Ухвала

від 27.12.2019 по справі 921/1236/13-г/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

27 грудня 2019 рокуСправа № 921/1236/13-г/14 УХВАЛА

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Руденка О.В. розглянув заяву ОСОБА_1 без номера від 23.12.2019 (вх.№23375) про поновлення пропущеного строку для пред`явлення до виконання наказу від 10.03.2014 №921/1236/13-г/14 про виконання рішення Господарського суду Тернопільської області від 07.02.2014 у справі

за позовом ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Острівське", с. Острів, Тернопільський район, Тернопільська область, 47728

про визнання недійсним рішення.

за участі представників:

позивача - Дацко M.М.

відповідача - не прибув

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Тернопільської області знаходилась справа №921/1236/13-г/14 за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Острівське" про:

- визнання недійсним рішення загальних зборів господарського товариства від 01.03.2001, яке оформлене протоколом №1 про внесення змін до установчих документів та змін до Установчого договору і Статуту ТОВ "Острівське" в частині виведення ОСОБА_1 зі складу засновників і учасників товариства;

- зобов`язання відповідача здійснити в порядку, передбаченому чинним законодавством, державну реєстрацію змін до Установчого договору та Статуту ТОВ "Острівське" шляхом скасування змін, внесених 06.07.2001 за реєстраційним №0405828Ю0010425, в частині виведення ОСОБА_1 з складу засновників і учасників товариства.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 07.02.2014 позовні вимоги задоволено частково: визнано недійсним рішення загальних зборів господарського товариства від 01.03.2001, яке оформлене протоколом №1 про внесення змін до установчих документів та змін до Установчого договору і Статуту ТОВ "Острівське" в частині виведення ОСОБА_1 зі складу засновників і учасників товариства та присуджено до стягнення із відповідача на користь позивача 1147 грн судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.

10.03.2014 судом видано наказ на примусове виконання рішення Господарського суду Тернопільської області від 07.02.2014.

23.12.2019 громадянин ОСОБА_1 подав до суду заяву без номера від 23.12.2019 (вх.№23375) про поновлення пропущеного строку для пред`явлення до виконання наказу від 10.03.2014 про виконання рішення Господарського суду Тернопільської області від 07.02.2014 у справі №921/1236/13-г/14.

Ухвалою суду від 23.12.2019 заяву призначено до розгляду на 27.12.2019.

Розглянувши подану заяву про поновлення пропущеного строку для пред`явлення до виконання наказу, суд дійшов висновку, що остання не підлягає до задоволення, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

В наказі Господарського суду Тернопільської області від 10.03.2014 у справі №921/1236/13-г/14 вказано строк його пред`явлення до виконання: до 11 березня 2015 року, що відповідає приписам чинного на момент видачі виконавчого документа законодавства (п.2 ч. 1 ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження").

Судом встановлено, що ОСОБА_1 у 2014-2015 роках звертався до Відділу державної виконавчої служби Тернопільського районного управління юстиції щодо примусового виконання наказу суду від 10.03.2014 №921/1236/13-г/14.

Супровідним листом №242223-41/7 від 14.12.2015 виконавча служба направила Дацку М.М. постанову про повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з відсутністю у боржника майна та коштів, на яке може бути звернено стягнення в рахунок погашення боргу, зазначивши при цьому, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлений для виконання в строк до 14.12.2016. Оригінали цих письмових доказів досліджувалися в судовому засіданні, копії наявні у справі.

05.10.2016 набув чинності Закон України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02.06.2016.

Частиною 5 розділу XIII цього Закону передбачено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим законом, пред`являється до виконання у строки встановлені цим законом.

В свою чергу, за ч. ст.12 даного нормативно - правового акту, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років.

Згідно ч.1 ст.329 Господарського процесуального кодексу України у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

У відповідності до ч.6 ст.12 Закону України "Про виконавче провадження", стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Слід зазначити, що процесуальне законодавство не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. В кожному випадку суд з врахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені в обґрунтування заяви про відновлення строку для пред`явлення наказу до виконання, та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

Частиною 1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Звертаючись із заявою про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання гр. ОСОБА_1 взагалі не зазначив причини пропуску строку своєчасного пред`явлення судового наказу до виконання, посилаючись лише на те, що рішення суду до теперішнього часу не виконано.

У судовому засіданні заявник в усному порядку повідомив суд, що після надходження на його адресу постанови державного виконавця про повернення виконавчого документа і до проведення даного судового засідання, ніяких письмових звернень до державної служби з приводу виконання наказу від 10.03.2014 з його сторони не було.

Заявником не надано суду жодних доказів, які б свідчили про вжиття ним особисто заходів в період з 14.12.2015 по 23.12.2018 для належного виконання судового рішення. Натомість, матеріали справи вказують на те, що виконавчий документ на протязі цих трьох років фактично стягувачем до примусового виконання не пред`являвся.

У зв`язку з чим суд дійшов висновку, що позивачем протягом тривалого часу не вчинялися визначені законом дії , спрямовані на примусове виконання наказу суду.

Ухвалою від 23.12.2019 суд запропонував заявнику надати докази поважності причин пропуску строку для пред`явлення наказу суду по справі №921/1236/13-г/14 до виконання, чого останнім теж зроблено не було.

Проаналізувавши заяву про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та враховуючи те, що стягувач не надав суду обґрунтованих доказів поважності пропуску строку пред`явлення наказу до виконання, суд відмовляє у задоволені заяви ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку для пред`явлення до виконання наказу від 10.03.2014 №921/1236/13-г/14.

Керуючись ст. ст. 119, 232-235, 329 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд , -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 без номера від 23.12.2019 (вх.№23375) про поновлення пропущеного строку для пред`явлення до виконання наказу від 10.03.2014 про виконання рішення Господарського суду Тернопільської області від 07.02.2014 у справі №921/1236/13-г/14.

2. Ухвалу направити сторонам у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253-259 ГПК України.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Суддя О.В. Руденко