Ухвала

від 29.01.2014 по справі 820/9459/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2014 р.Справа № 820/9459/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Курило Л.В.

Суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В.

за участю секретаря судового засідання - Мурга С.С.,

представника позивача - Черняк І.Ю.,

представника відповідача - Наконечного А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Основ`янської об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.11.2013р. по справі № 820/9459/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче комерційне підприємство "Форсаж"

до Основ`янської об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

В жовтні 2013 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче комерційне підприємство "Форсаж" - звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000930221 від 07.05.2013 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на 314 872,00 грн. та нараховано штрафні санкції на суму 29 880,75 грн.; № 0000152201 від 24.07.2013 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 17 654,00 грн.; № 0000910172 від 30.04.2013 р., яким позивачу нараховано штрафні санкції у розмірі 170,00 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19.11.2013 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче комерційне підприємство "Форсаж" задоволено.

Скасовано податкові повідомлення - рішення Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області №0000930221 від 07.05.2013 року, №0000152201 від 24.07.2013 року, №0000910172 від 30.04.2013 року.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

До суду апеляційної інстанції позивачем подано заперечення на апеляційну скаргу відповідача, в яких позивач, посилаючись на законність та обґрунтованість прийнятого рішення, просить постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі, просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції просив постанову суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши представників сторін, переглянувши в межах апеляційної скарги постанову суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ТОВ ВКП "Форсаж" (код ЄДРПОУ 33480844) взято на податковий облік в органах ДПІ 10.06.2005 року №103, станом на 08.02.2013 року перебуває на обліку в Основ'янській МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС.

На підставі наказу Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області № 9 від 08.01.2013 р. податковим органом проведена планова документальна виїзна перевірка ТОВ ВКП "Форсаж" (код ЄДРПОУ 33480844) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 р. по 30.09.2012 р., за наслідками якої складено акт № 1218/22.1/33480844 від 22.02.2013 року. (а.с. 25-120, т. 1).

За висновками акту перевірки № 1218/22.1/33480844 від 22.02.2013 року податковим органом встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме:

- п.п. 5.3.9 п. 5.3, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України від 22.05.1997 р. № 283/97 "Про оподаткування прибутку підприємств" (зі змінами та доповненнями), п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9, п.п. 139.1.12 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), у зв'язку із чим ТОВ ВКП "Форсаж" занижено податок на прибуток у загальній сумі 367 973,00 грн., у тому числі за 4 квартал 2009 р. у сумі 5 696,00 грн., 1 квартал 2010 р. у сумі 6 247,00 грн., 2 квартал 2010 р. у сумі 11 248,00 грн., 3 квартал 2010 року у сумі 8 065,00 грн., 4 квартал 2010 р. у сумі 8 834,00 грн., 1 квартал 2011 року у сумі 18 757,00 грн., 2 квартал 2011 р. у сумі 23 695,00 грн., 3 квартал 2011 р. у сумі 74 772,00 грн., 4 квартал 2011 р. у сумі 87 869,00 грн., 1 квартал 2012 р. у сумі 4 311,00 грн., 2 квартал 2012 р. у сумі 12 129,00 грн., 3 квартал 2012 р. у сумі 106 350,00 грн.;

- п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (зі змінами і доповненнями), п. 187.1 ст. 187, п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), у зв'язку із чим ТОВ ВКП "Форсаж" занижено суму податку на додану вартість на загальну суму 139 092,00 грн., у т.ч. за лютий 2010 р. на суму 24 188,00 грн., за березень 2010 р. на суму 7 179,00 грн., за квітень 2010 р. у сумі 6 237,00 грн., за серпень 2010 р. у сумі 22 469,00 грн., за вересень 2010 р. у сумі 71 382,00 грн., за жовтень 2010 р. у сумі 1 923,00 грн., за листопад 2010 р. у сумі 5 714,00 грн.

- завищено значення у рядку 24 декларації з податку на додану вартість поданій за вересень 2012 р. у сумі 494 716 грн.;

- п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), у зв'язку із чим донараховано суму податку з доходів фізичних осіб у розмірі 341,99 грн.;

- п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (зі змінами та доповненнями);

- ст. 5 Закону України від 11.12.1991 р. № 1963-XII "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" (зі змінами та доповненнями) щодо строків надання до ДПІ розрахунків податку за придбані протягом року транспортні засоби;

- п. 2.8 Постанови Національного банку України від 15.12.2004 р.№ 637 "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті України", у зв'язку із чим ТОВ ВКП "Форсаж" перевищено ліміт каси у періоді, що перевіряється, на загальну суму 5 354,41 грн.

