04.2013р. та 23.04.2013р.

Таким, чином позивач свої умови по Договору розпочав виконувати проте, станом на день звернення з позовом, відповідач (Підрядник) не надав позивачу (Замовнику) жодної звітної документація, як це передбачено п.11.1 Договору, хоча мав повернути аванс не пізніше 30.05.2013 року.

Пунктом 13.3 Договору сторони узгодили, що у разі неповернення невикористаної суми авансу згідно пункту 11.3 Договору, Підрядник сплачує Замовнику неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується неустойка, за кожен день затримки з дня отримання бюджетних коштів.

Дані про визнання зазначеного Договору у встановленому законом порядку недійсним відсутні.

Статтею 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

30.05.2013 року позивач (Замовник) звернувся до відповідача (Підрядника) з листом з проханням приступити до виконання робіт, проте відповіді не отримав.

15.07.2013 року, 31.07.2013р. та 17.09.2013р. позивач звертався до відповідача з претензіями повернути суму авансу та сплатити неустойку.

Своїм листом від 01.07.2013р. відповідач повідомив позивача про те, що він з технічних причин не може розпочати підрядні роботи, крім того просив Замовника (позивача) передати йому всю дозвільну документацію.

11.07.2013 року Замовник (позивач) передав Підряднику (відповідачу) копію декларації про початок виконання будівельних робіт.

08.08.2013 року відповідач звернувся із листом до позивача в якому заперечив проти повернення суми авансу, посилаючись на те, що роботи не були розпочаті з вини Замовника, який лише в липні 2013 року надав йому декларацію про початок виконання будівельних робіт, така вимога може бути виставлена Замовником лише в разі, якщо ПП «Санталіс» не виконає п.11.3 Договору та не надасть акти виконаних робіт до 19.08.2013 року. Крім того, в цьому ж листі ПП «Санталіс» звернувся до КП «Чернвіціводоканал» з проханням надати йому відповідь по деяким пунктам проектно-кошторисної документації.

20.11.2013 року відповідач звернуся до позивача із листом з пропозицією припинити дію Договору, в якому зазначив, що виконання поставленого перед ним завдання є технічно неможливим, а відтак сума авансу буде негайно повернута в разі одержання згоди на припинення дії договору.

06.12.2013 року позивач вкотре звернувся до відповідача з претензією повернути суму авансу та сплатити неустойку.

Доказів в підтвердження того, що ПП «Санталіс» станом на 25.12 2013 року розпочало виконувати свої умови за Договором не надано.

Згідно із ч.1 ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до статті 853 Цивільного кодексу України, замовник зобов'язаний прийняти виконану за договором підряду роботу з посвідченням такого приймання актом виконаних робіт або іншим документом, який фіксує можливі недоліки виконаної роботи. Таким іншим документом може бути письмова претензія замовника, виклад його зауважень про наявність недоліків у прикладених до виконаної роботи документах та інші письмові матеріали.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 УК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до вимог ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Судом з достовірністю встановлено, що позивач виконав умови договору в повному обсязі, сплативши підряднику у якості авансу, визначену договором суму коштів, відповідач же в порушення умов договору до виконання робіт по договору не приступив, суму авансу, як це визначено договором не повернув.

Згідно з приписами ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Зокрема, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

При цьому, частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 2 ст.551 ЦК України встановлено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.

Отже, яким б способом не визначався у договорі розмір та строк неустойки, він не може перевищувати той розмір і строк, який встановлений законом як граничний. Так, якщо вказаним Законом встановлений граничний розмір пені за прострочення платежу - не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня (від суми простроченого платежу, включаючи ПДВ та інші податки) та граничний строк нарахування, то у більшому розмірі та за більш тривалий період вона не може бути стягнута.

