Рішення

від 10.01.2007 по справі 9-16/333-05-7956

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10"

січня 2007 р.

Справа  № 9-16/333-05-7956

За

позовом: Суб'єкта

підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1      

до  відповідача: 

Дочірнього підприємства “База відпочинку “Чайка”

про зобов'язання припинити незаконне

володіння і користування земельною ділянкою та стягнення 26.175 грн.

За зустрічним  позовом:  Дочірнього

підприємства “База відпочинку “Чайка”

до відповідачів:   Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної

особи                            

ОСОБА_1; Дальницької сільської ради Овідіопольського району Одеської

області    

про визнання недійсними рішень,

додаткової угоди та договору оренди земельної ділянки

За позовом третьої

особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Унітарного республіканського

підприємства “Могилевський автомобильный завод им. С.М. Кирова”  /Республіка Бєларусь/

до відповідачів: Дальницької сільської ради

Овідіопольського району Одеської області;              Дочірнього підприємства “База

відпочинку “Чайка”; Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1

про визнання недійсними додаткової угоди,

угоди до додаткової угоди, договору оренди земельної ділянки та договору оренди

артезіанської свердловини

Суддя  Бакланова Н.В.

Представники:

Від

позивача: ОСОБА_1.

                    ОСОБА_2. дов. №НОМЕР_1.

Від

відповідача: ДП „БВ „Чайка” -Куліківська Х.П. дов. №б/н від 11.12.2006р.

Від

Унітарного республіканського підприємства “Могилевський автомобильный завод им.

С.М. Кирова”   - не з'явився

Від  Дальницької сільської ради -не з'явився

СУТЬ

СПОРУ: 19.12.2005р. господарським судом Одеської області прийнято рішення по

справі №16/333-05-7956 за позовом суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної

особи ОСОБА_1 до дочірнього підприємства “База відпочинку “Чайка” про

зобов'язання припинити незаконне володіння і користування земельною ділянкою,

стягнення збитків у сумі 975 грн. та отриманого доходу у сумі 25200 грн., за

зустрічним позовом дочірнього підприємства “База відпочинку “Чайка” до суб'єкта

підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, Дальницької сільської ради

Овідіопольського району Одеської області про визнання недійсними рішень,

договору оренди та угоди, а також за позовом третьої особи, яка заявляє

самостійні вимоги на предмет спору -унітарного республіканського підприємства

“Могілевський автомобільний завод ім. Кірова С.М.” до Дальницької сільської

ради Овідіопольського району Одеської області, дочірнього підприємства “База

відпочинку “Чайка”, суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи

ОСОБА_1  про визнання недійсними  договорів оренди та угод.

          Зазначеним рішенням в задоволенні

позову суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1. відмовлено,

зустрічний позов дочірнього підприємства “База відпочинку “Чайка” задоволено в

частині визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 26.04.2005р,

укладеного між Дальницькою сільською радою Овідіопольського району Одеської

області та суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_1., в

частині інших вимог за зустрічним позовом провадження припинено, позов третьої

особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору -унітарного

республіканського підприємства “Могілевський автомобільний завод ім. Кірова

С.М.” задоволено в частині визнання недійсною угоди від 23.09.2003р. до

додаткової угоди від 29.08.2003р. до договору оренди земельної ділянки від

08.09.2000р., укладеної між Дальницькою сільською радою Овідіопольського району

Одеської області та дочірнім підприємством “База відпочинку “Чайка”, визнання

недійсним договору оренди земельної ділянки від 26.04.2005р, укладеного між

Дальницькою сільською радою Овідіопольського району Одеської області та

суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_1., в іншій частині

вимог відмовлено.

Постановою

Одеського апеляційного господарського суду від 09.02.2006р. вищевказане рішення

змінено, а саме: пункт 4 резолютивної частини зазначеного рішення суду

скасовано. В цій частині зустрічний позов Дочірнього підприємства „База

відпочинку „Чайка” про визнання недійсними рішень Дальницької сільської ради

Овідіопольського району Одеської області НОМЕР_2 і НОМЕР_3 залишено без

розгляду. В решті рішення суду залишено без змін.