На підставі висновків акту перевірки № 1218/22.1/33480844 від 22.02.2013 року податковим органом прийняті:

- податкове повідомлення-рішення № 0000930221 від 07.05.2013 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 408 694, 00 грн., в т.ч. 367 973,00 грн. - за основним платежем та 40 721,00 грн. - за штрафними санкціями у зв'язку із порушенням п.п. 5.3.9 п. 5.3, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України від 22.05.1997 р. № 283/97 "Про оподаткування прибутку підприємств" (зі змінами та доповненнями), п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9, п.п. 139.1.12 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (зі змінами та доповненнями); (Т.1 а.с. 12)

- податкове повідомлення-рішення № 0000940221 від 07.05.2013 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 173 865,00 грн., в т.ч. 139 092,00 грн. - за основним платежем та 34 773,00 грн. - за штрафними санкціями у зв'язку із порушенням п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (зі змінами і доповненнями), п. 187.1 ст. 187, п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (зі змінами та доповненнями);

- податкове повідомлення-рішення № 0000950221 від 07.05.2013 р. про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 494 716,00 грн. у зв'язку із завищенням значення у рядку 24 Декларації з податку на додану вартість, поданій за вересень 2012 р.;

- податкове повідомлення-рішення № 0001350223 від 07.05.2013 р. про застосування штрафних санкцій в розмірі 10 708,82 грн. у зв'язку із порушенням п. 2.8 Постанови Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637 "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті України";

- податкове повідомлення-рішення № 0000910172 від 30.04.2013 р. про застосування штрафних санкцій у розмірі 170,00 грн. у зв'язку із порушенням ст. 5 Закону України від 11.12.1991 р. № 1963-XII "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" (зі змінами та доповненнями). (Т.1 а.с. 11)

Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, ТОВ ВКП "Форсаж" оскаржило їх в адміністративному порядку та подало скаргу до Головного управління Міністерства доходів і зборів у Харківській області.

Рішенням Головного управління Міністерства доходів і зборів у Харківській області від 19.08.2013 р. за вих. № 1551/10/20-40-10-04-17 скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000940221 від 07.05.2013 р.; податкове повідомлення-рішення № 0000930221 від 07.05.2013 р. в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток у загальному розмірі 63 941,25 грн. (основний платіж - 53 101,00 грн., штрафні санкції - 10 840,25 грн.); податкове повідомлення-рішення № 0000950221 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 477 062,00 грн. (а.с. 14-24, т. 1).

У зв'язку з вищенаведеним Основ'янською ОДПІ м. Харкова 24.07.2013 р. прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000152201, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 17 654,00 грн. (Т.1 а.с. 10)

Відповідно до п. 5.3 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1236 від 28.11.2012 р., податкове повідомлення-рішення № 0000950221 від 07.05.2013 р. вважається відкликаним з дня надходження до ТОВ ВКП Форсаж" податкового повідомлення-рішення № 0000152201 від 24.07.2013 р.

За результатами перегляду Міністерством доходів та зборів України зазначене вище рішення Головного управління Міндоходів у Харківській області залишено без змін (рішення № 11403/6/99-99-10-01-15 від 19.09.2013 р.).

ТОВ ВКП "Форсаж" також сплачено суму штрафних санкцій у розмірі 10 708,82 грн., визначених податковим повідомленням-рішенням № 0001350223 від 07.05.2013 р.

Отже, чинними залишилися податкові повідомлення-рішення Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області № 0000930221 від 07.05.2013 р., № 0000152201 від 24.07.2013 р., № 0000910172 від 30.04.2013 р.

Не погодившись із податковими повідомленнями - рішеннями відповідача № 0000930221 від 07.05.2013 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на 314 872,00 грн. та нараховано штрафні санкції на суму 29 880,75 грн., податковим повідомленням-рішенням № 0000152201 від 24.07.2013 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 17 654,00 грн.; податковим повідомленням-рішенням № 0000910172 від 30.04.2013 р., яким позивачу нараховано штрафні санкції у розмірі 170,00 грн., позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем як суб'єктом владних повноважень не надано суду доказів законності та обґрунтованості оскаржуваних рішень, у зв'язку з чим податкові повідомлення - рішення Основ'янської ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області № 0000930221 від 07.05.2013 р., № 0000152201 від 24.07.2013 р., № 0000910172 від 30.04.2013 р. підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Підставою для прийняття податковим органом спірних податкових повідомлень - рішень слугували висновки податкового органу про завищення позивачем валових витрат у загальному розмірі 1 876 572,00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток у загальному розмірі 314 872, 00 грн. (2010 рік - 22 270,00 грн., 1 квартал 2011 року - 17620,00 грн., 2-4 квартали 2011 року - 177 733,00 грн., 2012 рік - 97 249,00 грн.), завищення податкового кредиту з податку на додану вартість у розмірі 17654,00 грн. (грудень 2010 року - 165,00 грн., березень 2011 року - 4 214,00 грн., жовтень 2011 року - 544,00 грн., грудень 2011 року - 273,00 грн., січень 2012 року - 54,00 грн., лютий 2012 року - 1 329, 00 грн., квітень 2012 року - 8 012,00 грн., червень 2012 року - 3 063,00 грн.), що призвело до зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за вересень 2012 року в розмірі 17 654,00 грн.

