Рішення

від 07.02.2014 по справі 921/1236/13-г/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" лютого 2014 р.Справа № 921/1236/13-г/14 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Руденка О.В.

розглянув справу

за позовом ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до відповідача Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Острівське", с. Острів, Тернопільський район, Тернопільська область, 47728

про визнання недійсним рішення.

за участю представника позивача: ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_1 від 10.03.2005р.

Сторонам роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Запис розгляду судової справи здійснювався у відповідності до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України, за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Документообіг господарського суду".

Суть справи:

ОСОБА_1 звернувся в господарський суд Тернопільської області з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Острівське" про:

- визнання недійсним рішення загальних зборів господарського товариства від 01.03.2001р., яке оформлене протоколом №1 про внесення змін до установчих документів та змін до Установчого договору і Статуту ТОВ "Острівське" в частині виведення ОСОБА_1 зі складу засновників і учасників товариства;

- зобов'язання відповідача здійснити в порядку, передбаченому чинним законодавством, державну реєстрацію змін до Установчого договору та Статуту ТОВ "Острівське" шляхом скасування змін, внесених 06.07.2001р. за реєстраційним №0405828Ю0010425, в частині виведення ОСОБА_1 з складу засновників і учасників товариства.

15 січня 2014р. фізичною особою подано заяву про залишення зазначених у п. 2 позовної заяви вимог без розгляду, а 07.02.2014 року - заяву про відмову від цієї частини позову.

Проте, під час судового засідання 07.02.2014р. заявник повідомив, що відкликає усі попередньо подані заяви та просить розглядати спір з врахуванням первісних вимог.

Зважаючи, що подібні дії не суперечать вимогам процесуального законодавства, спір судом вирішується по суті за первісними вимогами, які викладені у позовній заяві від 03.12.2013 року.

У процесі вирішення спору, розгляд справи судом неодноразово відкладався із підстав викладених у відповідних ухвалах.

В обґрунтування заявлених та підтриманих під час розгляду справи вимог, позивач посилається на порушення товариством при проведення зборів статей 41, 42, 43, 59, 60 Закону України "Про господарські товариства".

Відповідач, згідно письмового відзиву на позов та усних пояснень повноважного представника у попередніх судових засіданнях, заявлені вимоги заперечує. Згідно клопотання від 12.01.2014р. просить не розглядати позов, у зв'язку із пропуском строку позовної давності.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне:

01 березня 2001р. за участю 152 (із 280) учасників відбулися загальні збори сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Острівське".

Їх результати, за підписом голови зборів Костриби В. В. та секретаря Недошитко І. П., оформлені протоколом №1.

Згідно даного документу на порядок денний зборів виносились питання:

1. Звіт директора товариства за звітний період.

2. Звіт ревізійної комісії за звітний період.

3. Про Указ Президента України "Про заходи, щодо забезпечення майнових прав селян".

4. Розгляд заяв, інші господарські питання.

При обговоренні 4-го питання порядку денного, було розглянуто ряд заяв учасників ТОВ "Острівське" про вихід з господарського товариства, в тому числі і заяву ОСОБА_1.

За результатами голосування було прийнято рішення вивести із складу засновників, учасників ТОВ "Острівське", серед інших і ОСОБА_1 та провести у статутному капіталі товариства зміни по зменшенню Статутного фонду.

В подальшому відповідачем було виготовлено виписку з протоколу загальних зборів учасників товариства "Острівське" від 01.03.2001р., у якій зазначено, що на порядку денному були розглянуті питання та прийняті рішення:

- про виведення зі складу засновників та учасників товариства;

- про внесення змін та доповнень до Статуту та Установчого договору.

06.07.2001р., на підставі даної виписки з протоколу, Тернопільською районною державною адміністрацією були зареєстровані зміни до Установчого договору та Статуту ТОВ "Острівське", реєстраційний номер №04058284Ю0010425, за якими, серед іншого, змінено відомості про склад учасників та зменшено статутний капітал господарського товариства до 81815 грн.