Ухвалою

Вищого адміністративного суду України від 04.10.2006р. рішення господарського

суду Одеської області від 19.12.2005р. та постанову Одеського апеляційного

господарського суду від 09.02.2006р. скасовано справу передано на новий розгляд

до суду першої інстанції.

Ухвалою

господарського суду Одеської області від 17.10.2006р., на підставі резолюції

в.о. голови господарського суду Одеської області Могила С.К., справу прийнято

до  провадження суддею Баклановою Н.В.

При

новому розгляді справи позивач СПД ОСОБА_1. доповнив та уточнив позовні вимоги

та просить суд зобов'язати дочірнє підприємство „База відпочинку „Чайка”

повернути СПД ОСОБА_1. з незаконного володіння та користування земельну

ділянку, загальною площею 0,117 га, що розташована за адресою: Одеська область

Овідіопольський район АДРЕСА_1, зобов'язати дочірнє підприємство „База

відпочинку „Чайка” усунути перешкоди у користуванні СПД ОСОБА_1. земельною

ділянкою, загальною площею 0,117 га, що розташована за адресою: Одеська область

Овідіопольський район АДРЕСА_1, та прибрати належне ДП „База відпочинку „Чайка”

майно, у томі числі розташовані на вказаній земельній ділянці вагончики та

паркани, та стягнути з відповідача ДП „База відпочинку „Чайка” доходи отримані

за час незаконного володіння земельною ділянкою в сумі 25200,00 грн. та

нанесені збитки у сумі 975 грн.

Свої

доводи позивач обґрунтовує незаконним розміщенням ДП “База відпочинку “Чайка”

на земельній ділянці, яка належить СПД ОСОБА_1. на підставі договору оренди від

26.04.2005р., укладеного між Дальницькою сільською радою Овідіопольського

району Одеської області та СПД ОСОБА_1., майна, що належить відповідачу та

відмовою останнього убрати належне йому майно. Зазначені дії відповідача, на

думку СПД ОСОБА_1., перешкоджають йому у повній мірі здійснювати право

володіння та користування належною земельною ділянкою, що спричинило виникнення

збитків.

Відповідач

-Дочірнє підприємство  “База відпочинку

“Чайка” не погоджуючись з позовними вимогами, звернувся  з зустрічним позовом у даній справі до СПД

ОСОБА_1., Дальницької сільської ради Овідіопольського району Одеської області  про визнання недійсними рішення 9 сесії ХХІV

скликання Дальницької сільської ради №НОМЕР_4.; рішення 17 сесії ІV скликання

Дальницької сільської ради №НОМЕР_3.; угоди від 23.09.2003р. до додаткової

угоди до договору оренди земельної ділянки від 29.08.2003р., укладеної між ДП

“База відпочинку “Чайка” та Дальницькою сільською радою, договору оренди

земельної ділянки від 26.04.2005р, укладеного між Дальницькою сільською радою

та СПД ОСОБА_1. 

     При новому розгляді справи суд

неодноразово просив позивача за зустрічним позовом -ДП ”База відпочинку “Чайка”

та третю особу з самостійними вимогами уточнити позовні вимоги з урахуванням

попередніх судових рішень та набранням чинності з 01.09.2005 р. Кодексу

адміністративного судочинства України, але ні один з учасників не скористався

своїми правами, наданими ст.22 ГПК України.

     Крім того, новий представник ДП “База

відпочинку “Чайка” не зміг підтримати позовні вимоги за зустрічним позовом,

мотивуючи тим, що призначено нового керівника ДП “База відпочинку “Чайка”, а

всі документи залишились у попереднього керівника. В останньому судовому

засіданні новий представник заявив клопотання про відкладення розгляду справи

для надання можливості підготувати уточнення до позовних вимог та надати нові

докази, проти чого категорично 

заперечував представник СПД ОСОБА_1., вважаючи, що представник ДП “База

відпочинку “Чайка” недобросовісно користується наданими йому правами та

навмисно затягує розгляд справи по суті.