Щодо визначення позивачеві податку на прибуток колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з актом перевірки № 1218/22.1/33480844 від 22.02.2013 р., а також відомостями, викладеними на стор.10 рішення Головного управління Міндоходів у Харківській області від 19.08.2013 р. за вих. № 1551/10/20-40-10-04-17, податковими органами встановлено завищення ТОВ ВКП «Форсаж» валових витрат в період з 01.10.2009 року по 30.09.2012 року на загальну суму 1 876 572,00 грн., в тому числі, на думку відповідача, у період з 01.01.2010р. по 31.03.2011 р. позивачем безпідставно віднесено до складу валових витрат суму у розмірі 159 556,00 грн., з яких: 825,00 грн. - по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_4 у 4 кварталі 2010 року; 21 069,44 грн. - по взаємовідносинах з ПП «НОВА-ТОР» у 1 кварталі 2011 року; 137 663 грн. - по взаємовідносинам із суб'єктами господарювання, що надавали у період з 01.10.2009 до 31.03.2011 рр. позивачеві послуги з перевезення вантажів.

Так, виходячи із змісту акту перевірки № 1218/22.1/33480844 від 22.02.2013 р. (стор.8-9 Акту) позивач неправомірно відніс до складу валових витрат у 4 кварталі 2010 року суму в розмірі 825,00 грн.у зв'язку із придбанням товару у ФОП ОСОБА_4 На підтвердження своєї позиції відповідач посилається на висновки акту «Про результати документальної планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_7) у період з 01.07.2010р. по 31.12.2011 р.» від 19.10.2012 р. № 3556/172/НОМЕР_7.

При цьому, як вбачається зі змісту акту перевірки Позивача № 1218/22.1/33480844 від 22.02.2013 р. податковим органом не досліджувалася первинна бухгалтерська документація ТОВ ВКП «Форсаж» по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_4

На підтвердження реальності господарсько-фінансової операції із ФОП ОСОБА_4 у 4 кварталі 2010 р. на суму 825,00 грн. (без ПДВ) позивачем надані копії податкової, видаткової накладних, подорожнього листа, виписку з банківського рахунку про оплату товару, докази реалізації придбаного товару (а.с. 25-34, т. 2). При цьому, колегією суддів під час дослідження зазначених документів не встановлено їхньої невідповідності вимогам чинного законодавства.

Крім того, як убачається із матеріалів справи ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.07.2013 р. по справі № 820/2424/13-а (а.с. 16-24, т. 2) встановлено, що висновки податкового органу, викладені у акті «Про результати документальної планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_7) у період з 01.07.2010р. по 31.12.2011 р.» від 19.10.2012 р. № 3556/172/НОМЕР_7, є необґрунтованими.

Ці обставини, відповідно до ч.1 ст.72 КАС України, мають преюдиціальне значення при розгляді цієї справи.

Також, колегія суддів зазначає, що покладення на ТОВ ВКП «Форсаж» відповідальності за порушення, вчинені його контрагентами, є таким, що не відповідає приписам ст. 61 Конституції України.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про правомірність віднесення Позивачем до складу валових витрат у 4 кварталі 2010 року суми в розмірі 825,00 грн.у зв'язку із придбанням товару у ФОП ОСОБА_4

Крім того, виходячи з відомостей, викладених в акті перевірки № 1218/22.1/33480844 від 22.02.2013 р. (стор.9-12 Акту), позивач неправомірно відніс до складу валових витрат у 1 кварталі 2011 року суму в розмірі 21 069,44 грн. у зв'язку із придбанням товару у Приватного підприємства «НОВА-ТОР» (код ЄДРПОУ 32692072). При цьому, на підтвердження своєї позиції відповідач посилається на висновки актів перевірок ПП «НОВА-ТОР» (код ЄДРПОУ 32692072).

Разом з тим, як вбачається зі змісту акту перевірки позивача № 1218/22.1/33480844 від 22.02.2013 р. податковим органом не досліджувалася первинна бухгалтерська документація ТОВ ВКП «Форсаж» по взаємовідносинам з ПП «НОВА-ТОР»(код ЄДРПОУ 32692072).