Зі змісту угоди про внесення змін до Установчого договору та змін і доповнень до Статуту відповідача слідує, що вони затверджені зборами учасників ТОВ "Острівське," оформлених протоколом №1 від 01.03.2001 року.

Із письмових пояснень відповідача ( відзив від 12.01.2014 року ) слідує, що зміни у статуті відповідача, які стосуються виведення ОСОБА_1 зі складу засновників і учасників товариства, були проголосовані за наслідками розгляду загальними зборами п. 4 порядку денного, а результати голосування з даного питання відображені і включені у пп.3 даного пункту.

При цьому суд враховує, що законність окремих положень оскаржуваного рішення вже перевірялась судом.

Зокрема, 17.12.2012 року за участю цих же сторін, господарським судом Тернопільської області у справі №9/25/5022-631/2011 визнано недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Острівське" від 01.03.2001р., що оформлене протоколом №1, в частині виведення ОСОБА_1 із складу учасників господарського товариства. Дане судове рішення у встановленому законом порядку, вступило в законну силу.

Крім цього, носієм корпоративних прав оспорюється дане рішення в частині внесення змін до установчих та статутних документів ТОВ "Острівське" стосовно виведення ОСОБА_1 зі складу засновників і учасників товариства.

Заслухавши доводи представників сторін, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

Усі спори між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, пов'язані зі здійсненням ними корпоративних прав та виконанням обов'язків учасника господарського товариства, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 12 ГПК України підвідомчі (підсудні) господарським судам незалежно від суб'єктного складу учасників спору (п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008р. №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів").

Пунктом 16 даної Постанови визначено, що підвідомчими є також спори щодо недійсності внесених змін до установчих документів товариства або визнання недійсними рішень загальних зборів стосовно внесення змін до установчих документів.

Таким чином, зазначений у позовній заяві предмет позову та фактичні обставини, які викладені вище, дають підстави суду для висновку про підвідомчість вказаного спору господарському суду, а відтак і про наявність у позивача права на звернення до суду за правилами, передбаченими господарським процесуальним законодавством.

Обгрунтовуючи заявлені вимоги, ОСОБА_1 посилається на дві обставини, які з його точки зору слугують безумовними підставами для визнання недійсними оспорюваних рішень загальних зборів господарського товариства, зокрема:

- прийняття рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів;

- прийняття рішення з питань не включених до порядку денного зборів.

При цьому, суд зазначає, що дотримання вимог законодавства у сфері корпоративних відносин при скликанні та проведенні 01 березня 2001року загальних зборів учасників с/г ТОВ "Острівське" вже досліджувалось господарським судом Тернопільської області при вирішенні спору у справі №9/25/5022-631/2011 за участю тих же самих сторін, про визнання частково недійсним того ж самого рішення. Постановлене за наслідками вирішення спору рішення суду від 17.12.2012р. у встановленому порядку набрало законної сили.

Згідно ч. 2 ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

При вирішенні спору у справі №9/25/5022-631/2011 судом було констатовано прийняття оскаржуваного рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів.

З точки зору процесуального законодавства, преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, позаяк їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу.

Таким чином, факт прийняття рішення загальними зборами за відсутності кворуму для їх проведення, зафіксований як у судовому рішенні так і засвідчується зібраними у справі письмовими доказами.

Зокрема, згідно ч. 1 ст. 60 Закону, збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів, а з питань, які потребують одностайності, - всі учасники.

Аналогічне правило закріплено і у п. 8.3 Статуту с/г ТОВ "Острівське" в редакції чинній на момент прийняття спірного рішення.