    Суд відмовив в задоволені цього клопотання,

оскільки по-перше, закінчився строк розгляду справи по суті встановлений ГПК

України, по-друге, у ДП “База відпочинку “Чайка” було достатньо часу для

підготування уточнень, по-третє, на питання суду про які саме нові докази йде

мова та що змінилось з часу звернення СПД ОСОБА_1. з позовом представник

позивача за зустрічним позовом не зміг відповісти.

     Дальницька сільська рада Овідіопольського

району Одеської області належним чином повідомлялась про розгляд справи,  у судові засідання не з'явилась, про

поважність причин відсутності суд не повідомила.

В

матеріалах справи є позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на

предмет спору, - унітарного республіканського підприємства “Могилевський

автомобільний завод     ім С.М.Кірова,

яким заявлені вимоги до Дальницької сільської ради, ДП  “База відпочинку “Чайка”, СПД ОСОБА_1.

про  визнання недійсними  додаткової угоди від 29.08.2003р. до договору

оренди від 08.09.2000р., укладеної між Дальницькою сільською радою та ДП „База

відпочинку „Чайка”, угоди від 23.09.2003р. до додаткової угоди від 29.08.2003р.

до договору оренди земельної ділянки від 08.09.2000р., укладеної між ДП  “База відпочинку “Чайка” та Дальницькою

сільською радою, договору оренди земельної ділянки від 26.04.2005р., укладеного

між Дальницькою сільською радою та СПД ОСОБА_1. та договору оренди

артезіанської свердловини НОМЕР_5, укладеного між Дальницькою сільською радою

та СПД ОСОБА_1. При цьому, всі вищеперелічені позовні вимоги Могилевського

автомобільного заводу обґрунтовуються третьою особою зловмисною домовленістю

між колишнім директором ДП  “База

відпочинку “Чайка” -гр. ОСОБА_1. та Дальницькою сільською радою при підписанні

оспорюваних підприємством угод та укладенні спірних угод всупереч статутним

цілям ДП  “База відпочинку “Чайка”.

Третя

особа, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору Унітарне республіканське

підприємство “Могілевський автомобільний завод ім. Кірова С.М.” був належним

чином повідомлений про час та місце судового розгляду, але його представник у

судові засідання не з'явився, про поважність причин відсутності суд не

повідомив, уточнень на вимогу суду не надав, 

його нез'явлення перешкоджає розгляду справи в цій частині, тому суд при

новому розгляді справи прийшов до висновку про залишення позову без розгляду на

підставі п.5 ст.81 ГПК України  та не

розглядає ці вимоги по суті.

Розглянувши

матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

25.07.2000р.

Овідіопольською районною державною адміністрацією Одеської області було

зареєстровано ДП  “База відпочинку

“Чайка”, засновником якого виступило Унітарне республіканське підприємство

“Могилевський автомобільний завод ім. С.М. Кирова”, і яке в свою чергу є

підприємством республіканського підпорядкування Республіки Білорусь.

Відповідно

до статті 4 Угоди між Україною і Республікою Білорусь про  взаємне визнання права та регулювання

відносин власності, підписаної 22.01.1993р. та ратифікованою Верховною Радою

України 22.06.1993р., об'єкти соціальної сфери, зокрема бази відпочинку,

розташовані на території однієї сторони і побудовані за рахунок  коштів 

республіканських бюджетів іншої сторони, а також коштів підприємств і

організацій республіканського підпорядкування, розташованих на території іншої

сторони, є власністю цієї сторони.

Таким

чином, ДП  “База відпочинку “Чайка”, є

власністю Республіки Білорусь, в особі Міністерства промисловості Республіки

Білорусь, в особі якого виступає Унітарне республіканське підприємство

“Могилевський автомобільний завод їм. С.М. Кирова”.

08.09.2000р.