На підтвердження реальності господарсько-фінансової операції з ПП «НОВА-ТОР» (код ЄДРПОУ 32692072) позивачем надані копії податкової, видаткової накладних, виписки з банківського рахунку про оплату товару, які оформлені у відповідності із чинним на час їх складання законодавством України, а отже, визнаються належними та допустимими доказами правомірності віднесення до складу валових витрату 1 кварталі 2011 року суми в розмірі 21 069,44 грн. у зв'язку із придбанням товару у Приватного підприємства «НОВА-ТОР» (код ЄДРПОУ 32692072).

Крім того, в силу положень ст.61 Конституції України, позивач не може нести відповідальність за порушення податкового законодавства, допущені його контрагентами.

Зі змісту акту перевірки № 1218/22.1/33480844 від 22.02.2013 р. (стор.12-16Акту), з урахуванням рішення Головного управління Міндоходів у Харківській області від 19.08.2013 р. за вих. № 1551/10/20-40-10-04-17, вбачається, що відповідачем також встановлено порушення ТОВ ВКП «Форсаж» податкового законодавства у зв'язку з віднесенням до складу валових витрат, понесених ним у зв'язку із придбанням у фізичних осіб-підприємців послуг з перевезення товарно-матеріальних цінностей та не підтверджених товаро-транспортними накладними у період з 01.01.2010 р. по 31.03.2011 р. на загальну суму 137 663 грн. (без ПДВ).

Колегія суддів зазначає, що вимогами податкового законодавства не передбачено обов'язковості складання товаро-транспортної накладної для підтвердження віднесення витрат до складу валових, оскільки наявність чи відсутність товаро-транспортної накладної свідчить лише про дотримання чи порушення правил перевезень автомобільним транспортом, а не про дотримання вимог податкового законодавства.

Разом з тим, у матеріалах справи містяться надані позивачем на підтвердження реальності понесених ним у період з 01.01.2010р. по 31.03.2011 р. витрат у розмірі 137 663 грн. (без ПДВ) з придбання послуг з перевезення вантажів договори про надання таких послуг та акти виконаних робіт по операціях із ФОП ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_8);ФОП ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_9);ФОП ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_10);ФОП ОСОБА_8 (РНОКПП НОМЕР_11); ФОП ОСОБА_9 (РНОКПП НОМЕР_12); ФОП ОСОБА_10 (РНОКПП НОМЕР_13);ФОП ОСОБА_11 (РНОКПП НОМЕР_14); ФОП ОСОБА_12 (РНОКПП НОМЕР_15); ФОП ОСОБА_13; ФОП ОСОБА_14 (РНОКПП НОМЕР_16); ФОП ОСОБА_15 (РНОКПП НОМЕР_17); ФОП ОСОБА_16 (РНОКПП НОМЕР_18); ФОП ОСОБА_17 (РНОКПП НОМЕР_19); ФОП ОСОБА_18 (РНОКПП НОМЕР_20); ФОП ОСОБА_19 (РНОКПП НОМЕР_21); ФОП ОСОБА_20 (РНОКПП НОМЕР_22); ФОП ОСОБА_21 (РНОКПП НОМЕР_23);ФОП ОСОБА_22 (РНОКПП НОМЕР_24); ФОП ОСОБА_23 (РНОКПП НОМЕР_25); ФОП ОСОБА_24 (РНОКПП НОМЕР_26); ФОП ОСОБА_25 (РНОКПП НОМЕР_27); ФОП ОСОБА_26 (РНОКПП НОМЕР_28); ФОП ОСОБА_27 (РНОКПП НОМЕР_29); ФОП ОСОБА_28 (РНОКПП НОМЕР_30); ФОП ОСОБА_29 (РНОКПП НОМЕР_31);ФОП ОСОБА_30 (РНОКПП НОМЕР_32); ОСОБА_31 (РНОКПП НОМЕР_33);ФОП ОСОБА_32 (РНОКПП НОМЕР_34); ФОП ОСОБА_33 (РНОКПП НОМЕР_35); ФОП ОСОБА_34 (РНОКПП НОМЕР_36); ФОП ОСОБА_35 (РНОКПП НОМЕР_37) (а.с. 55- 221, т. 2).

Відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно абз. 4 п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

З огляду на викладене, дослідивши документи первинного бухгалтерського обліку, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем правомірно включено до складу валових витрат у період з 01.01.2010 по 31.03.2011 р.р. суму в розмірі 159 556,00 грн., у зв'язку із чим висновки відповідача щодо порушення ТОВ ВКП «Форсаж» вимог п.п. 5.3.9 п. 5.3, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України від 22.05.1997 р. № 283/97 «Про оподаткування прибутку підприємств» (зі змінами та доповненнями) є необґрунтованими.