Як вбачається із протоколу зборів № 1 від 01.03.2001р., реєстру учасників загальних зборів ТОВ "Острівське" від 01.03.2001р., присутніми на зборах було 152 чол., які у сукупності володіли часткою у розмірі 2 306 379 грн., що у відсотковому відношенні від 100% статутного капіталу (3 961 912 грн.) станом на день проведення зборів становить 58.21%.

Зважаючи на що, збори учасників товариства 01.03.2001р. проведено без дотримання 60% кворуму визначеного ст. 60 Закону та положенням п. 8.3 Статуту.

При цьому, суд критично оцінює доводи відповідача в частині зміни ним порядку визначення кількості голосів, що належать учасникам, а саме закріпленого правила, що один голос учасника Товариства відповідає 14149 грн., а при розмірі частки менше встановленого учасник має один голос, в силу того, що зазначений зміст Статуту товариства не відповідає чинному законодавству як і іншим його положенням.

Так, згідно ч. 4 ст. 58 Закону учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному фонді. Вказане правило також відображено і у п. 8.3 Статуту товариства.

Зокрема, як вбачається із аналізу змісту ст. 4 Закону умови включені до установчих документів товариства не повинні суперечити законодавству України.

У разі, якщо положення статуту та інших внутрішніх документів товариства суперечать Закону про господарські товариства, судам слід керуватися нормами закону (ч. 3 п. 22, ч. 1 п. 25 Постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2008р. №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів").

Отже, якщо на зборах були присутні учасники, які у сукупності володіли часткою у розмірі 2 306 379 грн., то кворум на проведених зборах складав 58.21%, що в цій частині не відповідає ст. 60 Закону.

Відтак, 01.03.2001р. загальними зборами товариства прийнято рішення, що оформлені протоколом №1, з порушенням кворуму для проведення зборів і голосування.

Із відзиву на позов слідує, що оскаржуване рішення про внесення змін до статуту ТОВ учасниками господарського товариства прийняте за наслідком розгляду пункту 4 порядку денного загальних зборів:

- Розгляд заяв, інші господарські питання.

З даного приводу у пункті 22 постанови від 24.10.2008р. №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" Пленум Верховного Суду України зазначив, що якщо питання не було включено до опублікованого порядку денного загальних зборів товариства, рішення цих зборів із зазначеного питання повинні визнаватися недійсними через пряму заборону закону. Також повинні визнаватися недійсними рішення загальних зборів, розглянутих у питаннях "Різне", "Організаційні питання" тощо.

Відповідно до роз'яснення ДКЦПФР від 10 листопада 1999 р. N 24 не допускається включення до порядку денного загальних зборів питань "Різне", "Організаційні питання", тому що такі дії порушують право учасника на попереднє ознайомлення з порядком денним загальних зборів, передбачене частиною першою статті 43 Закону про господарські товариства.

З наведеного в сукупності суд констатує, що оскаржуване рішення загальних зборів учасників товариства від 01.03.2001р., що оформлене протоколом №1 прийняте з порушенням кворуму для проведення загальних зборів (ст. 60 Закону), без включення його до порядку денного (ст. 43 Закону), що є безумовною підставою для визнання його недійсним.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги в частині визнання недійсним рішення загальних зборів с/г ТОВ "Острівське" від 01.03.2001р., що оформлене протоколом №1, про внесення змін до установчих документів та змін до Установчого договору і Статуту ТОВ "Острівське" в частині виведення ОСОБА_1 з складу засновників і учасників товариства, підлягають до задоволення.

В той же час, у задоволенні вимог позивача про зобов'язання господарського товариства здійснити в порядку, передбаченому чинним законодавством, державну реєстрацію змін до Установчого договору та Статуту ТОВ "Острівське" шляхом скасування змін, внесених 06.07.2001р. за реєстраційним №0405828Ю0010425, в частині виведення ОСОБА_1 з складу засновників і учасників товариства суд відмовляє з наступних підстав.

