Постанова

від 27.02.2014 по справі 908/3547/13

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

24.02.2014 справа №908/3547/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівСтойка О.В. Діброви Г.І., Чернота Л.Ф. за участю представників сторін від позивача від відповідача не з'явився; не з'явився; розглянувши апеляційну скаргу Фермерського господарства "Ліана - Пологи", с. Кінські Роздори, Пологівський район, Запорізька область на рішення господарського судуЗапорізької області від 09.12.2013 р. (підписано 10.12.2013р.) у справі№ 908/3547/13 (суддя Алейникова Т.Г.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Флора Агротрейд", м. Київ до Фермерського господарства "Ліана - Пологи", с. Кінські Роздори, Пологівський район, Запорізька область простягнення 159 670,00 грн. В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2013 року до господарського суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Флора Агротрейд", м. Київ (Позивач) із позовом до Фермерського господарства "Ліана - Пологи", с. Кінські Роздори, Пологівський район, Запорізька область (Відповідач) про стягнення 159 670,00 грн.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 09.12.2013 р. позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Відповідач, не погодившись з прийнятим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить спірне рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог скарги заявник посилається на те, що рішення судом першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального і процесуального права України та при неповному з'ясуванні судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи.

Зокрема, заявник апеляційної скарги посилається на те, що договір поставки № 8-3 від 19.04.2013 р. взагалі є неукладеним, оскільки в ньому не встановлений строк дії, ціна зерна, а також посилається на безпідставність нарахування штрафних санкцій.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про причини неявки не повідомили, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, тому судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності сторін, які не скористались правом участі в судовому засіданні, за наявними матеріалами справи.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами укладено договір поставки № 8-3 від 19.04.2013 р. (далі - Договір), за умовами п.п. 1.1, 1.2 якого відповідач зобов'язався продати, а позивач - придбати та оплатити "Зерно" - пшеницю м'яку 2 класу, групи А врожаю 2013р.

За змістом п.п. 2.1, 3.1 Договору, загальна кількість зерна складає 50,00 тон за ціною 2 000,00грн. (з ПДВ) за 1 тону на момент складання Договору.

Сторони узгодили, що остаточна ціна зерна визначається на дату поставки товару та дорівнює як закупівельна ціна на ПрАТ "Пологівський КХП" на день передачі товару - (мінус) 6% за кожен місяць з моменту передплати до моменту передачі зерна у власність позивача (п. 3.3 Договору).

Пунктами 3.4, 7.1.1 Договору строк поставки зерна встановлений до 31.07.2013р.

Відповідно до п. 4.3 Договору, розрахунок за товар відбувається шляхом перерахування 100% попередньої оплати на розрахунковий рахунок відповідача.

Позивачем на виконання умов Договору було внесено стовідсоткову передоплату за продукцію на загальну суму 100 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 22 від 19.04.2013 р. (а.с. 13).

Відповідачем зобов'язання щодо поставки продукції за спірним Договором не виконано.

Згідно п. 10.7 Договору, у разі не поставки товару до 31.07.2013р. та відсутності угоди між сторонами про подовження строків поставки, відповідач зобов'язується не пізніше наступного робочого дня повернути одержані кошти та виплатити позивачу штраф у сумі 50% від суми передплати. В даному випадку сума передплати стягується з нарахуванням 72% річних за період з дня отримання попередньої оплати до дня її фактичного повернення.

Додаткової угоди про подовження строків поставки між сторонами не укладалось.

Сторонами 04.09.2013р. було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору, за змістом якої сторони домовились про купівлю - продаж в рахунок Договору поставки № 8-3 від 19.04.2013р. ячменю 3-го класу в кількості 18,854 тон на загальну суму 20 682,84 грн.

Передача зазначеного товару здійснена за накладною № 21 від 04.09.2013 р. (а.с. 15).

Предметом даного позову є вимога позивача про повернення частини суми передоплати у розмірі 79 317,16 грн., стягнення процентів в розмірі 72% річних за користування цими коштами з моменту їх отримання - 30 353,48 грн. та штрафу у розмірі 50% від суми передоплати за непоставку зерна в обумовлений Договором термін в розмірі 50 000,00 грн.

Згідно ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Пунктом 10.5 Договору передбачено, що він вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за Договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 267 ГК України, договір поставки може бути укладений на один рік, на строк більше одного року (довгостроковий договір) або на інший строк, визначений угодою сторін. Якщо в договорі строк його дії не визначений, він вважається укладеним на один рік.