Щодо встановлених у акті перевірки № 1218/22.1/33480844 від 22.02.2013 р. (стор.17-31 Акту) порушень позивачем п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9, п.п. 139.1.12 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI, що призвели до завищення суми валових витрат у розмірі 1 033 821,00 грн. (без ПДВ) в період з 01.04.2011р. по 30.09.2012 р., колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ ВКП «Форсаж» у вказаний період придбало у ФОП ОСОБА_36 (РНОКПП НОМЕР_38) товар на загальну суму 337 120,00 грн. (без ПДВ), на підтвердження чого надано відповідні видаткові накладні та подорожні листи (а.с. 1-27, т. 3).

Посилання відповідача у акті перевірки на відсутність товаро-транспортних накладних як підтвердження фактичного отримання Позивачем придбаних товарно-матеріальних цінностей не мають під собою відповідного правового підґрунтя, адже, як уже зазначалося вище, відсутність товаро-транспортних накладних не може бути перешкодою для формування валових витрат за такими операціями.

Більше того, виходячи зі змісту наявних у матеріалах справи подорожніх листів (а.с. 1-27, т. 3), доставка товару здійснювалася силами самого позивача, у зв'язку із чим вимоги Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 р. № 363 позивачем у цій ситуації порушені не були.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку про правомірність формування позивачем валових витрат у розмірі 337 120,00 грн. по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_36

Висновки податкового органу про порушення позивачем по операціях із ФОП ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_7), викладені на стор. 22-23 акту перевірки № 1218/22.1/33480844 від 22.02.2013 р., встановлені відповідачем на підставі акту «Про результати документальної планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_7) у період з 01.07.2010р. по 31.12.2011 р.» від 19.10.2012 р. № 3556/172/НОМЕР_7.

З огляду на наведені раніше обставини, беручи до уваги положення ст.61 Конституції України, а також, проаналізувавши надані позивачем належним чином оформлені податкові, видаткові накладні, виписки по банківському рахунку позивача на підтвердження оплати придбаного у ФОП ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_7) товару, подорожні листи та докази подальшої реалізації цього товару (а.с. 28-78, т. 3), колегія суддів дійшла до висновку про правомірність включення ТОВ ВКП «Форсаж» у 4 кварталі 2011 р., 2 кварталі 2012 року до складу валових витрат суми в розмірі 5 081,89 грн. по взаємовідносинах із ФОП ОСОБА_4

Також колегія суддів зазначає, що висновки відповідача, викладені на стор. 23-29 акту перевірки № 1218/22.1/33480844 від 22.02.2013 р. стосовно безпідставного включення позивачем до складу валових витрат, понесених ним по взаємовідносинах із ТОВ«Діамант СТ» (код ЄДРПОУ 31944331), ТОВ «Промтехмашпроект» (код ЄДРПОУ 36097288), ТОВ «ГК-Торговий дім» (код ЄДРПОУ 37778630), ТОВ «Добробут» (код ЄДРПОУ 30140531), ФОП ОСОБА_37 (РНОКПП НОМЕР_39) у період з 01.10.2011р. по 30.09.2012 р., ґрунтуються виключно на відомостях, що містяться в акатах перевірок перелічених суб'єктів господарювання - контрагентів позивача. При цьому, дослідження та аналіз первинної бухгалтерської документації ТОВ ВКП «Форсаж» відповідачем не здійснювалося.

При цьому, колегія суддів зазначає, що ТОВ ВКП «Форсаж» не може нести відповідальність за порушення його контрагентами податкового чи іншого законодавства, адже це суперечить принципу індивідуалізації відповідальності, встановленого ст.61 Конституції України.

Окрім того, позивачем на підтвердження реальності понесених у період з 01.10.2011р. по 31.03.2012р. витрат у розмірі 63 478,33 грн. (без ПДВ) надано суду податкові, видаткові накладні, подорожні листи, виписки по банківському рахунку ТОВ ВКП «Форсаж» про оплату товару, а також докази подальшої реалізації придбаного у ТОВ «Діамант СТ» (код ЄДРПОУ 31944331), ТОВ «Промтехмашпроект» (код ЄДРПОУ 36097288), ТОВ «ГК-Торговий дім» (код ЄДРПОУ 37778630), ТОВ «Добробут» (код ЄДРПОУ 30140531), ФОП ОСОБА_37 (РНОКПП НОМЕР_39) товару (а.с. 79-129, т. 3).

За таких обставин, проаналізувавши надані ТОВ ВКП «Форсаж» документи, колегія суддів дійшла висновку про правомірність віднесення Позивачем до складу валових суму витрат по операціям із зазначеними вище суб'єктами господарювання.