між Дальницькою сільською радою та ДП 

“База відпочинку “Чайка”, в особі директора ОСОБА_1. був підписаний

договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов п. 1 якого орендодавець,

на підставі  рішення 14 сесії ХХІІІ

скликання №НОМЕР_6 надає, а орендар приймає у строкове платне користування

строком на десять років земельну ділянку загальною площею 7.971 кв.м., яка

знаходиться у АДРЕСА_2 Овідіопольського району Одеської області,  з метою несільськогосподарського використання

для літнього оздоровлення громадян.

24.04.2003р.

Дальницька сільська рада прийняла рішення НОМЕР_7 „Про внесення змін та

доповнень до договору оренди земельної ділянки площею 7971 кв.м. з ДП „База

відпочинку „Чайка”. На підставі цього рішення 29.08.2003р. між Дальницькою

сільською радою та ДП „База відпочинку „Чайка”, в особі директора ОСОБА_1.,

була підписана додаткова угода до договору оренди земельної ділянки відповідно

до якої площа земельної ділянки, переданої в оренду  ДП „База відпочинку „Чайка”,  була зменшена на 900 кв.м. та скала 7071

кв.м.

23.09.2003р.

згідно з рішенням дев'ятої сесії ХХІУ скликання Дальницької сільської ради від

22.09.2003р. НОМЕР_4, між Дальницькою сільською радою і ДП “База відпочинку

“Чайка” було підписано угоду до додаткової угоди від 29.08.2003р. до договору

оренди земельної ділянки, відповідно до якої площа земельної ділянки, що

орендується, була зменшена ще на 1.200 кв.м. і склала 5.871 кв.м. 

26.04.2005р.

між Дальницькою сільською радою та СПД ОСОБА_1. 

на підставі рішення сільради за №НОМЕР_3. було укладено договір оренди земельної  ділянки загальною площею 0,117 га,

розташованої на землях запасу Дальницької сільської ради в АДРЕСА_1.

Відповідно

до умов розділу 1 та 3 договору від 26.04.2005р. вищезазначена земельна ділянка

була передана в оренду СПД ОСОБА_1. для розміщення бази відпочинку терміном дії

на 25 років.

Частиною

3 розділу 6 договору оренди від 26.04.2005р. передбачено, що передача земельної

ділянки орендарю здійснюється після державної реєстрації цього договору за

актом приймання-передачі.

На

виконання умов договору оренди від 26.04.2005р. учасниками угоди 05.05.2005р.

було підписано акт приймання-передачі об'єкту оренди та зазначено, що земельна

ділянка  перебуває у задовільному стані.

СПД

ОСОБА_1. звернувся до господарського суду з позовними вимогами у даній справі,  стверджуючи про те, що з моменту укладення

договору оренди від 26.04.2005р. він не має можливості використовувати земельну

ділянку внаслідок неправомірних дій відповідача, оскільки на орендованій

території розміщено майно, яке належить ДП “База відпочинку “Чайка”. 

Позивач  посилається на положення ст. 24 Закону

України “Про оренду землі”, якою орендареві забезпечується захист його права

на  орендовану земельну ділянку нарівні

із захистом права власності  на  земельну ділянку, передбаченим законами

України. При цьому, орендар має право витребувати орендовану земельну  ділянку з 

будь-якого  незаконного  володіння 

та  користування,  усунення перешкод у користуванні  нею, 

відшкодування  збитків,  заподіяних земельній ділянці громадянами  та 

юридичними  особами,  включаючи орендодавця.

Директором

ДП “База відпочинку “Чайка”  у листі на

ім'я голови Дальницької сільської ради 

(т.1; а.с. 98-100) підтверджується належність підприємству,

розташованого на території СПД ОСОБА_1. 

майна (вагончиків).

Сума понесених

позивачем збитків розрахована СПД ОСОБА_1., виходячи з розміру орендної плати

за місяць, що складає 243,75 грн.