Згідно поданого позивачем розрахунку нарахування пені вбачається, що вона розрахована з 23.04.2013 року (день отримання відповідачем авансу) по 23.10.2013 року в сумі 31290,60 грн.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач дещо завищив нарахування пені, а саме позивач не врахував, що сплата авансу була здійснена 23.04.2013р. отже виконання зобов'язання (надання документів: актів виконаних робіт та довідку про вартість робіт) по договору підряду № 28 від 06.08.2012р. відповідач повинен був виконати протягом 1 місяця з моменту отримання авансу, тобто до 23.05.2013р., а в разі невиконання своїх зобов'язань протягом 5 банківських днів, а саме до 30.05.2013р. повернути невикористану суму авансу. Таким чином нарахування штрафних санкцій (пені) слід було починати від дня коли зобов'язання мало бути виконано, а саме з 30 травня 2013 року, а відтак в задоволенні пені в сумі 2566,09 грн. слід відмовити та стягнути пеню в сумі 28724,51 грн., яка розрахована за період з 30.05.2013 року по 23.10.2013 року (період з 30.05.2013р. по 09.06.2013р. - 525010 грн. х 15% : 365дн. х 11дн. = 2373,33 грн., період з 10.06.2013р. по 12.08.2013р. - 525010грн. х 14% : 365дн. х 64дн. = 12887,91 грн., період з 13.08.2013р. по 23.10.2013р. - 525010 грн. х 13% : 365дн. х 72дн. = 13463,27 грн.) .

Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.

Згідно з розрахунком, поданим позивачем, сума 3% річних за період з червня по грудень 2013 року становить 9234,42 грн. та інфляційних за період з червня по листопад 2013 року становить 3150,06 грн.

Відповідно до листа Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції проводиться, шляхом помноження суми боргу на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочки виплати заборгованості.

Якщо кредитор звертається за стягненням суми боргу з врахуванням індексу інфляції має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від то був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто, мала місце не інфляція, а дефляція, а отже сума боргу в цьому періоді зменшується.

Враховуючи вище викладене суд прийшов до висновку, що позивачем при розрахунку інфляційних не були застосовані встановлені індекси інфляції, що призвело до нарахування інфляційних збитків, яких в цей період не існувало, отже в стягненні нарахованих інфляційних позивачу слід відмовити.

При розрахунку 3% річних позивач також невірно застосував період, а саме з червня по 31.12.2013 року включно, тоді як з позовом він звернувся 25.12.2013 року, крім того в самому розрахунку також були допущені помилки, таким чином на підставі проведеного перерахунку 3% річних, суд дійшов до висновку, що в задоволенні суми 3% річних в розмірі 279,85 грн. слід відмовити та стягнути з відповідача 3% річних в сумі 8954,57 грн.(525010 грн. х 0,0082% (3:365=0,0082) х 208 днів (за період з 01.06.2013. по 25.12.2013р.).

Що ж стосується вимоги відповідача про зарахування зустрічних однорідних вимог, то вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

При цьому вимоги сторін мають бути зустрічні, тобто такі, які випливають із двох різних зобов'язань між двома особами, у межах яких кредитор одного зобов'язання є боржником іншого та навпаки.

04.05.2011р. Господарським судом Чернівецької області було прийнято рішення про стягнення на користь ТОВ «Промітех» з ДКП «Чернівціводоканал» боргу в розмірі 56962 грн., який виник в зв'язку із неповним виконанням ДКП «Чернівціводоканал» своїх грошових зобов'язань перед ТОВ «Промітех» за договорами №141,136,139,138,137 від 21.04.2008 року.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 05.10.2011р. у справі №12/5027/375/2011 було замінено ТОВ «Промітех» його правонаступником ТОВ «Смартех».

12 лютого 2014 року ТОВ «Смартех» та ПП «Санталіс», керуючись ст. ст. 512 Цивільного кодексу України, уклали договір відступлення права вимоги (цесіі) у відповідності до даного договору ТОВ «Смартех» (надалі Цедент) відступив ПП «Санталіс» (надалі Цесіонарієві), а Цесіонарій набув право вимоги, належне Цедентові, і став кредитором за: договорами № 141, 136, 139, 138, 137 від 21.04.2008р. укладені між Цедентом і ДКП «Чернівціводоканал»;

За Договором відступлення права вимоги (цесії) від 12.02.2014р. Цесіонарій набуває право вимагати від Боржника належного виконання наступних зобов'язань: сплатити борг в розмірі 56 962,00 грн.

14.02.2014 року ПП «Санталіс» повідомило КП «Чернівціводоканал» про припинення боргових зобов'язань ПП «Санталіс» по договору підряду №28 від 06.08.2012р. в частині боргу в розмірі 56 962,00 грн. зарахуванням зустрічної однорідної вимоги ПП «Санталіс» розмірі 56 962,00 грн. за договорами №141,136,139,138,137, укладеними 21 квітня 2008 року.