Зі змісту акту перевірки № 1218/22.1/33480844 від 22.02.2013 р. (стор.29-31Акту) вбачається, що відповідачем встановлено порушення ТОВ ВКП «Форсаж» податкового законодавства у зв'язку з віднесенням до складу валових витрат, понесених ним у зв'язку із придбанням у фізичних осіб-підприємців послуг з перевезення товарно-матеріальних цінностей та не підтверджених товаро-транспортними накладними у період з 01.04.2011р. по 30.09.2012 р. на загальну суму 107 618,00 грн. (без ПДВ).

Проте, вимогами податкового законодавства не передбачено обов'язковості складання товаро-транспортної накладної для підтвердження віднесення витрат до складу валових, оскільки наявність чи відсутність товаро-транспортної накладної свідчить лише про дотримання чи порушення правил перевезень автомобільним транспортом, а не про дотримання вимог податкового законодавства.

Між тим, позивачем на підтвердження реальності понесених ним у період з 01.04.2011р. по 30.09.2012 р. витрат у розмірі 107 618,00 грн. (без ПДВ) з придбання послуг з перевезення вантажів було надано суду договори про надання таких послуг та акти виконаних робіт по операціях із ФОП ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_10), ФОП ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_8), ФОП ОСОБА_38 (РНОКПП НОМЕР_33), ФОП ОСОБА_39 (РНОКПП НОМЕР_40), ФОП ОСОБА_40 (РНОКПП НОМЕР_41), ФОП ОСОБА_41 (РНОКПП 22401001170)(а.с. 130-206, т. 3).

Згідно з відомостями, викладеними на стор.31 акту перевірки № 1218/22.1/33480844 від 22.02.2013 р., ТОВ ВКП «Форсаж» , як на думку податкового органу, безпідставно завищено валові витрати за 3 квартал 2012 року на загальну суму 520 522,00 грн.

Як убачається із матеріалів справи, позивачем надано документи, на підставі яких ТОВ ВКП «Форсаж» було сформовано валові витрат у 3 кварталі 2012 року. Проаналізувавши надані документи (а.с. 147-240 т. 1, а.с. 1-238 т.4, а.с. 1-246 т.5, а.с. 1-250 т.6, а.с. 1-250 т.7, а.с. 1-250 т.8, а.с. 1-250 т.9, а.с. 1-250 т.10, а.с. 1-243 т.11, , а.с. 1-243 т.12), колегія суддів зазначає, що вказані первинні документи за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства та належне підтвердження понесення позивачем у 3 кварталі 2012 року валових витрат у розмірі, вказаному у відповідних податкових деклараціях ТОВ ВКП «Форсаж» з податку на прибуток підприємства.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, в порушення приписів ч.2 ст.71 КАС України, відповідачем не було надано доказів неправомірності віднесення позивачем суми в розмірі 520 522,00 грн. до складу валових витрат у 3 кварталі 2012 року.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність висновків податкового органу про завищення позивачем валових витрат за 3 квартал 2012 року на загальну суму 520 522,00 грн.

Згідно п. 138.2 ст. 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до приписів пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Враховуючи той факт, що позивачем повністю доведено правомірність формування складу валових витрат у розмірі 1 033 821,00 грн. у період з 01.04.2011 р. по 30.09.2012 р. та надано суду відповідні розрахункові, платіжні та інші первинні документи, висновки відповідача щодо завищення позивачем валових витрат на вказану суму визнаються судом необґрунтованими та неправомірними.

Щодо порушення позивачем п.п. 139.1.12 п. 139.1 ст. 139 ПК України колегія суддів зазначає наступне.

Порядком оформлення результатів документальних перевірок, затвердженим наказом ДПА України від 22.12.2010 р. за № 984, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772, встановлений алгоритм дії посадових осіб податкового органу під час проведення документальних перевірок.

Пунктом 6 розділу І Порядку № 984 передбачено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно з п. 5.2 розділу ІІ Порядку № 984, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів; у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки; у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті.

Отже, Порядок № 984 передбачає, що у разі виявлення порушень податкового законодавства в акті чітко викладається суть порушень з посиланням на норми права, які були порушені платником податків, а також докази, які свідчать про зазначені порушення.

В акті перевірки № 1218/22.1/33480844 від 22.02.2013 р. (стор. 32) встановлено безпідставне завищення ТОВ ВКП «Форсаж» валових витрат у розмірі 683 195,00 грн. (без ПДВ) у 2-4 кварталі 2011 року. Проте відповідачем, у порушення приписів податкового законодавства щодо оформлення актів перевірок платників податків, не було вказано, на підставі яких саме документів первинного бухгалтерського обліку встановлено таке порушення.

Окрім того, зі змісту п.п. 139.1.12 . 139.1 ст. 139 ПК України ( в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) вбачається, що не включаються до складу витрат витрати, понесені у зв'язку із придбанням товарів (робіт, послуг) та інших матеріальних і нематеріальних активів у фізичної особи - підприємця, що сплачує єдиний податок (крім витрат, понесених у зв'язку із придбанням робіт, послуг у фізичної особи - платника єдиного податку, яка здійснює діяльність у сфері інформатизації).