В

обґрунтування позовних вимог в цій частині позову, СПД ОСОБА_1.  наполягає на тому факті, що вин не мав

можливості використовувати земельну ділянку починаючи з травня 2005 року по

серпень 2005 року, у зв'язку з чим саме за цей період СПД ОСОБА_1. і були

нараховані збитки у сумі 975  грн., які

складаються зі сплати ним орендних платежів за оренду земельної ділянки, що

підтверджується довідкою Дальницької сільської ради № НОМЕР_8.

Позовні

вимоги про стягнення доходів, отриманих відповідачем за час незаконного

володіння спірною земельною ділянкою в сумі 25.200 грн., зроблені виходячи з

того, що у чотирьох вагончиках одночасно може проживати 12 осіб, в середньому

вартість проживання однієї особи складає 25 грн. на добу. За 84 дні відповідач

отримав /або міг отримати/ такий дохід 12 осіб х 25 грн. х 84 дні = 25200 грн.

Відповідно

до ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які

вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази

подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу,

доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд

у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на

яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають

значення для правильного вирішення господарського спору.

Суд

оцінює позовні вимоги СПД ОСОБА_1. доведеними та обґрунтованими,   у зв'язку з чим  позовні вимоги про зобов'язання ДП “База

відпочинку “Чайка” повернути з 

незаконного володіння і користування земельну ділянку, загальною площею

0.117 га, розташовану за адресою: Одеська область, Овідіопольський район,

АДРЕСА_1, прибрати належне ДП “База відпочинку “Чайка” майно /вагончики та

паркан/ та стягнення  доходів, отриманих

за час незаконного володіння земельною ділянкою у сумі 25.200 грн., а також

понесених позивачем збитків у сумі 975 грн. підлягають задоволенню з наступних

підстав.

Згідно

ст. 152 Земельного кодексу України захист прав громадян або юридичних осіб на

земельні ділянки здійснюється шляхом: 

визнання права; відновлення стану земельної ділянки, який існував до

порушення прав і запобігання вчинення дій, що порушують права або створюють

небезпеку порушення прав;         

визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої

влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування  заподіяних збитків;           застосування інших, передбачених

законом способів.  

На

момент розгляду справи рішення Дальницької сільської ради на підставі, яких

укладався договір оренди спірної земельної ділянки, та сам договір оренди від

26.04.2005р. є чинними, не визнані судом недійсними у встановленому законом

порядку, тому СПД ОСОБА_1. є належним землекористувачем права якого підлягають

захисту у судовому порядку, оскільки перебування майна відповідача на земельній

ділянці позивача перешкоджає останньому використовувати земельну ділянку за

призначенням.

 В підтвердження того, що на земельній ділянці,

переданій в оренду СПД ОСОБА_1., знаходиться майно ДП “База відпочинку “Чайка”,

наданий акт обстеження земельної ділянки від 11.10.2005р., який складено

комісією Дальницької сільської ради. Факт наявності свого майна на земельній

ділянці підтвердив і представник ДП “База відпочинку “Чайка”.

Вимоги

про стягнення збитків та доходів, отриманих за час незаконного користування

земельною ділянкою, підлягають задоволенню на підставі ст.ст. 387, 390,  1166, 1214 Цивільного кодексу України.

Розглянувши

вимоги ДП “База відпочинку “Чайка” за зустрічним позовом у даній справі, суд

зазначає наступне.

Зустрічна

позовна заява ДП “База відпочинку “Чайка” надійшла до господарського суду

28.09.2005р. У числі вимог, заявлених відповідачем містяться також вимоги про

визнання недійсним рішення Дальницької сільської ради Овідіопольського району

Одеської області  №НОМЕР_4. “Про внесення

змін до додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки з ДП “База

відпочинку “Чайка”, посвідченого приватним нотаріусом Овідіопольського

нотаріального округу Куркан Н.Ф. 29.08.2003р. за реєстровим номером 4570” та

рішення №НОМЕР_3. “Про надання земельної ділянки в оренду СПД ОСОБА_1.”.

Але,

з 01.09.2005р. набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України від

06.07.2005р. № 2747-ІV .