За імперативною нормою, що міститься у пункті 3 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" зміни до установчих документів юридичної особи підлягають обов'язковій державній реєстрації шляхом внесення відповідних змін до записів Єдиного державного реєстру в порядку, встановленому цим Законом.

В силу статті 6 даного нормативно-правового акта, державна реєстрація вказаних змін проводиться виключно державним реєстратором - посадовою особою центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у цій сфері , а не господарським товариством, як помилково вважає позивач, заявивши відповідну позовну вимогу з даного приводу до відповідача по справі.

Крім цього, суд зазначає , що у п.16 постанови від 24.10.2008 року № 13, Пленум Верховного суду вказав, що судам підвідомчі спори про:

- визнання недійсними рішень загальних зборів стосовно внесення змін до установчих документів;

- щодо недійсності внесених змін до установчих документів товариства .

Позивачем оспорені лише рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю від 01 березня 2001р. Доказів визнання судом недійсними прийнятих на підставі цього рішення змін до статуту ТОВ , матеріали справи не містять. В той час як позовна вимога стосується державної реєстрації саме внесених змін до статуту товариства , а не прийнятого його учасниками рішення.

Щодо заяви відповідача від 12.01.2014р. про застосування наслідків спливу строку позовної давності суд зазначає наступне.

Згідно п. 6. Прикінцевих та перехідних положень ЦК України правила Цивільного кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.

Враховуючи загальний строк позовної давності встановлений у три роки, а також те, що ЦК України набрав чинності з 01.01.2004р., рішення зборів, що оскаржуються прийняті 01.03.2001р., а тому до вказаних правовідносин застосовуються правила про позовну давність встановлені ЦК України.

За ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Проте, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п. 1 ст. 268 ЦК України, позовна давність не поширюється на вимогу, що випливає із порушення особистих немайнових прав, крім випадків, встановлених законом.

За змістом статті 100 ЦК України право участі у господарському товаристві належить до категорії особистих немайнових прав.

В силу ст.ст. 88,167 ГК України, ст. 10 Закону України "Про господарські товариства", під корпоративними правами розуміється, поміж іншим, право учасника товариства брати участь в управлінні справами товариства, яке відповідно до чинного законодавства реалізується, у т.ч. через участь у зборах товариства.

Оскільки позивачем у даній справі не заявляються майнові вимоги прав учасника товариства, які передбачені ст. 10 Закону України "Про господарські товариства", як то право на отримання частки прибутку (дивідендів), стягнення вартості належної позивачу частки майна у статутному фонді, майнового внеску, які б носили економічний зміст та визначались у грошовому еквіваленті, а право на участь у товаристві не має економічного змісту, то на заявлені у даній справі позовні вимоги позовна давність не поширюється. Аналогічна правова позиція підтверджується судовою практикою, зокрема, постановами Вищого господарського суду України: від 26.09.2012р. у справі № 5002-11/3248.1-2011, від 20.01.2011р. у справі №38/29-10, від 02.02.2011р. у справі № 11/111-10, від 07.12.2010р. у справі № 9/110(2010), від 21.06.2011р. у справі №К7/213-10, від 17.02.2011р. у справі №19/99(24/72).

Відповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України, судові витрати по справі відшкодовуються позивачу за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. ст. 1, 2, 32-34, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсним рішення загальних зборів Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Острівське", с. Острів, Тернопільського району, Тернопільської області (ідент. код. 140054376) від 01.03.2001р., оформлене протоколом №1, про внесення змін до установчих документів та змін до Установчого договору і Статуту ТОВ "Острівське" в частині виведення ОСОБА_1 з складу засновників і учасників Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Острівське".

3. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Острівське" (с. Острів, Тернопільського району, Тернопільської області, ідентифікаційний код 140054376) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) - 1147 (одну тисячу сто сорок сім) грн. 00 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. В решті позову відмовити.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня підписання рішення через місцевий господарський суд.

Суддя О.В. Руденко

Повний текст рішення

складено 25.02.2014р.