З огляду на викладене, колегія суддів вважає правомірним включення позивачем до складу валових витрат по операціях із ФОП ОСОБА_42 (ІПН НОМЕР_42) та ФОП ОСОБА_43 (ІПН НОМЕР_43) у 3, 4 кварталах 2011 року, оскільки основним видом діяльності вказаних суб'єктів господарювання є надання послуг з інформатизації, у зв'язку із чим дія пп. 139.1.12 п. 139.1 ст. 139 ПК України (у редакції від 02.12.2010 р.) на такі операції не поширюється.

Згідно документів первинного бухгалтерського обліку, загальна сума валових витрат, сформованих Позивачем на підставі взаємовідносин з із ФОП ОСОБА_42 (ІПН НОМЕР_42) та ФОП ОСОБА_43 (ІПН НОМЕР_43) складає 37 345,00 грн. (а.с. 224-234, т. 3).

Щодо суми в розмірі 645 850,00 грн., сплаченої позивачем за 2-4 квартали 2011 року на користь суб'єктів господарювання, що були платниками єдиного податку, судом встановлено, що ця сума не включалася позивачем до складу валових витрат. Вказані обставини повністю підтверджуються відповідною довідкою ТОВ ВКП «Форсаж», даними декларації з податку на прибуток підприємств за 2-4 квартали 2011 року та даними звіту про фінансові результати (форма № 2) за 2-4 квартали 2011 року (а.с. 235-239, т. 3).

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла до висновку про те, що ТОВ ВКП «Форсаж» не було допущено порушень податкового законодавства під час включення до складу валових витрат, понесених ним по операціях із фізичними особами-підприємцями, які були платниками єдиного податку.

Таким чином, колегія суддів вважає неправомірним винесення податкового повідомлення-рішення № 0000930221 від 07.05.2013 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на 314 872,00 грн. та нараховано штрафні санкції на суму 29 880,75 грн., у зв'язку із чим воно підлягає скасуванню.

Щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 17 654,00 грн. згідно податкового повідомлення-рішення № 0000152201 від 24.07.2013 р. колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з відомостями, викладеними в Акті перевірки № 1218/22.1/33480844 від 22.02.2013 р. та у рішенні Головного управління Міндоходів у Харківській області від 19.08.2013 р. за вих. № 1551/10/20-40-10-04-17 позивачем завищено суму податкового кредиту у розмірі 17 654,00 грн. по операціях, які, на думку відповідача, є нікчемними, зокрема, з наступними контрагентами: приватним підприємством «НОВА-ТОР» (код ЄДРПОУ 32692072) у березні 2011 р. на суму ПДВ 4 213,84 грн.; фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_7) у період з 01.10.2010 по 31.03.2012 рр. на суму ПДВ 1 181,29 грн.; товариством із обмеженою відповідальністю «Діамант - СТ» (код ЄДРПОУ 31941331) у 4 кв. 2011 р. на суму ПДВ 250,00 грн.; товариством із обмеженою відповідальністю «Промтехмашпроект» (код ЄДРПОУ 36097288) у 1 кв. 2012 р. на суму ПДВ 53,67 грн.; товариством із обмеженою відповідальністю «ГК-Торговий Дім» (код ЄДРПОУ 37778630) у 1 кв. 2012 р. на суму ПДВ 680,00 грн.; товариством із обмеженою відповідальністю «Добробут» (код ЄДРПОУ 30140531) у 4 кв. 2011 р. на суму ПДВ 200,00 грн.; фізичною особою-підприємцем ОСОБА_37 (РНОКПП НОМЕР_39) у 2 кв. 2012 р. на суму ПДВ 11 075,00 грн.

Колегія суддів вважає, що висновки відповідача про нікчемність операцій ТОВ ВКП «Форсаж» із вищезазначеними контрагентами та, як наслідок, завищення податкового кредиту на суму 17 654,00 грн. є необґрунтованими, виходячи з такого.

Так, згідно з ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Відповідно до ч. 1 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Частина 2 цієї статті вказує, що правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Разом з тим, ч. 3 ст.228 ЦК передбачає, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений ст. 228 ЦК України: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АР Крим, територіальної громади, заволодіння ним. Такими, зокрема, є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема, правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст. 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Як вбачається з Акту перевірки № 1218/22.1/33480844 від 22.02.2013 р., нікчемність правочинів, за якими позивач здійснював купівлю товару у своїх контрагентів, встановлена податковим органом на підставі неможливості останніми реально забезпечити настання правових наслідків, обумовлених цими правочинами, внаслідок чого такі правочини суперечать інтересам держави і суспільства.

