Ухвала

від 06.02.2014 по справі 2а-4057/11/2070

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" лютого 2014 р. м. Київ К/9991/88275/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.06.2011

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2011

у справі № 2а-4057/11/2070

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Українська міжрегіональна компанія «ТАП» доДержавної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова провизнання дій незаконними ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська міжрегіональна компанія «ТАП» (далі по тексту - позивач, ТОВ «УМК «ТАП») звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова) про визнання дій незаконними щодо проведення документальної перевірки 20.03.2011.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.06.2011, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2011, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову і прийняти нове рішення, яким в позові відмовити, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

В зв'язку з цим касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 09.03.2011 ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова на підставі наказу від 09.03.2011 № 266 та відповідно до пп. 20.1.4 ст. 20 , пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 , пп. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78 , п. 79.1 ст. 79 Податкового Кодексу України проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «УМК «ТАП» з питань формування податкового кредиту та податкових зобов'язань з ПДВ з 18.08.2009 по 28.02.2010 та з 01.05.2010 по 31.12.2010, за результатами якої складено акт перевірки від 10.03.2011 № 222118-001/36623568.

В акті перевірки зазначено порушення ТОВ «УМК «ТАП» п. 3 ст. 5 , ст. 7 Господарського Кодексу України від 16.01.2003 № 436-ІV , п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 , п. 4.1 ст. 4 , пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1, пп. 7.5.2 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» , ч. 1 ст. 203 , ст. 215 , п. 1 ст. 216 , ст. 228 Цивільного кодексу України .

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про відсутність законних підстав для проведення невиїзної документальної перевірки позивача станом на 10.03.2011.

Так, відповідачем не доведено того факту, що посадові особи позивача отримували на руки під підпис або поштою лист повідомлення та наказ відповідача про проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «УМК «ТАП», а також запитів про надання будь-яких документів щодо господарської діяльності позивача за період, що перевірявся, та доказів щодо отримання в встановленому порядку акта перевірки.

Судами встановлено, що лист-повідомлення про проведення перевірки датований 10.03.2011, а поштою його направлено 09.03.2011, про що свідчить акт за результатами перевірки № 222118-011/36623568 від 10.03.2011, а тому позивач був позбавлений можливості ознайомитись з підставами проведення даної перевірки і визначитися на предмет їх законності і при необхідності, оскаржити наказ про проведення перевірки.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, враховуючи наступне.

Згідно до вимог ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України , у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди зобов'язані перевірити оскаржене рішення на предмет прийняття його на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо; добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на яке спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.

Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суд зобов'язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Порядок проведення перевірок податковими органами регулюється нормами ст. ст. 75-86 Податкового Кодексу України .

Статтею 75 Податкового кодексу України передбачено, що документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Відповідно до ст. 79 Податкового кодексу України , документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення і за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 і 78 цього Кодексу ; документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, і за умови направлення платнику податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення йому або його уповноваженому представникові під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку і місце проведення такої перевірки.

Як свідчить вступна частина акту невиїзної документальної перевірки ТОВ «УМК «ТАП» № 222118-011/36623568 від 10.03.2011, лист-повідомлення про проведення перевірки, який датований 10.03.2011, та копію наказу від 09.03.2011 № 266 про проведення документальної невиїзної перевірки направлено поштою 09.03.2011.

Відповідно до ст. 85 Податкового кодексу України , платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, які стосуються предмета перевірки або пов'язані з ним.

Такий обов'язок виникає у платника податку після початку перевірки.

В ході проведення перевірки відповідач повинен був звернутися до позивача із запитом про надання документів, проте, в п. 3.1, п. 3.2 вказаного вище акту перевірки зазначено, що позивачем не надано підтверджуючих документів щодо виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту.

Відповідно до п. 86.4 Податкового кодексу України , акт документальної невиїзної перевірки складається у двох примірниках, та реєструється в органі державної податкової служби протягом п'яти робочих днів з дня, наступного за днем закінчення установленого для проведення перевірки терміну, після його реєстрації вручається особисто платнику податків або його законним представникам. У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта перевірки посадовими особами органу державної податкової служби складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови.

Відповідачем не доведено, що посадові особи позивача отримували на руки під підпис або поштою лист повідомлення і наказ відповідача про проведення документальної невиїзної перевірки позивача, а також запитів про надання будь-яких документів щодо господарської діяльності позивача за період, що перевірявся, як і не надано доказів, які б свідчили про отримання у встановленому порядку акту перевірки, а разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта перевірки, складання посадовими особами органу державної податкової служби відповідного акту, що засвідчує факт такої відмови.

У відповідності до норм пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України , камеральною вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні податкового органу виключно на підставі даних податкових декларацій платника податків.

Згідно п. 76.1 ст. 76 Податкового кодексу України , камеральна перевірка проводиться без будь-якого спеціального рішення керівника податкового органу або направлення на її проведення.

Як зазначено у пункті 3 акту перевірки № 222118-011/36623568 від 10.03.2011, «при перевірці використані декларації з ПДВ та база даних «автоматизованої системи співставлення». Таким чином первинні та інші документи не були перевірені, що є ознакою камеральної перевірки.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України , органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується із судами попередніх інстанцій, що дії відповідача, пов'язані з проведенням документальної невиїзної перевірки 10.03.2011, кореспондуються з вимогами ч. 2 ст. 19 Конституції України .

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова залишити без задволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.06.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий (підпис)О.І. Степашко Судді (підпис)С.Е.Острович (підпис)М.О. Федоров