Згідно договорів №161 від 24.07.2012 р. про здійснення державної закупівлі та №320 від 12.09.2013р. (Замовник - Департамент житлово-комунального господарства Чернікецької міської ради та Підрядник «Санталіс») перед ПП «Санталіс» рахується заборгованість бюджету в розмірі 436937,00 грн.

14 лютого 2014 року ПП «Санталіс» повідомило «Чернівціводоканал» про припинення боргових зобов'язань ПП «Санталіс» в частині боргу в розмірі 436937,00 грн. по договору підряду №28 від 06.08.2012р. зарахуванням зустрічної однорідної вимоги ПП «Санталіс» за договорами про здійснення державної закупівлі № 24.07.2012 р. на суму 287799,00 грн. та №320 від 12.09.2013р. на суму 149138,00 грн. загальною сумою 436937,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, договори № 141, 136, 139, 138,137, укладені 21 квітня 2008р. між КП «Чернівціводоканал» та ТОВ «Промітех» фінансувалися за рахунок власних коштів підприємства, а договори № 161 від 24.07.2012р. та № 320 від 12.09.2013р. були укладені між іншими сторонами.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 7 Бюджетного кодексу України державний бюджет України та місцеві бюджети є самостійними. Держава коштами державного бюджету не несе відповідальності за бюджетні зобов'язання органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування. Органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування коштами відповідних місцевих бюджетів не несуть відповідальності за бюджетні зобов'язання одне одного, а також за бюджетні зобов'язання держави.

КП «Чернівціводоканал» є комунальним підприємством, засновником якого виступила Чернівецька міська рада та відповідно до п. 1.10 Статуту підприємства, Засновник не несе відповідальності за зобов'язаннями Підприємства, а підприємство не несе відповідальності за зобов'язаннями засновника.

Відповідно до п. 5 ч.1 ст. 602 ЦК України не допускається зарахування вимог у випадках встановлених законом.

Згідно ч.6 ст. 45 Бюджетного кодексу України забороняється проведення розрахунків з бюджетом у негрошовій формі, у тому числі шляхом взаємозаліку, застосування векселів, бартерних операцій та зарахування зустрічних платіжних вимог у фінансових установах, за винятком операцій, пов'язаних з державним боргом, та випадків, передбачених законом про Державний бюджет України.

Пунктом 8 ч. 1 ст. 7 Бюджетного кодексу України заборонено використання бюджетних коштів не на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями.

Крім того, можливість зарахування зустрічних однорідних вимог визначена ЦК України, відповідно до ч.2 ст. 1 якого, на бюджетні відносини цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Частина 1 статті 1 БК України визначає, що Бюджетним кодексом України регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства, і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, а також визначаються правові засади утворення та погашення державного і місцевого боргу.

Частина 2 статті 4 БК України передбачає, якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у цьому Кодексі, застосовуються відповідні норми цього Кодексу.

Що ж до заперечень відповідача стосовно того, що суд повинен зменшити розмір збитків, слід зазначити наступне.

Згідно ст. 616 ЦК України, суд має право зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника, якщо кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов'язання, або не вжив заходів щодо їх зменшення.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Проте, відповідачем не доведено, що позивач перешкоджав йому розпочати виконувати роботи по виконанню умов договору підряду № 28 від 06.08.2012 року.

Таким чином, доводи відповідача спростовуються вище викладеним, а відтак задоволенню не підлягають.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, а також заслухавши представників сторін, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача засновані на договірних відносинах між сторонами і є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню частково.

Судові витрати покладаються на відповідача з вини якого спір безпідставно доведений до вирішення в судовому порядку пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1 . Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства «Санталіс» м.Чернівці, вул.Нікітіна, 37, (код 31887107) на користь комунального підприємства «Чернівціводоканал» м.Чернівці, вул. Комунальників, 5, (код 03361780) - 525010 грн. невикористану суму авансу, 28724,51 грн. неустойки, 8954,57 грн. - 3% річних та 11254,28 грн. судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Повний текст рішення підписано 27.02.2014 року.

Суддя С.М.Гушилик