Отже, з огляду на положення ч. 3 ст.228 ЦК, такий правочин законодавцем віднесено не до категорії нікчемних, а до категорії оспорюваних, які можуть бути визнані недійсними виключно в судовому порядку.

Слід зауважити, що при кваліфікації правочину за ст. 228 Цивільного кодексу України має в обов'язковому порядку враховуватись вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. При цьому, доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Враховуючи те, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи (частина перша статті 92 Цивільного кодексу України), то виявлення умислу в діях учасників правочину передбачає обов'язкове встановлення посадових осіб, у яких виник умисел на вчинення протиправного правочину, зміст їх умислу, обставин, за яких такий умисел виник. Отже, без з'ясування наведених фактичних даних саме по собі порушення норм податкового законодавства та правил здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про укладення нікчемного правочину без доведення податковим органом належними засобами доказування наявності у сторони під час укладення правочину суб'єктивного наміру створити відповідні наслідки у податковому обліку.

Проте, ані в Акті перевірки № 1218/22.1/33480844 від 22.02.2013 р., ані під час розгляду скарги позивача Міністерством доходів та зборів України, не було вказано на наявність будь-якого вироку суду, так само як і будь-яких інших доказів наявності умислу посадових осіб позивача на вчинення правочинів, що суперечать інтересам держави і суспільства, чи такого, що порушує публічний порядок.

Слід також відзначити, що позивачем під час розгляду справи доведено реальність вищевказаних операцій на підставі документів первинного бухгалтерського обліку, що унеможливлює визнання цих операцій нікчемними (а.с. 25-34, т.2; а.с. 28-129, т. 3).

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про правомірність дій суду першої інстанції зі скасування податкового повідомлення-рішення № 0000152201 від 24.07.2013 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 17 654,00 грн.

Щодо нарахування позивачу штрафної санкції у розмірі 170,00 грн. згідно повідомлення-рішення № 0000910172 від 30.04.2013 р. колегія суддів зазначає наступне.

Відповідачем на підставі акту перевірки № 1218/22.1/33480844 від 22.02.2013 р. встановлено порушення ст. 5 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів», у зв'язку із чим ТОВ «ВКФ Форсаж» визначено суму податкового зобов'язання у вигляді штрафу на суму 170,00 грн.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час розгляду справи колегією суддів, що 23.12.2010 р. на підставі договору купівлі-продажу ТОВ «ВКФ Форсаж» зареєструвало за собою в органах державної автомобільної інспекції транспортний засіб.

Згідно ст. 5 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» (в редакції, що діяла на момент придбання ТОВ «ВКФ Форсаж» транспортного засобу) за придбані протягом року юридичними особами транспортні засоби, крім тих, що вперше реєструються в Україні, податок сплачується перед їх реєстрацією за місяці, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу. За транспортні засоби, які вперше реєструються в Україні, податок сплачується перед їх першою реєстрацією. Розрахунок суми податку за такі транспортні засоби в 10-денний термін після їх реєстрації подається до відповідного податкового органу.

За порушення строку подання згаданого розрахунку суми податку відповідальність передбачена пп. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Колегія суддів зазначає, що кінцевий термін виконання обов'язку ТОВ «ВКФ Форсаж» подавати розрахунок суми податку припадає на 03.01.2011 р., а тому констатувати порушення можливо лише після 03.01.2011 р.

У той же час, з 01.01.2011 р. у зв'язку з прийняттям ПК України Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» втратив чинність, а пунктом 7 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України встановлено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Виходячи з викладеного, відповідачем безпідставно застосовані штрафні санкції відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який втратив чинність. Відтак, відповідне податкове повідомлення-рішення є незаконним.

Позивачем не спростовується факт порушення строку подання розрахунку суми податку з власників транспортних засобів.

Вимоги до оформлення первинних документів визначені нормами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", відповідно до ч.2 ст.9 якого первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та деталізовані приписами Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення №88), згідно з п.2.4 якого первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Оцінивши первинні бухгалтерські документи, надані позивачем на підтвердження позовних вимог, за правилами ст.86 КАС України, колегія суддів зазначає, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.

За таких обставин, оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом -Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак вважаються належними та допустимими доказами реальності вчинення господарських операцій.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо скасування податкових повідомлень - рішень Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області №0000930221 від 07.05.2013 року, №0000152201 від 24.07.2013 року, №0000910172 від 30.04.2013 року.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 19.11.2013 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Основ`янської об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.11.2013р. по справі № 820/9459/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Курило Л.В. Судді Русанова В.Б. Присяжнюк О.В. Повний текст ухвали виготовлений 03.02.2014 р.