Відповідно

до п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом

владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи

правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності віднесені до

компетенції адміністративних судів.  При

цьому, згідно п. 1 ч. 1 ст. 18 цього Кодексу адміністративні справи, у яких

однією із сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова

чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні

окружним адміністративним судам, чинним законодавством України за своєю

предметною підсудністю віднесені до компетенції місцевих загальних судів.

В

свою чергу, згідно п. 6 Розділу VII КАС України, до початку діяльності окружних

та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі

господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України

1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та

апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства

України.

Враховуючи

викладене, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 18, 

п. 6 Розділу VII КАС України, суд доходить висновку про те, що

господарським судам підвідомчі адміністративні справи  віднесені цим кодексом до компетенції

окружного адміністративного суду, а саме справи, як вбачається з положень ч. 2

ст. 18 КАС України, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший

державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, їх посадова чи

службова особа, крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у

справах про адміністративні проступки.

З

огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги ті обставини, що предметом

заявленого ДП “База відпочинку “Чайка” в порядку ст.ст. 1, 2, 4 ГПК України

зустрічного позову, у тому числі, є оскарження рішень органу місцевого

самоврядування  (а не органу державної

влади), керуючись ч. 2 ст. 18 КАС України, суд вважає, що такий

адміністративний спір непідвідомчий господарським судам України у відповідності

до             п. 6 Розділу VII КАС

України.

Таким

чином,  вимоги ДП “База відпочинку

“Чайка” за зустрічним позовом в цій частині позову подані відповідачем з

порушенням норм КАС України, що, в свою чергу, призводе до необхідності

припинення провадження у справі за зустрічним позовом ДП “База відпочинку

“Чайка” до Дальницької сільської ради Овідіопольського району Одеської області,

СПД ОСОБА_1. про визнання недійсними рішень Дальницької сільської ради   №НОМЕР_4. та №НОМЕР_3. на підставі п. 1 ч. 1

ст. 80 ГПК України у зв'язку з непідвідомчістю даного спору в порядку п. 6

Розділу VII КАС України господарському суду .

Крім

того, у зустрічному позові є вимога про визнання недійсною угоди від

23.09.2003р. до додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від

29.08.2003р., укладеного між ДП “База відпочинку “Чайка” та Дальницькою

сільською радою.

В

матеріалах справи міститься рішення господарського суду Одеської області від

07.06.2005р., яке було прийнято за результатами розгляду справи №30/113-05-3423

за позовом ДП “База відпочинку “Чайка” до Дальницької сільскої ради

Овідіопольського району Одеської області, за участю третьої особи, яка не

заявляє самостійних вимог на предмет спору СПД ОСОБА_1., про визнання частково

недійсними правочинів, змін до договору, рішень ради та визнання дійсним

договору.

В

межах провадження по вищезазначеній справі були досліджені вимоги, які

висуваються ДП “База відпочинку “Чайка” 

у зустрічному позові в межах провадження у даній справі. Рішенням суду

від 07.06.2005р. по справі №30/113-05-3423 ДП “База відпочинку “Чайка” було

відмовлено у задоволенні позову.

Постановою

Одеського апеляційного господарського суду від 19.07.2005р. рішення

господарського суду Одеської області від 07.06.2005р. по справі №30/113-05-3423

залишено без змін.

З

огляду на викладене, приймаючи до уваги наявність судового рішення, яке набрало

законної сили та було прийнято за результатами розгляду спору між тими ж

сторонами про той самий предмет спору та з тих же підстав, провадження у справі

за зустрічним позовом ДП “База відпочинку “Чайка” про визнання недійсною угоди

від 23.09.2003р. до додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від

29.08.2003р., укладеної між ДП “База відпочинку “Чайка” та Дальницькою

сільською радою,  підлягає припиненню на

підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Таким

чином, судом по суті розглядається вимога 

ДП “База відпочинку “Чайка”  за

зустрічним позовом про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки,

площею 0,117 га від 26.04.2005р., укладеного між Дальницькою сільською радою та

СПД ОСОБА_1., яка обґрунтовуються зловмисною домовленістю колишнього директора

ДП “База відпочинку “Чайка” -гр. ОСОБА_1. та Дальницької сільської ради при

підписанні 23.09.2003р. додаткової угоди на підставі ст.57 ЦК України від

1963р. Ще однією підставою визнання недійсними спірних угод позивачем

зазначено, що вони укладені всупереч статутним цілям підприємства -ст.50 ЦК

України 1963р. 