Отже з урахуванням вимог вищенаведених норм закону твердження відповідача щодо не укладення спірного Договору через не зазначення в ньому сторонами строку дії є безпідставними.

За змістом ст. 663 ЦК України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Вимогами п. 10.7 Договору передбачено, що у разі не поставки товару до 31.07.2013р. та відсутності угоди між сторонами про подовження строків поставки, відповідач зобов'язується не пізніше наступного робочого дня повернути одержані кошти, а також 72% річних за період з дня отримання попередньої оплати до дня її фактичного повернення.

Отже з урахуванням того, що спірний товар не був поставлений позивачу у встановлений строк, у відповідача виник обов'язок повернути позивачу суму попередньої оплати (за винятком вартості отриманого за угодою від 04.09.2013р. ячменю) в розмірі 79 317,16грн., а також 72% річних за період з 19.04.2013р. по 01.11.2013р. в сумі 30 353,48грн.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності в Договорі ціни товару спростовуються вищенаведеним змістом п.п. 2.1, 3.1 Договору.

Будь-яких порушень норм процесуального права в діях суду першої інстанції при розгляді ним зазначеної справи судовою колегією не встановлено.

Також пунктом 10.7 Договору передбачений штраф у розмірі 50% передоплати за порушення строку поставки товару,

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно приписів статті 233 Господарського кодексу України, якщо штрафні санкції, що підлягають сплаті дуже великі у порівнянні зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.

Так, з приписів названих статей вбачається, що при зменшенні розміру санкцій повинно бути взято до уваги ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, не лише майнові, а й інші інтереси, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Оскільки штраф є різновидом неустойки, яка має подвійну правову природу: одночасно є засобом забезпечення договірних зобов'язань для стимулювання їх виконання і мірою відповідальності за неналежне виконання зобов'язання (санкцією), як правового наслідку його порушення (ст. 611 ЦК України), неустойка має компенсаційний характер та її розмір, як і розмір штрафу повинні бути відповідними розміру понесених позивачем збитків.

Згідно статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Будь-яких заяв та клопотань щодо зменшення розміру штрафних санкцій відповідачем суду не надано.

Разом з тим, як необхідність використання права на зменшення розміру штрафних санкцій, так і розмір, до якого вони підлягають зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Враховуючи наведене, виходячи з принципу справедливості, судова колегія вважає, що оскільки заявлена до стягнення сума штрафу не відповідає наслідкам здійсненого відповідачем правопорушення і позивачем не надано суду жодних документів в підтвердження понесених ним збитків та інших негативних наслідків, які настали для нього через порушення строків поставки товару, з метою необхідності дотримання балансу інтересів сторін, з урахуванням встановлених в Договорі та стягнутих 72% річних за користування неповернутою частиною попередньої оплати з моменту її отримання, на підставі аналізу поданих доказів, наявних в матеріалах справи, відповідно до статей 43, 83 ГПК України, судова колегія вважає за необхідне зменшити розмір штрафу на 90% та стягнути з відповідача на користь позивача штраф лише у розмірі 5 000,00грн.

Зазначені обставини судом першої інстанції не досліджені.

За таких підстав рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині розміру стягнутого на користь позивача штрафу з суми "50 000,00грн." на суму "5 000,00грн.".

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.104 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Запорізької області від 09.12.2013 р. у справі № 908/3547/13 слід змінити в частині стягнення з відповідача штрафу в розмірі 50 000,00 грн., зменшивши його розмір до 5 000,00грн. через неповне з'ясування судом обставин справи.

Зазначене не вплинуло на розподіл судових витрат.

В іншій частині рішення господарського суду є законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Ліана - Пологи", с. Кінські Роздори, Пологівський район, Запорізька область задовольнити частково.

Рішення господарського суду Запорізької області від 09.12.2013 року у справі № 908/3547/13 змінити в частині розміру стягнення штрафу з Фермерського господарства "Ліана - Пологи", с. Кінські Роздори, Пологівський район, Запорізька область на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Флора Агротрейд", м. Київ з суми 50 000,00грн. на суму 5 000,00грн.

Доручити господарському суду Запорізької області видати відповідний наказ.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий О.В. Стойка

Судді Г.І. Діброва

Л.Ф. Чернота

Надр. 5 прим : 1 позивачу, 2 відповідачу, 3 до справи, 4 ДАГС, 5 ГС