Доводи

ДП “База відпочинку “Чайка” у вищезазначеній частині позову обґрунтовані  наступним.

04.09.2003р.

Дальницька сільська рада направила на адресу ДП “База відпочинку “Чайка” лист з

вимогою сплатити заборгованість за оренду землі в сумі 1457 грн.   На вищезазначене звернення орендодавця  05.09.2003р. директор ДП “База відпочинку

“Чайка” -гр. ОСОБА_1. повідомив 

Дальницьку сільську раду  про  неможливість 

сплатити  вказану  заборгованість  у зв'язку з 

відсутністю грошових коштів на розрахунковому рахунку бази.

11.09.2003р.

Дальницька сільська рада надіслала на адресу ДП “База відпочинку “Чайка”

претензію за №504, відповідно до якої вимагало сплатити суму заборгованості по

орендним платежам  у розмірі 2.657 грн.

та пені у сумі 704,11 грн.

Директором

ДП “База відпочинку “Чайка” -гр. ОСОБА_1. претензія була визнана у повному

обсязі, у зв'язку з чим листом НОМЕР_9 останній повідомив орендодавця про

відсутність  у підприємства грошових

коштів на оплату заборгованості та запропонував зменшити площу орендованої

підприємством земельної ділянки на 0,13-0,15 га. 22.09.2003 р. Дальницька

сільська рада прийняла рішення НОМЕР_4 про вилучення в землі запасу 1200 кв.м

землі, яка і була в подальшому передана СПД ОСОБА_1. в оренду.

В

Ухвалі Вищого адміністративного суду України від 04.10.2006р. зазначено, що на

думку судової колегії висновок про наявність зловмисної угоди між сільрадою та

ОСОБА_1. зроблений передчасно, на неповно перевірених даних, тому рішення суду

в цій частині не можна визнати обґрунтованим, оскільки, при вирішенні позовів

про визнання угоди недійсною на підставі ст.57 ЦК України /в редакції 1963 р/ ,

слід мати на увазі, що такі вимоги можуть бути задоволені при доведеності

фактів зловмисної угоди сторін і за 

наявності їх  безпосереднього

зв'язку з волевиявленням  сторони укласти

угоду на вкрай невигідних для неї умовах.

Інших

пороків договору оренди від 26.04.2005р. позивач за зустрічним позовом не

зазначив.

Вирішуючи

спори про визнання угод недійсними, господарський суд (п. 3 Роз'яснення ВГСУ

від 12.03.1999р. №02-5/111 “Про деякі питання практики вирішення спорів,

пов'язаних з визнанням угод недійсними”), повинен встановити наявність тих

обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання

відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону:

додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому

конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають

значення для правильного вирішення спору.

Оскільки

позовні вимоги за зустрічним позовом про визнання недійсним договору оренди від

26.04.2005р., укладеного між Дальницької сільрадою та СПД ОСОБА_1., ґрунтуються

на припущенні позивача, що укладення договору оренди є наслідком підписання

23.09.2003р. незаконної додаткової угоди, але незаконність додаткової угоди від

23.09.2003р. судом не встановлено, крім того, є рішення суду, що набрало

чинності, про відмову в задоволенні ДП “База відпочинку “Чайка” вимог про

визнання недійсної цієї угоди, в задоволені зустрічного позову в цій частині

слід відмовити.

Відповідно

до вимог ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти,

встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не

доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі

сторони.

Факти,

що встановлені в рішенні господарського суду Одеської області від 07.06.2005р.

по справі № 30/113-05-3423, не підлягають доказуванню. Під час господарського

провадження не підлягають доказуванню та не можуть бути спростовані

преюдиціально встановлені обставини. Це обставини, які складають фактичну

основу раніше прийнятого судового рішення по іншій справі. Факти, що входили до

предмету доказування по справі № 30/113-05-3423 були вивчені, відображені у

судовому рішенні, набули сили достовірності та непорушності, оскільки судове

рішення не скасоване у встановленому порядку, а набрало законної сили.

Судові

витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового

процесу віднести на рахунок відповідача по первісному позову згідно зі ст.ст.

44, 49 ГПК України.

Керуючись  ст.ст. 

44, 49, п.1.1, п.2 ч.1 ст. 80,  п.

5 ст. 81, ст. ст.. 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов СПД ОСОБА_1. задовольнити.

2.          Зобов'язати дочірнє підприємство

„База відпочинку „Чайка” (67842 Одеська область Овідіопольський район АДРЕСА_2,

код 30910323, р/р 26007131661 в філії ВАТ „МТБ” м. Іллічівськ МФО 388498)

повернути СПД ОСОБА_1 (67801 Одеська область Овідіопольський район смт.

Овідіополь  АДРЕСА_3) з незаконного

володіння та користування земельну ділянку, загальною площею 0,117 га, що

розташована за адресою: Одеська область Овідіопольський район АДРЕСА_1,

3.          Зобов'язати дочірнє підприємство

„База відпочинку „Чайка” (67842 Одеська область Овідіопольський район АДРЕСА_2,

код 30910323, р/р 26007131661 в філії ВАТ „МТБ” м. Іллічівськ МФО 388498)

усунути перешкоди у користуванні СПД ОСОБА_1 (67801 Одеська область

Овідіопольський район смт. Овідіополь 

АДРЕСА_3) земельною ділянкою, загальною площею 0,117 га, що розташована

за адресою: Одеська область Овідіопольський район АДРЕСА_1, та прибрати належне

ДП „База відпочинку „Чайка” майно, у томі числі розташовані на вказаній

земельній ділянці вагончики та паркани.

4.          Стягнути з відповідача дочірнього

підприємства „База відпочинку „Чайка” (67842 Одеська область Овідіопольський

район АДРЕСА_2, код 30910323, р/р 26007131661 в філії ВАТ „МТБ” м. Іллічівськ

МФО 388498) на користь СПД ОСОБА_1 (67801 Одеська область Овідіопольський район

смт. Овідіополь  АДРЕСА_3) 26175

/двадцять шість тисяч сто сімдесят п'ять/ грн., витрати по сплаті державного

мита в сумі 346/ триста сорок шість/ грн. 75 коп. та витрати на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 /сто

вісімнадцять/ грн. 00 коп.

5.          Припинити провадження за зустрічним

позовом дочірнього підприємства „База відпочинку „Чайка” в частині визнання

недійсними рішення 9 сесії ХХІV скликання Дальницької сільської ради №НОМЕР_4.;

рішення 17 сесії ІV скликання Дальницької сільської ради №НОМЕР_3.

6.          Припинити провадження у справі за

зустрічним позовом дочірнього підприємства „База відпочинку „Чайка” в частині

визнання недійсною угоди від 23.09.2003р. до додаткової угоди до договору

оренди земельної ділянки від 29.08.2003р., укладеної між Дальницькою сільською

радою Овідіопольського району Одеської області та дочірнім підприємством „бази

відпочинку „Чайка”.

7.          В решті вимог за зустрічним позовом

відмовити.

8.          Позов третьої особи, яка заявляє

самостійні вимоги на предмет спору: Унітарного республіканського підприємства

“Могилевський автомобильный завод ім. С.М. Кирова”  /Республіка Бєларусь/ залишити без розгляду

на підставі п. 5 ст. 81 ГПК України.

Рішення

підписано „22” січня 2007р.

Рішення

набирає чинності в порядку ст. 85 ГПК України.

Накази

видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                       Бакланова

Н.В.